Women’s Mind & Body Lab💙💛
Open in Telegram
Жіночий простір з працюючими психологічними вправами. @cibulya2021 -запис на консультацію,реклама.
Show more542
Subscribers
-124 hours
-37 days
-1930 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+3
in 0 channels
August '26
+2
in 0 channels
Get PRO
July '26
+1
in 0 channels
Get PRO
June '26
+2
in 0 channels
Get PRO
May '26
+3
in 0 channels
Get PRO
April '26
+16
in 1 channels
Get PRO
March '26
+44
in 1 channels
Get PRO
February '26
+91
in 1 channels
Get PRO
January '260
in 0 channels
Get PRO
December '250
in 0 channels
Get PRO
November '250
in 0 channels
Get PRO
October '250
in 0 channels
Get PRO
September '250
in 0 channels
Get PRO
August '250
in 0 channels
Get PRO
July '250
in 0 channels
Get PRO
June '250
in 0 channels
Get PRO
May '250
in 0 channels
Get PRO
April '250
in 0 channels
Get PRO
March '250
in 0 channels
Get PRO
February '250
in 0 channels
Get PRO
January '250
in 0 channels
Get PRO
December '24
+1
in 0 channels
Get PRO
November '240
in 0 channels
Get PRO
October '24
+3
in 0 channels
Get PRO
September '24
+1
in 0 channels
Get PRO
August '24
+1
in 0 channels
Get PRO
July '24
+2
in 0 channels
Get PRO
June '240
in 0 channels
Get PRO
May '24
+35
in 0 channels
Get PRO
April '24
+1 853
in 0 channels
Get PRO
March '24
+4 750
in 2 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | +1 | |||
| 06 September | +1 | |||
| 05 September | +1 | |||
| 04 September | 0 | |||
| 03 September | 0 | |||
| 02 September | 0 | |||
| 01 September | 0 |
Channel Posts
Минуле нічого від нас не потребує — воно вже відбулося.
Майбутнє потребує все💙💛
Ми чіпляємось за минуле не тому, що воно важливе, а тому що воно знайоме. А мозок плутає знайоме з безпечним.
Тож, можливо, час спробувати перестати озиратися туди, де нас вже немає❤️…
| 2 | З чого насправді складається задоволення мого життя
Є 6 речей, від яких я отримую задоволення — і для них не потрібні ані великі гроші, ані особливі обставини.
1. Передчуття
Мені подобається не просто чекати, а чекати з цікавістю: «А що буде? Як це буде?» Маленькі «потім», яких хочеться дочекатися, роблять життя живішим.
2. Контакт із тілом
Тренажерний зал, прогулянки, глибоке дихання, масаж, догляд за тілом. Усе, що повертає відчуття: «Я є. Я відчуваю себе. Я живу у своєму тілі».
3. Завершення
Я записую навіть найменші справи й люблю їх викреслювати. Увечері дивлюся на список і бачу не те, що не зробила, а те, скільки вже зробила. І це дуже приємне відчуття: «Я молодець».
4. Краса
Для мене краса — це коли мені приємно бути вдома і у своєму тілі.
Красива якісна постіль, затишок, приємний аромат, красиве освітлення, лампи та свічки, маленькі покупки для себе, порядок у речах, доглянуте волосся, красиве тіло як результат турботи про себе, а не прагнення до ідеальності.
Мені подобається, коли навколо красиво, чисто, затишно — і мені від цього добре.
5. Ріст
Мені цікаво вчитися й розбиратися в новому. Нещодавно я занурилася у Web4, бо мені цікаво, яким буде наше життя в майбутньому.
Приємно відчувати: «Учора я цього не знала, а сьогодні знаю».
6. Спокій
Коли нікуди не треба поспішати й нічого не треба доводити. Просто кава, тиша і свої думки.
Можливо, задоволення від життя — це не одна велика подія, а здатність помічати багато маленьких моментів, від яких тобі добре.
Доповнюйте в коментарях,а як у вас?💙💛 | 88 |
| 3 |  Виснаження в стосунках — це не про кількість часу разом.
Можна бути поруч щодня й почуватися живим. Але коли доводиться постійно приховувати, що думаєш насправді, підлаштовуватись або грати роль «зручного партнера» — сили зникають, навіть якщо конфліктів мало.
Відпочинок від стосунків (пауза, вихідні окремо) допомагає, якщо ти просто втомився від побуту. Але якщо причина — внутрішній конфлікт, паузи недостатньо. Повертаєшся — і те саме відчуття задухи чекає на місці.
Ознаки, що це саме конфлікт цінностей, а не звичайна втома:
— виснажують не сварки, а мовчання про важливе — з’являється відчуття, що ти граєш роль, а не є собою — полегшення настає не поруч із партнером, а коли ти сам
Якщо впізнав себе — постав собі три питання:
Що саме я приховую чи замовчую щодня?
