Леді Абсурд

АААААА, ЛЮДИ ДОБРІ, ВИ ЧОГО СТІЛЬКИ МЕНІ ЗІРОК НАДОНАТИЛИ, Я АХУЕЛА ВІД ЖИТТЯ 😭😭😭😭😭 Я ДУЖЕ ДЯКУЮ, МЕНІ СУПЕР ПРИЄМНО

🌟🌟🌟🌟🌟🌟 І гниють від троянд пелюстки. А ти колисаєш у руках дитя — Що наполовину мертве, сиве, Для усіх — таке не вродливе, Немічне, як труп, біле. Але правда така, що для мами В неї завжди — саме прекрасне маля. Навіть якщо в нього усюди шрами — Для тебе це не буря і не біда. Бо ти сама вже спалена віками. Хохочеш над тим, як люд тебе називає, Поки дитину до серця прикладаєш Й тихо, як казку, мовляєш:

“Не бійся ти нічого, моя зла. Тобі не страшні хвилі й шторми. Ти — сама Хела, любов моя, Яд для тих, хто йде проти волі“.

Як вьольва, що підіймали, — я долю всього знаю, І знаю, ким ти, Хело, станеш. Будеш царицею, мертвими правити, Хліб й хміль кожному давати. І якщо в хаті заведеться хворь — Зможеш ти її вигнати, а може, і наслати. А мене, твою матір, згадають З лютими вовками — Які не ласкаються від руки, На диво — кусаються, зляться, гирчать. Вони люд так страшно злять, Що захочуть увесь рід вовчий зруйнувати. І знаю, і бачу — скоро геноцид, Геноцид, який дійде до мого сина, Мого милого, ласкавого Фенріра. Може, то помста за все — мені, Що я таких дітей народила? Коли я сама була дитиною, То плакала, молила, Саму себе питала — чому така моя сила? Але з мого лона лізуть духи — Я вас, безсмертних, породила. Та по морю бродять змії — Один із них обрамляє мири. То теж чи дочка, або син. На нього полюватимуть, як на дич, Проткне його тіло Грому Ас Мого Йормунґанда. Не пролити мені ні одну сльозину — Лише підійняти у руках кинджал, За моїх дітей почати ритуал. Але я не просто дію, а знаю Долю кожного з вас, хто читає, Долю тих, хто жив за сто років, І долю тих, хто буде жити до нас. Бо я — древня Матір, чаклунка, Самого Ярнвіду суть. А в іншому обличчі — Покинута вьольва з могили. І я — зітлівше золоте жниво, І та, хто зіштовхне корабель мертвого. Бо я — гарячий подих та криги ехо, Я — йотунша, що буде жити вічно, В різних ликах, У нелюдських сенсах. Забутих словах. Я буду жити в тобі, дитино, У твоїх глухих нетрах, В кожному серці, Бо течу — як ріка, По крові твоїй, Я — Анґрбода твоя, Запам'ятай мене на віки. 🌟🌟🌟🌟🌟🌟 #вірші #віса #скандинавія #боги

Інформація, яка дійсно потребує розголосу. Думаю, всі й так в курсі що це за персонаж, і яку гидоту він неодноразово витворяв. Але по більшій частині це замовчується й не поширюється, хоча це одна з реальних проблем у езотеричному просторі. І превелике нажаль, він не один такий. Сподіваюся, що когось це заставить задуматись як мінімум. Й вірю, що у свій час до нього прийде своя розплата. Дякую всім, хто подумає поширити важливу інформацію.

Можете розказати чому ви зацікавились скіфським пантеоном та як відбулось ваше знайомство зі скіфськими богами?

