en
Feedback
Osypism

Osypism

Open in Telegram

Поетичний канал Андрія Осипенка

Show more
359
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+430 days
Posts Archive
Вірша не буде поки не поставите десять отаких 🤨 реакцій

🌩️

Ти лежиш на галявині. Бджоли лягають на твоє вбрання. Пахнеш першими ягодами. Середина травня. Березові тіні бігають твоїми перстами І вуста смакують їх сік на відстані. Твій голос, співом сирени, Кличе мій човен до пристані                                          Ми спокій                                               Ми пристрасть Ми голодні золоті рибки в акваріумі весни Гудуть мої ніздрі, Не в змозі надихатись Хвойними феромонами. Хто ми? Ми любителі тепла один одного, Ми фанати свіжої погоди. Ми модники, Якщо так можна сказати. Я люблю квіти, Ти любиш цілуватись, Хоча квітів також не проти. Ми проти зла, ми за добро. "Весняні ідіоти" 14.05.2024

🐝

Якщо взяти шкіру, натерти ладаном, Трохи травневого вітру, мазок помади, Зверху бризнути цедрою, Крапнути крові з пальця - Ви зрозумієте, як пахне її майка. Так. Майка. Біла, котонова. 85 грам тканини, на жіночому тілі. Все просто, Жодних вульгарних цілей. Коли не ловив її поглядом - чув аромат її тіні. Свіжий ранок неділі. Ніяких нудотних віршиків (про кокохання). Тільки справжня чоловіча поезія, про запах жінки (джентльменська, охайна). 08.05.2024

В травні ще не було віршів про запахи, а я в паралельному всесвіті парфумер (якщо хто не знав) тому в цьому всесвіті це одна з моїх улюблених тем🦧 Коротенько, лаконічно, enjoy (the silence the poetry)

Минав щосили травня день. Я, в парку Шевченка, розглядав своїм -2,5 прекрасних жін... Та заїбала ця тривога блять 03.05.2024

Потерта нестерпносте, Я не дам перетнути Свої межі відвертості, Ні в липні, ні в грудні. Я не дам тобі втрутитись В свого серця напругу. Надругайсь наді мною, Передай і наступним, Що їм стануть на горло, Мов на жар мої ступні. І я рватиму кожне замкнуте коло, Доки не закипить в мені студінь. Визначай мене, гни мене в будь-яку рамку, Я чхати хотів на ступінь. Зрештою, кожен росяний ранок Приносить з собою щось путнє. Та спокійним я вже не стану... Кого ви зібрались судити, судді?! 01.05.2024

⛓️‍💥

Плебеї - плейбої, Хрещатик, каштани. Розум на пару з юрбою, Побої тата, дитячі травми. "Купіть откритку за вільний донат" "Є 10 гривень, до Броварів, брат?" Мій хрещений батько не Хрещатик. А на тій стороні модна кафешка. Мальчєки і дєвачьки, з центру, Називають себе богемою. Приїхала богема на лівий берег, У богеми на гембах гематоми. Не варто було зрікатися Бога, Бо так модно. Тепер богемі нема кому молитись навіть. Є час знову повірити. 25 через 2 місяці. 30.04.2024

Колкі кути твоїх плечей В полі моєму свист У морі мис У скронях тиск без сну ночей Найвища вись Найнижчий низ Моїх думок Ці два плеча Бій на мечах Гірко "прощай палке життя" Пів палетки на очах Палки в колесах Гіркий чай Моляща меса Легкий страх Мокре волосся ріже лезо Й чіпляючись за плечі Паде вниз Багряний бриз Помадний кісс Залишся Пліз 10.04.2024

🪡

Колись візьми Поглянь через дорогу Скоріше ні Але можливо я там йтиму Серед чужих людей, столичної імли Маючи щезнути з хвилини на хвилину Ставай навшпиньки, щосили тягнися вище Не квапся точити сльози Очима засмученими Лови своїм серцем, лови перламутровим поглядом Будь-який з пальців, будь-який з тисячі кучерів Напевно я також біжу Напевно ведусь На тобою залишені шлейфи ванілі Сповільнений блюз Пришвидшений пульс Ведуть безцільно до цілі Знайди мене перша Впади в мене чистим обличчям Порадуй мене простотою святою своєю Подряпай сережками Всі сантиметри Моєї блідої шиї І дай я на хвилю задумаюсь... В небі так ясно Я не відчуваю холоду Золоті ворота Золоте сонце Твої легкі золоті пасма Чому навколо так багато золота? 22-26.03.2024

Для (любих читачів) не киян: "Золоті ворота" - район в Києві, де відбувається більшість романтичних зустрічей👥

Дивуватися - великий дар... І зазвичай я так багато не сміюсь Та чорт Ти наче сонце із-за хмар Ти не лякаєш, а я і не боюсь Ти не стартуєш Я не відстаю Горить червоний, радісно чекаю Ти десь далеко схожа на "мою" Ти як бордюр, об який спіткаюсь Очима звів приблизні габарити Ти б помістилась на моєму підвіконні Я впевнений, що ти умієш шити Заший цілунками мої холодні скроні Не відпускаєш І тулячись до тебе я молюсь Молюсь Молюсь Ти запитаєш Яким шкідливим звичкам піддаюсь Я відповім, що П'ю Курю Закохуюсь 10.07.22

Згадав одну стару роботу З часів, коли я римував на дієслова і без матюків Там, на дні каналу, багато робіт, які я актуалізую і покажу👀🌷

Сьогодні я бачився з Владом. – Чому ти думаєш, що їй не підходиш? – Ну... я босяк, який користується гігієнічною помадою... Незалежно від Меркурію і погоди По вимогам її я промазую. – Довбойоб. В чомусь, Влад, ти правий. Скоро зацвітуть весняні трави Я куплю два грами І складу з нею наш діалог Кульмінація, фінал, епілог Все зведеться до спальні Не важливо чієї Неодмінно відмінок давальний Зробить її моєю Клянусь А потім Я знову прокинусь. Моя кухня Моя вітальня Жодної її Прощаємось, Влад Я замріявся

Ви знаєте

Відчуваєш на собі мій погляд? Чуєш як він давить В шрами на твоїй щоці, трохи нижче губ кутиків Жоден догляд Не зарадив Не зміг сховати їх від публіки Ти змирилась, я розумію В житті так багато інших турбот Нездійснені дитячі мрії Недоїдений київський торт Чорт Це лише друга зміна за тиждень Маленька кав'ярня чекає на тебе Як би сказала мама: "Не піде дощ із гривень! Хоч не хоч, а їсти за щось треба." Та пішли ці правила... Ти ще віриш у знайомство з милим майнером А може ти дійсно талант І станеш графічним дизайнером Побачим Ти відчуваєш мій погляд? Після цих слів всі чекають Що їх нагодують Кічовим псевдоінтелектуалізмом А мені лише цікаво Чи відчуваєш ти його Чи ні 20.03.2024