Нео-будитель

🧣Циганка з Ужгорода, Пудкарпатська Русь, Чехословакія, 1938. 📷Margaret Bourke-White 🔎Жерело – Google Arts & Culture #історія #фото #Ужгород #цигани

Русинська жунська народна ноша/крой. Реконструкція. Тересвлянська долина. Жунськый народный костюм тересвлянської долины (на сівер уд Тячова) має єдноверствову структуру. Біла сорочка має широкі мараморошські рукавы, айбо удносно біднішу вышивку, сконцентровану коло шиї. Завто лайбик читавый, фарбистый тай багато выздобленый. Тересвлянська долина ото практично крайньый выход русинського ареала, котрый межує из румунськым. У костюмі повнустю домінує червена тай темно-червена фарба, доповнена жовтыми, світло-синьыми, чорными мотивами. Вышивка в сьому крайови веґетативна, айбо вырізняться багатов композиційов из косиць, листкув, конарюв, цілых чічок. 📷Фото костюма: Varosh Костюм ся розміщать у Обласному краєзнавчому музейови в Ужгороді. #русины #ноша #етнографія #карпаторусины #Тересва

🧾[RUE] Петро Шугай (Сюгай), отиць славного русинського розбуйника Миколы Шугая, Колочава, 1937 р. *Микола Шугай (1898–1921) – русинськый збуйник из села Колочава, Пудкарпатя. У 1917 році быв мобілізованый до австро-мадярської армії, айбо утік из службы обы ся вженити из свойов дівков Ержіков. Пусля Першої світової войны быв имленый за злочин, а дале орґанізовав збуйницьку банду, котра орудовала у хащах. Шугая з бандов глядали чехословацькі поліцішты і даже давали за нього награду у 3000 корун. У 1921 році Миколу Шугая убили його бывші члены банды тай здали поліції. У 1933 році чеськый писатель Іван Олбрахт написав за нього роман, котрый го прославив. До днись у образі Миколы Шугая ся зливавуть персоны збуйника-дизертира тай народного героя, русинського "Робін Гуда". Фотопортрет Миколы ся не усокотив, айбо на представленув фотці його вутця Петра видко острі очи тай обрисы, котрі бізювно перейняв і вун. #шугай #історія #русины #Колочава #

🪢Русинська жунська народна ноша. Реконструкція. Річанська долина. Жунськый народный костюм річанської долины (сіверна околиця Хуста) має класичну пудкарпатську єдноверствову композицію "сорочка – плат – лайбик". Вырізнять ся межи иншыми реґіонами читаво широкыми рукавами, котрі покрыті прямокутником цілистої червеної вышивкы. Червена фарба, характерна про Мараморош, домінує у річанському костюмі: уд плата до лайбика. Вышивка ся концентрує на рукавах, де ся до червеного уже придавуть елементы жовтої, бурої, зеленої, синьої фарбы. Ґеометричні ромбовидні фіґуры творять скорше паттерн, ги композицію. Стрічать ся і скромніша нашийна парада у формі силянкы з ціріпатымы узорами. 📷Фото костюма: Varosh Костюм ся розміщать у Обласному краєзнавчому музейови в Ужгороді.

🪢Русинська жунська народна ноша. Реконструкція. Уґочанська низина (село Хыжа). Слідувучый жунськый народный костюм походить із села Хыжа, котроє представлять русинськый низинный тай пудгурный ареал історичної Уґочанської жупы. Сеся земля на середньому тоці Тисы была културным перехрестьом, де русины контактовали із сосідньыми мадярськыми тай румунськыми громадами. Уґочанськый жунськый костюм має класичну єдноверствову структуру, складать ся из довгої сорочкы, плата тай лайбика. По широкых рукавах ся упознає близкусть ид Мараморошови. Айбо унікатом даного мікрореґіона є прямокутный выріз про шию на сорочці, котрый ся богато парадив вышивков. Доміновали в нюв червено-сині фарбы, айбо в Уґочи ся хосновав пестрый спектр, включавучый зелені, оранжові, чорні тоны. Основным мотивом вышивкы были косиці, як натуральної формы, так ґеометричної. 📷Фото костюма: Varosh Костюм ся розміщать у Обласному краєзнавчому музейови в Ужгороді. #русины #карпаторусины #rusyn #етнографія #ноша #долина

