Леді Абсурд
Closed channel
Creatrix, sacra, intima ☽◯☾ Тут живе пані Марлен на переламі світу. Щоденник жриці, що сповнений іронією та хаосом. Еретична практика з Духами, Богами й Предками. Північ, шаманізм і божевілля. Митець | @siromanytsia Відгуки | @crow_s_hvalur
Show more199
Subscribers
No data24 hours
-17 days
-230 days
Posts Archive
199
Трошки організаційного:
Деякий час постів не буде.
Навалило багато роботи та хочу готувати лекцію для вас! ❤️🔥
Всім, хто питав, чи залишилися місця на діагностику Роду:
Так, залишилось ще 3 місця!
Тож ті хто хвилювався, то своє ще вас чекає. Я хочу подарувати вам цей артефакт, який дасть розуміння як працювати з родом, та переплавити його силу під власний шлях.
А також часто питали: чи можна змінити деякі питання у розкладі, чи можна розкрити тему в роду, яка тривожить мене?
Так, можна!
Структура питань не має чітких обмежень. І вона була побудована так, що би ми могли доторкнутися до важливих сфер.
Тож ми спокійно можемо щось змінювати у розкладі, або робити акцент на важливих для вас моментах.
Дякую усім ❤️🔥❤️🔥
#новини
199
Останнім часом я багато працюю з долею.
І відповідно, стала більш уважною до деталей: переплетіння у соціумі, подіях, маленьких речах.
Ти стаєш ще більше розуміти, як дійсно тече енергія. І як її направляти у русло свого наміру.
Тож хочеться відзначити, що для мене в першу чергу, як для практика важливий результат.
Навіть якщо цей результат у хаотичних відповідностях...
Чим більше відчуваєш їх, тим більше "передбачаєш" людей: хто до тебе прийде, хто буде, що чекати.
В якийсь момент я зрозуміла: зустріч з тими, хто йде за тобою, щоб знайти допомогу, відповіді на свої питання, розкриття сили...
Це — не випадковість.
І кожен раз в цих людях я помічаю частинку самої себе.
А також, які ми всі різні, але несвідомих моментах так схожі.
Тому, коли я працюю з вами, роздивляюся вашу Силу, Духів, Рід, будь що...
Кожен раз я відкриваю щось нове і для себе.
Власні переживання, страхи. Що я в собі не тільки задавлюю, але і розкриваю.
І кожен раз це стає нереальним подарунком долі!
Тому до кожного я відчуваю щиру та людську вдячність, любов. Бо це насправді не про односторонній контакт, а взаємодопомогу.
Про те як різні стежки переплітаються у одне велике перехрестя, де ми зустрічаємося для нових відкриттів, етапу, бажання зцілитись.
Тому кожен раз мені хочеться стрибати від радості, коли хтось просто приходить та каже як є.
І кожен раз заливаюся посмішкою, коли повертаються люди, що приходили давним давно. Бо кожен раз я бачу, як вони приносять результат.
Бо тоді я розумію: увесь труд був не зря. Це допомогло їм вийти з темряви. Це зцілило і мене.
Я стаю щасливою.
#думки #шаманізм
199
Як темні хмари — прийшло важливе і до біса складне питання.
Чим більше я збираю до купи власні напрацьовки, думки, матеріал про Рід — усвідомлюю одне:
Цих знань накопичилось дуже-дуже дохуя.
І вони не вмістяться ні в один пост.
А говорити про це зараз — дуже бажаю!
Бо розумію, як це нереально важливо,
Скільки стереотипів і дурнощів навколо цієї теми,
І ще скільки людей не усвідомлює, яка Сила за їх спинами.
Я хочу розкрити тему Роду настільки повноцінно, наскільки це буде важливо. І я як мати, виношувала інтригуючу ідею...
А що, якщо створити лекцію про Рід?
Де ми зможемо поговорити про пращурів, духів, їх тіні.
Про колективну силу, травми, родові тотеми, й звісно — про магію.
Де ви зможете наживу почути мене, трохи більше побачити мій світ та задати безліч розумних й "дурковатих" питань.
Як вам така ідея?
