Пасіка День за Днем

👌 ПИВО ДНЯ: 🔸 Учені з Кардіффського університету (Уельс, Велика Британія) в рамках проекту Pharmabees (Фармакологічна бджола) на своїй пасіці досліджують мікробіом бджіл з метою розробки нових лікарських засобів. Під час візиту до Університету Намібії команда британських науковців вивчала місцеву африканізовану медоносну бджолу, відому також як бджола-вбивця. 🔸 Повернувшись до Кардіффа, дослідники привезли зразки цих бджіл, вивчили їх, виділили незвичайні дріжджі, об’єднали їх з дріжджами, виявленими на трупіках валлійських бджіл, і зварили з їхньою допомогою кілька партій експериментального пива. Смак англійським ученим сподобався, вони назвали його Killer Bee Beer і оголосили, що шукають досвідченого пивовара, який налагодив би його виробництво у великих обсягах і вивів на ринок. Отримані таким чином кошти планують використати на продовження дослідження валлійських бджіл. 🔸 «Пиво Killer Bee Beer – це цікавий побічний проект в рамках широких досліджень за програмою Pharmabees, – сказала професорка університету Бейлі. – Сподіваємося, що ця ідея дозволить заробити і розширить наші розуміння мікробіому бджіл».

😱 ТЕСТ ДНЯ: 🔻 Серія тестів, проведених британським відділенням Мережі аутентичності меду, показала, що понад 90% меду, який продається у великих роздрібних мережах Великої Британії, включно з основними супермаркетами, не є справжнім, причому деякі з цих продуктів розбавляються дешевим цукровим сиропом. Із 25 сортів меду, взятих на дослідження, тест на автентичність пройшов лише один. Водночас аналіз п'яти зразків, взятих у британських бджолярів, показав, що всі вони повністю натуральні. Це не перший скандал, пов'язаний з якістю меду в цій країні. І щоразу влада обіцяє навести лад, але щоразу цього не робить. 🔻 Прихильники Brexit заявляли колись, що як тільки Велика Британія вийде з ЄС, то зможе встановлювати свої власні стандарти безпечності харчових продуктів і не буде залежна від Брюсселя. Однак сталося протилежне – шахраї вважають країну легкою мішенню для переправки сюди фальсифікованих продуктів харчування. І це стосується не лише меду. Відмова від цілком розумних і суворих стандартів ЄС є прямим наслідком британської любові до низьких цін у супермаркетах, незалежно від якості. 🔻 Велика Британія є одним із найбільших імпортерів дешевого китайського меду, який надходить з погано контрольованого ланцюжка поставок, за яким важко стежити. На нещодавній міжнародній виставці продуктів харчування в Парижі один із великих імпортерів меду заявив, що найнижчої якості продукт завжди призначений саме для британського ринку, оскільки він з меншою ймовірністю піддаватиметься суворому тестуванню. 🔻 Трагедія в тому, що чесні та сумлінні бджолярі країни не можуть конкурувати з цінами в супермаркетах. Як наслідок, кількість бджолиних сімей скорочується, і від цього страждають не лише споживачі меду, а й острівна екологія. 🔻 Дійшло до того, що сьогодні ЗМІ Великої Британії наполягають, що єдиний спосіб гарантувати натуральність і якість меду – це купити його безпосередньо у бджоляра, якому можна довіряти.

✅ ПРОДУКТ ДНЯ: 🔹 Компанія з Нової Зеландії AgriSea спеціалізується на виробництві екстрактів морських водоростей. Керують фірмою подружжя Тані та Клер Бредлі. Фірма розпочала свою роботу у 1996 році. Спочатку екстракт призначався тільки як добавка в корм худоби. Але поступово він став використовуватися і для інших цілей. Наприклад, як добриво для різних видів рослин. 🔹 Зараз у компанії працює 40 осіб, а продукція експортується до багатьох країн світу. Лише за минулий рік AgriSea збільшила виробництво на 200%. Багато в чому завдяки розширенню асортименту та застосуванню екстрактів у нових галузях тваринництва та рослинництва. У тому числі і бджільництві. 🔹 «Одного разу ми випадково помітили, що пасічники купують один із наших продуктів, призначених для дійних корів, щоб додавати його в сироп для годування бджіл. Я сам бджоляр-аматор і мав можливість особисто переконатися у чудових властивостях цього екстракту для бджіл. Ми замовили наукове дослідження і нам підтвердили, що він містить біологічно активні речовини, які сприятливо впливають на розвиток комах, позбавляють деяких паразитів, допомагають вирішувати проблеми з кишечником», – розповідає Тані Бредлі. 🔹 «Ми не здивовані такому результату, адже морські водорості багаті на поживні речовини, стимулятори росту, амінокислоти та складні вуглеводи. Певне їх поєднання дуже добре позначається на здоров’ї бджолиних сімей. Упевнені, що екстракти морських водоростей будуть широко і з користю використовуватися у бджільництві», – додала Клер Бредлі. 🔹 Можна ще додати, що водорості для виготовлення екстрактів працівники фірми збирають вручну в прибережній зоні Нової Зеландії. ⬆️ На фото: Тане Брэдлі та його син Риф доглядають за бджолами

