Dzhokhar Dudayev Battalion

Кожен, хто забуде це і погодиться з нинішнім режимом, той продав не тільки себе, а й своє потомство і свою релігію.

31 грудня 1994 року Цього дня почалася одна з найкровопролитніших і найруйнівніших воєн, яка забрала не одну сотню тисяч життів. Штурм почався вранці 31 грудня 1994 року, під час якого розгорілися запеклі бої за столицю Чечні місто Грозний. Важкі часи для всього чеченського народу. Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Звернення Дудаєва. 31 грудня 1994 року.

Хто не співчував чужій біді, той не радів своєму щастю. Чеченське прислів'я

Нехай росіяни базікають що завгодно, нехай називають нас терористами, а свою терористичну операцію нехай називають контртерористичною. Ми на це відповідаємо просто, за східним прислів'ям: "Собака гавкає, караван іде".

Дуже правильні слова Шаміля Басаєва!

«Попит буде, з Кадирова і йому подібним! Не йдіть до них на службу!» Аслан Масхадов

"Рабам не зрозуміти волелюбної людини!" Абдул-Халім Абусаламович Садулаєв. 4 президент Чеченської Республіки Ічкерія.

Поранена? Поранена. Здалася? Ні, звісно! Нехай люди кажуть що хочуть, Але Чечня не загинула!

Айза Газуєва народилася приблизно 1983 року, і на момент самопідриву їй було від 17-20 років. Під час Другої чеченської війни вона втратила понад 16 родичів, зокрема чоловіка, двох братів і двоюрідного брата. Її брата-інваліда, який втратив обидві ноги внаслідок підриву на міні під час Першої чеченської війни, без будь-якої причини застрелили російські військові неподалік від будинку їхньої сім'ї. На черговій зачистці Урус-Мартана затримали чоловіка Айзи Газуєвої, на ім'я Аліхан, якого били і катували більш ніж місяць, вимагаючи визнати, що він бойовик або ваххабіт. Військові за наказом генерала Гаджиєва доставили до нього вагітну Айзу Газуєву. Гаджиєв накинувся на Айзу, схопив за волосся, вимагаючи зізнатися, що її чоловік - ваххабіт. На підлозі лежав Аліхан, весь посинілий, з понівеченим обличчям. Айза не впізнала чоловіка відразу. Потім вона заридала, благаючи відпустити Аліхана. У відповідь на це генерал Гаджиєв схопив ніж і розпоров живіт Аліхана. За волосся вмочив голову Айзи в його розпороті нутрощі. Потім, на очах вагітної жінки, Аліхан довго і болісно помирав. Над ним стояла Айза, умита кров'ю чоловіка, розтерзаного російським генералом. Коли Аліхан помер, Айза втратила свідомість, після чого військові комендатури повернули її додому і, кинувши на підлогу, пішли. Того ж вечора Айза купила вибухівку в російських військових, які стояли на блок-посту. 29 листопада Айза обв'язала себе вибухівкою і прийшла до військової комендатури. Айза, розштовхуючи охорону, кинулася до Гаджієва і крикнула: "Зачекайте хвилинку!" Коли Айза наблизилася, стався потужний вибух. Молода Айза знищила нелюда в генеральських погонах і заклятого ворога всього чеченського народу. Вона помстилася не тільки за брата і чоловіка, а й за всіх жителів Чечні. Нею пишається і її оплакує народ Ічкерії. Вона увійшла в пам'ять та історію чеченського народу.