Чи буде вона реалізована — залежить від вас!
Бо я хочу знати, чи цікавий вам такий формат,
І чи хочете ви зануритись у таку глибоку подорож.
Я буду чекати ваших реакцій на цьому пості.
Якщо ви будете згодні — почну працювати над лекцією.
#новини #думки #культ_предків
199
Звір вже ворухнувся.
Перший сміливець ступив у лоно свого Роду, і двері прочинилися.
Це завжди так: хтось робить перший крок, і тиша всередині починає гудіти.
Якщо твоє серце теж сіпнулося, значить час близько.
Поки що місця є.
Поки що Рід тебе чекає.
Чекає зустріч з самим собою 😜
199
Я не той, кого хочеться обійняти, В мене — є зуби, що рвуть плоть. Ти можеш мене ненавидіти, Та скиглити, бо ллється твоя кров. Я давно вмер, водночас — живу, Бо став мереживом кісток, Що вдягають на шию дівки поколінь, Шаманки, відмачки, чаклунки, Коли настав час віддати свою любов.🌟Рід — це Звір🌟 І він здатний викликати страх: бо його не можливо приручити. Часто безкомпромісний, безпорадний, холодний. Він — нав'язує свою волю: бо хоче щоб ти вижив. Цей Звір по різному втілює свої масштаби. То як перевертень, одягає шкуру любові великої родини, то стаючи кошмаром у втіленні одного родича. Того самого, який колись зламав. Я теж боялася роду. Все життя від нього тікала, бо народилася не там де хотілось та жила не так як бажалось. Я стала шаманкою, не тому що хотіла, а тому що це було спадковим. Шкіра горіла, а життя було переповнено одними викликами. Навіть почавши практику я все одно продовжувала боротися з собою. Зі своєю силою, духами уві снах, ситуаціями. І тільки тоді, коли я безкомпромісно прийняла рід таким як є, то виявила що все може бути по іншому. Є інша стежка, де я можу перестати боротися з собою та родом, його болем. Де я можу встати на дорогу не безкомпромісного служіння, а співпраці. Де я не забов'язана жити так, як мені вказують. Що живі родичі, або мертві. Але це не буде значити — що я відмовлюсь від сили свого роду. Навпаки, я перетворю її у шаманській кузні. Де вона буде служити мені, а не я їй. Я хочу дати цю можливість — кожному. Тим, хто відчуває що бореться з обставинами у житті, але не розуміє чому. Тим, хто постійно шукає своє призначення, але все ніяк не може його знайти. Тим, хто не може почати жити так, як бажає. Відчуває, що хтось ставить палки в колеса, але не розуміє хто і чому. Я хочу познайомити вас з вашим Родом. Дати розуміння не просто його впливу на вас, а як заключити союз з ним. Щоб ви могли досягати своїх бажань, зрозуміти що насправді гріє душу. А біль роду перестала бути тягарем, а силою. Як відбудеться це знайомство? Через шаманську діагностику. Де я роздивлюсь ваш рід до самих надр землі. В ній ми розглянемо рід з призми трьох світів: небесного, середнього, підземного. Подивимося, які таланти передалися вам, а що стало перешкодою. Як це можна змінити, вмилувати духів, заключити з ними рівний союз. І ти отримаєш свій власний артефакт: наглядний аналіз де будуть знання, тіні, практичні поради та дії. Але якщо хочеш дізнатися наглядно, що включає діагностика, ти можеш подивитися тут. У лоно самого Роду буде відкрито лише 5 місць. В тебе є можливість прийти до нього лише до кінця листопаду. А ще, в честь темної пори року цінність зіставляє
199
+1
Цим фото вже як п'ять років.
Мені сказали, що навіть на ньому не впізнали мене.
Якщо чесно, то я себе теж!
Але відкопавши цю старовину — відчула, що варто ними поділитися і тут.