Я дуже довго тягнула з тим, щоб написати цей пост. Насправді, не знала чи варто це робити. Бо для мене писати про це — відкривати глибинну частину душі 🥹 Але я вирішилась. Хоч розкажу далеко не все, але поділюсь тим що хочеться. Насправді, все до біса просто. Я почала копати у родову практику більш глибоко, ніж планувалось. Почала копати у напрямку того, в що взагалі у нас вірили і уламки яких релігій залишилися на нашій землі. І думаю не як нам, українцям, не знати наскільки всередині нас багато самих різних культур. Особливо первісних. На території України у свій час панували скіфи. Народ, який може й не рідний нам по крові, але залишивший значний слід. У культурі, світосприйнятті. І на диво опинилося, що їх Боги — Боги наших земель. Ви можете спитати, чому так? Це було обумовлено історично в багатьох фактах. Наприклад Богиня Апі — звалася борисфеновою дочкою або дівою. Борисфен — древня назва Дніпра. Насправді, ще є багато фактів. Але у нас тут не історичний канал, тож якщо вам буде цікаво, можете вільно пошукати різні джерела. Якщо ж казати про знайомство зі скіфськими Богами, то воно відбулося набагато раніше, ніж до того як я почала цим цікавитись. Мене довгий час мучали ведіння, образи, переживання які бували буквально на яву. Я не могла просто нормально існувати, поки не зібрала по крихтам усі з факти з видінь, нарешті знайшовши їх виток. Для мене тоді почалася абсолютно нова практика, про яку зовсім не хотілося писати. Бо вона відчувалася на зовсім іншому рівні, хотілося залишити поза завісою. І вона залишається такою, бо насправді, в цьому плані я не багатомовна зараз. Про скіфських Богів кажу з позиції творчості, але не догми. Але висновок з родових досліджень напрашується сам собою: Скіфські Боги одна з персонафікацій сил наших земель. Один з великих пластів культури, який хочеш не хочеш, підсвідомо впливає. Ніхто не шанує цих Богів, а вони все одно залишаються у пам'яті землі. І живучи тут, так чи інакше — ти доторкаєшся до них. І я не могла пройти повз цієї енергії, яка просто затягнула. Й можливо, затягне когось ще. Хто зна. 😱 #скіфське #думки

Стара бабка Марлен нарешті пішла розгрібати анонімні повідомлення 🖤 ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰

Як ставитеся до штучного впадання в транс за допомогою марихуани/грибів/ін в шаманізмі? Я дуже негативно

Шаман повинен вміти занурювати свою свідомість у транс без будь яких речовин, а це вже й так певне навантаження на тіло і свідомість. Тож не бачу абсолютно ніякого сенсу брати для цього речовини, бо на постійній основі це призведе до залежності. Виключення хіба що певні ініціації, великі ритуали, де вживання речовини може бути частиною пошани духам, ще більш глибокого переходу, тощо.

Ви працюєте з травами?

На поверхневому рівні. Я їх збираю у сезон, роблю скрутки, можу для себе зробити чайний збір. Але називати себе травницею і сказати що я в цьому глибоко розбираюся — ні.

Ви працюєте з домовим? Як думаєте, у всіх квартирах є домовий? Ще я чула, що є не тільки домовий, а і дворовий. А ще - духи наприклад парку, або певної території в місті. Ви помічали таких?

Знаю свого домового, можу робити час від часу йому невеликі подарунки, попросити щось знайти якщо щось загубилося. Один раз було таке, що мучали проблеми з роутером, і я попросила свого домового це якось владнати. На диво, це реально спрацювало, ахахв. Але щоб була якась глибинна практика — ні. Це більш співдружнє існування. Я йому щось, а він мені. Дворовий теж дійсно існує, що пітверджувала на своїй практиці. Також в мене у хаті є яблуневий сад — а там живе своя родина духів. Вони насправді заполняють наш простір, навіть якщо ми цього не помічаємо. З привіду квартир — нажаль чи до щастя не у всіх. Дуже залежить від того, хто там живе, чи на постійній основі, і так далі.

Ви практикуєте більше дома, чи на природі? Як для вас енергетично відчуваються різні місця на природі? Як вибираєте місце для практики? Чи зустрічались вам несприятливі місця в лісі? Як ви бачите духів лісу? Кого ви зустрічали в лісі?

