Нотатки Деапула

Вбудована реклама в ChatGPT уже не за горами Колись давно на каналі я порівнював Google Search vs ChatGPT. Частиною цієї дискусії було те, що теперішня бізнес модель через підписку не працює для чатботів. Інфраструктура, яка підтримує LLM-ки занадто дорога і підписка на 20$ не покриває ці витрати. Звідси стоїть питання, як буде відбуватися монітизація? І тут почалися вже натяки на вбудовану рекламу. OpenAI найняли недавно - Fidji Simo. Вона була СЕО в Instacart (як Glovo). Там вона запустила у 2022 році - Carrot Ads, що є рекламним інструментом всередині їхнього маркетплейса. І я думаю, що цей досвід - це одна з причин, чому її найняли. Потрібно розуміти, що OpenAI має найкращу інформацію про користувачів (я б сказав, краще за Google). Чому так? Бо люди, які взаємодіють з чатботами на постійній основі, вони діляться там такою інформацією, якою вони б ніде не ділилися. Той самий приклад, коли люди використовують ChatGPT як терапевта - це дуже унікальний юз кейс. Таке загуглити неможливо. Мені здається, що рік інформації переписки в ChatGPT може з точністю 90%+ створити модель вашої особистості, вашого стану життя, вашої заможності. А тепер уявіть, наскільки це буде ціним для реклами. ChatGPT має свою унікальність в тому, що останнім часом вони роблять більше акцент на аспект людяності. Наприклад, розмова з Gemini відчувається, як суха розмова між машиною і людиною, а вот у ChatGPT OpenAI навмисно добавляє якусь "особистість". Недавня ситуація, де їхня модель нон-стоп все вихвалювала, навіть коли її продавали ідею гівна на палці - чіткий цьому доказ. І я думаю, що в OpenAI це дуже добре виходить. Скоріше всього буде 2 різних рівня продукта - безкоштовний з рекламою і платний без реклами, але ціна буде не 20$, а скоріше 100$+. Це лише для чатботу. Через АРІ реклами не може бути, бо на АРІ будується бізнес логіка додатків. Так як OpenAI мають багато розумних людей, то скоріше всього реклама буде вшита у відповіді так, щоб це не відчувалося супер сильно, як реклама. Вот ти там питаєш щось зі сторони психології, воно тобі дає відповіді, а потім в кінці "Але якщо ви хочете отримати професійну допомогу, то купіть послуги в блаблабла за 9.99$". Цей функціонал зробить їх ще одною трильйонною компанією. 100% у них буде сервіс аналогу Google Ads, Meta Ads і т.д. Дуже цікаво, що з цього вийде. Я думаю, що цього року вже будуть зроблені певні великі анонси в цьому напрямку.

Вперше бачу, щоб СЕО якоїсь великої компанії робив заявки такого формату. Зазвичай все описується зі сторони збільшення продуктивності, а тут СЕО Fiverr:

Отже, ось неприємна правда: ШІ йде за вашими роботами. Чорт, воно також йде за моєю роботою. Це тривожний виклик.

Немає значення, чи ви програміст, дизайнер, менеджер із продуктів, спеціаліст із обробки даних, юрист, представник служби підтримки клієнтів, продавець чи фінансист - ШІ прийде за вами

Ford проти братів Dodge - суд, який задав прецедент для сучасного американського капіталізму Всі ми колись думали про те, наскільки ж можуть бути жадними американські компанії і чому працівники завжди ставляться після бажань акціонерів. Так ось, жадність все одно грає головну роль, але навіть з юр сторони директори публічних компаній зобов'язані робити все, щоб акціонери отримали найбільше вигоди. Все це пов'язано з рішенням суду 1919 р. Ford позиціонував компанію з призми "робити якомога більше добра, де тільки можна, для всіх, кого це стосується, і попутно заробляти гроші". Ford хотів забрати виплату дивідендів для того, щоб відкрити нову фабрику і підтримувати великі зарплати для працівників. Суд розцінив це як спробу керувати прибутковою компанією як некомерційною організацією. Ford частково програв суд і був поставлений прецедент, що бізнес організовується і функціонує насамперед задля прибутку акціонерів. Через це інтереси акціонерів в корпоративному праві США мають пріоритет і до сьогодні.