Бо в них є щось лімінальне, хтонічне. Хоча на той момент я навіть не знала, куди мене заведе життя 🖤
#думки #творчість
199
Просимо підтримати збір для оборонців Сумського напрямку. На зібрані кошти плануємо замовити 2 детектори дронів Чуйка та акамуляторну пилу та болгарку. Дякуємо кожній людині яка долучиться до збору. Разом до перемоги . Суми не здамо. Слава Україні🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Банка👇👇👇
https://send.monobank.ua/jar/2gNaqvVezB
💳👇👇👇
4874 1000 2074 2964
199
+3
Довго я не знала, як правильно оформити цей пост.
Але я дуже давно хочу поділитися з вами важливою роботою, що я провела.
А також відгуком, що мене дуже розчулив у свій час.
🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟
Коли люди приходять до мене з питань роду, то я завжди підходжу до цих питань особливо ретельно. Бо це момент, коли ти занурюєшся у чужу історію з головою, проживаєш її зсередини.
Так вийшло і тут. Працювала над родовою діагностикою, але дійшли до запиту що необхідно розуміння як працювати з родом з ритуальної точки зору.
В цей момент я подумала "добре, розроблю план ритуалів індивідуально для людини". Але коли почала зіставляти, то зрозуміла: просто списком тут не обійдеться.
Бо я не можу залишити людину без пояснень, не показати й не навчити. Магія — дуже тонка річ, яка ще працює в кожних руках індивідуально. Кожна деталь важлива і грає свою роль. Я хотіла дати можливість не просто запхнути власні напрацьовки у голову, а дати можливість створити власні.
Так почала народжуватись ціла методичка "Зола, серп, жниво" яка стала індивідуальним артефактом, де є аналіз роду людини і підходящих ритуалів під його потреби.
Не можливо дати просто список ритуалів без теорії, пояснення його символізму і техніки. Це був момент, коли переді мною повстала задача написати універсальний матеріал з теорією і практикою, яка дозволить клієнту працювати з його родом.
А найголовніше — відкрити абсолютно новий погляд на пращурську магію.
Що рід це не система, де ти смиренно підкоряєшся табу, законам і ультиматумам, а можеш змінювати їх.
Створювати нову долю для себе і нащадків. Знаходити гармонію між бажаннями свого Я та Роду.
І для мене як хаоситки було важливо: не заставити робити все за шаблоном, а створити конструкт який ти зможеш змінити за своєю потребою і наповнити власним символізмом, а не робити все з чужого пера.
Щоб кожна практика і його теоретичний матеріал був доступним й зрозумілим. Щоб ти міг починати працювати зі своїм корінням вже тут, а не відкладати це через такі причини:
"В мене не має таких складних інгредієнтів"
"Я не готовий до такого серйозного занурення"
"Я не можу витрачати стільки часу"
І от нарешті я закінчила роботу над цією річчю. Бо поки писала її, сама проживала багато етапів у своїй родовій практиці. Коли створюєш те, що має Силу — воно "випробовує". Не важливо, це статуетка, картина, чи написаний роман.
Поки створюєш — ти вмираєш й воскресаєш. І я нарешті прожила ще один цикл.
Це була нереальна робота. Я люблю кожну історію, з якою приходять.
Розбирати її до кісточок і перетворювати на Силу.
Дякую, що прочитали цей допис ❤️🔥
🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟
#думки #шаманізм #культ_предків
199
Repost from Шкарпетки північної міфології
Норни не прядуть
Прикол в тому, що ніде в Еддах чи сагах норни не помічені за веретеном чи ткацьким станком. Вони роблять все що завгодно:
🔺 ріжуть дерево (може, й руни),
🔺вони надають долю (на, тримай та не жалійся потім),
🔺формують долю (не знаю, ліплять, напевно, з того коричневого що під руку трапилось, і добро, якщо це шоколад),
🔺визначають долю (словами чи прокляттями),
🔺навіть доглядають за Іґґдрасилем (обмазують його мулом),
але не прядуть і не тчуть.
