Правда, якою вона є
Open in Telegram
399
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Posts Archive
Військовий бухгалтер привласнив понад 10 млн грн із зарплатного фонду морпіхів
Чоловік нараховував зарплату і премію на рахунки своїх знайомих. Тому «завдяки схемі» фігурант придбав Audi Q7 та й загалом розікрав більше ніж 10 млн гривень.
Зараз його затримали та забрали усе накрадене, в тому числі кошти, які досі на рахунку знайомих.
35 бригада
Тіло 42-річного Андрія Коробка привезли родичам з випискою про те, що смерть наступила в результаті інфаркту. Але на похороні рідні побачили побої на тілі. Це виявили у церкві, адже тіла на ніч до дому не віддали. Під час похорону родина побачила чисельні синці, на тулубі виявили слід від ноги. Одразу викликали поліцію та почали наполягати на повторній судмедекспертизі. Поліція біля церкви просиділа у машині півдня і лише коли похоронна процесія перегородила дорогу правоохонці заворушилися.
Крім того військові намагалися довести, що слід від взуття на тілі - це трупні плями. У похованні на Алеї Слави сім'ї відмовили, мовляв він загинув не під час захисту Батьківщини.
Зрозуміло, що людина могла померти від інфаркту, якщо її б'ють ногами невідомо скільки виродків. Але ж якими цинічними суками потрібно бути, щоб відмовити в похованні на Алеї Героїв та в фінансовій допомозі, яку надає держава на похорон. Сподіваюсь, що незабаром винні у цьому вбивстві будуть гнити в полях на Донеччині.
Скільки розмов про передачу Україні касетних боєприпасів, скільки стурбованості! Тобто коли по нашим хлопцям х@ярять касетами та фосфором, то це норм? Якщо у грі супротивник порушує правила, то виграти її можна тільки порушивши правила у відповідь.
Херсонська область? Ні, бумеранг долетів до іркутської області 🌊
В цій ситуації я співчуваю тільки бідним тваринам, які жили поряд з орками.
Не думаю, що вони там погано себе почували, але люблю, коли рашка відсмоктує🙃
Військові адміністрації деяких регіонів сьогодні вирішили добити народ раніше, ніж орки запустять свої пукалки.
Андрієнко, гнида ти кончена. Зрозуміло, що тобі не соромно, тому що совість потрібно мати, щоб соромитися. Але ж зізнайся відверто, що лячно після всіх твоїх заслуг перед Батьківщиною.
Якщо ви маєте знайомих з Каховського регіону хто потерпає від повіні і не мають де жити, наша сім'я може запропонувати безкоштовне розміщення в сільському домі і с. Вільшанка Сумського району, Сумської області.
Не люкс, - але всі умови є - світло, вода (власна скважина), газовий балон, пічь, огород, зручності на вулиці і в хаті, навіть є баня в окремій будівлі. Чудові, щирі сусіди поруч. Всим можна буде чемно корстуватися на час перебування. Дім у мальовничий локації на березі невеликого озера, але наразі це не головне. Близькувато до терораши, але дякувати ЗСУ і Богу, більш менш спокійно.
В домі може розміститися сім'я до 6-7 людей. Можна з тваринами.
Якщо це ви, або знаєте когось, хто не має куди податися, будь ласка зв'язуйтеся
За номером:
(+38)0503018956 або (+44)7737236258
#kakhovkadisaster
#khersonregion
Зібрала трохи докупи інформацію щодо надання оселі постраждалим під час повені, спричиненою орками.
Просто розповсюджуйте ці пости, щоб люди могли знайти прихисток.
Також за гештегом #прихищуізтваринами люди, які рятували своїх домашніх улюбленців, можуть знайти житло не розлучаючись з ними. Додам ще посилання на основний пост, під яким багато людей відгукнулося, готові взяти як сім'ї з тваринами, так і тварин, у яких немає сімей.
https://www.facebook.com/100064929540336/posts/pfbid0FevnoYTSQWxfLxYrXDR9uFD1MkhwsLhybt9tdbvbT9aJRQq9cayxFDCKGiVm6Kz2l/?app=fbl
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №292/2023
Про відзначення почесною відзнакою "За мужність та відвагу"
З метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, постановляю:
1. Відзначити почесною відзнакою "За мужність та відвагу" 137 окремий батальйон морської піхоти 35 окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського Командування морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України.
