Сергій Бабак

➡️ Якісна освіта має бути доступною для кожної дитини, незалежно від того, де розташований її заклад освіти. А державні рішення мають враховувати умови, в яких ці заклади працюють 📍Разом із міністром освіти і науки України Андрієм Бутенком, головою Державної служби якості освіти України Русланом Гураком та ректоркою Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Валентиною Якубів зустрілися з представниками громад і керівниками високогірних закладів загальної середньої освіти. Говорили передусім про організацію освітнього процесу в гірських громадах та вплив зовнішніх та внутрішніх обставин на цей процес. ➡️ Не оминули й теми участі громад у державних програмах та отриманні субвенцій, зокрема на створення сучасних природничих і STEM-просторів. ➡️ Окремо проговорили проблемні питання облаштування укриттів, організації харчування та підвезення учнів.

У високогірних громадах кожне з цих питань має свою специфіку, яку так само важливо враховувати під час формування державних рішень.

➡️ Великий блок присвятили освітнім втратам. Вони є сьогодні по всій країні, маємо це тримати окремо у фокусі уваги. ✔️Під час нашої зустрічі Державна служба якості освіти якраз презентувала керівникам такий інструментарій і можливості його практичного застосування.

Для мене цінність таких зустрічей саме у відвертій розмові з освітянами, які щодня організовують навчальний процес у своїх громадах. У високогірних є своя специфіка з логістикою, підвезенням учнів, організацією харчування та розвитком інфраструктури. Тому важливо їх чути, розуміти та враховувати.

Там, де загальне рішення не враховує об’єктивних умов та викликів високогірних громад, маємо шукати інший підхід. Бо кінцева мета – спільна: якісна й доступна освіта має бути для кожної української дитини. Так прописано у нашій Конституції. До цього маємо прагнути – попри все.

▪️Війна не залишає нам права забувати, скільки життів стоїть за кожним нашим новим днем. За можливістю навчати дітей. За можливістю працювати і будувати майбутнє у своїй країні. Війна щодня нагадує нам, якою ціною Україна виборює право бути вільною. 😔 На жаль, сьогодні знову маємо загиблих. Цієї ночі росія знову цинічно атакувала Київщину та забрала життя мирних людей. ▪️Наша свобода має імена. Пам’ятаємо кожного і кожну. І маємо бути гідними тих, кого вже немає поруч. Вічна пам’ять загиблим. Вічна шана нашим Героям! 🇺🇦

🔔 Готуємось до першого вересня: формат навчання (очний, дистанційний чи змішаний) визначають органи місцевого самоврядування, а від масових лінійок через безпекову ситуацію рекомендовано утриматися В умовах війни, постійних повітряних тривог і безпекової ситуації головним орієнтиром для організації навчання залишається безпекова ситуація у кожному закладі загальної середньої освіти. Ми маємо розуміти, на жаль, немає і не може бути єдиного формату роботи для всіх освітніх закладів України. Ситуація в різних областях, громадах і населених пунктах відрізняється та може швидко змінюватися. Саме тому формат навчання не визначається централізовано. ➡️ Відповідно до законодавства ані Міністерство освіти і науки, ані Верховна Рада України не визначають формат, в якому має працювати заклад загальної середньої освіти. ➡️ МОН визначає лише граничні терміни навчального року, тобто затверджує лише граничну тривалість навчального року – з 1 вересня до 30 червня. Далі у межах цього періоду заклади загальної середньої освіти самостійно приймають рішення щодо організації навчального процесу, кількості навчальних днів, тривалості канікул та вихідних днів. Це дає можливість кожному закладу адаптувати освітній процес до реалій своєї громади та безпекової ситуації. ➡️ Рішення про загальний формат роботи закладу освіти (очний, дистанційний чи змішаний) ухвалюються органами місцевого самоврядування. Ці рішення обовʼязково мають бути узгоджені із закладами освіти та батьками.

Незалежно від того, яке рішення прийме орган місцевого самоврядування щодо формату навчального процесу, головне завдання закладу освіти – забезпечити досягнення учнями освітніх результатів, визначених державним стандартом. І забезпечити безпечні умови для навчання.

Це стосується і 1 вересня, і традиційних урочистостей до Дня знань.

Безпека дітей, педагогів і батьків важливіша за будь-який святковий захід. Маємо бути свідомими та відповідальними.