Polymarket - сайт, де люди роблять ставки абсолютно на ВСЕ Я за цей сайт дізнався вперше того року під час виборів в США, бо тоді він був у медіа. Сьогодні, я за нього знову згадав і це просто капець скільки тут всього відбувається. Ти можеш грошима зробити ставку на те, чи буде перемир'я в Україні до кінця травня. Ти можеш зробити ставку на те, хто буде наступним Папою Римським або хоча б з якого континенту. Всі ставки формульовані у форматі від 0 до 1$. Якщо ймовірність становить 30% на те, що Папа Римський буде з Європи і ти на це поставив, то на вихід ти заробиш біля 0.70$ за кожну ставку, якщо будеш правим. Я б сказав, що найунікальніше на цьому сайті те, що ти можеш побачити успішність кожної людини, яка зробила ставку. Є вот користувач scottilicious, який заробив $825к, а є користувач Alphax, який втратив $29,5к. Хоч я і зневажливо ставлюся до бетінгу, але такий рівень прозорості не в кожній сфері можна побачити. Короч, ідеальний сайт для диванних експертів))

Бачу невеликий тренд навколо того, що люди пробують дізнатися про те, які є "мета-ідеї" в GenAI моделі. Тобто запитати саму GenAI модель, як повинна виглядати "найгарніша картинка на довільну тематику" або "найсмішніший на твою думку мем". Наприклад, вот промпт, якщо хочете спробувати:

Generate the best image you can. Subject is whatever you want. Don't ask me any questions. Just do it.

Цікаве те, що на цей промпт у багатьох людей картинка формується майже одинаково - картина молодої дівчини одягненої у біле плаття у полі серед квітів при заході сонця. Причому квіти - це переважно мак або ромашки. Якщо ви маєте включений функціонал пам'яті, то скоріше всього тут буде вже достатньо "bias" і натомість буде згенерована картинка, яку GenAI думає, що найбільше підходить для ВАС в концепції того, що ви вважаєте істинною красою. Це також цікаве дослідження. Го експериментувати і ділитися результатами.

СЕО Duolingo анонсував, що компанія переходить на стратегію AI-first Само собою, що це не перша і не остання компанія, яка робить такі заявки, але в офіційній заяві від СЕО є декілька цікавих моментів: - компанія поступово позбудеться контрактників, якщо їх можна замінити через АІ - Розуміння АІ технологій буде використовуватися, як критерій для найму - Кількість використання АІ в роботі буде оцінюватися під час підвищення (у даному випадку, чим більше використовуєш АІ, тим краще) - Додаткові працівники будуть найматися тільки за умови, що буде доказано, що команда не може автоматизувати існуючі процеси (з нахилом на АІ) Про звільнень головного штату, як такого, мова не була. Тут більше наголос на збільшення продуктивності існуючого персоналу за допомогою АІ. Цікаво, як у них працівники будуть оцінюватися. Тобто йдеш ти до свого менеджера і кажеш, що користуєшся АІ, а далі що...

Натрапив на Редіті на користувача, який твердить, що через експлуатацію функції збереження пам'яті в ChatGPT, він зміг вийти на системний промпт 4o моделі🤔 Можливо фейк, можливо ні. Тут інформацію складно буде підтвердити, але виглядає "plausible". Можливо, це не прям ідентичний промпт, а чисто його перефразування, але тим не менш. Вот можете самі зацінити: https://pastebin.com/UFUFCjiM

Хтось може з особистого досвіду підтвердити, що після останнього оновлення моделі 4o ChatGPT - відповіді занадто у стилі людини, яка на все під-дакує? Бо це прям повний "dick-sucking" Вот 2 приклади, які я вже побачив на просторах Інтернету. Я з цього трохи сміюся, але блін, будуть ж люди, які почнуть сприймати такі відповіді буквально. Нам уже вистачає егоманьяків...

Гарне порівняння того, де ми зараз стоїмо у сфері генерації відео через АІ. Я б сказав, що Google Veo 2 у певних кадрах виглядає більш реалістично, ніж OpenAI Sora, але мені сама ілюстрація з деяких кадрів Sora більше подобається. На вашу думку, який варіант кращий?

