Економічний Вісник

Звітність топ-підприємств України за 1 квартал 2024 року #ЕкономікаУкраїни #Фінанси Майже всі компанії, які домінують або являються потужним гравцем в своїх секторах мають приріст доходів відносно 1кв 2023. У 1кв 2024 року АТБ Маркет збільшила свій виторг до 47.2 млрд грн (+17% р/р). Чистий прибуток - 560 млн грн (219 млн грн минулого року). Компанії торгівлі і рітейлу мають позитивну динаміку по доходах і по прибутку, а також позитивні оцінки своєї поточної та майбутньої ділової активності. В подальшому, як показують опитування підприємств даного сектора, ділова активність тільки покращиться. Roshen, також компанія зі сфери торгівлі, заробила у 1кв. 1.7 млрд грн чистого прибутку. Виторг збільшився на 17% р/р до 8.2 млрд грн. Національна акціонерна компанія Нафтогаз України — 60.8 млрд грн, +25.6% відносно 1 кварталу 2023. На початку року компанія повідомляла про збільшення видобутку газу та залучення іноземних капіталів в видобуток газу. З огляду на те, що для споживачів ціни на газ не змінювалися, а кількість споживачів несуттєво відрізняється, можна сказати що збільшення доходів зумовлено зменшенням збитків в та зростанням видобутку. В січні-березні Нафтогаз збільшив видобуток на 12% відносно аналогічного періоду попереднього року. Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг — 52.9 млрд грн, -2.7%, при цьому компанія звітувала про зменшення збитків в 6 разів. Енергоатом — 49.1 млрд грн, +17.1%. Енергетична компанія D. TRADING — 43.9 млрд грн, +16.2%. На доходи енергетичних компаній вплинуло збільшення тарифів на е/е. Українська залізниця — 26.8 млрд грн, +18.7%. УЗ в умовах обмеженого експорту морським шляхом, забезпечує експорт українських компаній. На фоні загального відновлення, це позитивно впливає на показники УЗ. Національна енергетична компанія Укренерго — 25.9 млрд грн, +26.8% Акціонерне товариство Укргазвидобування — 25.7 млрд грн, +21% Публічне акціонерне товариство Укрнафта — 25.4 млрд грн, +62.4% Газопостачальна компанія Нафтогаз України — 25.2 млрд грн, +0.2%. Показники позитивні, проте низька база порівняння. 1кв 2023 був дуже поганим для економіки. Попри це слід сказати, що звітність непогана, проте більш показовими будуть дані за 2 та 3 квартал. @TheVistnik

​​Ефекти монетарного дизайну НБУ: аналіз структури депозитів #ЕкономікаУкраїни #СтатистичнийВипуск #Фінанси На каналі ми писали про політику НБУ щодо гривні та облікової ставки, але головною темою були кредити. Тепер, на прикладі нефінансових корпорацій, розглянемо депозити, куди стікаються гроші з усієї економіки. В лютому 2023 нефінансові корпорації сукупно мали 751.5 млрд грн вкладених депозитів в різних установах, банках. В лютому 2024 таких депозитів було вже 1.043 трлн грн, тобто за рік нефінансові корпорації вклали 300 млрд грн в депозити. Зростання в лютому 2024 в річному обчисленні становило 37%, що більше, ніж зростання за рік з лютого 2022 по лютий 2023 (21.1%). Це, по-перше, каже про те, що темпи притоку капіталів в депозити збільшуються. По-друге, це результат політики НБУ, яка передбачає створення умов для вкладів в депозитні сертифікати. Зокрема, інструментом для перенаправлення капіталів є вищі ставки по ОВДП та по інших депозитних сертифікатів, ніж облікова ставка та ставки по кредитах. В розрізі валют, домінує звичайно гривня. З 1.043 трлн грн депозитів нефінансових корпорацій у гривнях номіновано 751.6 млрд грн депозитів, у доларах — 182.4 млрд грн, у євро — 106.7 млрд грн. В лютому 2023 в гривнях було номіновано 514.5 млрд грн, в доларах та євро 114.1 та 92 млрд грн відповідно. Логічно, що українські депозити переважно номіновані в національній валюті. Але депозити в гривнях зростають швидше, ніж депозити у валюті, що є результатом політики НБУ, яка створює попит на гривню через систему депсертифікатів з великим купоном. В свою чергу попит на гривню на валютному ринку підтримує її курс, а через депозити поповнюється держбюджет та залучаються інвестиції (портфельні). В період з лютого 2023 по лютий 2024 обсяг депозитів в гривнях збільшився на 46.1%, доларові депозити зросли на 23.6%, депозити в євро на 8.3%. Майже половина приросту прийшлася на гривні. Крім підтримки попиту та курсу гривні, система депсертифікатів є фондовим каналом, тобто емісією гривні, що необхідно для фінансування національних видатків. Проблема в тому, що монетарний дизайн відрізає варіанти використовувати ці кошти, умовні 300 млрд грн, в реальній економіці. Ці кошти лежать на рахунках покупців депозитів, можливо, в банках в резервах, або знову направляються в цінні папери. Тобто, канал фондування є тільки для держбюджету, а не для бізнесу. Кредити, як на каналі ми писали, відходять на другий план через привабливість депозитів. Наприклад, статистика по нефінансовим корпораціям: загалом, сукупний обсяг отриманих кредитів в лютому 2024 зменшився по відношенню до лютого 2023 на 3.4%, питому вагу в скороченні мають доларові кредити, -8.4% (по відношенню к кредитам, номінованих в доларах). Це до речі збільшує негативне сальдо фінансового рахунку, бо валюту виходить з країни. Підбиваючи підсумки, політика НБУ дає канали фондування для бюджету і зміцнює гривню, але забирає кредитне фондування у реального сектора економіки, що зменшує потенціал зростання, зокрема довгострокового зростання. @TheVistnik

