Сергій Бабак

📢 Діти ветеранів і ветеранок упродовж цього навчального року й надалі зможуть отримувати повну компенсацію вартості платного навчання в закладах фахової передвищої та вищої освіти Сьогодні Уряд продовжив на 2026/2027 навчальний рік дію відповідної програми, яку минулого року започаткували Мінветеранів та МОН за сприяння нашого освітнього Комітету.

Це найменше, що держава може та зобовʼязана зробити для наших ветеранів. Важливо думати не лише про їхні потреби сьогодні, а й про майбутнє їхніх родин. І одна з найбільш фундаментальних речей, які держава може дати дітям наших захисників і захисниць – це можливість здобути освіту та професію.

Це питання справедливості та відповідальності держави перед людьми, які її захищали. Фінансові обставини родини не повинні ставати причиною, через яку дитина ветерана або ветеранки змушена відмовитися від навчання чи обраної професії. ❓Як це працюватиме ➡️ Студент звертається до свого закладу освіти та подає необхідні документи. ➡️ Після перевірки інформації в Дії формується сертифікат на компенсацію вартості навчання, який потрібно підтвердити протягом 20 календарних днів. ➡️ Отримавши підтвердження, Мінветеранів перераховує кошти безпосередньо закладу освіти (студенту не потрібно спочатку отримувати їх на власний рахунок і самостійно оплачувати навчання). Якщо ж студент уже сплатив повну вартість навчання або її частину, після надходження компенсації заклад освіти повертає йому відповідну суму. Дякувати діями. Думаю, саме це має стати системним принципом нашої освітньої архітектури. І не лише її.

Є ще одна цифра, яка мені здається не менш важливою за результати тестів ➡️ 85% українських підлітків говорять, що почуваються «на своєму місці» у своєму закладі освіти. А частка тих, хто регулярно стикається з булінгом, зменшилася з 22,3% у 2018 році до 14,3% у 2025-му. Це означає, що навіть у таких складних умовах діти не втратили зв’язок із закладами освіти, а педагоги продовжують створювати середовище, в якому діти хочуть залишатися і навчатися. За що дякую нашим вчителям та освітянам! Якщо порівняти результати України з результатами інших європейських країн природничі науки /математика /читання /цифрова галузь 🇪🇪Естонія 👉🏻527 / 508 / 499 / 541 🇵🇱Польща 👉🏻495 / 484 / 482 / 507 🇸🇰Словаччина 👉🏻475 / 469 / 448 / 497 Результат України 👉🏻448 / 431 / 418 / 478 балів відповідно. Водночас ми маємо вищі результати, ніж Молдова, Грузія та Болгарія. А ось світові лідери Сінгапур та китайські освітні системи, які брали участь у дослідженні, випереджають Україну більш ніж на 100 балів у природничих науках, математиці та читанні. Саме Китайська та Сінгапурська стали двома найрезультативнішими освітніми системами PISA-2025 за цими трьома напрямами. Для мене це важливий орієнтир. Нам потрібно дивитися не лише на своє місце серед інших країн, а й на те, яких результатів сьогодні досягають найсильніші освітні системи світу.

Цього разу маємо дві ключові тези. Різке падіння результатів вдалося зупинити. Але повернутися до рівня 2018 року ми поки не змогли. Завдання очевидне й зрозуміле, адже маємо і надалі працювати над покращенням рівня освіти, яка точно не має залежати від місця проживання дитини та фінансової спроможності її батьків.