🚩Саме тому на територіях із високим рівнем безпекового ризику проводити масові урочистості до Дня знань не рекомендується. В інших громадах рішення також має ухвалюватися з огляду на безпекову ситуацію. 🚩Якщо заклад освіти все ж вирішив проводити святкові заходи, найкращий варіант – організувати їх безпосередньо в укритті, якщо це дозволяють умови. 🚩 Якщо захід відбувається на подвір’ї чи в актовій залі, кількість присутніх не може перевищувати кількість людей, яку здатне вмістити укриття. У разі повітряної тривоги захід одразу припиняється, а всі його учасники організовано переходять до захисної споруди. Так само варто відмовитися від великих скупчень людей там, де без цього можна обійтися. ➡️ Замість однієї великої лінійки можна провести кілька заходів для різних класів, організувати свято лише для першокласників і випускників або розпочати навчальний рік із тематичного уроку в класах. Ми всі хочемо, щоб 1 вересня залишалося святом для дітей. Але сьогодні хороше 1 вересня – це передусім безпечне 1 вересня. Тому кожне рішення має ухвалюватися свідомо, із розумінням наслідків та відповідально. Саме тому всі рішення щодо організації нового навчального процесу впродовж року мають узгоджуватися між усіма стейкхолдерами освітнього процесу. Водночас кожен має відповідати за свою частину: ВРУ – законодавчу, МОН – виконавчу, місцеве самоврядування – реалізацію у громадах. У єдності маємо успішно та результативно пройти цей навчальний рік. Нам є заради кого! ✊🏻

📌 Поки росі продовжує терор напередодні нового навчального року, наші талановиті діти продовжують надихати. І щоразу після таких зустрічей думаю, яке ж круте покоління в нас підростає. ⬆️ Цьогоріч на Піп Іван піднімався разом із президентськими стипендіатами. Це першокурсники з різних університетів України. Вони показали найвищі результати на НМТ, перемагали на олімпіадах, отримували гранти та стипендії. 👏🏻 Наші майбутні фізики, астрономи, математики. ▪️Давно не чув настільки глибоких дискусій. Вони можуть годинами сперечатися, що таке наука, навіщо вона потрібна і куди має рухатися, відстоювати абсолютно різні позиції й водночас ефективно працювати у команді. ▪️До речі, окремо спостерігав саме за їхньою командною роботою. Є стереотип, що дуже талановиті діти переважно індивідуалісти. Можу сказати, що наші діти його вдало руйнують. ▪️Класно командано працювали над спільними проєктами, слухали одне одного, сперечалися, домовлялися і разом шукали рішення. Молодці! Дуже розумні. Дуже різні. І по-справжньому закохані в те, що вивчають. Дивишся на них і розумієш, що українську науку точно є кому розвивати. ✌🏻🇺🇦

#наука_важлива ⛰️🇺🇦 Піп Іван. 2028 метрів над рівнем моря. І одне з тих місць, куди хочеться повертатися ▪️Вперше ми піднялися сюди Комітетом у 2023 році. Тоді ж провели тут найвисокогірніше засідання парламентського комітету в історії України, після чого ініціювали звернення до Уряду щодо фінансування завершення тут будівництва обсерваторії. ⚡️⚡️ Сьогодні разом із Міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком та Міністром освіти і науки України Андрієм Бутенком долучилися до відкриття нового Міжнародного центру колективного користування науковим обладнанням, з телескопом під куполом, спроєктованим спеціально для складних високогірних погодних умов. ⚡️⚡️Під куполом уже встановлено сучасний телескоп системи Ньютона. І що для мене особливо приємно, він українського виробництва, виготовлений у Тернополі. ➡️ Минулого року ми запроектували, а Уряд виділив 50 млн грн на обладнання та завершення реставрації обсерваторії. Сьогодні ми на власні очі побачили результат державної інвестиції в науку. ➡️ Так ми стаємо свідками, як тут, на Піп Івані, з'являється наукове життя. ▪️Легендарний «Білий слон» поступово стає магнітом для дослідників та науковців, студентів та викладачів, які вже проводять тут дослідження та експедиції (особисто у цьому переконався). ▪️І досліджують тут не лише зоряне небо. Тут проводять метеорологічні та астрономічні спостереження, моніторинг високогірних екосистем, клімату та екології.