⚒️Русинськый робочый на каменоломі, орієнтовно Мараморош, 1930-ті. *Каменоломы у меживоєннув Пудкарпатськув Руси ся обставали дуже технолоґічно удсталыми. Місні силяни, котрі на них робили, мукаловали з каміньом ручно, товкли клепачами. Штоправда, позад хыбеня роботы ся брали і за такоє. Нерідко ся у каменоломах ставали травмы, но і без них тота професія лишала на чоловікови слід. У 1930 році на Пудкарпатськув Руси было у каменоломному ділі занято 670 чиляди, а майвеликі обєкты ся находили попри желізных путях: коло Ужгорода, Хуста, Севлюша, Мукачева. #русины #rusyn #Пудкарпатя #історія

🪢Русинська жунська народна ноша. Реконструкція. Воловецька верховина (Вирхня Латориця). Народна ноша верховинцюв верхньої Латориці тай района Воловця є єдным із майпростых, і у тот самый час майелеґантных типув. Костюм має єдну верству. Домінує світлоє полотно: платя, лайбик і даже хуста/кестемен суть полотняні. Вышивка натуральна веґетативна, характерна про верховину, айбо у верхнюв Латорици ся стрічавуть і ґеометричні ромбовидні червено-сині формы (розеты). Домінує червена, світло-синя, зелена фарба. Стрічать ся бідніша нашийна украса ги силянка вадь монистята. 📷Фото костюма: Varosh Костюм ся розміщать у Обласному краєзнавчому музейови в Ужгороді. #русины #карпаторусины #rusyn #етнографія #ноша

👧🏼Русначка із села Новоселиця, Мараморош, Австро-Мадярщина, 1900-ті. 📷Хфедор Вовк 🔎Кырниця – ІА НАН України #rusyn #русины #карпаторусины #історія #етнографія

⛰Гравюра Мукачовського замка, 1697 р. ✍🏼Ніколя де Фер #історія #гравюра #Мукачово #замок #Пудкарпатя #умільство

🪢Русинська жунська народна ноша. Реконструкція. Верхня ужанська долина. Реконструкція народної ноші верхньоужанськых долинян (район Великого Березного) демонструє простоту шитя тай излогы єдноверствового типа костюма. Домінує в нюм зелена фарба, у меншув мірі синя, червена тай жовта. У вышивці видиме лем неґеометричні веґетативні мотивы: ростиня, косиці. Представлена і нашийна біжутерія у виді селянкы, котра, штоправда, є бідніша уд лемкувськых кривульок. 📷Фото костюма: Varosh Костюм ся розміщать у Обласному краєзнавчому музейови в Ужгороді. #русины #ноша #етноґрафія #Уж

📌Сього дне, 13 януара (за другыми даными 12 януара) 1864 року, родив ся Антоній Годинка - русинськый історик, етноґраф тай публіцист. Быв членом Мадярської Академії наук (уд 1933 р.), головов Пудкарпатського общества наук (1941-1943 рр.). Автор научных ("Утцюзнина, ґаздувство, и прошлость южнокарпатськых русинув") і белетристичных ("Пісні нашых предків") публікацій. Годинка быв мадяроном тай бӯлшину живота провӯг у Мадярщині. #тямиме #Годинка

Нись 80 рокув уд смерти Антонія Годинкы!

🤱🏼Русначка з дітинов, западный Мараморош, 1925. 📷Сергій Маковськый, "Народноє умільство Пудкарпатської Руси" #фото #історія #русины #rusyn #Мараморош

МОЄ ПИСМО – РУСИНСЬКОЄ Тобі ся вто ни любить, што я пишу, И як я пишу – ни тобі на смак. Писати м начав, кой им быв дїтвак, Й лем як умру, товды писати лишу. Ты кажеш, ош я пишу по русинськы, А днись по вкрáйинськы писати бы ялó… Повіруй ми: писмо – ни ремесло, Ай – тайинство, што бог нам дав з дїтинства. Його вд народжіня дала ми Мама. А Мама, як и Бог, у ня – єдна! И што бы сь ни казав, навхтема знай: Я є русин, и – уццüть моя драма. Знай: петровцїзм колись увыйде в моду, Бо я любовльов рятовав свüй край! Ни любиш моє – другого читай. Я пишу – для русинського народа. #Иван_Петровцій