😱 ФАКТОР ДНЯ: 🔻Американські комерційні бджолярі стверджують, що протягом останніх двох десятиліть популяція медоносних бджіл у США щороку скорочується на 30%. І щоразу пасічникам доводиться відновлювати кількість заселених вуликів шляхом формування відводків та купівлі пакетів бджіл. Дослідження показують, що значні втрати спостерігаються і серед "диких" видів бджіл. Так, наприклад, за останні 15 років загальна чисельність одиночних бджіл скоротилася на вражаючі 60%! Серед причин найчастіше згадують скорочення придатної для проживання території, застосування пестицидів та зміну клімату. Але є й інші фактори, про які рідше говорять і частіше недооцінюють. Наприклад, автомобільний транспорт. 🔻 Вчені провели такий експеримент. Вони обклеїли липкою стрічкою капот і бампер автомобіля та здійснили на ньому 29 поїздок загальною протяжністю 9344 км по Юті, штаті, де мешкає понад 1000 видів бджіл. Після кожної поїздки вони оглядали стрічку і підраховували кількість мертвих бджіл. Потім склали складну формулу, в якій враховували середню "смертельну площу" автомобілів, їх кількість, пройдені відстані, і вводили в неї дані про кількість мертвих бджіл. Цей розрахунок давав приблизну щоденну кількість загиблих комах, як на окремих трасах, так і по всьому штату в цілому. Виявилося, що в середньому, тільки вздовж однієї траси середньої довжини гине понад 5 мільйонів бджіл на день! 🔻 «Навіть якщо ми застосуємо мінімальні оцінки смертності бджіл на дорогах Юти, зробимо поправку на сезонність, дні коли бджоли не літають, то вийде, що кожного літа на дорогах тільки одного штату гинуть сотні мільйонів бджіл!», – відзначають автори дослідження. 🔻 Можна припустити, що найбільша кількість бджіл гине на дорогах з найбільшим автомобільним трафіком. Однак це не так. Так, траси з найвищими оцінками смертності бджіл знаходяться в тих частинах Юти, які проходять через національні парки. Наприклад, маршрут з найвищою оцінкою – до 16 мільйонів загиблих бджіл на день – проходив через парк Арчес. А дорога через парк Зайон, протяжністю всього 40 км, приносила сумний результат у 1,4 мільйона смертельних зіткнень. 🔻 "Ці дані свідчать, що загибель такої величезної кількості бджіл від зіткнень з автомобілями є важливим фактором скорочення їхньої популяції. Однак, яким чином люди можуть усунути його, або хоча б суттєво скоротити, ми поки що не придумали", – підсумували вчені.

👌 ПАСІЧНИК ДНЯ: 🔺 Остін Логан мешкає в ірландському містечку Мойаргент. Коли йому було 8 років, він подивився документальний фільм про бджіл і, незважаючи на зовсім юний вік, загорівся бажанням мати вулик з цими дивовижними комахами. Батьки не мали жодного відношення до бджільництва, тому всіляко намагалися відмовити дитину від цього. Але він був наполегливий і батьки здалися... Коли юному Логану виповнилося 9 років, вони купили йому вулик з чорними ірландськими бджолами. За книгами та відео на YouTube юний пасічник вивчив теорію, знайшов собі наставника і того ж року зібрав перший урожай меду (з мінімальною допомогою дорослих, принаймні так вони стверджують). Потім він придумав власний бренд меду, який назвав Moyarget Pure Honey, розлив його по банках, наклеїв етикетку власного дизайну і роздав перший урожай родичам, знайомим і сусідам. 🔺 Коли молодого підприємця запитали, про що він мріє, він відповів, що хотів би розширити пасіку, зібрати більше меду, отримати ліцензію і почати продавати свій мед через місцеві магазини та готелі. І вже зараз вирішив, що точно пов’яже своє життя з підтримкою здоров’я довкілля.

👍 ПІДКОРМКА ДНЯ: ▫️ Погане харчування медоносних бджіл часто є основним фактором послаблення і навіть загибелі сімей, оскільки недоїдання посилює згубну дію паразитів, патогенів та пестицидів. Саме тому, при дефіциті квіткового пилку бджолярі використовують його замінники, такі як соя, дріжджі, сочевиця, молочні білки та інше. Ці штучні дієти мають один істотний недолік - отримуючи її бджоли все одно продовжують відчувають нестачу необхідні білків, мікроелементів та вітамінів. ▫️ Знайти більш досконалий замінник пилку взялися ентомологи з Лабораторії розведення, генетики та фізіології медоносних бджіл Міністерства сільського господарства США Вінсент Річільяно та Майкл Сімоне-Фінстрома. ▫️ Вони звернули увагу на мікроводорість Arthrospira platensis (зазвичай її називають спіруліна). Вона має харчовий профіль, дуже схожий на пилок, містить велику кількість незамінних амінокислот та інших корисних для бджіл речовин. У тому числі і пробіотики, які підтримують ріст корисних кишкових бактерій. ▫️ Ще однією перевагою водоростей є їхня дешевизна. "Їх можна легко та швидко вирощувати у великих масштабах. Для цього потрібні лише неглибокі ставки, поживні солі та сонячне світло», - сказав Річільяно. ▫️ Вчені провели ряд досліджень і переконливо довели, що при додаванні спіруліни в будь-які види підживлення, бджолині сім'ї розвивалися набагато швидше, ніж у випадках, коли їх годували традиційними замінниками пилку. Вони також розробили норми оптимальної кількості водоростей у підкормках. ▫️ Ці дослідження проводились у 2020-2022 роках та ось з'явилися нові публікації тих самих вчених на цю саме тему. ▫️ «Ми виявили, що підживлення з використанням синьо-зелених водоростей пригнічує розвиток вірусу деформації крила бджіл (DWV) і тим самим підвищується виживання сімей при цій хворобі, - сказав Річільяно. - Тобто водорості мають ще і потенціал захисту бджіл від широкого спектру патогенів. Ця технологія може стати новим класом методів профілактики та лікування бджіл, який відрізняється високою масштабованістю. Водорості можна додавати безпосередньо до корму без додаткової обробки. Технологія легко інтегрується у вже існуючі методи управління бджолосім'ями". ▫️ Дослідники подали заявку на отримання патенту на цю технологію та планують використовувати її для боротьби з іншими вірусами та патогенами у майбутніх дослідженнях.