Приємно спостерігати, як ідея перетворюється на сучасний дослідницький простір, відкритий для різних наукових команд.

І це ще одна причина, чому для нас принципово важливий розвиток центрів колективного користування науковим обладнанням.

Наука стає сильнішою, коли сучасним обладнанням можуть користуватися дослідники з різних університетів та країн.

До речі, Піп Іван дуже логічне та символічне місце для цього наукового симбіозу. ➡️ Обсерваторію тут відкрили у 1938 році як науковий об'єкт Варшавського університету. радянська влада зруйнувала її. Сьогодні українці й поляки разом повертають сюди науку.

Колись війна зупинила тут розвиток науки та дослідження. Сьогодні, попри нову війну, ми їх відновлюємо.

І, мабуть, у цьому найбільша різниця між нами та росією.

Вони руйнують. Ми відбудовуємо. Вони намагаються знищити майбутнє. Ми навіть під час війни продовжуємо в нього інвестувати.

Піп Іван давно став для мене місцем сили. Але сьогодні це ще й дуже хороший приклад, якою має бути українська наука. ➡️ Відкритою. Сучасною. Спільною з Європою. І наповненою людьми. Бо наука об'єднує. І все, що ми робимо тут, на висоті понад дві тисячі метрів, насправді робимо заради майбутнього України.

До чого готуватися вчителям? Пілотування профільної школи – це нова управлінська й педагогічна логіка для всієї команди закладу (директорів, заступників, учителів). Передбачено професійний розвиток педагогів і методичний супровід на всіх етапах. Учителям профільних ліцеїв варто готуватися до: ▪️ роботи за оновленими освітніми програмами, які тестують Державний стандарт профільної середньої освіти, ▪️ глибшого занурення у викладання профільних предметів та інтегрованих курсів, ▪️ участі в перебудові освітнього середовища закладу – частина освітніх закладів відокремлює ліцейні класи в окремі заклади (10–12 класи окремо від 1–9) Що далі? Державний стандарт профільної середньої освіти набирає чинності з 1 вересня 2027 року – для здобувачів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти. Результати пілотних 2025–2026 років стануть основою для цього переходу.  

#нуш ✔️1 вересня для 150 ліцеїв по всій країні це старт другого етапу пілотування реформи, яка завершує цикл, розпочатий Новою українською школою ще у 2017-му році Коротка передісторія