50/50. Я не живу постійно в одній точці. Наприклад я то в Києві, то ні, тому моя магія стала в своєму роді "дорожною". Приємніше авжеж практикувати на природі, десь в лісі. Якщо такої можливості не має, у гру входить домашній вівтар. Зазвичай обираю місце для практики інтуїтивно. Для духів лісу або іншої місцевості залишаю завжди підношення, прошу провести, показати хороше місце, огородити від зайвих очей. В такому випадку практика зазвичай проходить спокійно. Потім, коли опрацьовується зв'язок з духами того місця, то в тебе виникають вже свої робочі точки. Несприятливі місця у лісі авжеж бувають. Вигляд духів теж може бути абсолютно різним. Якщо й відповідати на це питання, то треба окремий пост робити, бо так все не перечислиш. ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰ Отже, поки все. Якщо ви не побачили свого питання тут — відповім на нього пізніше. Зокрема було ще багато питань про скіфських богів та тотем, тож бажаю про це розповісти окремо великим постом. Усім дякую за активність 🌷 #інтерактив #думки #шаманізм

Я перестала вірити у Силу. Точніше, думала що перестала. Насправді, я переживала бурю. Відчувала, як голодні духи темної пори звільнилися і ходять між нами. Вони — не небесні, а земні, сирі, нижчі. Вони розривають спокій, змушують бачити себе без прикрас, знайомлять із Тінню. Вони змушують чесно спитати: а ти взагалі знаєш, у що віриш? І я не знала, в що вірю. Не була впевнена, що вірю в саму себе. Бо наступив момент, що опора під ногами рухнула і перестала працювати. Я лежала й не могла піднятися, бо іржаві думки точили мене: Я зламалась, Я божеволію, Мій шлях — ілюзія. Я не маю права називати себе шаманом. Але правда була в тому, щоб нарешті перестати боротися з собою. Бо мені все набридло. Набрид власний стан. Те що я барахтаюся у власному безсилі, яке заставляло мовчати. Тож я сказала сама собі одне: — Або я навчуся перетворювати біль та тінь у ресурс, або так і буду завжди жити у жертовності. Бо темні духи приходять у цю пору, щоб не пожрати нас, а навчити пережити цю зиму, коли росте абсолютно нічого. І єдина сила яку ми можемо віднайти — у самому собі. Так і народився розклад — “Скарби Лісу та їх темні Духи“ 🖤 Цей розклад не про те, щоб просто зрозуміти себе. Він про те, щоб перестати бути жертвою своєї темряви. Він для тих, хто втомився тонути у страхах, та хоче навчитися перетворювати їх на силу. Для тих, хто відчуває втому, безсилля,і хоче прийняти свою Тінь, замість втечі від неї. У розкладі ми торкнемося важливих питань: 🖤 Хто ти зараз. Твій архетип, енергія. 🖤 Яка твоя тінь та її проявлення? 🖤 Твої темні духи-помічники цієї осені: їх функції та особливості 🖤 Які ілюзії прийшов час розбити? 🖤 Що темрява намагається показати, якщо я перестану з нею боротися? 🖤 Як перетворити складний стан і свою тінь на ресурс? 🖤 Як взаємодіяти зі своїми духами? Ця діагностика — не черговий аналіз твого стану,а практичне рішення, як наповнити себе новими силами. Навчитися спиратися не на зовнішнє а на внутрішнє. Ми подивимось, які духи йдуть поруч із тобою,і що вони хочуть показати тобі цієї темної пори. Я розповім, як співпрацювати з ними, щоб це було союзом, а не одностороннім контактом. Ти зможеш зберегти ці Скарби не тільки на цю зиму — а назавжди. Якщо ти відчуваєш, що Ліс вже кличе, і настав час зустріти свого внутрішнього Звіра — то я чекаю тебе на перехресті. Може, саме зараз час дізнатися — у що віриш ти? Запис відкритий лише на жовтень. Цінність: 700₴ 🌟🌟 Записатися на розклад можна тут: @crowhertz 🌟🌟 #новини #думки #шаманізм

Дуже радує око твій канал. Видно, що ти вкладаєш душу. Мені здається, творчі люди більш глибоко здатні відчувати енергії. Можна вести канал, в якому просто викладати інформацію, але тут важна не стільки інформація, як відчуття. А відчуття найкраще передати через творчість. Мені здається, часто люди займаються магією, але використовують її чисто інструментально, для практичних цілей і не так глибоко пропускають її через себе.