👌 ПАСІКА ДНЯ: 🔺 Сон Хоан народився ще до ​​корейської війни 1951-1953 років. Його родинний будинок був повністю зруйнований, а сам він пізнавши не мало лиха, після перемир'я, опинився на території Південної Кореї. Його рідне і повністю зруйноване село опинилося в демілітаризованій зоні (DMZ) що розділяє країни (її довжина 250 км, а ширина 9,5 км). Трагічні події війни стали для Хоана не загоєною раною всього його життя. Чоловіка нестримно тягнуло ближче до рідних місць і коли в 70-х роках минулого століття з'явилася можливість зайнятися фермерством у безпосередній близькості до DMZ, він скористався нею. А у 1998 році Сон зайнявся ще й бджільництвом. Причому його пасіка перебувала у зоні цивільного контролю. Це смуга землі по всій довжині DMZ шириною 4 км. Ця зона дуже мілітаризована та закрита для більшості цивільних осіб. 🔺 У 2022 року Хоан помер, а пасіка перейшла до його 59-річного сина Чо. Розташована вона буквально за 800 метрів від DMZ, а далі, за рядами колючого дроту, суцільні мінні поля. Вистачає мін і в зоні цивільного контролю, про що попереджають численні таблички, тому пересуватися нею можна тільки визначеними шляхами. А щоб потрапити всередину треба пройти КПП за спеціальним пропуском, який є у дуже не багатьох. Причому ночувати у зоні не можна – виїзд обов'язковий. Заїжджають до зони переважно військові, нечисленні фермери, і поодинокі бджолярі, яких за словами Чо налічується максимум два десятки на всю довжину DMZ. 🔺 "Тримати пасіку в зоні не просто, враховуючи обмеження, часті вибухі на полігоні, що неподалік, наявність мін та інше. Але, по-перше, для мене, ця пасіка значно більше ніш просто бізнес - це спадщина мого батька, яку я хочу зберегти і примножити. Крім того, його любов до рідного краю і біль від трагедії нашого народу, передалася і мені. До Північної Кореї більше 10 кілометрів, теоретично бджоли не долітають до неї, але батькові подобалося думати, що нехай не багато, але в зібраному меді є крапля меду його першої Батьківщини. Ця емоція властива і мені. 🔺 А по-друге, тут дуже гарна і багата медоносна база, тому мед відмінного смаку. А враховуючи, що тут немає промислових підприємств, не використовуються пестициди та гербіциди, то він ще й відмінної якості та чистоти. 🔺 Коли я залишав свою основну професію і зайнявся пасікою, друзі говорили мені: «Це надто складно, ти не впораєшся і здасишся». Але я все ще тут. Мій батько добре мене навчив». 🔺 Свій мед Чо продає під маркою "DMZ Flower Honey" (квітковий мед демілітаризованої зони). За сезон у середньому він відкачує близько 1000 літрів меду, розливає його по півлітровим баночкам і продає в роздріб за ціною 33 долари. Завдяки назві та якості, ціна вища ніж на звичайні корейські сорти. 🔺 "Половину праху батька я поховав у Південній Кореї. Другу частину хочу розвіяти в Північній після того, як наші країни нарешті об'єднаються", - говорить Чо Хоан.