Дякую команді УЦОЯО, ОЕСР, усім освітянам і дітям, завдяки яким Україна продовжує брати участь у PISA навіть під час повномасштабної війни. Дякую нашим Збройним Силам, що взагалі маємо можливість жити та навчатися в Україні 🇺🇦

📉 Приблизно три роки навчання: настільки сьогодні відрізняються знання 15-річних підлітків із великих міст і сільської місцевості Для мене це одна з найважливіших цифр нового дослідження PISA-2025, результати якого сьогодні представила ОЕСР. Долучився до презентації нового циклу дослідження, у якому Україна бере участь уже втретє і вдруге – в умовах повномасштабної війни ➡️ Крім того, понад половини українських підлітків навчається в закладах, де бракує навчальних матеріалів або цифрових ресурсів і це, за оцінками керівників, впливає на якість отриманих знань. Це вдвічі більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР. ➡️ Ще близько третини навчаються в освітніх закладах, де відчувається брак педагогічних кадрів. Ці дані добре пояснюють, навіщо нам потрібна оптимізація освітньої мережі. Ми не можемо говорити, що забезпечили дитині доступ до якісної освіти, лише тому, що поруч із її домом є навчальний заклад. Якщо там немає достатньої кількості вчителів, сучасного обладнання, навчальних матеріалів і цифрових ресурсів, дитина від самого початку має менше можливостей, ніж її однолітки в іншому населеному пункті. Звичайно, насамперед усі дивляться на середні бали. Українські підлітки отримали 448 балів із природничих наук, 431 – з математики та 418 – із читання. Але середні бали показують далеко не все. ➡️ Перше, на що важливо звернути увагу: після значного погіршення результатів між 2018 і 2022 роками цього разу такого падіння немає. ▪️Між 2018 і 2022 роками результат України знизився на 20 балів із природничих наук, на 13 – з математики та одразу на 39 – із читання. ▪️Між 2022 і 2025 роками результати майже не змінилися. З природничих наук маємо мінус один бал, із математики та читання – мінус дев’ять. При цьому ці зміни статистично незначущі. Це точно не виправдання, але, на жаль, факт нашої щоденної реальності, в якій наші діти вже п’ятий рік навчаються в умовах повномасштабної війни. Повітряні тривоги, обстріли, дистанційне навчання, відключення електроенергії, вимушені переїзди дітей і педагогів нікуди не зникли. Але такого погіршення результатів, яке ми побачили у 2022 році, цього разу немає. Водночас говорити про покращення поки теж не можемо. ➡️ До результатів хоча б 2018 року Україна досі не повернулася. Маємо мінус 21 бал із природничих наук, мінус 22 – з математики і мінус 48 – із читання. Але мене ще більше турбують інші цифри. 45% наших 15-річних підлітків не досягають базового рівня із читання, 46% – з математики, 35% – із природничих наук. Окремо варто звернути увагу на результати хлопців із читання, між 2022 і 2025 роками їхній середній бал знизився з 415 до 402, тоді як у дівчат за цей період результат практично не змінився. ➡️ Окремо звернув увагу на дані дослідження щодо цифрових навичок наших дітей. У новому для PISA напрямі «Навчання в цифровому світі» Україна отримала 478 балів, тоді як середній показник по ОЕСР становить 500 балів. Але цікавіше інше. Близько 60% українських підлітків показали тут кращий результат, ніж можна було б очікувати з огляду на їхні результати з математики, читання та природничих наук. 🙌🏻 Тобто саме робота в цифровому середовищі виявилася однією із найсильніших сторін наших підлітків. І це теж важливо враховувати. Нам потрібно не лише підтягувати напрямки, де діти мають прогалини, а й розвивати те, у чому вони вже показують хороший результат.

⚡️⚡️ Президент підписав наш Закон про нову модель фінансування вищої освіти та державні освітні гранти – №4946-IX 📎 Позаду майже три роки роботи над документом, який змінює сам підхід держави до фінансування вищої освіти. Дякую колегам за довіру очолити робочу групу щодо напрацювання законопроєкту №10399, який став основою тепер вже Закону про гранти. 📎 Вкотре наголошую, що бюджетні місця залишаються. Але тепер поряд із ними зʼявляються державні освітні гранти, а державне замовлення формуватиметься з урахуванням потреби країни у фахівцях.

Тобто держава отримує можливість точніше спрямовувати ресурс на підготовку тих фахівців, яких потребує, а вступник – більше можливостей отримати державну підтримку для здобуття вищої освіти, про яку мріяв.

