Філософський слем

Відеозаписи лекцій з минулого Слему вже на нашому Ютуб-каналі. Одним з лекторів був Данило Лелеко, це вже його третя прочитана лекція на нашому проекті.

Магія та Філософія в Пізній Античності Пізня Античність – час перетину культур, релігійних практик, митецьких форм та образів мислення. Саме на цьому перетині поступово формується новий образ філософа, який окрім традиційного способу життя давньогрецького мислителя звертається і до вкрай неочікуваних для сучасного погляду на цю епоху практик: освячення релігійних скульптур, проведення містерій чи, наприклад, виклик духа Платона. Як пізньоантичні філософи могли поєднувати систематичне спекулятивне мислення та магічні ритуали? І як це вплинуло на сам образ «філософа»? На ці та інші питання спробуємо відповісти на нашій зустрічі.

Лекція

На сьомому «Філософському слемі» було гаряче, та не тільки через літню спеку

Наші друзі організовують "Літню Школу Гуманітарних Досліджень". Тож запрошуємо усіх бажаючих доєднатись до їх ініціативи.

Це кросдисциплінарна Школа для молодих та досвідчених дослідників, яка відбудеться протягом 18-23 серпня в місті Луцьк. Це перший крок до створення спільноти, яка прагне продукуватити ідеї задля творення спільного майбутнього — українського — в діалозі з глобальними візіями свідомого, стабільного та людяного світу. Керуючись логікою трансформаційних гуманітарних досліджень (Transformative Research), Школа прагне стати містком між гуманітарними науками та їхнім потенціалом у формуванні майбутнього cпільноти. Для цього академічна частина Школи буде переплетена з лінією “Humanities and City”. Протягом неї ми будемо досліджувати, як концепти, з якими ми працюємо теоретично, розгортаються та можуть розгортатися в майбутньому у просторі міста.

Деталі та реєстрація Facebook-сторінка Дедлайн подачі: 29 липня.

Це будуть не просто дві лекції про філософію і античність, а радше два естетичні перформанси. Саме в Античності відбулося народження західної цивілізації та вектору її мислення. А починалося все з того, що Платон та його учні після фізичних вправ переходили до духовних. І їхня мета була не написання дисертацій та дипломних робіт, а трансформація свого образу життя. Хоча наші уявлення про цей образ життя можуть бути оманливі… • «Походження філософії» — Дмитро Корчинський, очільник Братства • «Магія та Філософія в Пізній Античності» — Данило Лелеко, магістр філософського факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Дата: 13/07 Час: 16:00-19:00 Місце: Хрещатик 25, FirstHall Квиток: 350грн (Дорослий), 150грн (Студентський) Для членів організації «Бенкет Духу» вхід вільний. Квиток | Соціальні мережі

Ми постійно говоримо про мораль. Питання абортів, насильства, традицій — все це значна частина соціального життя. Проте чи дійсно ми розуміємо, про що та яким чином говоримо? Здебільшого ми не звертаємо на це уваги, однак не цього разу. Лекція присвячена метаетиці: малодослідженій в Україні, але мейнстримній західній дисципліні. Чому один абзац з роботи Г'юма досі бентежить увесь світ? Чи має мораль сенс? Чия інтуїція сильніша: у екстрасенса чи Джорджа Мура? Микита Семенов, дослідник аналітичної філософії, магістр філософії НаУКМА, стипендіат Єнського університету ім. Фрідріха Шиллера, спробував розкрити всі перелічені питання у своїй лекції — Метаетика: від “Гільйотини Г’юма” до Віталія Портнікова

Ми нарешті можемо поділитись світлинами з минулого Слему «Девід Гʼюм та його спадок». Відео з записами лекцій вже на нашому YouTube-каналі.

Думаєте, що Сонце завжди буде сходити на Сході – Девід Гʼюм вважав що ви припускаєтесь логічної помилки. Вплив цього шотландського емпірика на сучасну філософію складно охопити. З нього починається логічний позитивізм, один його абзац побудив розвиток метаетики, а сам Кант вважав, що саме Г’юм розбудив його від «догматичного сну». Про його спадок ми поговоримо на двох лекціях: • «Девід Гʼюм: Виникнення та розвиток мистецтв і наук» — Михайло Кольцов, Кандидат філософських наук, викладач НаУКМА (2012-2019 роки) • «Метаетика: від «Гільйотини Г’юма» до Віталія Портнікова» — Микита Семенов, дослідник аналітичної філософії, магістр філософії НаУКМА, стипендіат Єнського університету ім. Фрідріха Шиллера. Дата: 29/06 Час: 16:00-19:00 Місце: Хрещатик 25, FirstHall Квиток: 350грн (Дорослий), 150грн (Студентський) Для членів організації «Бенкет Духу» вхід вільний Квиток | Соціальні мережі