✅ МЕД ДНЯ: 🔸 Кілька місяців тому FSANZ, орган регулювання харчових продуктів в Австралії, дав дозвіл на продаж і купівлю нового типу меду в країні. Його видобувають від місцевих безжальних бджіл, яких в Австралії кілька. Наприклад, Tetragonulacarbonaria, Tetrahockingsi та інші. Мед від цих комах місцеві жителі вживали ще за довго до прибуття на континент європейців з їх медоносними бджолами. Популярним він і сьогодні. Його збирають мало, вважається, що він дуже корисний, звідси великий попит та висока ціна. Але досі його купівля та продаж знаходилася в Австралії у "сірій зоні". 🔸 Проблема в тому, що за міжнародними стандартами цей мед сильно відрізняється від меду бджіл медоносних, тому таким вважатися не міг. Якщо останній складається в основному з фруктози, глюкози та в незначній мірі сахарази, то мед безжальних бджіл, в основному, містить дисахарид трегалозу. Як і сахароза (по простому цукор), вона також містить глюкозу і фруктозу, різниця полягає лише в хімічному зв'язку між цими двома простими цукрами. 🔸 Трегалоза рідко зустрічається у природі, але її цілющі властивості давно відомі. Сьогодні її використовують у косметичних засобах як зволожуючий засіб та антиоксидант. Але на думку дослідників з Університету Квінсленду, трегалоза може бути більш здоровою альтернативою іншим цукрам. Причина у тих самих зв'язках, які з'єднують моносахариди в молекулі. Оскільки віни більш стабільні, ніж у сахарозі, то нашому організму потрібно більше часу, щоб розщепити цей складний цукор. Це призводить до нижчого глікемічного індексу: рівень глюкози у крові підвищується плавніше і не демонструє різкого стрибка. 🔸 Трегалоза може мати ще одну перевагу перед сахарозою - не завдає шкоди ротовій порожнині людині. Причина тут у тому, що бактерії, які викликають такі проблеми як карієс, не розцінюють цей підсолоджувач як апетитну їжу. 🔸 Слід взяти до уваги ще одну деталь: як стверджують вчені цукор і мед приблизно на 50% солодші за трегалозу. Тому мед безжальних бджіл помітно не такий солодкий як ці продукти. На думку тих, хто пробував цей мед, це скоріше суміш солодкого та кислого смаку зі специфічним післясмаком. Проте цей незвичайний мед знаходить своїх шанувальників. ⬆️ На фото: індійський мед безжальних бджіл. Ціна 1120 грн. за кілограм.

❇️ МУЗЕЙ ДНЯ: 🔹 Нащадок культури уарі Мельгар Фортунато живе у містечку Аякучо, що розташовано у горах Андах, на північі Перу. Завдяки наявності великої кількості виключно гарних природних краєвидів та історичних місць сюди люблять приїжджати туристи. Багато місцевих жителів користуються цим і зайняті виробництвом різної сувенірної продукції зі шкіри, дерева, металу. Мельгар також пішов цим шляхом і став працювати з керамікою, ставши висококласним гончарем. Коли почалися ковидні обмеження і туристів не стало, Фортунато вирішив перейти у професійне бджільництво (до цього мав кілька вуликів, і займався цією справою як аматор). У 2020 році у нього вже була велика пасіка, пішов перший мед, але ось біда - проблеми з реалізацією... 🔹 І тоді в нього з'явилася ідея створити музей бджіл, сподіваючись, що завдяки цьому до нього частіше стануть навідуватися туристи, які будуть ставати і покупцями. Один із найбільших туроператорів регіону, агентство Qlick Travel, запевнило, що якщо музей буде цікавим, вони залюбки включать його до своїх туристичних маршрутів. 🔹 Мельгар вважав, що почати необхідно з возведення будівлі музею, яка перш за все має бути незвичайною. І йому це вдалося (на фото). Споруда з'явилася всього за три місяці. При будівництві використовувалась глина, місцевий ґрунт із різними добавками. Ще деякий час знадобився, щоб наповнити музей різними нехитрими експонатами і у вересні 2022 року він розпочав роботу. 🔹 Будівля вийшла настільки вдалою, що за дуже короткий час вона стала місцевою архитектурною пам'яткою і навіть, можна казати - однією з візитівок регіону (як Ейфелева вежа для Парижа). Рідко який туристичний проспект обходиться без фото музею. 🔹 Усередині будівлі безліч нехитрих експонатів, фотографій. Спостережний вулик. Є керамічні вироби - відлуння минулої професії пасічника (на фото глечик з дуже оригінальним шийкою - не кожна жінка наважиться пити з нього (особливо публічно), більшість же чоловіків швидше помре від спраги, ніж пригорнеться до нього, яка б цілюща волога в ньому не знаходилася). 🔹 У музеї можна продегустувати місцевий мед, і звичайно купити сорт, який найбільше сподобався. Є мед чачакома, евкаліптовий, апельсиновий, мультифлора. "А ось новика сезону, справжня екзотика - соняшниковий мед! - каже Фортунато. - Щоб отримати його мені довелося засіяти цією рослиною велику ділянку землі". 🔹 Пасіка Фортунато розташована у дуже незвичайному місці (на фото) - на уступі скелі, фактично на краю прірви. "Так, дістатися до неї дуже не просто. Але в нас у горах складні погодні умови. І таке розташування вуликів дуже вдало захищає їх від палючого сонця, сильних вітрів та злив", - розповідає бджоляр. 🔹 Вхід до музею платний – близько 55 гривень. 🔹 Бізнес Фортунато процвітає. І запорука успіху не лише у привабливому вигляді музею та експонатах, а насамперед, в особистості самого бджоляра. "Він зустрічає вас у національному одязі, з чарівною посмішкою та доброзичливістю. Мельгар надзвичайно харизматична людина. Він здатний довго, цікаво із захопленням розповідати про бджіл, роботу пасічників та продукти бджільництва. Дегустації чудові та супроводжуються різними приємними сюрпризами. Наприклад, пилок він дає на пробу разом із морозивом, що дуже смачно", - розповідає один із туроператорів. "Музей бджіл це двері, відкривши які можна шановливо увійти у світ цих чудових істот та їх чудового наглядача", - додає інший.