НУШ ніколи не була реформою лише початкової школи – це три послідовні етапи

▪️ Початкова школа – запрацювала у 2018 році ▪️ Базова школа (5–9 класи) – з 2022-го ▪️ Профільна старша школа (10–12 класи) – третій, завершальний етап, і саме до нього ми підійшли зараз Цей шлях тривав кілька років. І це була цілеспрямована підготовка: ➡️ 2023–2024 – напрацювання стратегії, дорожньої карти та законодавчої бази ➡️ липень 2024 – уряд затвердив Державний стандарт профільної середньої освіти (постанова КМУ №851) ➡️ 1 вересня 2025 – розпочався перший етап пілотного проєкту, коли 30 ліцеїв із 19 областей почали впроваджувати модель вибору профілів ➡️ 1 вересня 2026 – до експерименту приєднуються ще 150 закладів з усіх регіонів України (крім тимчасово окупованого Криму). Це заклади загальної середньої освіти міських і сільських громад, з гірських і прифронтових територій, ліцеї з пансіонами, заклади з навчанням мовами нацменшин Чому це важливо Уся логіка реформи полягає у переході від уніфікованої програми до індивідуальної освітньої траєкторії. Після 9 класу учень зможе свідомо обрати профіль і предмети, які реально знадобляться для майбутньої професії, а не продовжувати вивчати повний перелік дисциплін до випуску. Десятий клас у новій моделі стане адаптаційним. Тобто якщо учень зрозумів, що профіль обрано неправильно, є можливість його змінити, не втрачаючи рік. Це стане системною відповіддю на стару проблему, коли обирають виш і спеціальність практично наосліп, а вища освіта потім добудовує те, що мала закласти загальна середня освіта. Для чого потрібен пілотний проєкт? Повне трирічне навчання за новим стандартом одразу запровадити складно, саме тому обрали поетапний підхід, коли спершу апробують окремі елементи й механізми майбутньої моделі, а не весь стандарт одразу. Під час пілотного проєкту маємо знайти відповіді на наступні питання: ▪️ як працюють вибіркові та поглиблені профільні курси на практиці, ▪️ як учні й заклади загальної середньої освіти проходять адаптаційний 10 клас, включно зі зміною профілю, ▪️ як працюватиме управлінська й організаційна перебудова закладів, а саме розподіл на 10–12 класи як окремий підрозділ або заклад, ▪️ як почуваються різні типи громад у пілоті – великі міста, гірські та прифронтові території, заклади з дистанційним форматом ▪️ ефективність методичного супроводу та підготовки вчителів. Зібраний досвід і зворотний зв'язок від освітніх закладів, учителів і батьків безпосередньо впливатимуть на остаточну модель, яка запрацює по всій країні. Що отримають заклади загальної середньої освіти? На модернізацію освітніх просторів у державному бюджеті 2026 року передбачено 3,2 млрд грн, і найбільша частка – 1,2 млрд грн йде саме на 150 пілотних ліцеїв профільної старшої школи. Кошти спрямовують на сучасні лабораторії, комп'ютерну й мультимедійну техніку, обладнання для STEM-кабінетів фізики, хімії, біології та інтегрованих природничих курсів – усе, що дає змогу учням не просто вивчати теорію, а працювати з експериментами й практичними завданнями. Для ліцеїв, де навчання відбувається дистанційно, підтримка йде на комп'ютери та цифрові навчальні матеріали. Підтримка не обмежується технікою. Кожен із 30 комунальних ліцеїв, що вже пройшли передпілот і працюють очно, отримав по 10 млн грн гранту на реалізацію власних проєктів. Паралельно заклади отримують методичний супровід від МОН і програми професійного розвитку для педагогів, адже перехід на профільну модель означає не лише нове обладнання, а й перебудову управлінської та освітньої логіки всього закладу.

✅ Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав наш Закон про нову модель фінансування вищої освіти та державні освітні гранти І це, до речі, ще один надважливий інструмент для розвитку технічної освіти.

Нова модель дозволяє державі не просто фінансувати навчання, а більш фокусно спрямовувати ресурс туди, де країні найбільше потрібні фахівці.

Зокрема – в інженерію, технології та інші критично важливі для України напрями. Тепер чекаємо на підпис Президента ✍🏻

#технічна_освіта ➡️ Вчора на параді до Дня Незалежності ми побачили, як змінюється логіка війни 🔥Хрещатиком вперше замість звичних колон – пройшли 30 наземних роботизованих комплексів шести українських моделей. 🔥Дніпром пройшов флот із дев'яти безекіпажних катерів. 🔥У небі ми побачили 60 одиниць безпілотної зброї: дрони-перехоплювачі, бомбери, розвідувальні та далекобійні БпЛА. Загалом на першому в історії України параді дронів представили майже 100 одиниць українського озброєння – на землі, на воді та в небі. ➡️ Ми побачили «техніку нового українського покоління». Це принципово інша логіка ведення бою, де людину дедалі частіше замінює машина, а перевагу отримує той, хто вміє цю машину створити, налаштувати, полагодити й удосконалити. ➡️ І для мене це ще одне підтвердження, що майбутнє України – за технічною освітою. І не так важливо, де саме ця техніка буде застосовуватися далі – для потреб оборони чи для потреб відбудови та відновлення. ➡️ У найближчі десятиліття найбільший попит буде на інженерів, техніків, науковців. Тих, хто здатен зрозуміти, розібратися, «як це працює» і зробити так, щоб це працювало ще краще. За останні роки ми багато зробили, щоб технічна й професійна освіта отримала для цього інші можливості. ▪️Ухвалили новий Закон «Про професійну освіту», зараз важлива його імплементація, у тому числі, щоб цей трек активно підхопили та впроваджували громади. ▪️Розбудовуємо мережу кваліфікаційних центрів, де українці можуть офіційно підтвердити професійні навички незалежно від того, де і як вони здобувалися. І важливо, що такі центри працюють і в прифронтових регіонах. ▪️Оновили законодавство у сфері науки та інновацій, зокрема щодо дослідницької інфраструктури, відкритого доступу до неї та підтримки молодих учених. І це все поступові свідомі кроки. Тепер залишилося, мабуть, найскладніше – змінити ставлення абітурієнтів і батьків, відійти від звичних стереотипів і соціальних упереджень. І нарешті визнати: ➡️ Технічна освіта – найперспективніша.  ➡️ Технічні спеціалісти й інженери матимуть найбільший попит і в середньостроковій, і в довгостроковій перспективах.  ➡️ А професійні коледжі – це вже не ті «бурси», куди вступали через безвихідь, а місце, де здобувають кваліфікацію і отримують професію майбутнього. Учора на Хрещатику ми побачили результат роботи українських інженерів. Хочеться, щоб завтра значно більше наших дітей захотіли стати одними з них 🇺🇦