Вельми дякую, дуже приємно чути ці слова. Для мене цей канал дійсно не просто про викладання інформації, а про творчість в першу чергу. Про моє особисте відчуття магії і особистісні переживання, досвід. У нас полно тгк каналів, які говорять про магію інструментально. Це чудово і також необхідно. Але я живу магією буквально з малечку, тож для мене це частина мого сприйняття світу, а не тільки спосіб досягати цілей. Мені хочеться говорити не логікою, а серцем ❤️‍🔥 #інтерактив #думки

Любі підписники, хочу сказати що бачу всі ваші анонімки. У найближчий час буду відповідати на них, питання дуже хороші і цікаві, дякую що проявляете інтерес ❤️‍🔥 Сьогодні готую для вас де що цікаве. Очікуйте! #новини

СУЗІР'Я КИТА(Cetus) Ти, сузір'я південних горизонтів, далеких країв Ти, кримезний кит, що плаває у безкінечному океані підсвідомого, за яким йде космічна безодня, першородний хаос Ти, як край, горизонт, кінець, за яким свобода, невідоме Як край Землі, за яким космос Ти, як нові безмежні горизонти Як диво, що десь далеко Ти, як мир, як спокій Як гармонія світу Ти як таємниче начало Ти, як символ підводних каменів і затонувшого багатства цивілізацій Як океан, як море, як берег, як дім Як щось велике і безмежне Як небо голубе і синє Ти-зірка Кримезна, що з неба дивиться, немов божество І плаває по небу, як по воді

Вільям Блейк – «Сатана у своїй первісній славі» (1805) Туш, акварель, папір. Блейк показує Сатану не як ворога Бога, а як істоту первісної краси – помазаного охоронця-херувима, про якого сказано в книзі Єзекіїля (28:14–15). У його образі поєднані блиск дорогоцінних каменів і гармонія музичних інструментів, якими він був наділений у Едемському саду. Художник наділяє Сатану державним символізмом – кулею та скіпетром, знаками влади над земним світом, нагадуючи, що він – князь цього світу. У підписі до твору звучить уривок із Єзекіїля:

«Ти був досконалий, доки не знайдено було в тобі беззаконня».

Ця фраза стає ключем до всього образу: у ній стикаються світло і ніч, божественна гармонія і її падіння. У роботі Блейка падіння Сатани постає не як покарання, а як втрата первісного сяйва, як мить, коли краса перетворюється на провину, а гордість – на самосвідомість.