❇️ ПРОТИСТОЯННЯ ДНЯ: 🔹 Вибуховий характер розвитку технологій пов'язаних із штучним інтелектом (ШІ) потребує багато енергії. Наприклад, стверджують, що один пошуковий запит з використанням ШІ споживає у 10 разів більше енергії, ніж стандартний з Google. Світові монстри комп'ютерних технологій добре це розуміють, тому активно укладають договори на постачання додаткової енергії. Її в найближчій перспективі буде потрібно стільки, що ні зелена і теплова генерація не впораються з цим завданням. Тому надія на атомну. 🔹 У вересні в компанії Microsoft оголосили про намір взяти участь у реанімації законсервованій атомної електростанції в Трі-Майл-Айленді, штат Пенсильванія. У березні Amazon заплатила 650 млн. доларів за розміщення центру обробки даних поряд з атомною електростанцією Susquehanna Steam Electric. Компанія Google минулого місяця заявила, що замовила у американського стартапу Kairos Power сім малих модульних ядерних реакторів, ставши першою технологічною компанією, яка ввела в експлуатацію нові атомні електростанції. Спостерігачі зазначають, що через підвищений попит на енергію з боку ШІ акції атомної енергетики досягли рекордних висот. 🔹 І ось з останніх новин дізнаємось, що компанія Мета вирішила побудувати в США великий центр обробки даних, який має працювати на ядерній енергії і планують укласти угоду з АС, що розташована неподалік, на її постачання. Місце та назва станції поки не називається. Але угоду було зірвано. На заваді масштабного проекту стала... бджола! ЗМІ пишуть, що на території відведеної для майбутнього центру, мешкає рідкісний вид бджоли і що будівництво може призвести до її зникнення. А цього допустити ніяк не можна. 🔹 Чи зможе крихітне, нечислене створення зупинити наступ технологічного, озброєного штучним інтелектом монстра, покаже час...

😢 ПАСІЧНИК ДНЯ: 🔻 Ефіопія, східно африканська країна з населенням близько 120 мільйонів чоловік, є найбільшим виробником меду на африканському континенті. Цей продукт дуже популярний у країні, має гарну ціну і успішні пасічники (за ефіопськими мірками) вважаються досить заможними людьми. Крім того, в країні великою популярністю користується тедж - місцева медовуха, яку в основному виробляють бджолярі. 🔻 Особливо популярним сортом меду в Ефіопії є білий, вершковий сорт який добувають на півночі країни, в провінції Тиграї (населення 6 млн.). 42-річний місцевий бджоляр Амануель Хілуф ще недавно мав 40 бджолосімей, що дозволяло йому за сезон відкачувати 600 кг меду і заробляти близько 900 000 борів (близько 7 000 євро) на рік. Значна сума для країни. Бізнес Амануелья процвітав... 🔻 Однак у 2020 році до провінції прийшла біда. Спалахнув збройний конфлікт між місцевими повстанцями та урядовими військами. Коли бойові дії підійшли до села Хілуфа, пасічник, разом із дружиною та дітьми, змушений був виїхати у безпечне місце, а коли через кілька місяців повернувся, виявив руїни будинку та повністю знищену пасіку. Ситуація типова - за даними Бюро сільського господарства Тиграю за 2 роки війни було знищено до 60% бджолосімей провінції. 🔻 Хілуф почав відновлювати бізнес. У перший рік йому вдалося зібрати лише п'ять відсотків від колишніх урожаїв, що прирекло його родину на злидні... Однак поступово пасіка збільшувалась, як і кількість зібраного меду, і цього року Амануелю вдалося зібрати вже 100 кілограмів солодкої продукції. 🔻 Відродження йде повільно. Складна економічна ситуація в країні тому перешкода. До того ж за час війни, не маючи жодного доходу, місцеві жителі почали масово вирубувати дерева на продаж, зокрема і акацію. В результаті медоносна база сильно постраждала, на що наклалися жахливі погодні умови. "Гармати мовчать, але на пасіці, продовжує панувати розруха", - з сумом резюмує Хілуф.