ГО ДІЛИТИСЯ ПРОМПТАМИ, ЯКІ ДЛЯ ВАС ГАРНО ПРАЦЮЮТЬ‼️ Вот я, наприклад, використовую такий промпт під час роботи для створення технічного завдання.

Build a product requirements document (PRD) that a Google product manager would typically write. The document should contain these sections: 1. Context of the problem to be solved 2. Executive Summary 3. Critical user journeys 4. Proposed solution 5. Success metrics 6. Alternatives considered Use domain expertise in Google Security Operations (formerly known as Chronicle) and domain knowledge of various security operations center personas, such as security analysts, incident response analysts, and detection engineers. To create this document, we will have an interactive conversation. This should be a question and answer interview format. You will ask me questions and I will answer them. Only ask one question at a time and allow me to respond. Structure the questions so that you obtain enough information to write the PRD. If you need clarification or more details, ask a follow up question for me to answer. After you have asked all of the necessary questions and obtained the answers, write the PRD. Format the PRD so it can be easily pasted into a Google document.

Працює гарно. Мені подобається те, що розмова ведеться більше як діалог, де задаються мені питання.

Оффтоп. Сьогодні останній день, поки можна безкоштовно отримати Metro 2033 Redux в Steam. Тому поспішайте отримати халяву

Google випустив повноцінний тех документ на 60+ сторінок, який описує, як правильно будувати промпти Якщо щось прочитаю цікаве, то зроблю окремий пост

Хтось уже почав будувати процеси через MCP протокол? Є якісь юз кейси, які ви через нього вирішили? Для тих хто не в темі - MCP протокол - це грубими словами протокол, який дозволяє виконувати АРІ запити базуючись тільки на промті, він також дозволяє напряму під'єднати контекст довільної бази даних до АІ інтерфейсу. Тобто ти можеш задати "Проведи аналіз конкурентів і підготуй мені з цього повідомлення в Slack", то воно спочатку погуглить, позбирає інфу і виконає АРІ запит на Slack з цією інформацією. На папері виглядає сильно. Я не розумію поки, як відбувається аутентифікація і як це робити безпечно, але бачу, що хайпу навколо цього вже багато, тому хочеться побачити якісь живі приклади використання цього щастя.

Кек

Що ж, армагедон переноситься. 10% тарифу залишається для всіх, крім Китаю (для них 100%+). Через 90 може знову все вернеться до абсурдності.

Google анонсував Google Unified Security Якщо говорити у двох словах, то це об'єднання всього стеку продуктів по КБ під однією платформою. Можна про багато чого говорити тут, але я би хотів робити концентрацію на Google Chrome Enterprise. Чому так, бо це сигнал того, що тепер будується ринок Browser Security. Це не є прям новим ринком, але тепер він стає більш актуальним. Браузер - це є одним з головних каналів через який відбувається взлом. Тут не питання того, що сам браузер взламують, а те, що через браузер качаються шкідливі файли, крадуться паролі, відбувається фішинг. Тобто робиться ставка на те, що якщо поставити захист на цьому рівні, то можна буде запобігти компрометації, навіть, коли люди вже зробила помилку (попробували скачати файл, відкрили фішинговий сайт, скачали шкідливе розширення) І так як Google уже має сильний Threat Intel, SIEM+SOAR i консалтинг через Mandiant, то разом це створює справді ефективний продукт. А ще, ваш покірний працює над цим щастям разом з колегами😎

Яка українська продуктова компанія найпрестижніша? 😎 Рандомне питання, яке мені прийшло на днях. Престиж - це достатньо суб'єктивне значення, але ідея в тому, що коли ти комусь кажеш, що працюєш в тій компанії, то перша думка "Ого, солідно-солідно". З компанії, які мені приходять першими в голову: Монобанк, Нова Пошта, Розетка, ОЛХ, Пром, MacPaw, Grammarly, Ajax І якщо би я вибирав щось одне, то мб, це був би Монобанк. У нього бренд шикарний і я також думаю, що це один з найперспективніших продуктів, які були зроблені в Україні останнім часом. Працювати там повинно бути круто. Як мінімум, з тої точки зору, що там люди працюють над фічами, вплив яких ми всі навколо відчуваємо. Які в кого є думки?