📎 Державне замовлення цього навчального року вже формувалось на нових принципах, закладених в Законі, і нарешті воно максимально наближене до потреб економіки. Так ми крок за кроком будуємо систему, у якій держава розуміє, яких фахівців потребує країна, але водночас залишає молоді право обирати власний освітній шлях.

#дайджест 📰 Розпочали новий навчальний рік та підбиваємо попередні підсумки цьогорічної вступної кампанії, а головні новини за тиждень, що минає зібрали для вас у нашому освітянському дайджесті: 🟧 новий навчальний рік у ЗВО розпочали понад 1 мільйон студентів 🟧 військову освіту цьогоріч обрали майже 3 500 вступників 🟧 понад 74 тисячі вступників уже зараховано до закладів професійної освіти 🟧 оновлено план реалізації НУШ до 2029 року: розпочинаємо перехід до профільної старшої школи 🟧 найближчим часом проведуть невідкладні перевірки на місцях, щоб оцінити якість організації харчування для учнів 1-11 класів 🟧 до 30 вересня (включно) продовжено строк подання документів для участі в конкурсі з обрання членів Наукової ради НФДУ – подавайтеся Більше новин про освіту, науку та інновації читайте за посиланням ➡️ surl.li/uccrtq

#результати ➡️ Важливе рішення для студентів професійних коледжів: на виконання комітетського Закону «Про професійну освіту» затверджено новий Порядок практичної підготовки здобувачів професійної освіти ⚡️⚡️ Тепер, якщо під час виробничої практики студент не лише навчається, а фактично виконує роботу для підприємства або надає послуги для роботодавця, така робота має оплачуватися У такому випадку зі студентом укладається студентський трудовий договір, а винагороду за фактично виконану роботу або надані послуги роботодавець виплачує безпосередньо на рахунок студента. 🖇 Раніше 50% зароблених студентом під час виробничої практики коштів могли перераховувати закладу освіти. Тепер ці кошти отримуватиме безпосередньо студент. Водночас для студентів, які вступили на навчання до 1 січня 2026 року, законодавством передбачений перехідний період, протягом якого продовжують діяти попередні правила. 🖇 Крім того, студентський трудовий договір означає офіційне оформлення трудових відносин. Тобто ще під час навчання студент може одночасно здобувати професію, отримувати досвід роботи та заробляти власні кошти. 🖇 І хоча під час підготовки законопроєкту до другого читання деякі учасники процесу категорично наполягали на вилученні цієї норми, для Комітету було принципово її зберегти. І ми її не просто зберегли. Тепер вона стає одним із важливих елементів реформи професійної освіти та відкриває нові можливості для студентів. За що дякую всій нашій Комітетській команді, яка працювала над створенням цього законопооєкту. 🖇 Для студента це можливість ще під час навчання не лише здобувати практичні навички, а й офіційно працювати та отримувати винагороду за свою роботу. А після завершення навчання виходити на ринок праці вже не лише з дипломом і кваліфікацією, а й із реальним досвідом роботи. 🖇 Для роботодавців це також важлива зміна. Практика стає можливістю побачити майбутнього фахівця в роботі, навчити його працювати на певному обладнанні та за певними технологіями, а після завершення навчання – запросити вже підготовленого працівника до себе.

Саме так і має працювати сучасна професійна освіта. Заклад освіти дає знання і готує до професії, роботодавець долучається до практичної підготовки, а студент ще під час навчання отримує досвід роботи. До того ж, важливо ще під час навчання формувати розуміння чесних трудових відносин. Студент має знати, що його час і робота цінуються, а виконана праця має бути оплачена.

Дякую Уряду за затвердження Порядку, необхідного для реалізації відповідних норм нашого Закону «Про професійну освіту». Тепер важливо, щоб нові правила повноцінно запрацювали в закладах професійної освіти та у роботодавців, які приймають студентів на практичну підготовку.