Китайські інвестиції в країни Східної Європи та сусідів значно перевищують американські Китайські прямі інвестиції в країни Східної Європи, Північної Африки та Центральної Азії значно випереджають інвестиції з США та Німеччини. Таким чином КНДР розвиває шляхи обходу американських санкцій. За даними ЄБРР, тільки за минулий рік 36 країн, від Польщі до Монголії на сході і від Марокко до Туреччини на півдні, отримали від Китаю майже 39% від загального обсягу інвестицій. Для порівняння, в 2022-му це були лише 5,1%.На США і Німеччину ж припадає трохи менше 8% інвестицій у нові проекти в регіонах які охоплює ЄБРР. Наприклад, Китай багато інвестує в Марокко, яка має угоду про вільну торгівлю з США і може експортувати сировину для електромобілів уникаючи штрафні мита. У вівторок США значно підвищили тарифи на імпорт електромобілів, акумуляторів та напівпровідників з Китаю. Інвестувавши в завод, китайський виробник компонентів для акумуляторів CNGR Advanced Material буквально відкрив собі шлях для експорту катадонних матеріалів на ринки США та Європи. В центральних і східних країнах-членах ЄС ситуація наразі змінилася: інвестиції США та Німеччини знову перевищили китайські. Все завдяки тому, що Брюссель застосував більш рішучих дій проти китайських компаній, які субсидуються Китаєм і конкурують за нижчими цінами на внутрішньому ринку. Поки ЄС роздумує над веденням мит як у США, головний економіст ЄБРР Беата Яворчік рекомендує Європі залучати китайських виробників, а не блокувати їх повністю. За її словами, така стратегія допоможе «створити робочі місця і гарантувати, що ЄС залишиться виробничою базою». 💚 Підписуйся на «Нову Економіку»

Про BlackRock Якось пройшли мимо цієї новини. Хоча вона дуже важлива, і ймовірно набуде актуальності в випадку сильного погіршення або кризи в світовій економіці, коли інвестори будуть витягувати відсотки всюди, де це можливо, щоб фінансувати свої витрати та борги. @TheVistnik

Якось пройшли мимо цієї новини. Хоча вона дуже важлива, і ймовірно набуде актуальності в випадку сильного погіршення або кризи в світовій економіці, коли інвестори будуть витягувати відсотки всюди, де це можливо, щоб фінансувати свої витрати та борги @TheVistnik

Група іноземних власників облігацій, включаючи BlackRock і Pimco, планує тиснути на Україну, щоб поновити виплати відсотків по боргу вже наступного року - WSJ. @beneficiarua