Хочу ще продовжити розмову за мито. Насправді, мито, як інструмент має своє місце і може принести позитивні результати, якщо користуватися ним обдумано. У кінці 20-ого століття, багато західних компаній почали приходити в Китай для побудови виробництва. Це ми всі знаємо, але те, як будувалися ці виробництва мали за собою певні особливості. Компанії, які заходили в Китай повинні були співпрацювати з локальними компаніями у побудові всього. Це була вимога уряду Китаю. В кінцевому рахунку через постійну взаємодію з локальними компаніями, корпоративні секрети стало складно утримувати. Час пройшов і локальні компанії вже повністю розібралися в технологіях, які приходили через західні компанії. Почали з'являтися локальні компанії, які виробляють те ж саме, що і західні компанії, але дешевше. Ще трохи часу пройшло і західні компанії, які прийшли уже не могли вести бізнес в Китаї, бо їх ціна була не конкурентоспроможна і їм треба було закрити гілку бізнесу в Китаї. Ці локальні бізнеси почали масштабуватися і продавати свої продукти уже на західному ринку. Через те, що собівартість продукту виробленого чисто в Китаї набагато менше за ціну продукту створеного в західній країні, то Китай почав витісняти західний бізнес з їх же ринку. Таких ситуацій з Китаєм було дофіга. Це призвело до того, що Америка вже це офіційно оголосила на WTO (World Trade Organization) і почала судитися з Китаєм. Якщо пам'ять не підводить, то суд крутився навколо сонячних панелей, де багато технологій були вкрадені. І як ми тепер бачимо, наслідки такої діяльності відчуваються. Китай тепер лідер в сфері зеленої енергії і це лідерство було побудовано через такі методи. Для того, щоб Китай мав перевагу над західними компаніями, вони створювали гігантські субсидії для своїх компаній, інколи пропонували безкоштовну електрику. Всі ці аспекти робилися з тим, щоб ціна продукту була настільки мала, щоб їй не можна було знайти еквіваленту на західному ринку. Вот для такої ситуації мито має сенс, бо без мита бізнес не зможе конкурувати з Китаєм і для країни це створює негативний вплив на економіку. Як приклад, припустимо, що є продукт, який в Україні має собівартість 3000, а в Китаї 2000. За таких умов, поставити тариф на 40% на конкретно цей продукт має сенс, бо тепер ціни будуть конкурентоспроможні для обох продуктів. Але є й інша сторона медалі. Інколи мито робиться абсурдно великим, що створює ситуацію, де жодний зовнішній бізнес не може стати частиною ринку тієї країни. Така політика ніколи не призводила до нічого хорошого, бо компанії, які знаходяться в країні тоді починають "розслаблятися", переставати займатися інновацією і в цілому відбувається певний процес монополізації. Для покупців - це створює найгірші умови, бо вибір зменшується. Тобто, знову-таки, якщо би вся ця ситуація з мито не була така радикальна і спонтанна, то і проблем не було. А від тарифних війн, біднішими стануть всі. Тепер дуже цікаво, які тарифи Європа покладе на Америку. Є чутки, що це може будуть тарифи на сервісні продукти (Apple Music, Netflix i т.д - це все сервіси). Якщо це справді буде так, то Америці буде не весело, бо в них майже вся економіка (більше 75% ВВП) навколо цих сервісів побудована.