📑 Доопрацьовуємо законопроєкт №15082 щодо забезпечення права учнів завершити здобуття повної загальної середньої освіти у тому самому закладі, де вони її розпочали ➡️ Учора на засіданні Комітету повернулися до питання, вирішення якого попередньо відтерміновувалося до вересня ✔️Рішенням Комітету звертаємося до МОН, щоб отримати актуальні дані про заклади загальної середньої освіти, які не є і не будуть академічними ліцеями, але станом на початок цього навчального року мають 10 або 11 або 10-11 класи, у яких продовжують навчатися діти. Поясню, навіщо нам ці дані, і чому ми повертаємося до цього питання саме зараз. ✔️Ще в березні разом із Сергієм Колебошиним ми зареєстрували законопроєкт №15082, який має врегулювати цю ситуацію. Однак тоді свідомо вирішили не виносити його на розгляд, щоб окремі зміни не створили ризиків для всієї реформи старшої профільної освіти. ▪️Водночас ми пообіцяли, що після 1 вересня повернемося до цього питання. Тепер виконуємо цю обіцянку. ▪️Проблема цілком зрозуміла. Є заклади загальної середньої освіти, які не мають статусу ліцею, але в яких діти навчаються в 10 класі або перейшли з 10-го до 11-го. Законодавство не забороняє переведення учнів із класу в клас, а відповідні рішення щодо мережі ухвалювалися на рівні місцевої влади. ▪️Але далі виникає юридичний нюанс. Якщо заклад не має статусу ліцею і, відповідно, не може забезпечувати здобуття повної середньої освіти, виникає питання з видачею документів про її завершення. І заручниками цієї ситуації точно не повинні стати діти, які вже навчаються в таких класах. ▪️Саме тому нам потрібно розуміти реальний масштаб, а саме скільки таких закладів є в Україні, скільки в них 10-х та 11-х класів і скільки дітей у них навчаються. ▪️У нас уже напрацьовані необхідні законодавчі формулювання. Але остаточна редакція має базуватися на верифікованих даних, оскільки вони можуть вплинути на окремі формулювання законопроєкту. ▪️Тому зараз очікуємо інформацію від МОН. Після цього, як і обіцяли, доопрацьовуємо законопроєкт і виносимо його на розгляд до зали Верховної Ради. ➡️ Маємо створити усі необхідні умови для спокійного завершення навчання та отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту дітей, які вже навчаються, і, водночас, не поставити під загрозу реформу старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує у 2027 році.