​​Інфляція на споживчому ринку у квітні 2024р. порівняно із березнем 2024р. становила 0.2%, з початку року – 1.4%, Держстат #ЕкономікаУкраїни #Інфляція Базова інфляція у квітні 2024р. порівняно із березнем 2024р. становила 0.7%, з початку року – 2.5%. У 2024 році інфляції потрохи прискорюється, і вже помітно більша ніж у лютому. Попередні тексти про інфляцію в Україні ви можете прочитати на каналі. Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої у квітні знизилися на 0.3%. На 19.2% подешевшали яйця, на 2.4–0.3% знизилися ціни на цукор, сало, продукти переробки зернових, овочі, молоко. Відбулося зростання цін в діапазоні 1.2–0.6% на яловичину, масло, рибу та продукти з риби, безалкогольні напої, хліб, соняшникову олію, кисломолочну продукцію, фрукти. Одяг і взуття подорожчали на 0.9%, у т.ч. взуття – на 1.3%, одяг – на 0.5%. Це попри стійкий колись тренд на зменшення інфляції по цим товарам. Також слід відмітити зростання цін на фармацевтичну продукцію на 1,9%. Останнім часом експорт та виробництва в фармацевтичній галузі зростає. Ціни на транспорт зросли на 2.1% в основному через подорожчання палива та мастил на 3.7%. @TheVistnik

Гетьманцев про кредити #ЕкономікаУкраїни #Коментар На своєму каналі пан Гетьманцев опублікував текст з оглядом настроїв банків, тенденцій щодо кредитів і депозитів. Але більше цікавить в цьому тексті не те, що написано, а те, що він навмисно "не дописав". «У I-му кварталі банки відмітили невелике зменшення обсягів залученого фондування від населення. Це підтверджується оперативними даними НБУ, відповідно до яких депозити населення у гривні за І-й квартал скоротились на 0.3%, утім усі депозити (включно із вкладами бізнесу) збільшились на 0.4%». Це одна з тенденцій, причини якої полягають в основному у сезонності. Проте на фоні дуже низької інфляції та офіційного зростання зарплат, така динаміка по депозитах є доволі слабкою. «Строковість депозитів знижується другий квартал поспіль. Ця ж тенденція продовжиться і на наступні 12 місяців. Найбільш ймовірно це пов’язано із зменшенням доходності вкладів». Слід відзначити, що скорочення строковісті депозитів не чинило впливу на зростання обсягу депозитів в попередньому кварталі. «З відносно позитивного: 87% банків повідомили про зростання власного капіталу за останній рік. У наступні 12 місяців 70% банків очікують збереження цієї тенденції. Головний фактор збільшення капіталу – висока прибутковість». Історії починаються з цього абзацу: «За перші три місяці 2024 року попит зріс і на корпоративні, і на роздрібні кредити. За оперативними даними НБУ, цей попит трансформувався у зростання гривневого кредитного портфелю за квартал майже на 3%.» Суть в тому, що навмисно ігнорується структура зростання кредитів. Кредити населенню становили трохи більше половини всього зростання. Тобто, обсяг грн кредитів для населення і для бізнесу був майже однаковий, що погано для бізнесу, у якого більша ємкість та сумарний обсяг кредитів більший в 5 разів, і відповідно зростання в % сильно меньше. Також в тексті змішується попит з реальним обсягом кредитів. Попит в даному разі не дорівнює обсягу кредитів. Як видно зі статистики, яку ви можете прочитати в попередніх публікаціях на нашому каналі, попит зростає на фоні відновлення та зменшення ставки, проте він не задовольняється. Можливісті бізнесу сильно відстають від його потрібностей. «Фінустанови очікують зростання кредитних портфелів бізнесу і населення впродовж наступних 12 місяців. Попит на кредити зростатиме на всі види позик, крім іпотеки». Знову ставиться знак "=" між попитом та реальним обсягом кредитів. Також в цих словах не вистачає уточнення, що зростання може бути дуже різним. Ще в тексті Гетьманцева було відмічено підвищення якості кредитного портфелю. Та після цього слідує підсумок: «в цілому маємо оптимістичні очікування на ІІ квартал 2024 року і наступні 12 місяців, які мають конвертуватись у активізацію кредитування за збереження стійкості банківської системи. Додаткову підтримку цим планам надасть зниження кредитних ставок». Підсумок був підготовлений та витікає з тез, в яких красною ниткою проходить думка про зростання кредитування на фоні зростання попиту. Хоча це не одне і те саме, але свою роботу ж треба робити. @TheVistnik