Це моя цінність чи те, чого від мене очікують у цих стосунках?
Де саме я перестав бути собою поруч із цією людиною?
Енергія повертається не від паузи. Вона повертається, коли ти перестаєш мовчати про те, що насправді важливо. | 135 |
| 4 |  «Знаєш це відчуття?..»
Коли раптом нічого не болить.
Не треба нікого рятувати.
Не треба виживати.
Не треба доводити, що ти хороша, сильна чи достойна.
І всередині з’являється дивна тиша.
Ти дивишся навколо й ловиш себе на думці:
«Здається… все добре».
І саме в цей момент багато хто починає чекати біди.
Бо нервова система, яка довго жила в напрузі, не одразу вірить у спокій.
Вона ніби шепоче:
«Не розслабляйся. Зараз обов’язково щось станеться.»
Але справжнє зцілення починається тоді, коли ти дозволяєш собі не чекати катастрофи.
Коли починаєш звикати до думки, що спокій — це теж нормальний стан.
І, можливо, те саме відчуття:
«Ось воно…»
Не про великий успіх.
Не про ідеальне життя.
А про той момент, коли ти нарешті повернулася до себе.
💙 А у вас був момент, коли ви раптом подумали:
«Здається, у мене зараз справді все добре…»? Що ви тоді відчули? | 150 |
| 5 |  А раптом ти боїшся не провалу, а успіху?
Бо тоді вже не вийде ховатися за словами: «не час», «не готова», «колись потім».
Успіх означає відповідальність. Новий рівень. Нові рішення. Іноді саме це лякає сильніше, ніж невдача.
✨ Маленька вправа.
Візьми аркуш або нотатки в телефоні й допиши фразу:
«Якщо в мене все вийде, то…»
Напиши 10 продовжень без цензури.
Не лише хороші, а й ті, які виникають автоматично:
«…від мене чекатимуть більшого».
«…мені буде страшно це втратити».
«…доведеться змінити своє життя».
«…мені можуть заздрити».
Саме в цих відповідях дуже часто ховаються несвідомі страхи, які ми помилково називаємо «відсутністю мотивації». | 139 |
| 6 |  Сьогодні на власній психологічній сесії я зробила важливе відкриття.
Я була впевнена, що мене стримує страх вигоряння.
Але коли поставила собі запитання:
«Що найстрашніше станеться, якщо я по-справжньому реалізуюся?»
раптово зрозуміла: я боюся не роботи.
Я боюся, що, ставши успішною та незалежною, можу втратити важливі для себе стосунки.
Саме тоді я усвідомила: за одним страхом часто ховається зовсім інший.
Спробуйте відповісти собі на три запитання:
Якщо я по-справжньому реалізуюся, то…
Найстрашніше, що тоді може статися…
Від чого мене насправді захищає цей страх?
Іноді одна чесна відповідь дає більше, ніж десятки мотиваційних порад. | 97 |
| 7 |  «Мені ніхто не потрібен»
За цим реченням майже завжди — дуже стомлена людина.
Психотерапевти Вайнхолди назвали це контрзалежністю — втечею від близькості.
За звичними фразами «я впораюся сама» і «не звикла просити про допомогу» може ховатися не свобода, а страх.
Страх бути відкинутою. Розчинитися. Знову пережити старий біль.
Такі жінки виростали там, де їхні потреби не помічали або соромили. І засвоїли:
«Безпечніше ні на кого не покладатися.»
Ззовні — успішні, зібрані. Але коли стосунки стають близькими, з’являється бажання відступити. Бо близькість відчувається як небезпека.
Контрзалежність і співзалежність — дві сторони однієї рани.
Одна каже: «Не залишай мене!»
Інша: «Не підходь надто близько»
Змінити це можливо — навчитися обирати близькість, не втрачаючи себе.
Впізнали щось своє? Що складніше — підпустити ближче, чи покластися на іншу людину? 💙💛 | 137 |
| 8 |  Запитання для роздумів…
Уявіть, що вам стерли пам’ять, і ви нічого не пам’ятаєте про себе.
Ви можете обрати лише одну людину, яка розповість вам, хто ви.
Кого б ви обрали і чому саме цю людину? | 127 |
| 9 |  Вибір і контроль — це не одне й те саме.
Коли ти вп’яте за день перечитуєш переписку в пошуках «знаків» — це не вибір. Це контроль.
Коли ти подумки програєш розмову, якої ще не було — це не вибір. Це контроль.
Коли ти чекаєш, стежиш, аналізуєш — це не вибір. Це контроль.