             🌟🌟🌟🌟🌟🌟 Курить люльку Бог без імені, І суп з мухомору той пив. Не страшніше він ведмедя, Більше ніж три кити. І в'є вузли мечем, що рубить в стрій, Бога того звали Буревій. Алий грім на землю спустився, Там розкриється паща Сили, От прийшов Мудрий Звір. Ревуть Духи: Доля миру відбудеться! Ніхто не буде спати сьогодні. Вирок такий. Наступає той — Вісь Світу, Його серце — Меч, що росте від правди, а не кривди, Блиск сталі — первісних людей. І плаче небо кров'ю, Від погляду Безодні-очей, Чорні роги — дерев гілки, Мідні зуби ріжуть мости, Непідвладна Смерть стоїть за ним. Зібралися хмари навколо, Водять хоровод серед змій, Бачуть Духи: народжується — Він. Усі стоять в колі. Минуть віки. Гукає він на чотири сторони — Цар бурі та вітрів. Дим з люльки — то душі ворогів, Їх тіла — саджає на спис. Він, той Бог, що не потребує корони, Влада усюди, де бачить степ і де ліс. Стругає він кістки тих, Хто не переміг сьогодні, Ріже Боже долю — як кайдани. Вишиває дзвіночками від ковалів, Створює ритмом нове тіло шамана, І шкіру минулу пустить на бубен новий. Його воля така: не гризи себе сьогодні. Я з'їм тебе на обід завтра, а розсмакував ще вчора. Навіть про ілюзії ти не мрій! Кажуть духи: Встане Боже у стрій Будуть танцювати відтоді всі.  Що-ж буде тепер, і тоді?... Поки ти плачеш — йому смішно, Для нього не має нічого грішного. Рве він тебе, як пташка метелика, Ламає він крила, щоб створити нові, Відлити з олова, злетів вище волі, Щоб бути не комахою, а могучим вороном, Що блукає відтоді на полі бою І бачить Долю світу, Знаючи древні мапи, закляття чорні, І будеш ти, як Бог без імені Годувати цілющим отваром, Кормити ядом Арахни, Знати свою істинну волю. Чаклувати тілом і словом, Стогнуть духи: ти станеш шаманом Не буде більше так, як у минулому. Чекає тебе доля нова. І будеш перед вівтарем сидіти ти, Розділяти люльку з кістки Виру, Відламувати гілку з дерева Світу, Щоб створити жезл свій. Будеш слухати ти хохот Бога, Шукати пророцтво для народу і мрій. Ти пізнав, яка шаманська доля — Тримати Рід свій. Коли настануть тяжкі часи, Прийдуть духи хвороби, мерців, А ти тримаєш традиції старі і нові Бережеш для правнуків казки свої. Шепочуть духи: ти зміниш мир, Об'єднаєш свої і чужі роди, Та буде радуга відкрита, У тінь глибоку, Де живе той Звір. 🌟🌟🌟🌟🌟🌟

Присвячено Аресу Скіфьскому.

#славлення #боги #скіфське

🌟🌟Пройшов Мабон. Ворота світлої пори року зачинилися🌟🌟 Для практика це точка, яка змінює фокус з зовнішнього на внутрішнє. Мабон цього року відчувається по особливому. Ніби вже зараз Самайн. Точка довготривалої смерті, вічної мерзлоти серед багряного листя... Натомість прокинулися темні духи осені і переходу, поки духи небес увійшли в сон. Тому-ж наш фокус життя змінюється на внутрішнє, а зовнішнє стає не таким актуальним. 🤩То-ж, любий читач, пропоную тобі прийняти участь в безкоштовному гадальному інтерактиві! ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰ Давай розглянемо, що цього року духи темної пори принесуть в твоє життя? 🤩 Щоб прийняти участь, став реакцію на цей пост! 🤩 Після цього пиши у коментарях “+“ 🤩 З часом я надішлю тобі відповідь з твоєю картою та передбаченням ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰

Я чекаю саме твоєї участі, путівник! З любов'ю, ваша пані Марлен 🤩

#інтерактив #свята

Про скіфський пантеон і не тільки 🤩 Дуже довгий час в мене питають:

— Яких людей любить цей пантеон? — Які ці Боги?

Коли ми досліджуємо Силу, ми звертаємося до етнографії. До сухих залишків того, що нам залишили стародавні цивілізації. Часто це мова символів. Золотий візерунок Звірів, який сплітається в єдину картину трьох світів. А іноді, це стара й північна казка, де Боги крокують руйнувати все старе. А буває, що не залишається нічого, окрім обліку старої статуї, де навіть тріщина — має сенс... Авжеж, дослідники намагаються зрозуміти все те, що ховається у творчому замислі народу. Пишуть великі описи того, яка Сила є тим чи іншим, за що відповідає і як стала такою. Але навіть цю думку не можна вважати цілком об'єктивною, бо нажаль професіонал здатен помилятися чи привносити власні фантазії. Коли вже пише не дослідник, а Маг, то ми торкаємося до його особистого бачення і досвіду. Ти бачиш його власну призму, що перечитала безліч літератури та контактувала з Силою через ритуал, транс, знак, тощо. І читати такий досвід — це стикатися з викривленим дзеркалом. Це пережитий досвід автора, який має власні травми, страхи, досягнення так і натхнення. І кожен такий автор сприймає Силу суб'єктивно через перечислені тези (і авжеж, не тільки через них). А до цього зілля ще додається алхімія логіки... Людська свідомість влаштована так, що ми все раціоналізуємо, розкладаємо все по полицям. Тому часто я зустрічаю статті які починаються з:

"Бог А — це божество родючості, війни, кохання. Він має такі то такі іпостасі, до нього можна звертатися з таким то таким то".

Чи вважаю я такі статті поганими? Авжеж ні. Я сама писала подібні, та можливо напишу ще колись. Але я проти того, щоб сприймати їх як єдину істину. Будь яка Сила — не піддається логіці. Боги це стихія, яка не здатна бути раціоналізованою. Їх можна лише прожити через тіло, події і екстаз, але не дізнатися їх по справжньому через статті та книги. Тому коли я починаю вибудовувати схему («Апі = це, значить вона символізує те…»), — я ніби ставлю їх у рамку. А їм це чуже. Це вже профанація, розщеплення цілого. Тому, зіткнувшись зі скіфськими Богами я відчула, що не можу написати про них ні слова. Я не бажаю розбирати їх на кісточки, щоб люди потім сприймали цей текст як щось єдино об'єктивне. І так я відчула, що це не тільки про них, а про усіх Богів. Про Анґрбоду, про йотунів які більше про абстракцію, ніж логіку. Тож я бажаю віщувати про них через творчість. Через вірші, картини, іноді — власні думки, але ніколи не ставлячи категоричну тезу "ці Боги такі то такі то". Я люблю віщати, люблю писати. І хочу робити це як наймога більше через поетичне слово. Бо поетичне слово — це ритуал, а не визначення. Вірш не обмежує, а вміщує парадокс. А я не розкладаю божественне на конструктор. Творчість — це єдине через що по справжньому проривається Сила. Це мова предків, через яку вони зберегли пам'ять того в що вірили.  Від моменту дослідження історичних книг, старих візерунків, статуй і зображень — ми здатні побудувати власну думку. А не будувати її на думці когось іншого. 🌚 #скіфське #думки #боги

Колись люди вірили: немає жодного міста без Богині, що його тримає 🌙 Іштар благословляла Вавилон, і навіть найпростіший гончар чи пастух ішов її дорогою. Афіна берегла Афіни, і навіть той, хто ніколи не молився, усе одно ходив під її рукою. Бо покровительство не обирають лише жерці чи маги. Його дає сама земля, де ти народився. Його носять у крові ті, хто був до тебе — предки, чиї голоси ще дзвенять у твоїх кістках. Його плетуть твої власні вчинки — стежки, якими ти йдеш, і двері, що наважуєшся відкрити. Люди забули, що це так просто. Забули, що духи не завжди чекають «угод» чи «контрактів». Вони приходять, бо ми — їхнє продовження. Тому що ми їхнє поле, їхній дім, їхній пам’ятник у плоті. Навіть якщо ти ніколи не тримав у руках карт, навіть якщо не вимовив жодної молитви — за твоєю спиною завжди стоять ті, хто йде поруч. Ті мовчки тримають тебе, іноді штовхають, іноді зупиняють, іноді відчиняють двері, які ти не бачив. І той, хто думає, що він сам — помиляється. Бо навіть «звичайна людина» ніколи не буває самотньою. Бо над кожним завжди схиляється чиясь тінь. 🌕 #думки #боги #шаманізм

Щось я не могла довго зібратися з тим, що б показати вам результат різьблення скіфської Апі. Бо як завжди, хотілося зробити все ✨ідеально✨, а ідеально ніколи не буває Тож показую, що вийшло. Це моя перша робота по дереву, яка тепер красується на вівтарі Отакі справи 😭 #творчість #скіфське