🧐 ДОПОВІДЬ ДНЯ: ▫️ З 21 жовтня по 1 листопада в Калі (Колумбія) відбулася 16-та Конференція ООН з біорізноманіття, на якій обговорили заходи по протистоянню процесам руйнування екосистем. Мета цих конференцій "зупинити та обернути назад процеси руйнування земель, океанів та живих видів до 2030 року". Цього року у заході взяли участь представники 200 країн. ▫️ Одна з доповідей на конференції стосувалася причин надмірної загибелі бджіл. Його робили вчені Інституту бджіл з Авіньйона (Франція). Вони навчилися прикріплювати до спин бджіл електронні чіпи. "Ми ловимо бджіл, поміщаємо їх у поршневі клітини, фіксуємо комаху та обережно, щоб не пошкодити крила, за допомогою клею закріплюємо RFID-чіп", - розповідає дослідник Жулі Фур'є. ▫️ Таким чином вчені отримають можливість фіксувати переміщення бджіл як усередині вулика, так і час їх вильоту та прильоту з нього. Як запевняють вчені, тим самим вони отримали гарний інструмент, щоб краще зрозуміти біологію бджолиної сім'ї та причини виникнення проблем. ▫️ Наприклад, вдалося підтвердити дослідження Мікаеля Генрі які були проведені ще в 2012 році і згідно з якими, потрапляючи під дії пестицидів, бджола частково втрачає можливість орієнтуватися в просторі і часто не знаходить шлях назад у вулик. ▫️ "Ми вивчали явище дезорієнтації бджіл, які зазнали впливу зараженого нектару, і прийшли до висновку, що вони справді наражаються на великий ризик загибелі за межами своєї колонії. Це явище ми називаємо "непрямою смертністю" від впливу пестицидів", - говорить Фур'є.

🧐 ДОСЛІДЖЕННЯ ДНЯ: ▪️ Бджоли протягом усього життя харчуються дуже солодкою їжею, але при цьому у них не виникає захворювання схожого на людський діабет. Відповідь на питання "чому так?" шукали китайські вчені. ▪️ Їм вдалося ідентифікувати п'ять основних видів бактерій бджіл, які знаходяться у їх кишечнику та беруть участь у перетравленні їжі і покращують обмін речовин комах. Ці мікроорганізми можуть бути культивовані in vitro. Встановили, що бджоли які тільки народилися, не мають цих бактерій, а з'являються вони пізніше, в процесі харчових контактів із старшими бджолами. Коли дослідники тримали бджіл ізольованими від них одразу після народження, у них не утворювалася необхідна для нормальної життєдіяльності мікрофлора. Як наслідок у гемолімфі спостерігався високий рівень глюкози та зниження запасів жиру, що характерно для діабету 1 типу у людини. Введення бактерій дозволяло відновлювати нормальний обмін речовин у цих комах. ▪️ Життєдіяльність цих бактерій сприяє виробленню спеціального гормону (аналогу людського інсуліну), який необхідний для процесу поглинання глюкози та перетворення його на ліпіди в клітинах жирових тіл. Наприклад, одна з п'яти бактерій, яка носить назву Lactobacillus Firm-5, у процесі своєї життєдіяльності виробляє сукцинат (солі янтарної кислоти) та певний тип жирних кислот з короткими зв'язками, які стимулюють розвиток та відновлення клітин кишечника, пов'язаних з вироботком необхідного гормону (інсуліну).

😒 ПЕСИМІЗМ ДНЯ: 🔻 Вчені з Університету Ньюкасла у Великій Британії провели грандіозне наукове дослідження. 🔻 Вони ставили годівниці для бджіл, пофарбовані в різні кольори. Одна з них відрізнялася великим достатком корму, інші – скромним. Комахи швидко розуміли різницю. Але тут дослідники починали вводити сім'ї у стресовий стан - трусили вулики, блокували льотки, імітували напад хижаків. В результаті помітили, що після таких екзекуцій бджоли вже не так легко розпізнавали кольори і частіше попрямували до місць, де винагороди менше. Таку реакцію вчені пов'язали з поняттям "песимізм". 🔻 «Наше дослідження показує, що бджоли сімей які зазнали стресу, більш песимістично налаштовані і не очікують на отримання винагороди. У цьому вони схожі на людей", - говорить доктор Вівек Нітьянанда, один із авторів дослідження. 🔻 Порівнювати поняття психологичного стану людини з станом бджолиної сім'ї? Як на мене, це дослідження і виводи з нього, є хорошим кандидатом на присвоєння шнобелівської премії.

👌 НАГОРОДА ДНЯ: 🔹 Я вже писав, як у листопаді 2023 року, популярний німецький телевізійний гуморист Ян Бемерман у сатиричній формі намагався пояснити суть поняття "зелене відмивання". Зазвичай цей термін відносять до ситуації, коли хтось шляхом перебільшення екологічних загроз добуває для себе додаткове фінансування або отримує неправомірну фінансову вигоду. Під час передачі Бемерман, як негативну ілюстрацію такого роду маніпуляцій навів приклад діяльності відомого саксонського пасічника і захисника бджіл Ріко Хайнцига, який тримає 200 сімей, добуває органічний мед і керує стартапом MyHoney. Гуморист у сатиричній формі стверджував, що цей пасічник якраз і є яскравим прикладом того, як у гонитві за надприбутками можна перебільшувати неіснуючу загрозу зникнення бджіл і використовувати це у своїх комерційних інтересах. 🔹 Бджоляр вирішив відповісти гумористові його ж зброєю. Він випустив новий сорт меду, який назвав "Мед для відмивання бджіл" і для його реклами використовував банери із зображенням Бемермана, який нібито рекламує його. При цьому позначив сатирика як "відомий експерт з жуків". Яну цей жарт не сподобався і він подав на Ріко до суду. 🔹 Майже рік йшла судова тяганина, яку активно висвітлювали німецькі ЗМІ. Зрештою судді двічі винесли рішення на користь бджоляра, розцінивши його дії як сатиру. У результаті, замість чималого штрафу, діяльність Хайнцінг та його мед здобули ще більшу популярність... 🔹 Здавалося б історія закінчена, але днями з'явилася інформація. "Мед для відмивання бджіл" отримав золоту медаль на одному з найпрестижнішому конкурсі медів - лондонському, де було представлено продукцію від 1400 бджолярів з усього світу. «Видатна якість з погляду на смак та консистенцію зробили цей мед гідним переможцем», - заявило міжнародне журі. Хайнціг також отримав "платину" за "Мед міста Дрездена". Коментуючи цю нагороду у журі зазначили, що «...вона відмічає виняткову майстерність та відданість місцевих бджолярів сталому бджільництву». Крім того, компанія MyHoney може також розраховувати на отримання золота за дизайн упаковки. Словом, шалений успіх! 🔹 Коментуючи свої перемоги Хайнціг, не стримався і знову вирішив підколоти старого позивача-опонента: «Ми дякуємо нашим бджолам, журі і, нарешті, що не менш важливо, особисто Бемермана, який надихнув на створення нашої унікальної продукції. Спасибі Ян!». 🔹 Громадськість завмерла. Чи не визнає уразливий сатирик це звернення як неприпустимий сарказм і відверте знущання і чи не приведе воно до нового судового позову. ⬆️ На фото: Ріко Хайнциг