І найболючіше в цьому:
Ти живеш у голові людини, яка, можливо, зараз навіть не думає про тебе.
Вона займається своїми справами. А ти — її внутрішнім світом.
Вибір це інше.
Вибір це сказати собі: Я не знаю, що буде далі. І я дозволяю собі цього не знати.
Вибір — це прибрати руки. І подивитися, що відбувається без твого контролю.
Саме тоді ти вперше бачиш правду — не ту, яку хотіла побачити, а ту, яка є.
Відпустити — це теж вибір. 💙💛 | 181 |
| 10 |  Знаєш, чому більшість «з понеділка я все зміню» провалюється?
Бо психіка ненавидить революції. Вона любить маленькі, тихі перемоги.
Не «я повністю перебудую своє життя».
А «сьогодні я зроблю одну річ по-іншому».
Один маленький крок. Без драми. Без самобичування. Без фанфар.
Ти не ламаєш стару себе — ти ніжно вирощуєш нову. А все, що росте, росте повільно.
Спочатку майже непомітно.
Потім — незворотно.
І одного ранку ти просто прокидаєшся і розумієш:
«Я вже так живу».
Тому не чекай ідеального моменту.
Роби один свідомий крок сьогодні.
Повільно — не означає слабко.
Повільно — означає назавжди.
Гарного вечора 💙💛 | 142 |
| 11 |  Іноді жінка так звикає бути «сильною», що навіть не помічає, як живе не своє життя…
Вона рятує.
Підлаштовується.
Тягне все на собі.
Дає більше, ніж може.
І весь час чекає, що її нарешті полюблять так само сильно…
Берн писав, що ми часто повторюємо один і той самий сценарій.
Навіть якщо він робить нас нещасними.
Просто тому, що він знайомий.
І найболючіше —
у таких сценаріях жінка поступово втрачає себе справжню.
Справжні зміни починаються не з нової людини і не з мотивації..
А з моменту, коли ти раптом чесно розумієш для себе:
я знову його чи когось рятую…
я знову мовчу про те,що відчуваю …
я знову вибираю не себе і насправді хочу по іншому …
І саме з цього моменту старий сценарій починає втрачати над тобою владу..з усвідомлення того що десь ти це вже бачила і відчувала і твоєму мозку так зручніше і легше жити..
Вам на подумати💙💛
mindbodylabb👩💻 | 146 |
| 12 |  Прекрасна розкіш для мене це…
Є люди, які думають, що сила — це голосніше говорити, довше сперечатися й будь-що довести свою правоту.
А потім приходить інший рівень сили — тиша.
Не та тиша, де нічого сказати. А та, де ти більше не зобов’язаний витрачати себе на чужий хаос.
Є особливий вид розкоші — не реагувати…
Не пояснювати себе тим, хто вже придумав свою версію тебе.
Не рятувати стосунки, де тебе чують лише для того, щоб заперечити.
Бо далеко не кожна атака — про тебе. Часто люди воюють зі своїми страхами, образами чи внутрішньою порожнечею.
Іноді найбільша сила — не доводити очевидне й не заходити на поле бою, яке тобі не потрібне.
Доросла психіка — це вміти берегти свій ресурс, спокій і енергію.
Не кожен діалог вартий вашої нервової системи.
Іноді найкраще — залишити людину наодинці з її власними сценаріями.
Любіть себе. Бережіть своїх людей. І не дозволяйте чужому шуму ставати фоном вашого життя💙💛
mindbodylabb👩💻 | 121 |
| 13 |  Дозволь тому, що має зламатися, зламатися.
Не тримай руками те, що вже давно розсипається. Не склеюй стосунки, які тримаються лише на твоїх зусиллях. Не рятуй ситуації, в яких ти втрачаєш себе.
Нехай люди сердяться.
Нехай хтось тебе критикує.
Нехай хтось не розуміє твого вибору.
Їхня реакція — це не твоя відповідальність.
Іноді життя спеціально руйнує старе, щоб звільнити місце для нового. А ми лякаємося й питаємо себе:
«Куди я піду?»
«Що буде далі?»
«Як я впораюся?»
Але правда в тому, що все, що має піти, все одно піде. Як би міцно ти не тримав.
А все, що справді твоє, залишиться. Без боротьби. Без принижень. Без постійного страху втратити.
Те, що йде з твого життя, не завжди є втратою. Часто це простір. Простір для спокою, для любові, для нових людей, для нового себе.
Ніколи не думай, що для тебе більше не залишилося нічого доброго.
Можливо, добре вже стоїть поруч. Просто в тебе досі зайняті руки тим, що давно треба відпустити.
За мотивами цитати з фільму «Їсти, молитися, кохати» | 158 |
| 14 |  Доброго ранку, дівчата ☀️
Перше питання цього тижня — не “що я маю зробити?”