#нашій_незалежності35 ▫️Сьогодні ми знаємо, що Незалежність потрібно захищати, зберігати, щоб гідно передавати наступним поколінням. На жаль, знаємо, якою високою ціною. ▫️Ми вистояли, бо українці – освічені, розумні й вільні люди. Люди, які вміють думати, робити власний вибір і брати відповідальність за свою країну. Такими ми були і такими маємо залишатися. Незалежними. ▫️Бо незалежність країни починається з незалежності кожного з нас. Здатності самостійно думати, робити свій вибір, відповідати за нього і не дозволяти іншим вирішувати за тебе. ▫️Можливо, 35 років тому ми ще не до кінця усвідомлювали цей зв’язок. 2022 рік це змінив. Українці масово стали на захист своєї країни. Кожен на своєму місці взяв відповідальність за її свободу і майбутнє. Дякую нашим захисникам і захисницям, завдяки яким Україна залишається незалежною, а наші діти можуть навчатися під українським прапором. Дякую нашим освітянам, які щодня працюють заради покоління, якому ми передамо цю країну. ▫️Адже освічені й вільні люди – найкраща гарантія нашого вільного жовто-блакитного завтра. З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦

📍Пам’ятаю це фото з Любимівки на Херсонщині. Травень 2023-го Дев’ятикласники прийшли на останній дзвоник до свого зруйнованого закладу освіти – з українським прапором, який повернувся сюди разом з Україною 🇺🇦 Фото: Анна Уродлівченко/Facebook

#наш_синьо_жовтий На початку повномасштабного вторгнення зняти український прапор для росіян було однією з перших цілей. Українці не давали його знищити. Зберігали до дня, коли синьо-жовтий знову замайорить над їхніми містами. Увесь цей час під нашим синьо-жовтим освітяни продовжують навчати. Бо ми не лише вистоїмо, ми країна з великим майбутнім. ▪️Колись вони навчали тих, хто сьогодні боронить Україну – наших захисників та захисниць, які знову і знову здіймають синьо-жовтий у звільнених українських містах і громадах. ▪️Тих, чиї наукові й технологічні розробки вже зараз змінюють хід війни. ▪️Тих, хто рятує життя на фронті та в операційних. ▪️І навчають тих, хто відбудовуватиме та розвиватиме нашу країну після війни. Нам точно є що берегти 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 З Днем Державного Прапора України!

#дайджест ➡️ Сьогодні завершується прийом заяв на вступ в магістратуру, станом на учора вступники подали понад 207 тисяч заяв 📰 Чим ще жила освітянська спільнота впровадження тижня, що минає, розповідаємо у нашому традиційному дайджесті: ⚪️ із 1 вересня академічні стипендії для здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти зростуть удвічі ⚪️ 41,1 мільйона гривень, зібраних через фандрейзингову платформу UNITED24 спрямують на оснащення освітніх просторів у закладах дошкілля та енергонезалежність коледжів ⚪️ для освітян стартував безкоштовний курс зі STEAM-освіти та психоемоційної підтримки дітей – долучайтеся ⚪️ розпочався конкурс для молодих вчених на призначення стипендій імені Героїв Небесної Сотні – подавайтеся Більше новин про освіту, науку та інновації читайте за посиланням ➡️ surl.li/rbbiqr