Давайте подивимось на оригінал:
Þaðan koma meyjar margs vitandi þrjár ór þeim sæ, er und þolli stendr; Urð hétu eina, aðra Verðandi, - skáru á skíði, - Skuld ina þriðju; þær lög lögðu, þær líf kuru alda börnum, örlög seggja. (с) ВолюспаЗвідти прийшли діви, що мудрість велику мали, три з того моря, що під деревом/ялиною стоїть; Урд звалася одна, Верданді друга, — різали дошки, — і Скульд третя; вони закон клали (розміщували, будували), вони життя обирали всім народженим, долю воїнів/чоловіків (або долю казали). (тут мій переклад з потом та кров'ю) ____________________________ Тут є ще кілька цікавих моментів: 🔺 Sæ — то море або солона вода. Тобто, Іґґдрасиль стоїть над морем або джерелом із солоною водою. 🔺Þollr так-то ялинка. Але у поезії воно просто "дерево". Іґґдрасиль тут має конотацію з хвойним, ось вам один з аргументів на теорію, що він вічнозелений тис, а не ясен. 🔺Skíði — то лижі, але технічно дошки, планки 🔺Якщо seggja — indefinite genitive plural of seggr, то буде переклад "вони обирали долю чоловіків", більш того, воїнів, бо seggr походить від слова *sagjaz — воїн, утримувач. 🔺Якщо беремо segja, то буде класичний, навіть усталений переклад "долю казали", де seggja просто стара форма від segja, казати. Але я відволіклась. ____________________________ Тут ми бачимо, що норни ріжуть якісь дошки — ймовірно, плашечки для рун. Можна уявити, що вони саме вирізають рунами долю людини. Отже, якщо вірити джерелам, то більше сенсу уявляти норн із ножиками, аніж з веретенами. Разом з цим, в джерелах таки є жінки, які прядуть й тчуть, і яких можна натягнути на роль норн. Це валькірії. Darraðarljóð то поема у складі Саги про Ньяля і розповідає про битву при Клонтарфі поблизу Дубліна в 1014 році. Йдеться про те, що якийсь чоловік побачив у видінні 12 валькірій, які плели моторошну павутину з людських кишок (треш, я знаю), співаючи пісню та пророкуючи долю воїнів.
Тчемо, тчемо тенета списів, там, де стяг в’ється войовничого мужа. Хай не візьме ніхто його життя. Лиш валькір’ї обирають вбитих. (переклад В. Кривоноса)Є ще чистенькі сексі стайл валькірії, які прядуть, у Vǫlundarkviða. Там історія починається з того, що три (красиві) діви прилітають до озера у hamr лебедей й сідають на березі прясти льон (нормальний, жодних кишок). Валькірії здатні обирати долю воїнам — забирати їх життя чи дарувати їм перемогу. Можна їх назвати норнами? Хм, якщо лев їсть м'ясо, чи можна назвати його вовком, адже він їсть м'ясо? Напевно, все ж таки ні. Функції можуть бути схожими в чомусь, але сутності все ж різні. Хоча є один приклад взаємодії норн з чимось текстильним у Helgakviða Hundingsbana I. Там три норни скрутили пряди долі та кинули три золоті нитки на захід, схід та північ, прив'язали бантиком до палаца Місяця, і от в цих кордонах герой мав панувати над землею. Але тут нитки визначають не те щоб прямо долю, а територію владарювання. Тобто, все одно немає такого уявлення, як в Греції, де нитку долі прядуть й потім обрізають. До речі, відома вчена Karen Bek-Pedersen написала класну книжку The Norns In Old Norse Mythology, де детально досліджує норн. Отже. "Ми не сіємо". Норни не прядуть. Хай ваша доля тчеться вашими руками так, як вам подобається ❤️ #міфологія
199
🖤 Після останнього посту про рід в особисті навалилося багато питань.
🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟
— А що мені робити, якщо в мене родове прокляття? — Я намагався практикувати з родом, але пращури тягнуть мене вниз. — В мене у родині тільки одні алкоголіки, що там може бути хорошого для мене?І насправді, кожне з питань — дуже влучне. Бо в медіа говорять про рід тільки добре, або зовсім нічого. Але суть в тому, що рід це не всеблага система. І вона здатна одарити нас подарунками, так й пенделями під зад. Ви маете повне право його ненавидити, так і страшно його полюбити. Бо як ви не зобов'язані безумовно приймати рід, так і він не зобов'язаний робити це для вас. Він не втілення матері. А втілення людей, які були самими різними при житті: а натура людська, як ми знаємо, доволі жорстока. І весь цей Звір — цілий макрокосм. Місце, яке може засяяти, так й стати болотом. Але якщо ми торкаємося до його тіні, то варто озвучити: В негатив у роду може проявлятися по самому різному. Але найпоширеніша, на перший погляд не така страшна історія, виявляється болем цілих поколінь... Згадайте момент, коли ми бажаємо чогось досягнути, але чомусь зупиняємося — бо відчуваємо невидиму стіну. І на перший погляд ця проблема може здаватися тільки особистісною: "Ой, походу в мене такий блок" "Я почуваю себе погано, але не можу зрозуміти чому" "Чому як би я не старався — в мене не виходять заробляти, зайнятись творчістю, чи практикувати?" І ми щиро можемо думати що проблема може лежати тільки в нас самих. Але гірка правда полягає в тому, що наші травми — не завжди дійсно наші. Іноді ми зупиняємося, бо хтось тягне нас за ноги й каже: "Зупинись, там — страшно" "Там нічого хорошого тебе не чекає" "Ми нічого хорошого з цього не отримали, й ти не отримаєш" "Краще жити так, як жили усі, а не висовуватись" І цим голосам не обов'язково проявлятись буквально. Вони женуться за нами у сутінках: в кожному сумніві, переживанні, страху який не здатен пояснити. Бо пращури дарують нам не тільки таланти, а й страхи. Бо ми можемо мати дивні харчові звички, бо предок колись пережив голодомор. Ми можемо не мати успіху у магії, бо колись твою бабцю-відьму зацькували й звинуватили в тому, що вона не робила. Ми можемо не заробляти грошей, бо для рідних бідність стала звичною. І те багатство яке в них було — стало нагло відібраним. Бо твої пращури пережили травматичний досвід, який назавжди залишився у твоїй крові. Вони засвоїли це як урок виживання, не усвідомлюючи що цей страх — не завжди залог хорошого життя нащадка. Тому внутрішні блоки й зупинки у сферах життя — не спроба тобі зашкодити, а вберегти. Бо вони просто не знають що можна жити по іншому. Чи можна змінити цей сценарій? Авжеж так. Бо ми і прийшли в це життя, щоб відкрити новий світанок. Ми вчимося не сліпому поклонінню роду, а співпраці з ним. Коли ми використовуємо його силу, але зцілюємо його біль. 🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟 Отака родова казочка. 🖤 #культ_предків
199
Тишком-нишком, а я тут інсту створила 🖤
Поки абсолютно не розумію як просуватися у вашій дрємууучій соц мережі, тому будь-ласочка підтримайте мене підписками й активністю 🥹
https://www.instagram.com/witch_marlene?igsh=bDM2amNtMDRnNGU=
#новини
199
Я — з тих, хто не дожив. Я — вигнанець, і той, чиє ім’я славлять. Мене кличуть між хрестами, мене вже давно огорнула земля. Так, я вмер, але ще живу. Живу в думках твоїх, що читають слово, живу в пальцях, що пишуть молитву, живу у твоїх ногах, що ходять по світу. Я течу ріками, червоними полями, що розтікаються по твоєму серцю. Я можу роками мовчати, а можу кликати до душі твоєї, просити — лише твого погляду, просити — щоб ти згадав мене. І згадав те, що я — Сила, Сила, яка тече в тобі. Я — те, що називає тебе своїм. Бо я — є твій Рід.🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟 Що ж таке насправді Рід? Це звір, який пожирає нас? Чи пожираємо його ми? Його можна побачити по різному. Для когось він — суцільна проблема, для когось — благословення. Бо він здатен дарувати радість, так й заставляти соромитись свого минулого. В наші часи мало кому повезло з родиною чи гарним спадком... Але це ніяк не змінює того факту що рід — частина нас самих. Яку не вигнати ні одною мітлою. Цей зв'язок не розрізати ні одними ножицями. Ні одним ритуалом забрати його вплив. Він — система. Істота, що напів жива й напів мертва. Одна половина — ми, ті хто продовжують його слово несвідомими діями, спадковими шрамами, родинними поговорками. Інша половина — ті, хто стоять за нашими спинами, але вже давно не мають тіла. Вони були знатними людьми, так й повними дурнями. Вони є Силою, що заставляє рухатись, так і стояти роками на місці. Я довго не усвідомлювала, що таке рід. Так, я цікавилася різними практиками або літературою. Але завжди його внутрішньо відштовхувала, бо завжди здавалося що він приніс більше болю ніж користі. Наші травми дуже сильно впливають на його сприйняття. Я знаю, що багато хто буде читати цей текст з долею скептицизму. І так, ви маєте на нього повне право. Я сама не з тих людей яка просуває думку про всеблаго роду. Але кожен рід — особливий та має свою силу. Він не паразит, навіть якщо здається що в ньому були лише алкоголіки, вбивці, бідні, вигнанці та інші... В кожному роду — тисячу імен. Це один старий й зітхлий курґан, але за його товщою марних кісток ховається золото. Але не кожен готовий марати руки, щоб до нього досягти. Бо це кропітка робота, яка завжди не швидкий, але вічний результат. В ньому багато шарів. Не тільки перші 7 поколінь... А ще безліч-безліч інших обличь, які течуть до одного русла, До першопредка, родового тотему, Не тільки до тих, хто був людьми, а й до духів роду... І кожен з них — має силу. Має свою мудрість, яку вони можуть передати. І цей ресурс — належить нам по праву. Й ти можеш його взяти, І це буде тільки твоїм вибором — що ж з ним робити.
Та що, як рід це не благословення, а випробування, яке ще не всі пройшли? Далі у наступних постах я буду більше розкривати тему роду. Я чекаю ваших реакцій! З любов'ю, ваша Марлен.🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟 #думки #культ_предків #шаманізм
199
Насправді, я дуже давно хочу більше розкрити тему роду
З точки зору шаманізму та особистісного досвіду, який мене в свій час переламав на декілька частин. Але подарував стільки важливих інсайтів та змін у моєму житті
Я відчуваю, що нарешті готова поговорити про це.
Тож ті, хто відгукнувся у опитуванні — нагадую:
В мене є анонімка, де ви можете уточнити, що цікаво саме вам.
Бо я не знаю: чи знаете ви ази про рід, або вже в цьому напрямку професіонали? 😈
Що вам більше дає сили в темі роду, а що навпаки — засмучує?
З якими переживаннями, досвідом, практиками зтикались?
Я дуже ціную ваші думки й мені подобається тримати з вами контакт.
Дякую!!!
#думки
199
Як по традиції — Самайн цього року нелегкий
🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟
Під час нього я багато що пережила. І тих кого знаю — теж.
Всі зіткнулися зі складнощами, перевтіленнями. Отже, зі самою Смертю: просто в різних іпостасях та образах.
Воно й не дивно. Цю межу, де відкривається гнила правда, яка має солодкуватий запах треба було просто відчути.
У багатьох на діагностиках цього року вийшло що до кожного приходять дуже схожі духи. Духи, які буквально направляють, ведуть, знають долю, різні стежки...
З цієї історії я розумію, що кожен зараз переживає по своєму доленосні процеси. І я теж відчуваю, що щось в мені вмерло. Та є те, чому ще варто народитись.
Отже, скоріш за все ви задаєтесь питанням: гірше ж не буде, так?
Ахаха, не буде, бо основну кульмінацію ми пережили. Але поки не настане Йоль, ми далі будемо жити у темній порі року, знаходячись у стані:
🖤 Розпаду, дослідження тіні
🖤 Бурхливої творчості, яка народжується з негативних емоцій
🖤 У процесі освоєння нових навичок та самоспостереження
Цей період також залишається дуже магічним. Навіть якщо ви не встигли відсвяткувати Самайн цього місяця також можна використовувати багато цікавих практик!
Особливо важливо звернути увагу:
🖤 На свій Рід. Погодуйте своїх пращурів, духів роду.