😜 ВЕЧІРКА ДНЯ: 🔺 Двоє друзів, якім по 26 років, Едвард Ітон і Вілбур Моррісон з Новозеландського містечка Данидін, дружили все життя. Одним із спільних інтересів було виробництво домашніх алкогольних напоїв. Особливо їм подобалося возитися з медовухою. Хобі переросло у повноцінний бізнес – у 2020 році вони організували компанію Bee Lemonade та почали виробляти цей хмільний напій у промислових масштабах. 🔺 У лютому цього року студенти з камбуса місцевого університету звернулися до компанії з проханням стати спонсором грандіозної вечірки на 1000 осіб, надавши трохи медовухи. Запевняли, що така реклама та дегустація сприятиме популярності напою. Ідея хлопцям сподобалася. І щоб кожному тусовщику дісталася гарна порція настрою, вони вирішили передати молоді 350 літрів медовухи (280 пляшок по 1,25 ліра напою у кожній). 🔺 Вечірка вдалася на славу. Але неподалік чергував пильний наряд поліції і саме він звернув увагу на велику кількість алкоголю, з усіма наслідками. А дізнавшись, звідки такий достаток, поліцейські склали протокол про порушення та передали його до Національної інспекції з профілактики шкоди від алкоголю та суду. На підставі цього документа проти Bee Lemonade було порушено кримінальну справу за звинуваченням у порушенні Закону про продаж та постачання алкоголю. Тепер компанії загрожує штраф у 10 000 доларів США та призупинення ліцензії на виробництво алкоголю терміном на 7 днів! (Так, останній захід, просто драконівський...). 🔺 Нещодавно розпочався суд над підприємцями. Вони заявили, що через недосвідченість вважали, що беруть участь у типовому рекламному заході і нічого поганого в цьому не бачили. Хоча згодні, що трішки переборщили з кількістю рекламної продукції. А усвідомили всю серйозність своїх дій наступного ранку, коли побачили поліцейський протокол і свої фотографії у місцевій газеті. «Це був протверезний момент», - сказав Ітон. Друзі пообіцяли більше не робити нічого схожого та попросили їх суворо не карати. 🔺 Влада винесе своє рішення найближчими тижнями.

✅ ВІДКРИТТЯ ДНЯ: ▪️ Колишній медбрат Кевін Томас, нещодавно вийшовши на пенсію, повністю віддався своєму хобі - лову одиночних бджіл та їх умертвінню. Однак робить він це не заради задоволення, чи колекціонування, а заради високих наукових цілей... ▪️ Попередньо Кевін пройшов навчання, як це робити правильно. Спочатку за допомогою яскравих квітів на своїй присадибній ділянці та сітці він ловить комах, фотографує та ділиться зображенням у спеціальному додатку iNaturalist. Потім висушує бджіл, розпушує їм волоски зчищаючи пилкові зерна, відокремлює передні та задні крила, спеціальним чином прикріплює до пінопласту та відправляє до Університету штату Пенсільванія (США). Загалом у регіоні налічується 26 таких добровільних, кваліфікованих ентузіастів, які беруть участь у проекті громадянської науки під назвою Penn State. Мета проекту - розширення знань про біорізноманіття бджіл у цьому штаті. ▪️ За 16 місяців Кевін Томас упіймав і відправив до Університету 400 екземплярів засушених бджіл! І ця праця не пропала даремно! Проаналізувавши матеріал, вченим вдалося виявити новий для штату вид Sphecodes davisii чи бджолу Девіса! Всього ж за рік завдяки добровільним помічникам науки було виявлено цілих 8 нових видів бджіл (і тепер їх налічується 437)! Щоб досягти такого результату, ентузіастами було вбито, а вченими досліджено 9000 зразків комах. ▪️ "Те, що ми активно продовжуємо знаходити нові види не дивно, - розповідає провідний автор дослідження Неш Терлі. - Любителі дикої природи не каталогізували бджіл так само охоче, як птахів та інших великих тварин, наприклад, білохвостих оленів. Але тепер, завдяки програмі Penn State і добровільним помічникам, ситуація змінюється на краще". ▪️ За словами Неша, результат може виявитися ще більш вражаючим, якщо наприклад, ловці бджіл стануть менше уваги приділяти яскравим, великим екземплярам, а більше полювати за дрібними, не дуже харизматичними та пухнастими комахами. Люди навіть не підозрюють, що ці непоказні комахи теж можуть бути бджолами. ▪️ Однак, новина про не гуманні методи роботи ентомологів викликала в суспільні дебати, а чи дійсно необхідно вбивати для цього стільки бджіл? Чи не можна обмежитися лише фотографуванням? ▪️ "Звичайно шкода цих чудових комах. Але збирання зразків має свій сенс. Наприклад, у майбутньому ми зможемо добувати ДНК бджіл і відстежувати як вони еволюціонують зі зміною клімату. Крім того, 9000 вбитих у наукових цілях бджіл за рік, це не так вже й багато. Повірте, тільки вздовж однієї жвавої траси їх гине значно більше», - каже Терлі. ▪️ Тим часом одна з учасниць дослідження Трейсі Снайдер після виявлення завдяки , чорної бджоли Heriades truncorum, поділилася емоціями: «Я не могла повірити, що в моєму штаті, більш того, у мене на подвір'ї можна виявити таке чудове та рідкісне створення і що я маю відношення до цього відкриття! Світ насправді великий та різноманітний, я щаслива!». 😕 На фото: співавтор вражаючого відкриття Тейсі Снайдер - крихітна чорна бджола Heriades truncorum