⚡️Сьогодні рік новому Закону «Про професійну освіту» Рівно рік тому, 21 серпня 2025 року, Верховна Рада ухвалила новий Закон «Про професійну освіту» №4574-IX 📑Попередній профільний закон був ухвалений ще у 1998 році, а системно змінити правила намагалися багато років. Над новою моделлю професійної освіти наша команда разом із колегами, освітянами, роботодавцями та експертами працювала п’ять років. Так зʼявився наш комітетський Закон «Про професійну освіту». Тоді ми констатували, що нарешті змінюємо систему, яка майже 30 років жила за старими правилами. Сьогодні вже можемо подивитися на перші результати цих змін. І почну з найбільш показового для мене. ➡️ Ми нарешті поступово прощаємося із радянською термінологією «ПТУ» та «профтех». Тепер це професійна освіта, а основний тип закладу, де навчаються наші діти – професійний коледж. Так ми поступово змінюємо і саме ставлення до професійної освіти. Професійний коледж стає сучасним закладом, де можна здобути актуальну професію, навчатися на новому обладнанні та виходити на ринок праці з підтвердженою кваліфікацією. Сам Закон уже закріпив поняття «професійна освіта» та нову систему типів закладів. ➡️ Далі – нова модель управління. У професійних коледжах створюються наглядові ради за участі роботодавців, представників місцевого самоврядування та інших стейкхолдерів. Наглядові ради впливають на стратегічний розвиток закладу, оцінюють роботу керівника та допомагають залучати додаткові ресурси.

Це принципово інший підхід. Роботодавець має бути не гостем у коледжі, а повноцінним партнером, який безпосередньо впливає, яких фахівців навчати і чи за актуальними освітніми програмами.

➡️ Ще одна важлива зміна – більше самостійності для самих закладів. Професійні коледжі отримали більше академічної, організаційної та фінансової автономії. Це дає їм можливість швидше реагувати на потреби свого регіону і ринку праці, оновлювати освітні програми, залучати партнерів та додаткові кошти. І, звісно, більше практики. Бізнес залучається до розроблення освітніх програм, організації практичного навчання та оцінювання результатів.

Такі зміни надають можливість поступово повернути професійній освіті справдливу вагомість. Коли студенти приходять навчатися не задля диплому, а здобути професію, яна яку у роботодавця є попит, і яка дає можливість гарного заробітку. А коледж має конкурувати за такого вступника якістю навчальних програм, обладнанням і партнерствами з бізнесом.

➡️ І ще один показник – результати вступу. Цьогоріч вступна кампанія до професійних коледжів триває з 1 липня до 1 вересня, тому робити висновки ще зарано. Проте вже зараз, на початку кампанії бачимо активність вступників, що особливо мотивує. Тому після 1 вересня обов’язково окремо покажемо, скільки українців обрали професійні коледжі цього року і як змінився вступ порівняно з 2025-м.

Рік тому ми змінили законодавчу рамку системи, яка десятиліттями працювала за старими правилами. Але ухвалити та написати хороший Закон, а саме так про нього говорять наші міжнародні партнери – це лише половина роботи. Закон ефективний, коли всі його норми працюють.

Саме тому зараз головне – імплементація. І дуже хочу, щоб через кілька років фраза «я вступаю до професійного коледжу» звучала для української родини так само природно і престижно, як сьогодні «я вступаю до університету». Бо для відбудови країни нам потрібні обидва шляхи.

⚡️ Підписав наш Закон «Про гранти» Два роки роботи над документом, який змінює сам підхід до фінансування вищої освіти в Україні. Ми будуємо систему, у якій держава розуміє, яких фахівців потребує країна, але водночас залишає вступнику право обирати власний шлях, навчатися на омріяних спеціальностях. До цього ми йшли ці два роки. ✍🏻 Далі Закон підписує Голова ВРУ Руслан Стефанчук, після чого документ буде направлено на підпис Президенту.

▪️За результатми першої хвилі вступної кампанії у цих восьми областях вступники отримали 67 873 рекомендацій до зарахування – це майже третина всіх рекомендацій по країні. При цьому 28 297 вступників отримали рекомендації на бюджет. Це 38,7% від усіх бюджетних рекомендацій цього року. ▪️У п’яти областях, де діє коефіцієнт 1,07, рекомендації до зарахування отримали 45 969 вступників. Із них 19 622 – на бюджет, тобто 42,7%. ▪️У трьох областях із коефіцієнтом 1,04 рекомендації отримали 21 904 вступники, з яких 8 675 – на бюджет (39,6%).