😜 Сьогодні максимально червоний настрій 😳

🤩 Рід, Анґрбода, Традиція 🤩 ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰ Одним з центральних аспектів скандинавської традиції — рід. Поклоніння пращурам та їх участь в житті було невід'ємною частиною.  🐧 Я дуже довго відкидала пращурське ремесло. Бо це та система, на яку ти набагато більше накладаєш власні травми, ніж на інші. Але це така річ, що рано чи пізно — прийде до тебе. Пращури — це ніч, яка покровом оберне твою душу. Все твоє життя. Хочеш ти цього, чи ні. І під цим покровом ти почнеш бачити не тільки пітьму, біль, ниючі рани, але й силу. Анґрбода є відголоском того самого первісного світу. Мати, яка панувала над всім живим та мертвим. Ця сила заставляє тебе дивитися у очі всім твоїм страхам. Вона не дарує тобі силу чи магічні дари, а спонукає побачити що в тебе вже є зараз. Вчить вирізати інструменти з власних кісток, а не брати чуже. Тому рано чи пізно в практиці з Анґрбодою виникне питання Роду. І логіка не в тому, що ти маєш скандинавське коріння чи ні, а в тому що це одне з твоїх джерел сили. Навіть якщо серед пращурів були одні пьяниці, самогубці, вбивці — Анґрбода навчить тебе розкапувати до самих первісних надр землі. Побачити не тільки суто негативне, а саму серцевину власної крові. Вона пов'язана не з поверхневими шарами роду, а з первинними. Це робота з першопредками, родовими тотемами, духами роду. Вона дає бачення практики не тільки з конкретними особистостями роду, а занурення у коллективне, примордіальне. Мати Вовків занурює тебе в подорож твого особистісного, навіть якщо буде здаватися що та не приймає в цьому участі. Навіть, якщо здається, що ти ухильнувся від неї самої, традиції з якої вона походить. Це все лише є ілюзією твоїх переживань: чим більше занурюєшся у себе та джерело власної сили — тим більше об'єднуєшся з Великою Богинею. 🤩 ⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰ #думки #боги #скандинавія #культ_предків

🌟🌟🌟🌟🌟🌟 Вершниця чорного коня. Пекельна земля, води Дніпра. Ти — курґан, в якому ховаються кістки пращура. На тебе проливають кров. На тобі ж танцюють — У екстазі, в час одкровення. Цариця підземелля, Яка пам’ятає відблиск міді — Сонця, що світить тільки для мертвих. Твоя родючість починається з гнилі. Твій гімн — "якщо хочеш жити — доведеться комусь померти". У цьому круговороті завжди будуть жертви. Скільки золота ти готовий віддати для безсмертя, Щоб на тому порозі зустрітись з першопредком, Не стати голодною тінню, А прийняти мої обійми — Навіть якщо тебе роз’їдатимуть хробаки, І від мого дотику ламатимуться кістки. Тому що ти — давно в землі, А значить — я пожрала тебе В пащі чорнозему, бур’яну, тлі. Бо я — просто ґадюка, З ядом, що повертає душі додому І вчить їх — красти, ламати, Вчить тримати владу над життям при собі. Мій трон давно забутий, але я живу, Бо для мене що життя, що смерть — вічність. Тож буду блукати серед лісів, Щоб нагодувати молоком ведмежа, І обернутися лосихою, стати диким конем, Та бігти серед степів. Бо нема нічого важливішого за волю, Мою долю, що обернулася в забуття. А в тому — вічна пам’ять мене самої, Хоч я сама вже не пам’ятаю свого ім'я. Але, можливо, пам’ятаєш його ти? Можливо, згадаєш мене колись? Бо я — все, що живе в твоїй крові. Я паную над всіма долями, До мене завжди повертаються всі, Ті хто пригнічував, чи любив, Моє ім’я вже не має значення. Бо я — Апі, Вода, що є в живому і мертвому. Бо я — Апі, Земля, що завжди пам’ятає. І ніколи не забуде тебе, дитя. 🌟🌟🌟🌟🌟🌟 #творчість #скіфське