Ціль нашого лекторію – надати молодим науковцям майданчик, де вони б змогли поділитися предметами власних досліджень з широкою аудиторією. Тому, якщо: • гуманітаристика – це ваша академічна стезія; • вам набридло писати «в стіл»; • інтернет-дискусії в Діскорді та Телеграмі не задовольняють ваших інтелектуальних пошуків; ..сміливо заповнюйте форму та ставайте наступним лектором на «Філософському слемі»! Наші посилання

«Звільнення від західного полону» - заклик, який являє собою особливу точку перетину євразійства як ідеології та православної теології ХХ ст. Більш того, для самих євразійців православ’я є одним з центральних принципів, що лежать в основі їх світобачення та анти-західної риторики. Проте, чи дійсно православна теологія приречена на анти-західний сентимент і чи є цей перетин з євразійством випадковим або ж він є суттєвим для сучасного православ’я? На ці та подібні Данило Лелеко спробував відповісти у своїй лекції — Євразійство та сучасна православна теологія Відео інших лекторів вже також на нашому Ютуб каналі: Революція згори. Природа російської влади — Ілля Дескулін Витоки російського нацизму — Валентин Гладких

Світлини з другої частини Слему «Політфілософія РФ: Ідеологічні основи авторитаризму Росії», — більше фото на ГуглДиску Слідкуйте за нашим YouTube-каналом, де скоро зʼявляться минулі лекції. А якщо ти бажаєш виступити в ролі наступного лектора та маєш чим поділитися у царині вільних мистецтв? Не соромся та заповнюй форму!

Відео з минулого Слему вже на нашому Ютуб каналі. Витоки путінізму: генеалогія політичного вектору російської держави — Ярослав Божко Чому вестерни клюють на “велику російську культуру”? — Всеволод Хома А ми нагадуємо що вже завтра ми продовжуємо розкривати тему «Політфілософія РФ: Ідеологічні основи авторитаризму Росії.» з новими лекторами. Соціальні мережі

Продовжуємо серію лекцій «Політфілософія РФ: Ідеологічні основи авторитаризму Росії». Минулого разу ми спробували зрозуміти витоки сучасних політичних ідей Росії та образ «великой русской культуры» на Заході. Наразі зануримося у владну структуру та метаморфози російського авторитаризму. Його зв’язок з низами, правлячими елітами та духовенством російського православ’я. • «Витоки російського нацизму» — Валентин Гладких, Кандидат філософських наук, політолог, викладач суспільно-політичних та філософських дисциплін • «Революція згори. Природа російської влади» — Ілля Дескулін, наша відповідь Такеру Карлсону • «Євразійство та сучасна православна теологія» — Данило Лелеко, магістр філософського факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Дата: 11.05 Час: 16:00-19:00 Місце: КМЦ НаУКМА, Іллінська 9 Квиток: 350грн (Дорослий), 150грн (Студентський) Для студентів НаУКМА та членів клубу «Банкет Духу» вхід вільний. Квиток | Соціальні мережі

Ділимося світлинами з першої частини Слему «Політфілософія РФ: Ідеологічні основи авторитаризму Росії.» Більше фото зможеш знайти на ГуглДиску Слідкуйте за нашим YouTube-каналом, де скоро зʼявляться минулі лекції. А ми тим часом вже готуємо для вас другу частину. А якщо ти бажаєш виступити в ролі наступного лектора та маєш чим поділитися у царині вільних мистецтв? Не соромся та заповнюй форму

Авторитаризм сучасної Росії — це мікс західних та антизахідних радикальних ідей, в яких часто поєднується несумісне і суперечливе. Яке їх політфілософське підґрунття? Чи розпізнають ці ідеї західні суспільства? Накінець, чому вони так часто клюють на «велич російської культури»? Розберемо на прикладах філософії Дугіна, Ільїна, Шмітта. «Умом Россию не понять», — але ми спробуємо. Філософський Слем №4: «Політфілософія РФ: Ідеологічні основи авторитаризму Росії. Частина 1» • «Витоки путінізму: генеалогія політичного вектору російської держави» — Ярослав Божко, Голова Центру політичних студій «Доктрина», політичний аналітик. • «Чому вестерни клюють на «велику російську культуру»? — Всеволод Хома, аспірант кафедри теоретичної і практичної філософії КНУ ім. Тараса Шевченка. Дата: 28/04 Час: 16:00-19:00 Місце: КМЦ НаУКМА, Іллінська 9 Квиток: 350грн (Дорослий), 150грн (Студентський) Для студентів НаУКМА вхід вільний. Квиток | Соціальні мережі