Серус! Хочу посовітувати вам новый телеґрам канал Бавкарь. Туйкы чилядник росказує за компютерні бавкы по нашому. Прикапчуйте ся 🫡 https://t.me/ruebavka

🛡Єдно лоґо - два гербы У меживоєнный період, кой Пудкарпатська Русь была частьов Чехословакії, став розшыреный феномен словацько-русинськых асоціацій, фірм, інштитуцій. Діло у тому, ож на Пудкарпатськув Руси часто просто небыло рентабельно удержовати окрему інштитуцію, вадь не было бы про ниї доста фахманув. У такых трафунках ся закладала фірма, котра покрывала нараз і сосідню Словакію, і Пудкарпатя. Приклад такої словацько-русинської дихтомії годни сьте відіти на образчикови: лоґо "Союза ремеселницькых заложень і дружстев про Словакію тай Пудкарпатську Русь" із сідлом у Братіславі. Частьов сьої орґанізації были пудкарпатські торгові тай ремісні кооперативы, котрі в нюв творили дас 1/5 часть членства. Інтересно, же сякый принцип знали хосновати і державні компанії: на Пудкарпатськув Руси ниґда не было окремої дирекції желізниць, а територія юв спадала пуд дирекцію у Кошицях. Не мали сьме і конарь іпотекарного банка, майближый быв тоже у Кошицях. #історія #герб #русины #словакы #Пудкарпатя

СПÜВАНКА ЗА СОЛОНИНУ Єден мüй цїмбор любить буженину, А другый - шовдыря вареного з попром... Лем я май бüлше люблю солонину З цибульов, авать з чисноком. Мüй нянько страшно крумплї кiвенує - Печинi, смажинi, варинi, вuстянi... Айбо мене нитко тым ни вчалує - Лем солонина любиться минї! Моя жона розчехне ся за рыбу: З рiкы, ци з моря - вто йüв, ги дора! А я собi урiжу хлїба скыбу, А вд тому - солонинчины дараб!.. Ци м дома, а ци пüду на гостину, Ни злакомлю ся шойтом, токаном - Йой! як я люблю iсти солонину З цибульов, авать з чисноком! Без хлїба можу цїлый динь пробыти, Без солонины ни буду й пüвдня! Тому м ни мüг никого образити Паскунным словом: “Лепава свиня!”. Я люблю свинку, и домашню, й дику, Хоть най вто буде и конда - кабан! - Бо лем издалика увижу цику, Готовый перед нив зняти клебан! Коли свиню перед Рüздвом зарiжуть, Там солонины в перст, авать - у шук! Посолю, на бантину ї завiшу - Най будить ся. В шпор кладеме лем бук. Якоє щастя зимньої годины Втяти дараб из тоншого кüнця: Жовтинька кожиця на нашüв солонинї, И руный пласт буженого мнясця. А солонинчина така, ош онь ся свiтить: Кить хоч - та смаж, а хоч - та просто iш! Такої смачноты ниє на свiтї - За вто блаженство словом ни вповiш! Мüй нянько любить крумплї, жüнка - рыбу, Донька - токан з солодкым молоком. А я из пüвтицї урiжу скыбу И - iм з цибульов, авать з чисноком! Про солонину спüванкы спüваву, Про солонину я кажу казкы. На всьому свiтї иншого ни знаву, Што мало бы такi мняккi смакы! Так было вчора. Так ся впстало нынї. Так буде и в усї далнiшi днї. Бо докüть на свини є солонина, Я нич ни вижу свинського в свинї! #Иван_Петровцій

👁Очи русинув із історичных фотоґрафій #русины #rusyns #фото

Феодосій Злоцькый: Выбор из поезій Книга русинського етноґрафа, сященика й писатиля Феодора Злоцького «Выборъ изъ поезій», первотно выдана у далекому 1923. році Выдаватильством «Вікторія» в Ужгороді. Унікалность сьої збирькы в тому, же Злоцькый, пуд уплылом збераня пудкарпатського фолклора, написав ю народнов бисідов. Общество про русинськый розвуй радо презентує перевыдану книгу «Выбор из поезій» на модернуй орфоґрафії універзалного пудкарпатського русинського стандарта. Читайте дале