🖤 Практики очищень, відрізання старих зв'язків
🖤 Шаманські подорожі на зустріч зі своєю Силою
Отже, веселуха все що продовжується. Якщо Самайн був зустріччю з перехрестям, то зараз кожен вже обрав дорогу, за якою чекає багато цікавих моментів.
Тож — темних, але позитивних вам днів!
Ваша пані Марлен 🤩
🌟🌟🌟🌟🌟🌟🌟
#новини #свята #думки
199
За нашими спинами крадеться Самайн 🤩
І враховуючи останній пост я розумію: не я одна проживаю кризу. Не важливо, духовну, психічну чи фізичну.
Навіть якщо здається що все втрачено, й ви не чуете своїх покровителів, то знайте одну важливу річ:
Ви не одні
Духи й Боги завжди дбають про нас, навіть якщо нам, сліпим кошеням, здається що вони нас покинули.
Просто зараз вони виступають у ролі мінливої тіні, щоб ми могли більше усвідомити себе самих.
Якщо ви відчуваєте, що втомилися просто тонути у своїх страхах і сумнівах
І нарешті хочете розібратися — яка ваша сила: як особистості, і як мага?
Які духи стоять за вами, як знайти з ними зв'язок?
Та нарешті перетворити біль у ресурс для реалізації:
То нагадую — у вас ще є можливість зайти у останній вагон запису на розклад "Скарби Лісу та їх темні Духи" до кінця жовтня.
Бо я хочу кожному протягнути руку, хто зіткнувся з пітьмою. Я знаю, що це важко. І іноді кожен з нас потребує допомоги й супровіду.
Формат нашої роботи такий:
Це глибокий розклад, з аналітикою та індивідуальним підходом. Де ти отримуєш свій особистий файл зі важливим знанням і розумінням — як його застосувати.
А також в тебе завжди буде можливість поставити власні питання, уточнити те що важливим для тебе. Ти не залишишся без пояснень.
А щоб дізнатися більше про сам розклад, переходь сюди
Я й твої Духи вже давно тебе зачекались. Наважуйся, навіть якщо страшно.
Записуйся на діагностику тут: @crowhertz
#новини #думки
199
Що таке криза віри?
Або чому Довгий час я не могла озирнутися в сторону Півночі.
🌟🌟🌟🌟🌟🌟
Мені здавалося, що я ніколи не зіткнусь з цим станом. Але здається, він зародився на початку минулої зими. Коли мені прийшлося пережити занадто багато страху в один момент.
Чи я відкинула магію та духовність назовсім? Ні. Я поринула у багато течій, відкрила багато нового. Але те що завжди було для мене Серцем — заглохло.
Я не могла читати ніяких книжок про традицію. Мене відвертало від власного образу. Здавалося, що я перестала чути Богів.
Але я не перестала, а ніби сама не бажала їх чути, хоча так сильно за ними сумувала.
Я сумувала за Анґрбодою, але не могла до неї прийти. Вона все одно чула — і випадково, просто так, мені подарували її статуетку. Важкі часи завжди відкривали дивні знаки.
Зовні все було спокійно, але всередині — крижана тиша. Тиша, яка мене вбивала між бажанням піти й залишитись.
І мені було соромно за це.
Бо як жриця, я мала б тримати зв’язок. Але правда в тому, що я просто втомилася.
І було все одно дуже гидко.
Гидко з того, що не виходило робити те, що я люблю.
Що у своїх обрядах я не можу кликати північних Богів. Не можу наносити руни на тіло. Не можу сприймати себе частиною Півночі.
Я навіть не могла носити такий важливий і коханий для мене оберіг. Рунічне кільце, яке обромляла змія. Тепер воно на мене давить.
Ви запитаете — чому? Якщо допомагали, відгукувались, то чому ж ти відчувала біль?
Чому Північ для тебе стала порожньою?
Чому ти як жриця — відвернулась?
Я не відверталась.
Просто віра змішалася з людським.
В один момент звалилося багато відповідальності, яку я сама прийняла добровільно. За проекти, людей, ситуації. Але допустила помилку: змішала робоче з особистісним.