#ЕкономікаУкраїни #Інфляція У лютому 2024-го обсяг ринку земель в Україні був найбільшим від початку повномасштабного вторгнення. Було укладено 9.6 тис. угод купівлі-продажу на 22 тис. га, що на 50% більше, ніж у січні 2024-го. Середня ціна купівлі землі – 41.6 тис. грн за гектар, в січні 2024-го – 41.7 тис. грн за гектар. В національній валюті ціна за гектар дійсно зросла з 2021 року, проте слід звернути увагу на реальну ціну гектару (в доларах США). Реальна ціна знаходиться нижче рівнів 2021 та початку 2022 років. В 2024 обсяг земельних торгів становив близько 920 млн грн, це приблизно 24 млн дол, за поточним курсом. За цінамм лютого 2022 обсяг торгів становив би приблизно 740 млн грн, або 25.5 млн доларів. Відповідно, ціна землі стала помітно дешевше і на цьому фоні ринок землі зростає, кількісно компенсуючи втрати від інфляції. 920 млн грн в лютому 2022 — це 31.7 млн дол, тобто, тільки через інфляцію ринок землі втратив приблизно 6-7 млн доларів. @TheVistnik

​​Зростання реального ВВП України повільне #ЕкономікаУкраїни #СтатистичнийВипуск #Інфляція Слід враховувати, що Україна знаходиться в реальності високої інфляції 2022-2024, після її стрибка у 2022-2023, та в стані війни. Проте НБУ прогнозує зростання економіки в 2025-2026 роках на рівні 4-5%, що малувато, враховуючи ефект низькою бази та різкий провал по ВВП в 2022 на близько 30%. В 2023 реальний ВВП зріс на 5.3%, в 2024 по прогнозу НБУ зросте на 3.0%, в 2025 та 2026 році зросте на 5.3% та 4.5%. Тобто, з 2023 по 2026 рік реальний ВВП зросте на 18.1%, що ледве компенсує половину падіння 2022 року. Проте номінальний ВВП з 2023 по 2024 зріс з 6.5 трлн до 7.5 трлн грн. По прогнозу НБУ, в 2026 номінальний ВВП становитиме 9.6 трлн грн, що буде означати зростання обсягу гривні в економіці та інфляцію. Зростання ВВП стримує негативна динаміка цін на українську експертну продукцію, це одна з причин, але не головна. Найбільша статя українського експорту — продовольчі товари та товари сільського господарства. Фізичний обсяг експорту цих товарів зростає з 2 кв. 2023 (зараз майже в два рази більше, ніж в квітні 2023) проте в грошовому вираженні показники змінилися несуттєво, що відібражає падіння світових цін на українську експортну продукцію. Зростання приходиться, як і більша частина ВВП, на домашні господарства та держсектор. Кінцеві споживчі витрати домашніх господарств у 2023 роцв становили 4 трлн грн, а сектору загального державного управління 2.7 трлн грн. Також слід відмітити, що борг держави перед фінансовим сектором, це переважно банки, зростає, в основному за рахунок ОВДП, що також входить в ВВП. Оплата праці найманих працівників зросла на 350 млрд грн, з 2.8 трлн грн до 3.15 млрд грн в 2022 та 2023 відповідно. Зростання доходів та витрат домогосподарств/найманих працівників дає суттєвий вклад в ВВП і його зростання та попутно підштовхує інфляцію. Зростання цього показника обумовлює зростання номінального (грн) ВВП. А реальний сектор показує невеликі темпи зростання, як і реальний ВВП. Велику долю якого становлять споживчі витрати, що зростають на фоні інфляції, а також держава. Реальний сектор не демонструє повільне зростання, чим і обумовлено таке відносно повільне зростання реального ВВП. Не зовсім коректне порівняння, але для ілюстрації положення воно підходить: номінальний ВВП в гривні в 2023 вже вище за 2021, проте показники реального сектору далекі від довоєнних. @TheVistnik