#комітет ➡️ Сьогодні на засіданні заслухали звіт Рахункової палати про аудит проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» 🇺🇸 Це проєкт обсягом 200 млн доларів, який підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку, і завдяки якому, у тому числі, оновлюється обладнання, цифрові системи та управлінські практики в наших університетах. ✔️Аудитори підтвердили достовірність фінансової звітності. Кошти використовувалися законно та за призначенням, підозрілих контрактів чи компаній із «чорного списку» не виявлено. ▪️За 2025 рік у межах проєкту використано 8 млн доларів, а загалом з 2021 року – вже 157,5 млн із 200 млн доларів, тобто майже 79% позики. Нам важливо розуміти, що відбувається з кожною гривнею і кожним доларом, які ми вкладаємо в освіту. Аудит якраз дозволяє побачити всю картину, де кошти вже дали результат, де виникли затримки і що потрібно виправити. Тим більше, коли йдеться про позику у 200 млн доларів, яку зрештою повертатиме держава за кошти платників податків. І тут є кілька предметних моментів, на які ми звернули увагу під час засідання Комітету. ▪️ Обговорили питання обладнання, яке було пошкоджене внаслідок російського обстрілу 27 грудня 2025 року. Йдеться про монітори, придбані за кошти проєкту, загальною вартістю 56 тис. грн. МОН досі не визначило, чи підлягає це обладнання відновленню, чи його необхідно списати. ➡️ Рішенням Комітету рекомендували МОН врегулювати це питання та визначитися щодо подальшого використання пошкодженого обладнання. ▪️ У трьох закладах: Таврійському агротехнологічному, Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка та Херсонській державній морській академії – придбані ноутбуки на 1,4 млн грн були відображені не за тією статтею бухгалтерського обліку. Помилку виправили ще під час аудиту, тому це питання вже закрите. ▪️ Також аудит виявив проблему із термінами погодження заявок на зняття коштів. Мінфін мав розглядати такі заявки протягом 5 днів, однак фактично погодження тривало від 10 до 29 днів. У трьох із чотирьох випадків встановлених строків не було дотримано. Такі затримки безпосередньо впливають на темпи реалізації проєкту. Якщо кошти передбачені і всі необхідні документи підготовлені, вони не повинні тижнями чекати на погодження між державними органами. Тому рішенням Комітету рекомендували налагодити координацію між усіма учасниками проєкту та забезпечити дотримання встановлених строків погодження. ▪️ Ще два платежі були проведені на суми, менші за встановлений мінімум у 1 млн доларів. Водночас ці операції були погоджені донором як виняток через складнощі з валютними операціями в умовах війни. ✔️Є і хороший результат. Із чотирьох рекомендацій, наданих за результатами попереднього аудиту, три вже виконано. Залишається ще одна – автоматизувати формування фінансової звітності в системі IS-PRO. Це інформаційна система, яку використовують для бухгалтерського та фінансового обліку. Зараз частину звітності за проєктом доводиться формувати вручну. Після запуску відповідного модуля система зможе автоматично формувати необхідні фінансові звіти на основі внесених даних. Це має бути зроблено до жовтня 2026 року. 🚩За результатами розгляду Комітет ухвалив рішення: МОН має до 10 грудня прозвітувати про усунення виявлених недоліків. ➡️ Також вирішили окремо винести на розгляд наступного засідання Комітету питання оплати праці членів Наглядових рад закладів вищої освіти, які здійснювалися у рамках цього проєкту за кошти кредиту. Сьогодні це викликало чимале здивування і широку дискусію. Детально вивчимо це питання. ➡️ Крім того, направимо звернення до МОН та Мінфіну, щоб отримати повну інформацію про кредитні та грантові кошти, залучені у сферу освіти від початку повномасштабного вторгнення. Важливо розуміти не лише загальний обсяг такого фінансування та програми, на які спрямовувалися кошти, а й бачити результат. Тобто чи вдалося досягти тих цілей, заради яких ці кошти залучалися. Продовжуємо парламентський контроль за реалізацією проєкту.

📢 Сьогодні о 14:30 розпочинаємо засідання Комітету На порядку денному 8️⃣ питань: 1️⃣ Звіт Рахункової палати про результати фінансового аудиту за проєктом «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів», що підтримується позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку, за 2025 рік 2️⃣ Законопроєкт № 15261 щодо визначення рівня володіння українською мовою іноземними громадянами 3️⃣ Законопроєкт № 13594 щодо уточнення завдань Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України 4️⃣ Законопроєкт № 15267 «Про соціальну підтримку ветеранів війни із суттєвою втратою функціональності внаслідок захисту Батьківщини від збройної агресії Російської Федерації» 5️⃣ Законопроєкт № 15340 «Про статус учасників забезпечення життєдіяльності населення, функціонування держави та критичної інфраструктури на територіях активних бойових дій, гарантії їх соціального захисту» 6️⃣ Законопроєкт №15352 «Про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів» 7️⃣ Затвердження складу робочої групи для підготовки законопроєкту «Про захист дітей у цифровому середовищі» 8️⃣ Різне 🎥 Долучитися до перегляду засідання в режимі онлайн можна на YouTube-каналі Комітету за посиланням ➡️ surl.lt/qwqxjt

Наші діти дивляться на нас. Вони зчитують не наші слова, вони зчитують наші вчинки. Те, як ми працюємо, як ставимося один до одного, як тримаємося і яку країну будуємо навіть зараз. ➡️ Тому маємо єднатися. І бути цим прикладом єдності для наших дітей. Дякую усім вчителям та педагогам, які навчають і створюють можливості для наших дітей, нашій молоді за відданість справі та стійкість. Дякую нашим військовим, що попри пʼятий рік повномасштабного вторгнення сьогодні по всій країні пролунав наш перший дзвоник, а діти прийшли на свій перший урок. З Днем знань! 🇺🇦

