514
Subscribers
No data24 hours
-57 days
-2130 days
Posts Archive
514
Сухі губи огортає густий сірий дим, через секунду розчиняючись у пропахлому ментолом і ранковою кавою, – від неї залишився тільки осад, що каменем прикипів до дна чашки, – повітрі.
Мінхо надто жадібно ковзає поглядом по чужому обличчі, нахабно повертаючись раз за разом до вуст, які роблять чергову затяжку, а потім спускається до тонких пальців, коли ті одним рухом струшують попіл із затиснутої між ними цигарки у фарфорове блюдце. І так по колу, поки недопалок не падає туди ж.
А тоді ці самі губи накривають його власні, вдосталь насолодившись тютюном із присмаком м'яти, грубо зминаючи та не менш характерно кусаючи садна, що ще не встигли загоїтися. Ці самі пальці стискають тепер не тонку цигарку, а коротке волосся на закривку Мінхо.
Джісон ненаситний. На його язику відчувається гіркий присмак диму, що лише сильніше збуджує Лі, коли той брудно прослизає ним у рот, міцно сплітаючись з його власним. Темп здається помірним і водночас до божевілля швидким, бо Мінхо не на жарт зносить дах і всі можливі гальма.
Він переймає ненаситність від Хана.
З шипінням штовхає його на потертий диван, нависаючи зверху. Мить дивитися в очі, читаючи в них живий і надто бажаний блиск, збираючись продовжити їхній поєдинок, але його зупиняє вказівний палець, притиснутий до його губ.
– Я потребую тебе нижче.
Хо без зайвих коментарів накриває губами бліду шию, виціловуючи її та залишаючи по собі яскраво-червоні маки. Хлопець під ним зовсім тихо старається залишатися беззвучним, але його видають гучні видихи.
– А я ще навіть не спустився достатньо нижче, – шепоче у вигин шиї Мінхо, обпікаючи шкіру подихом.
Джісон прикриває очі, піддаючись ласкам. Він цього так потребує.
Лі не знімає з нього футболку, бо холодно через прочинене вікно. Не знімає джинсів, бо не хоче, щоб той захворів. Навіть стареньких чорних конверсів не знімає.
Є щось в цьому, що змушує маленьке понівечене серце Хана здригатися, вириваючись із під шару пластирів та бинтів. Щось змушує за шию притягнути старшого для поцілунку, який той упустив раніше.
Джісон майже ніжно цілує рожеві губи, міцно закриваючи власні очі, – недозволенно щиро сподівається, що Мінхо робить те ж саме, – і тоне, тоне, тоне.
Не пам'ятає, як опинився на м'яких стегнах, не припиняючи цілуватися. Руки накривають плечі, тиснучи з таким напором, наче хочуть, щоб диван і спина Хо стали одним цілим. Язики майже ласкаво переплітаються, танцюючи під майже романтичну пісню.
Проте це не про них. Це не може перейти уявні межі. Бульбашка, що утворилася навкруг них лопає, коли Джісон із натиском проїжджається по опуклості на джинсах Лі. Коли із його ангельського рота злітає перший гріховний стогін.
Пальці з такою силою стискають тонку талію, відчуваючи під собою ребра, що Хан впевнений – маки розцвітуть не лише на його шиї. Повітря між ними нагрівається, немов розпечене скло. Джісон нетерпляче треться об Хо, хапаючись за його шию. Їхні язики та вуста безпорадно торкаються, все менше походячи на поцілунок.
Ними керує лише нічим не приховане бажання.
Проте одяг все ще залишається на Хані. Натомість Мінхо розтягує комір його футболки, – не дозволяє картатій сорочці впасти з пліч, – кусаючи гострі ключиці. Задумується: чи не поріжеться? Важко дихає, притискаючи хлопця ближче, коли здається, що ближче вже нікуди. Пальцями пробирається під тканину, окреслюючи впалий живіт, виражені через худобу хребці.
– Такий вразливий, – шепоче Лі, торкаючись вуха губами. – Крихкий. Мій кришталевий хлопчик.
Тілом спускаються приємні сироти, зачіпаючи поперек, через що Джісон неусвідомлено вигинається. Майже тендітно. Йому не має це подобатися так сильно. Запускає руку у волосся, відтягуючи пасма назад, щоб змусити старшого поглянути на нього.
– Не переймайся, – дивиться зверхньо, заредши підборіддя та загостривши погляд, – я точно не зламаюся.
514
будь зі мною, де дно не торкається ніг. поклади, якщо хочеш, на мене вину. там ми поряд і світ цей нас не переміг. це так боляче, що ти не бачиш як я, бачиш як я...#замальовка: «в тобі тону» feat. @remnanq Під грудьми щось боляче стискається, коли Мінхо вкотре бачить втомленого Чана, – з темними півмісяцями під очима, пониклим поглядом, сонним голосом. Шкода, що не може позирком своїх зіниць забрати хоча б частину всього того вантажу, що носить на своїх плечах Кріс. Та й старший ніколи не помічав, як той дивиться на нього; яку ніжність вкладає. ...читати далі
514
te tengo to' pa' mí (mmm), 'toy segura que tú no te quiere' ir (no, no).#замальовка: «с🍸кс на пляжі» Палюче іспанське сонце не залишало іншого вибору, окрім як виходити з готелю пізно ввечері та охолоджувати мозок за барною стійкою під відкритим небом. Синмін потягував через соломинку свіжий коктейль, швидше тамуючи нудьгу, ніж спрагу. ...читати далі
514
загалом за 24 години приєдналося 14 людей!! чим я насправді дуже задоволена! думала, що буде менше🥹 обов'язково куплю рекламу ще через певний час🚶♀️ дякую!!
