Цікаве/Наука і факти

А чи чули ви голос Василя Симоненка? Поет трагічної долі, чий бунтарський дух і любов до Батьківщини зробили його безсмертним, попри короткий життєвий шлях. Написав сотні віршів, чимало шедеврів, присвячених Батьківщині, новел, казок і байок для дітей. Cаме творчість Василя Симоненка надихнула найсміливіших сучасників на спротив системі й розбудову українського десидентського руху в 1960-х рр. Був безпідставно заарештований та жорстоко побитий - так влада розібралася з поетом, який підривав систему. Розправу міг ініціювати сам Микита Хрущов, обурений одним із віршів Симоненка, у якому постать генсека була зображена «непривабливо». Саме безжальне побиття стало причиною розвитку смертельної хвороби, яка призвела до відмови нирок і смерті у віці 28 років.

А чи знаєте ви, що Пасха святкувалася ще задовго до воскресіння Христа? Слово Пасха походить від давньогрецького πάσκα (páska) - так православні віряни Візантійської імперії називали юдейське свято Песах. Дохристиянська Пасха була сімейним єврейським святом племен кочівників-скотарів ще 5 тисячоліть тому. Це було свято отелення худоби, а пізніше його стали пов’язувати із звільненням єврейського народу з єгипетського рабства. За легендою Бог вирішив покарати єгиптян за пригноблення євреїв. Щоб знати, в яких будинках живуть єврейські сім’ї, він наказав євреям помазати свої житла кров’ю жертовного ягняти - це знак для Бога, що ці житла слід оминути. Тож Бог вбив всіх старших нащадків чоловічої статі в єгипетських родинах, залишаючи живими всіх євреїв. Після такої кари єгипетський фараон відпустив євреїв-рабів. Коли ж Мойсей вивів євреїв з Єгипту, було започатковане  свято Пасхи, що в перекладі означає «позбавлення, вихід». Згодом цим же словом почали називати ягня, яке заколювали на честь Пасхи. Тайна вечеря відбулася саме в день старозавітної Пасхи, яку Христос святкував разом з апостолами. Однак він вніс новий сенс у давній обряд. Замість ягняти, Ісус приніс у жертву самого себе, перетворившись в Божественного Агнця. У перші століття християнства виникла традиція святкувати дві Пасхи, що символізували смерть і воскресіння Христа. Першу проводили в глибокій скорботі і суворому пості, а другу – у тріумфуванні і з рясною трапезою. Лише пізніше було прийнято рішення святкувати одну Пасху, відокремивши її від єврейської.

Виявляється, руде волосся є результатом мутації гена під назвою МС1R. Рудоволосі найчастіше зустрічається на півночі і заході Європи - це результат адаптації давніх людей до північного клімату, де мало сонячного світла. Світліша пігментація шкіри у рудих стимулювала вищий рівень вироблення вітаміну D, дала змогу краще зберігати тепло, ніж у людей з темнішою шкірою. А ще рудоволосі більш толерантні до болю, бо їх мутація відбулася в рецепторі, який стимулює як пігментацію, так і болезаспокійливий гормон - ендорфін. Тож руді значно менш чутливі до болісних подразників, їм потрібна менша доза болезаспокійливих. А ще вони здатні відчувати зміни температури швидше та з більшою інтенсивністю. Серед негативних наслідків - вищий ризик захворіти на меланому, бо мутація зменшила здатність рецепторів пігментних клітин шкіри зв'язуватися з одним із "протиракових" білків, тож рудим краще менше бувати на сонці. В усі часи руді часто ставали жертвами дискримінацій або безглуздих стереотипів...

Походження вислову «РАБІВ ДО РАЮ НЕ ПУСКАЮТЬ»? Її автор кошовий отаман Іван Сірко (1605 -1680). В той час бусурмани нападали на українські землі, палили населені пункти, а бранців продавали на невольничих ринках. Якось Сірко вчергове повертався з Криму, визволивши тисячі полонених. Але дорогою додому деякі звільнені почали нарікали на те, що їх будинки, можливо, занедбані, що їм потрібно буде починати все з нуля, натомість в полоні вони вже пристосувалися, обзавелися майном, звиклись з місцевими порядками. Річ у тім, що в той час на українських землях велися війни між москвою, Річчю Посполитою, Туреччиною, і тому дехто не хотів повертатися. Сірко зупинив військо і мовив: «Я нікого не тримаю. Якщо хочете, забирайте свої пожитки і повертайтеся у неволю». Невелика частина таки вирішила піти назад до Криму. Тоді Сірко наказав козакам наздогнати і перерубати їх усіх. Пояснюючи причину свого вчинку, він промовив цю відому фразу. Він не міг уявити, як можна обрати життя раба, нехтуючи можливістю бути вільним на Батьківщині. Наказ було виконано, а місце, де це сталося, було названо Чорною Долиною.

Цікаво, яка найдорожча у світі медаль? Із заснування Олімпійських ігор в Античній Греції переможці отримували оливковий вінок з гілок священного гаю Олімпії. Медалі ж почали вручати на перших сучасних Олімпійських іграх в Афінах у 1896. Тоді за перше місце отримували срібні медалі, а за друге – бронзові. Золоті медалі з’явилися на Олімпійських іграх у 1904, поширившись згодом на інші змагання. Олімпіада 1912 стала останньою, коли вручали медалі з чистого золота. Сучасні ж «золоті» медалі насправді срібні з позолотою, cрібна медаль - з чистого срібла, а бронзова - з 95% міді, 5% цинку. Однак на вартість медалі впливає не лише кількість золота в ній, а й її історія. Найдорожчою в світі є золота нагорода американця Джессі Оуенса, чотириразового переможця Олімпіади 1936 року в Берліні, яку організував Адольф Гітлер. Ця одна з найважливіших нагород в історії Олімпійських ігор — темношкірий атлет зіпсував заплановану Гітлером демонстрацію арійської переваги. Її теперішня вартість перевищує 2 мільйона доларів.

А ви знаєте походження слова «напартачити»? З 11-12 ст. в містах країнах Європи поступово почали з’являтися цехи (з нім. Zech - об’єднання) – організації майстрів одного фаху: ткачів, чоботарів, пекарів, м'ясників, цирульників тощо. Цехи займалися захистом інтересів виробників, дбали про якість, ціни, внутрішню дисципліну і професіоналізм членів, встановлювали контроль над виробництвом та збутом товарів. Подібні цехи ширилися і територією України. Ремісників передмість та селищ, що працювали поза цехом, називали партачами (від лат. parte paternitatis — той, хто не належить до цеху). Цехи мали своїх представників у місцевих владах, тож партачів всіляко обмежували у правах, не допускали до діяльності там, де існував цеховий устрій, їх ділову репутацію всіляко псували, щоб усунути конкурентів... Тож слово «партач» набуло негативного відтінку — той, хто виконує щось невміло, неохайно, недбало. Саме тому ми кажемо про криворуких майстрів, що вони «партачать».

Пізнавальна інформація для розуму та арт-терапія для душі – саме за цим йдуть на канал Мої ART-ліки. Галерея творів мистецтва та пам'яток культури людства Історичні нариси з художніми ілюстраціями Мистецькі загадки та обговорення Просто про важливе, цікаво про серйозне!