Projector.Humanitarium
Open in Telegram
Критичне мислення і система. Онлайн-курси та лекції на соціогуманітарну тематику. https://bit.ly/3zLRuLF
Show more📈 Analytical overview of Telegram channel Projector.Humanitarium
Channel Projector.Humanitarium (@humanitarium_prjctr) in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 13 111 subscribers, ranking 2 137 in the Art & Design category and 4 896 in the Ukraine region.
📊 Audience metrics and dynamics
Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 13 111 subscribers.
According to the latest data from 03 December, 2024, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by 0 over the last 30 days and by 0 over the last 24 hours, overall reach remains high.
- Verification status: Not verified
- Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 0%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects N/A% reactions from the total number of subscribers.
- Post reach: On average, each post receives 0 views. Within the first day, a publication typically gains 0 views.
- Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 0.
📝 Description and content policy
The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“Критичне мислення і система.
Онлайн-курси та лекції на соціогуманітарну тематику.
https://bit.ly/3zLRuLF”
Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 04 December, 2024), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the Art & Design category.
13 111
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Posts Archive
13 111
+5Давно пора — Сергій Жадан ❤️🔥
➕ Більше мудрості — у відеокурсі «Сучукрліт: тенденції, теми, імена». Доступ — безоплатний.
13 111
+7Подивилися вже все українське, що було на Netflix?
Не біда. На українських стрімінгах є десятки наших фільмів — від вічної класики до найсвіжіших стрічок.
Що ж дивитися і де шукати? Відповідь — у каруселі ⬆️
➕ А щоб дізнатися про феномен стрімінгу — відеокурс «Історія західного кіно». Слухайте безоплатно.
13 111
Вам до душі Сенека і душевна рівновага?
Нам теж. Саме тому ми в Projector вирішили зібратися і поговорити про стоїцизм. На нашій 4-ій зустрічі-збіговиську порушимо питання:
▪️ що таке стоїцизм і чому він актуальний зараз;
▪️ як почуватись у нормі в умовах хаосу;
▪️ що таке дихотомія контролю та як не хвилюватися через те, на що ти не впливаєш;
▪️ бажане й байдуже: які чесноти допомагають добре жити;
▪️ як поєднати амбіції й не бажати зайвого.
Коли: 6.03, 19:00
Як долучитися: за цим лінком
Чекаємо на вас 💙
13 111
+6Учень Опанаса Сластіона та Федора Кричевського, послідовник Михайла Бойчука, один із творців українського стилю в образотворчому мистецтві, жертва радянських репресій.
Іван Падалка був видатним українським митцем, гідним своїх вчителів. Його знають передовсім як графіка, а також — як викладача Харківcького художнього інституту. Падалка багато мандрував Європою з виставками, а в 1930 році брав участь у Венеційській бієнале.
Зробили добірку його творів. Досліджуйте ☝️
🔳 Іван Падалка
➕ Ще про живопис — у курсі «Як працює колір». Доступ — безоплатний.
13 111
Чому-це-шедевр: «Вавилон XX» Івана Миколайчука
▪️ «Вавилон ХХ» — класика українського поетичного кіно, режисерський дебют актора Івана Миколайчука. Створений за мотивами роману Василя Земляка «Лебедина зграя» про перші кроки колективізації в українському селі.
▪️ Міжнародна прем’єра фільму відбулася на фестивалі в Локарно, де стрічка стала гучною подією, хоча знімалася в часи (1979), коли українське кіно зазнавало сильного тиску з боку радянської влади.
▪️ Іван Миколайчук здійснив неабияку роботу над фільмом — став співавтором сценарію, підібрав музику, був режисером та зіграв головну роль у картині.
▪️ Здається, що «Вавилон XX» зібрав у собі всю основну інформацію про українську культуру: любов і смерть, гріх, народний гумор, фольклор. Він, ніби дзеркало, показує наш народ, хоча пройшло понад 40 років із моменту його виходу на екрани.
📽️ «Вавилон XX», 1979, Іван Миколайчук
13 111
Як повномасштабна війна змінила тату українців?
У Telegraf.Design вийшов матеріал, присвячений українському тату-мистецтву після 24 лютого 2022 року.
Які нові сенси та символи знайшли тату-майстри? Як українці підкреслюють ідентичність за допомогою татуювань? Та чи є в нас свій, особливий стиль?
📌 Читайте за лінком.
📷 Робота Віки Naviichno
13 111
+5Для буремних часів — стоїцизм ☝️
➕ Більше мудрості — у відеокурсі «Як філософія змінила світ». Слухайте безоплатно.