А “що мене наповнює?”
Кава в тиші. Прогулянка. Розмова з подругою. Книга. Ванна. Нічого не робити і не відчувати за це провини.
“Ресурс — це не розкіш. Це основа всього.”
Коли ти наповнена — ти інакше думаєш, інакше реагуєш, інакше живеш.
Подбай про себе цього тижня. Починаючи з сьогодні 🤍
@cibulya2021 | 142 |
| 15 |  Є відчуття, ніби ти знову і знову приходиш у ті самі ситуації. Ті самі реакції. Ті самі “помилки”. І поступово з’являється сором — ніби з тобою щось не так, якщо зміни не відбуваються швидко.
Ніби “нормальні люди” вже давно мали б вийти з цього кола.
Але психіка так не працює.
Людина змінюється не тоді, коли “зрозуміла достатньо”, а тоді, коли всередині накопичується новий досвід, нові опори, нова здатність витримувати інше. І це завжди процес, а не стрибок.
До цього моменту людина робить не “правильні” чи “неправильні” речі.
Вона робить те, що може. Те, на що вистачає ресурсу саме зараз.
Іноді це виглядає як повторення сценаріїв.
Іноді як зриви.
Іноді як деструктивні рішення або спроби зняти внутрішній біль будь-яким доступним способом.
Це не про “зі мною щось не так”.
Це про “я поки що не можу інакше”.
Зміни починаються не з самозвинувачення.
А з моменту, коли з’являється більше розуміння і трохи більше внутрішньої опори, ніж було вчора.
І тоді поступово з’являється інший вибір. | 145 |
| 16 |  Можна бути усвідомленою
і жити в нещасті.
Чому?
Ірвін Ялом писав:
ми терпимо нещастя, щоб не робити вибір.
Суть:
Ти не застрягла — ти не вибираєш.
Бо вибір завжди щось забирає.
Не вибирати — теж вибір.
Залишити все як є.
Свобода = відповідальність.
І це лякає.
Нещастя знайоме — тому “безпечне”.
Нове — невідоме.
Виправдання = спосіб не діяти.
І є точка, де все змінюється:
коли ти чесно кажеш собі :
“я боюся”
“я не вибираю”
Саме тут з’являється опора.
Вихід — не в ідеальному рішенні.
А в тому, щоб почати вибирати.
Навіть потроху.
Але — своє.
Життя змінюється, коли ти перестаєш уникати вибору.
mindbodylabb💙💛 | 133 |
| 17 |  У кризі головна помилка — повністю відмовлятися від того, що дає радість і відновлює. Люди викреслюють спорт, відпочинок, навчання, терапію, маленькі задоволення — і ресурсів стає ще менше.
Насправді ми платимо не за каву чи танці, а за можливість на час вийти з ролі напруженого дорослого. Без цього настає виснаження, яке веде до депресії — і коло замикається.
Якщо доходи зменшились — шукайте інші варіанти: дешевше, інакше, в інших місцях. Питайте, домовляйтесь, адаптуйтесь. Але не відмовляйтесь від того, що вас наповнює.
Задоволення — це не розкіш, а ресурс. Ваш «кисень». Дихайте, рухайтесь, живіть💙💛 | 158 |
| 18 |  Навіть якщо ти порушив свою обітницю тисячу разів —
усе одно прийди знову, прийди, прийди!
(С) Румі
Для мене це про важливість обіцянок самій собі й про те, що навіть якщо не вийшло — варто починати знову і знову, на крилах свого наміру.
Не потрібно боятися починати спочатку.
З кожним разом сили стає більше — насправді.
Зворотне — ілюзія. | 138 |
| 19 |  «Мені потрібен знак».
Та ні, вам не знак потрібен, а доросле рішення.
Поки чекаєте на містичні збіги, час просто спливає, а ви називаєте це «не настав момент».
Момент уже настав — просто страшно визнати, що тепер хід за вами ♟️ | 110 |
| 20 |  Іноді життя ламає тебе не для того, щоб знищити…
а щоб ти нарешті змінилась.
Ось 5 інсайтів, які можуть перевернути твоє мислення:
— Ти не жертва. Ти автор того, що відбувається далі.
— Страх = точка росту, а не причина тікати.
— Спочатку дія → потім впевненість (а не навпаки).
— Люди навколо — це дзеркала твоїх внутрішніх установок.
— Найважливіші шанси приходять у вигляді дискомфорту.
І правда в тому, що…
ти вже знаєш, де зараз твій ріст.
Просто, можливо, уникаєш цього.
Спробуй сьогодні зробити 1 дію, яку давно відкладаєш.
Навіть маленьку.
Саме так змінюється життя.
mindbodylabb👩💻 | 103 |