▪️Лише за останні три дні повітряну тривогу в Києві оголошували 33 рази. І вже о 02:10 1 вересня у столиці знову пролунала сирена. ▪️У Харкові, Одесі, Запоріжжі, Сумах, Дніпрі та інших українських містах діти живуть і навчаються в таких умовах щодня. 🏫 Саме так Україна сьогодні розпочинає новий навчальний рік. Наші діти навчилися розрізняти звук шкільного дзвоника і сигнал повітряної тривоги. Але це не норма, до якої ми маємо звикнути. Це виклик, на який держава зобов’язана відповідати захистом дітей, підтримкою вчителя і збереженням якості освіти. ➡️ Ця війна дуже жорстоко показала, навіщо нам самим потрібно вчитися. Бо за військовими інноваціями, які сьогодні допомагають захищати Україну, стоять знання, що колись починалися з уроків фізики, математики чи інформатики. ➡️ І я впевнений, що просто зараз за партами сидять діти, від знань яких через десять років залежатиме безпечне й мирне майбутнє України. Цьогоріч я познайомився з дівчиною, яка кілька років, кілька своїх найкращих років, провела у цивільному полоні. Вона сказала, що найбільше, про що вона мріяла перебуваючи у камері – це вчитися. І перше, що вона зробила після повернення в Україну – зареєструвалася на НМТ і склала його успішно. ➡️ Тому сьогодні мені хочеться говорити не про те, наскільки нам важко. А про те, що ми змогли і зможемо надалі. Говорити про наших дітей, які під час вступу цьогоріч обирали технічні спеціальності, бо вже розуміють, що у майбутньому їм відбудовувати країну. Про батьків, які за кордоном віддають дітей вивчати укранський компонент – українську мову, літературу, географію. ➡️ Це і є наш вибір. Продовжувати. Вчитися. Цього року у Державному бюджеті на освіту передбачено майже 279 мільярдів гривень, з яких близько 17 мільярдів спрямовано на освітню інфраструктуру, зокрема 6 мільярдів – на облаштування укриттів у закладах загальної середньої та дошкільної освіти. Це великі кошти. Але результат має вимірюється не цифрами, а кількістю дітей, які перебувають у безпеці, отримують якісні знання і не втратили зв’язок зі своїм закладом освіти. ➡️ Тому варто поставити перед Урядом конкретні завдання на цей навчальний рік. 1️⃣ Перше – необхідно завершити формування безпечної освітньої мережі. Кожна дитина повинна мати доступ до закладу освіти з належним укриттям, а де такого закладу поруч немає, має бути організоване безпечне підвезення. Перевірити не кількість укриттів, а їхню якість та готовність. Це вентиляція, вода, санітарні умови, зв’язок, безбар’єрність і можливість продовжувати навчання під час тривалої небезпеки. Так само потрібно враховувати досвід попередніх зим. Відсутність електроенергії не повинна автоматично означати, що припиняється навчання, не працює укриття або неможливо приготувати дітям гарячий обід. 2️⃣ Необхідно створити актуальні та зрозумілі протоколи дій для різних типів загроз. Ракетна атака, ударні дрони, артилерійський обстріл чи тривале знеструмлення - це різні ситуації, які потребують різних правил. 3️⃣ Цього навчального року гаряче харчування має бути доступним для всіх учнів, які навчаються очно або у змішаному форматі. Держава передбачила для цього значний ресурс, 14,4 млрд грн. Але важливо забезпечити готовність харчоблоків, якість продуктів, організацію харчування навіть під час відключень. 4️⃣ Освітні втрати. Ми не можемо повернути нашим дітям роки без війни, але ми можемо і зобов’язані зробити все, щоб війна не забрала в них ще й якісну освіту. Нам потрібна системна діагностика і реальні інструменти надолуження, доступні кожній дитині. 5️⃣ Наші вчителі. Від сьогодні вчителі отримають ще +20% до заробітних плат. Але ми маємо чесно сказати, що самого підвищення недостатньо, щоб вирішити проблему нестачі педагогів і привести в професію більше молодих людей. Ми маємо змінити саму систему оплати праці, щоб молодий учитель міг бачити перспективу професійного розвитку та нормального життя у цій професії. ➡️ Саме тому очікуємо від Уряду проєкт нової структури оплати праці педагогів.