13 111
+9Параска Плитка-Горицвіт — українська фотографка, чий архів налічує понад 4 тисячі світлин
На них — неофіційна, авторська історія українського села. На прикладі фото Криворівні, де жила мисткиня, можна побачити, як змінювалися його люди та культура впродовж 1950–1990-х років. Та, крім документальної цінності, роботи Плитки-Горицвіт цікаві естетично. Фотографка мала свій підхід до простору та майстерно працювала з людьми.
Досліджуйте 🇺🇦
📷 Фотоархів Параски Плитки-Горицвіт
13 111
Чому-це-шедевр: «Селянська родина» Тараса Шевченка
▪️ Ця картина може здатися етнографічною замальовкою, але насправді перед нами — українська версія Holy Family, один з архетипічних сюжетів європейського живопису.
▪️ На момент роботи Шевченку — трохи менше 30-ти. Минуло лише 5 років, як він став вільним від кріпацтва і зміг відвідувати класи з живопису. Його улюблені техніки — олівець та акварель. Однак до олійного живопису митець боїться підступитися. Олія та полотно ніби позбавляють його свободи вираження.
▪️ Для початку автор робить купу олівцевих замальовок з українського побуту. А почавши роботу олією, він відмовляється від емалевого гладкопису. Мазки лягають нервово, об’єкти позбавлені чітких контурів, та саме це створює відчуття тремтливого руху життя. Припускають, що, якби не заслання, Шевченко б поїхав до Європи й увійшов до кола засновників імпресіонізму.
🔳 Т. Шевченко, «Селянська родина», Національний музей Тараса Шевченка
➕ Ще про живопис — у курсі «Як працює колір». Доступ — безоплатний.
13 111
+5Ліна Костенко писала: «Така любов буває раз в ніколи».
Отож до Дня святого Валентина ми вирішили знайти кілька таких історій в українській культурі — неповторних, справжніх та вічних. Гортайте карусель — і дізнаєтеся їх (лишень запасіться серветками) ⬆️
Зі святом, друзі, кохайте ❤️🔥
13 111
Музей Метрополітен у Нью-Йорку перейменував картину Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українських вбраннях» 🙌
▪️ Про це написала історикиня мистецтва та журналістка Оксана Семенік.
▪️ «Нарешті Metropolitan прочитав сто моїх листів, почув нас і танцівниці Дега в українському вбранні стали не Russian Dancers, як це було ще буквально декілька днів тому (!), а Dancers in Ukrainian Dress», — Оксана Семенік.
▪️ Дослідниця також додала, що не дуже задоволена новою назвою, адже картину варто було перейменувати на Ukrainian Dancers, але «це вже маленька перемога».
Далі — більше 🇺🇦
🔳 «Танцівниці в українських вбраннях», Едгар Дега, музей Метрополітен
13 111
Чому-це-шедевр: «Благовіщення» Олександра Мурашка
▪️ В юності Мурашку пророкували кар’єру іконописця. Тож цікаво, що це його єдине полотно на релігійну тематику. Найчастіше він малював своїх сучасників, навіть у сюжетах, які підказувала уява. Тут же героїнь картини складно віднести до певної епохи.
▪️ Митець розповідав, як цей сюжет спав йому на думку. До дому Мурашка часто навідувалися різні гості, й одного разу він побачив дівчину, яка безшумно відсунула фіранку та увійшла до вітальні. В уяві художника дівчина перетворилася на архангела Гавриїла, який прийшов до Марії з доброю звісткою, — майже безтілесу постать, засвічену сонцем.
▪️ У руках митця ця тиха і домашня сцена раптом стала урочистим моментом.
🔳 Олександр Мурашко, «Благовіщення», 1909, НАМУ.
➕ Більше про живопис — у відеокурсі «Як працює колір». Доступ — безоплатний.
13 111
+5Сумувати — дуже по-людськи.
Звичайно, і відомим людям це почуття теж не чуже. Зібрали кілька доказів — для підтримки у години смутку ⬆️
13 111
Що в нас сьогодні по видатних українцях?
Розповіли для Telegraf.Design про Якова Гніздовського — українського графіка, чиї роботи колись прикрашали кабінет Кеннеді в Білому домі.
У своїй графіці Гніздовський відобразив цілу низку напрямів — японська та європейська гравюра, американський попарт, українські мотиви — і в результаті знайшов свою лінію.
Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях по всьому світу.
📌 Читайте за лінком.