Президент України В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
Давайте пам'ятати про те, що організм військового перебуває у постійному стані загострення почуттів задля виживання. Організм постійно виділяє гормони адреналіну, норадреналіну, кортизолу та ін. До цього призводять стрес, страх, перевтома... Ті жахи, які бачать вони, цивільним навіть не уявити. На війні ці гормони справді потрібні, як я вже говорила, для виживання. Але постійне їх накопичення призводить до таких порушень, як тривожність, розлади сну, депресія, апатія, агресія, розлади у роботі ШКТ, серця. А повертаються наші герої вже з накопиченим набором гормонів, з організмом, який перебудував себе на їх регулярне виділення.
Що з цим робити? Всім рідним і друзям потрібно терпіння, тому що на повернення у нормальний стан потрібен час. Ставтеся до людини з повагою. Не задавайте неетичні запитання про війну, про їх почуття коли вони втрачали побратимів, ні в якому разі не запитуйте що він відчував, коли вбивав. Насамперед, він не вбивав, а виживав і не давав змоги ворогу вбити близьких людей. Якщо йому буде потрібно, він сам розповість вам про свій біль. Не потрібно задля підтримки говорити "я тебе розумію", тому що він знає, що це неправда. Нам ніколи не зрозуміти це, якщо ми не проходили цей досвід. Ці слова можна сказати лише у тому разі, якщо ви справді пережили щось максимально подібне.
Не скупіться на слова вдячності. Ви можете дякувати не тільки за себе. Достатньо навіть сказати "подивись на щасливих дітей на майданчику - це завдяки вашому подвигу", "наші будинки цілі - це тому що ви там стояли стіною і не дали ворогу пройти в наше місто".
Знецінення вбиває. Одного разу почула таку фразу від жінки: "це у вас там на фронті так вирішуються питання, а тут давай я розберуся". Я не знаю про що йшла мова, можливо чоловік справді погрожував комусь надавати по лицю або щось більше, але ж мабуть всі розуміють, що відповідь могла бути більш коректною. Вона несе у собі не тільки неповагу до його думки, але й знецінення. Елементарне "давай розглянемо які ще є варіанти" буде більш коректним та водночас надає можливість людині прийняти рішення.
Що ще потрібно? Серотонін. Гормон радості, який є фактично антидотом до адреналіну та кортизолу. Але не перебільшуйте. На деякий час забудьте про гучний крик "сюрприз!", бенгальські вогники та свічі-фейєрверки у торті. Особливо, якщо його побратими продовжують воювати. Тому що військові, які змушені через травми та поранення повернутися у тил, мають почуття провини та відповідальності. Вони знають, що їх побратими продовжують знаходитися у пеклі війни і в цей час саме він міг би бути корисним для своїх. Не заважайте йому переживати за тих, хто став рідним на фронті, але допоможіть продовжувати бути корисним, але тут.
Максимальна підтримка, любов, терпіння, вміння вислухати - це все що від вас потрібно. Додайте у кожен його день маленький привід для радості. Підкресліть як добре, що він сьогодні допоміг особисто вам. Скажіть просто "дякую, я вже місяць товклася на місці, а ти так швидко вирішив це питання". Не соромтеся радитися з ним. Навіть якщо ви вже звикли самостійно вирішувати проблеми, пам'ятайте, що тепер він поряд і вам обом корисно робити це разом. Покажіть, що для вас важлива його думка. Але завжди майте міру у всьому і не забувайте про особисті кордони.
А ще іноді їм дуже потрібно зустрітися зі своїми побратимами, які опинилися в подібній ситуації. І щохвилинні дзвінки з криком "ну і де ти? Коли будеш вдома - вечеря холоне!" - будуть зайві. А ось показати, що для вас це також важливо, поцікавитися як себе почуває побратим, попросити розповісти щось що їх пов'язує - це дуже доречно. Тим самим ви покаже, що для вас це також важливо.
Що робити зараз якщо ваш герой на фронті? Підтримувати, не сваритися, не забувати про те, що може його порадувати. Тільки ви знаєте, що викличе посмішку на його обличчі. І пам'ятайте, як важко вам тут не буває, їм там важче. Тому не наразі свої труднощі перекладати на їх плечі.
Малюнок Осадчук Віталіни "Я буду чекати тебе".