😍 ПОГЛЯД ДНЯ: 🔹 Люди здатні бачити світло у діапазоні довжин хвиль від 390 до 750 нанометрів. Саме цей діапазон охоплює спектр кольорів, які ми сприймаємо - від фіолетового до червоного. Бджоли мають діапазон зору приблизно від 300 до 650 нм. Це означає, що хоча бджоли і не бачать червоного кольору, але вони можуть бачити ультрафіолетове світло, частина спектру, невидимий для людського ока. 🔹 Бджоли можуть використовувати також нюх для виявлення квітів, але він працює лише тоді, коли вони вже близькі до своєї мети. Зір необхідний для виявлення квітів на більшій відстані. 🔹 В науковому світі продовжуються суперечки про те, чи розвинувся зір бджіл для кращого виявлення квітів, або ж квіти стали більш помітними для бджіл. Швидше за все, останнє: квіти еволюціонували спеціально для залучення комах, розвиваючи яскраві ультрафіолетові візерунки. Вони невидимі для людей, але є яскравими, привабливими сигналами для бджіл, свого роду маяками. Ці візерунки позначають «зони посадки», спрямовуючи бджіл до частин квітки, що містять нектар та пилок. 🔹 Розуміння того, що бачать бджоли, було предметом наукової цікавості протягом багатьох років. Один із методів, який використовували дослідники, полягав у навчанні бджіл реагувати на певні кольори за допомогою поведінкових експериментів. Ще один спосіб - дослідження фоторецепторів у їхніх очах. Піддаючи бджіл впливу світла різної довжини хвилі, вчені змогли визначити, які довжини хвиль викликають сигнали у їх фоторецепторах. 🔹 Бджоли, які мають здатність сприймати ультрафіолетове світло, живуть у світі, який сильно відрізняється від нашого, особливо коли йдеться про квіти. Складні візерунки, які ми не бачимо, роблять їхній світ багатим на іншу красу. 🔹 Вчені створили цілу колекцію фотографій як квіти бачимо ми і бджоли. Кому цікаво проходьте за посиланням: http://www.naturfotograf.com/UV_flowers_list.html

👍 САФАРІ ДНЯ: 🔹 У Європі все більше людей захоплюються бджільництвом. Навчитися ремеслу можна на численних курсах. А ще приміряти на себе це хобі, можна відвідавши школу вихідного дня Bee School, яка працює в «найкрасивішому селі» Шотландії Ласс, що на березі озера Лох-Ломонд. 🔹 У ній працює кілька досвідчених бджолярів, які в перший день занять розкажуть вам багато цікавого про бджіл, їх біологію та про головне в роботі пасічника. А на другий – наддадуть можливість особисто приміряти захисний костюм бджоляра, взяти участь в огляді сімей та отримати практичний досвід у роботи з цими комахами. Може саме тому, час проведений на пасіці ще називають "бджолиним сафарі". Мабуть, екстремальне слово "сафарі" приваблює людей більше, ніж нудне та академічне "школа". 🔹 Окрім навчання та практичних занять школярі можуть відпочити на природі, насолодитися видом чудових краєвидів. Ну і, звичайно, відвідати кафе, де можна продегустувати місцевий мед і купити різноманітні продукти бджільництва, які продаються в магазинчику при школі. 🔹 Задоволення від дводеного навчання у Bee School обійдеться всього у 195 фунтів (10 000 гривень) з особи. 🔹 Докладніше дізнатися як організовані заняття та записатися до школи, можна за посиланням https://www.thebeeschool.co.uk/pages/about-us