Вставлю свої 5 копійок стосовно вчорашніх новин по тарифах. Почнемо з того, що відсоток тарифу для країн не є рандомним значенням. Формулу, яку використала адміністрація трампа зводиться до такого: (1 - (Сума експорт / Суму імпорту) * 100) / 2 Візьмемо декілька прикладів: Індія. Індія імпортувала з Америки на 41.8 млрд, а експортувала на 87.4 млрд. (1 - (41.8/87.4)) * 100 ≈ 51.7% різниці між імпортом і експортом. Якщо ділимо на 2, отримує 25-26%. Тарифи анонсовані були 25%. Японія. Японія імпортувала з Америки на 79.7 млрд, а експортувала на 148.2 млрд. По цій формулі отримуємо 24%, що і становило тариф. Але є певні нюанси, Америка не з усіма країнами йшла в дефіцит. Україна це одна з небагатьох країн в такій ситуації. Америка імпортувала на 497.0 млн більше, ніж експортувала нам і закономірність виходить така, що якщо формула йде в мінус або становить <10%, то просто ставиться мито на 10%. Це можна побачити по тарифах на Британію, Індонезію, де схожа ситуація. На цьому веселощі не закінчуються, бо Америка на поставила мито на білорусь, росію і північну корею. Один аргумент, який уже можна чути, що нібито ці країни під санкціями, то немає сенсу, але той же іран мито отримав. Робіть з цього висновки самі. Про потенційні наслідки Хотілося би мені посміятися з американців, які зараз зрозуміють, яке тупе рішення вони зробили стосовно президента, але смішно нікому не буде, бо ці тарифи принесуть з собою глобальну економічну депресію. Да, американці від цих змін теоретично найбільше постраждають, бо для них все стане буквально дорожчим, але ніхто не зацікавлений в тому, щоб американці були бідними, бо зараз більшість глобального бізнесу заробляє з них. Якщо вийде так, що глобальні компанії почнуть сильно втрачати виручку/прибуток, то наступний крок будуть великі раунди звільнень, що погіршить ситуацію ще гірше і всі бізнеси це відчують на собі глобально. Америка скоріше всього буде мати рецесію, Європа буде 100% мати рецесію, бо у них уже економічна ситуація погана. Так як це тарифи не підв'язані під індустрію, то значить, що аутсорс попадає під це все і він буде слабшати. Це абсолютно реально, що українські компанії також ще втратять багато американських клієнтів через зміну економічного середовища. Якщо говорити про техніку, то вона ще сильно подорожчає. Я думав, що трамп поставить тарифи тільки на Китай, бо вони вороги. Це би мало сенс, але те, що він поставив тарифи на В'єтнам, Індію, Тайвань - це значить те, що для американського бізнесу немає жодного виходу з ситуації. Всі спроби перестати бути настільки залежним від Китаю в плані виробництва вийдуть марними, бо всі ці альтернативні країни попали під тариф. Короткостроково буде жопа. Як мінімум треба пережити ці 4 роки, але наслідки цих змін будуть відчуватися довше за цей термін. Це посилить кооперацію між іншими країнами довгостроково, Європа має шанс зміцнішати, але вот цей початковий період поки ці всі зміни актуалізуються - це буде чиста біль. І найтупіше те, що це все відбувається над ідеєю того, що трамп хоче вернути виробництво в Америку. Але це не ті дії, які його вернуть. Якщо в Америці будуть вироблятися товари, то для бізнесу буде або дуже погана маржа прибутку, або ціни будуть абнормальні. Скоріше всього відбудеться те ж саме, що і відбулося з росією - компанії почнуть шукати обходи цих тарифів. Короче, це жах.

Добрий день. Буду вдячний за розповсюдження інформації: Навчальний посібник "Безпека вебдодатків" – доступний українською мовою! Я випустив посібник "Безпека вебдодатків". 📖 Що всередині посібника? 🔹 Основи веббезпеки: типи вебсистем, клієнт-серверна архітектура, модель OSI, шифрування 🔹 Контроль доступу: ідентифікація, аутентифікація, авторизація, управління сесіями 🔹 Захист від атак: XSS, CSRF, SQL-ін'єкції, XXE, SSRF, brute-force, DoS 🔹 Практичні аспекти: тестування безпеки, пентестинг (Nmap, Burp Suite, Metasploit) 🔹 Безпечне програмування: SDLC, моделювання загроз (STRIDE, PASTA), запобігання помилкам 🔹 Економічні аспекти веббезпеки та інвестування у кіберзахист Посібник розроблено для бакалаврів "Кібербезпека та захист інформації", але буде корисним і для інших IT-спеціальностей. 📥 Завантажити безкоштовно: 🔗 https://eztuir.ztu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/8791/Пірог.pdf?sequence=1&isAllowed=y Буду вдячний за поширення! 💙💛