В окремих прифронтових областях ця частка ще вища. на Сумщині майже 6 із 10 рекомендацій (58,4%), на Запоріжжі – більше половини (51,8%), на Харківщині – майже половина (47%).

🔗Тобто навіть в умовах війни прифронтові університети продовжують набирати студентів. Для мене це важливо ще й тому, що ми підтримуємо не лише вступника. 🔗Ми підтримуємо університет. Викладача, який залишається із робочим місцем. Наукову команду, яка продовжує роботи важливі відкриття. Місто, яке не втрачає молодь. Зрештою, ми зберігаємо освітню інфраструктуру там, де росія щодня намагається її цілеспрямовано знищити.

Ми передбачили додаткову підтримку для студентів, які отримують гранти на навчання. У прифронтових закладах вищої освіти Запорізької, Миколаївської, Сумської та Харківської областей до суми державного гранту застосовується коефіцієнт 1,5. Тобто розмір грантової підтримки для студентів цих закладів збільшується на 50%.

🔗Підтримуємо і самі університети. Прифронтові та переміщені заклади отримують додаткові 10% при розподілі державного фінансування за формулою. Так ми комплексно підтримуємо і вступників, і студентів, і самі університети, щоб вони могли продовжувати працювати у прифронтових регіонах.

Рік тому під час нашої зустрічі з ректорами у них були справедливі застереження, що прифронтові заклади вищої освіти не зможуть конкурувати за студентів так, ніби війни немає. Сьогодні для них уже працює окрема система підтримки. І результати вступу показують, що ми рухаємося правильним шляхом.

Дякую колегам та ректорам прифронтових університетів за цю спільну роботу. І особливо дякую вступникам, які попри все обирають українські університети у своїх містах. Працюємо далі 🇺🇦

#вступ2026_прифронтові_регіони ➡️ Рік тому після зустрічі з головами рад ректорів Харківської, Миколаївської, Сумської та Запорізької областей ми багато говорили про те, як підтримати вступників і університети у прифронтових регіонах 🔗 Проблема була очевидною. Університети Харкова, Сум, Запоріжжя, Миколаєва працюють зовсім в інших умовах, ніж заклади в більш безпечних регіонах. Повітряні тривоги, обстріли, пошкоджена інфраструктура, відтік людей. Але вони всеодно продовжували працювати, зберігати викладачів і набирати студентів. Тоді від ректорів звучали різні пропозиції. Зокрема, змінити підходи до вартості контрактного навчання або спростити умови вступу аж до відмови від НМТ на користь співбесіди. 🔗 Другий варіант я не підтримував тоді і не підтримую зараз. Умови вступу мають залишатися однаковими для всіх. Маємо зважати на рівність, але при цьому усвідомлювати та пропонувати рішення, як компенсувати ті об’єктивно складніші умови, у яких сьогодні працюють прифронтові університети. ➡️Тоді ми запропонували запровадити регіональні коефіцієнти для підтримки прифронтових університетів. Тепер, після завершення першої хвилі вступу, вже можемо подивитися, як цей механізм спрацював у вступній кампанії 2026 року. ▪️Для закладів вищої освіти у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській та Харківській областях діє регіональний коефіцієнт 1,07. Тобто, якщо вступник обирає університет в одній із цих областей, його конкурсний бал за цією заявою помножується на 1,07. Так держава фактично додає 7% до конкурсного бала саме при вступі до закладу в прифронтовому регіоні. ▪️Для університетів Дніпропетровської, Полтавської та Чернігівської областей працює такий самий механізм, але із коефіцієнтом 1,04. Тобто при вступі до закладу в одній із цих областей конкурсний бал за відповідною заявою збільшується відповідно на +4%.

Загалом цього року регіональні коефіцієнти застосовуються для 151 закладу та їхніх підрозділів у 8 областях. Для 97 із них конкурсний бал збільшується на 7%, для ще 54 – на 4%.

➡️ Важливо розуміти, що так ми не спрощуємо умови вступу. НМТ усі складають за однаковими правилами. Але якщо вступник обирає університет у прифронтовому регіоні, до конкурсного бала за цією заявою застосовується підвищений регіональний коефіцієнт. Так держава підтримує вибір навчатися саме в тих університетах, яким через війну сьогодні значно складніше конкурувати за студентів. І вже бачимо перші результати.