А там де люди — ніколи не буде стабільності. Особливо, коли для тебе це стає занадто близьким. І я в очередний раз зневірилася. Зневірилася в тих, кого вважала частиною Півночі.
Присмак зради змішався з кригою. Травматичні ситуації, які були пов'язані з моєю діяльністю стали гачком до того щоб відійти від північної традиції.
Бо те що робив з любов'ю обернулося для тебе очередними, м'яко кажучи, неприємностями.
В той момент ці події стали такими нестерпними, що воно змішалося у одну лінію: я, ті люди, моя традиція. Моє служіння, Боги? Все стало одним сірим кольором.
Раз все змішалося, то я перестала себе чипати. Трясти свої плечі з питаннями "Марлен, що з тобою?".
Видихнула в один момент і сказала собі: раз мені потрібно відпочити, то відпочину. Боги ніколи не забороняють дбати про себе.
І з часом — я переварила все що відбулось. Відновила свій стан, де сум з традицією змінився на почуття "я скучила".
Відчула, як стерті пальці почали знову сприймати дотик. Як смак сирості змінився на гру трав на язику.
У снах почав приходити Одін.
Я знову молюсь.
І змогла знову почати писати вірші.
Бачити, як у моєму світі пробуджується магія півночі.
Від неї більше не воротить. Вона знову дає силу.
Я тут. Я вдома.
Я — є собою.
🌟🌟🌟🌟🌟🌟
#думки #боги #скандинавія
199
Всі ми кохаємо Північ.
Сутінки згущаються. Ночі стають все складніше й холодніше.
А разом з цим — небо потребує захисту.
Але зараз — страждає наша північ.
Чернігів та Чернігівська область переживає не тільки важкі ночі, а й дні.
Відсутність води та постійні обстріли нажаль стали буденністю.
І я прошу кожного ознайомитись з цим дописом.
Якщо ти не байдужий до долі нашої Землі.
Це важливо й стосується нас усіх.
🖤 Зараз проводиться збір "Дозорні Півночі. Захист Неба"
Збір організований у тісній взаємодії з усіма підрозділами, що тримають оборону Чернігівщини. Цей проєкт також пов’язаний із набором людей до добровольчого формування Чернігівської територіальної громади, адже необхідно захистити наш регіон професійно і системно.
🤩 Загальна мета збору
Необхідно зібрати 7 777 777 грн на 70 дронів-перехоплювачів. Ці дрони будуть розподілені між прикордонниками, ДФТГ, Нацгвардією та ЗСУ, щоб ефективно перехоплювати загрози, рятувати життя та нашу інфраструктуру. Окрім перехоплювачів, нам потрібні авто, наземні станції, еко-фло та інше обладнання для повноцінної роботи трьох екіпажів, які щодня збиватимуть шахеди над нашим небом.
🤩 Чому це терміново?
Ворог планує перетворити наш регіон на "санітарну зону". Ми не допустимо цього. План — не дати зробити Чернігівщину непридатною для життя.
Збір на перехоплювачі буде постійним і пріоритетним.
Сімдесят дронів — лише перше мета.
🤩 Як ти можеш допомогти?
• Зробити донат. Навіть 20-30 грн мають значення.
• Створити дружню банку та долучитися до збору.
• Поширити цей пост та ділися ним. Будь яке поширення — дає більше надії.
• Бізнес партнери — пишіть нам для індивідуального співробітництва (потрібна масштабна підтримка).
⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰
Окремо я хочу підтримати допоміжний збір в 7000₴, яким займається в даний момент Хельга.
Щоб дізнатися детальніше про збір, переходь за посиланням:
https://www.instagram.com/p/DQOucBMjYqz/?igsh=MTRzMjBtcm16cDd1cA==
Задонатити можеш туточки:
https://send.monobank.ua/jar/7VstthBv8m
Якщо бажаєш створити допоміжну банку або хочеш стати бізнес партнером, переходь сюди: https://www.instagram.com/vpivnich?igsh=bjhsemtsdWFwNDJp⊱⋅ ──────────────────── ⋅⊰ Щиро дякую усім небайдужим. Кожен вклад — має цінність. #новини