Запис Філософського Слему №3 – «Шпенглер, Нік Ленд: ідея прогресу та штучний інтелект»: Як розуміти поняття «прогресу»? Чи має історія свої закони і чи потрібна їй людина? А, може, майбутнє попіклується саме про себе? Разом з лектором Іллею Дескуліним спробуємо розібратися, звернувшись, зокрема, до інтелектуального доробку Фрідріха Гегеля, Освальда Шпенглера, Карла Маркса та Ніка Ленда. Дивитися на YouTube

Слем №3 «Шпенглер, Нік Ленд: ідея прогресу та штучний інтелект» Провели черговий лекторій у затишній камерній атмосфері з двома спікерами та дискусією. Це перший захід, де наші постійні відвідувачі спробували себе у ролі лекторів. Теж охочі побувати на їх місці та маєте чим поділитися у царині вільних мистецтв? Не соромтесь та заповнюйте форму Тут всі фотографії

Протягом історії людства різні культури, суспільства та школи мислення пропонували концепції щодо природи прогресу та історії. Більшість домодерних міфологій розглядали історію як таку, що має циклічний характер. З постанням західної цивілізації, інтелектуальна думка почала вбачати її лінійний розвиток: есхатологічний рух до неминучої загибелі або ж утопічна віра в світле майбутнє. І саме це ознаменувало народження антропоцентричного погляду на історію — незалежно від того, апокаліпсис чи спасіння, вони однаково існуватимуть відносно людей. Як розуміти поняття «прогресу»? Чи має історія свої закони і чи потрібна їй людина? А, може, майбутнє попіклується саме про себе? Збираємося на Філософському Слемі, щоб спробувати розібратися, звернувшись, зокрема, до інтелектуального доробку Фрідріха Гегеля, Освальда Шпенглера, Карла Маркса та Ніка Ленда. • «Чому Фауст винен в твоїй інтернет залежності» — Дмитро Батура, випускник КНУ ім. Шевченка, факультет інформаційних технологій, Senior software developer • «Післязавтра: утопія чи прогрес без нас» — Ілля Дескулін Час: 16.00 Дата: 16/03 Місце: вулиця Юлії Здановської, 73з, BeeWorking Golosiiv Квиток: 200грн (студент, школяр), 400грн (дорослий). Кількість квитків обмежена тож не зволікай. З будь-якими питанням звертайтесь до @konstantin_shrubenko Квиток | Соціальні мережі

Друзі відеозаписи минулих лекцій вже на нашому YouTube каналі. Також анонсуємо переможця розіграшу квитка за ваші фідбеки. Таким чином переможець вказав число 64, напиши нам у наших соцмережах, щоб ми ідентифікували тебе. Соцмережі

Згадуємо, як пройшов останній Філософський слем і ділимось світлинами з нього! Ще раз дякуємо лекторкам за їх неймовірні виступи. Хочеш стати лектором наступного слему? Заповнюй Форму Тут усі фотографії

Антропологи стверджують: відмінна риса людини — це спроможність створювати символи та інтерпретувати їх. Мистецтво не є виключенням і знаходиться саме у символьному просторі. Тож «Філософський слем» повертається з наступним лекторієм, де три запрошені спікерки допоможуть нам розібратися в цих символах на прикладі різних сфер прекрасного: «Зором чи розумом: Як можлива інтерпретація мистецтва» — хедлайнер Дарʼя Зіборова, культуролог, кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії культури і філософії науки ХНУ ім. В.Н. Каразіна. «Смерть Бога та виникнення режисерського театру» — Поліна Опря, аспірантка філософського факультету КНУ ім. Т.Шевченка. «Декоративно-ужиткове мистецтво та до чого тут гноми з Jysk» — Анастасія Тарасова, магістр філософського факультету ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Час: 18.02 16:00 Місце: Хрещатик 25, First Hall | online Zoom Квиток: 200грн (студент, школяр), 350грн (дорослий) З будь-якими питанням звертайтесь до @Illya_de_S Квиток | Соціальні мережі