4️⃣ Ще +20% до зарплат освітян з 1 вересня Це другий етап підвищення у 2026 році. Перший, +30%, відбувся 1 січня. У зв’язку з цим освітня субвенція зросла приблизно на 54 млрд грн. ▪️Моя позиція тут послідовна. Просто додавати відсотки до надбавок – недостатньо. Зарплата вчителя й досі складається з окладу та великої кількості надбавок і доплат, через що складно прогнозувати свій дохід. Особливо це відчувають молоді педагоги на старті кар’єри. ▪️ Ми маємо залучати більше молоді до вчителювання. І молодий учитель має отримувати гідну оплату праці так само, як і його більш досвідчені колеги. Саме тому наступний крок – змінити саму систему оплати праці. Вона має бути зрозумілою, прогнозованою і давати молодим педагогам реальну мотивацію приходити в професію та залишатися в ній. Від МОН очікуємо проєкт нової структури оплати праці педагогів. 5️⃣ Апробація нових підручників для 1, 5 та 10 класів ▪️З 1 вересня стартує апробація нової навчальної літератури для 1, 5 та 10 класів. Учителі працюватимуть із підручниками безпосередньо під час навчання, оцінюватимуть їх та надаватимуть авторам рекомендації до того, як видання підуть у масовий друк. ▪️Для 10 класу апробація одного підручника триватиме семестр. Цього року фактично перевіряємо літературу, за якою десятикласники навчатимуться вже у 2027/2028 навчальному році, після повноцінного старту старшої профільної. ▪️Окремо маємо ще одне завдання. Цього літа внаслідок російських ударів було знищено частину вже надрукованих українських підручників. 📚Частина знищеного обсягу вже передрукована. Зараз працюємо над тим, щоб максимально швидко відновити решту накладу та доставити підручники дітям. ➡️ Протягом навчального року будемо дивитися, як усі ці зміни працюватимуть. Те, що зарекомендує себе добре, – будемо масштабувати. Те, що потребує коригування, – будемо виправляти.

➡️ Поки першачки готуються до свого першого навчального дня, батьки завершують останні приготування, учні – повертатися до навчання, а освітяни – зустрічати учнів, до початку нового навчального року пропоную підготуватися й нам Цей навчальний рік починається з кількох важливих змін, які вже з вересня мають запрацювати для дітей, батьків та освітян. Частину з них ми готували не один рік. Частину спочатку перевірятимемо на практиці, перш ніж масштабувати на всю країну. А деякі стануть відчутними буквально з перших днів навчання. 📆 Тому напередодні 1 вересня зібрав п’ять головних змін, з якими ми заходимо у 2026/2027 навчальний рік 1️⃣ Розпочинається новий етап пілотування старшої профільної школи ▪️З 1 вересня 150 академічних ліцеїв з усієї країни починають працювати за новою моделлю. Вони апробуватимуть Державний стандарт профільної середньої освіти, нові програми та саму структуру навчання у 10-12 класах. ▪️Цьогоріч наше завдання – перевірити, як ця модель працюватиме. Що з програмами, чи справді діти мають достатній вибір, чи готові педагоги, як організоване навчання. Краще побачити проблемні питання зараз і виправити їх під час пілоту, ніж знайти їх уже після запуску реформи по всій країні. Повноцінно нова модель старшої профільної освіти має запрацювати з 1 вересня 2027 року. ▪️Окреме важливе питання – формування мережі майбутніх ліцеїв. Вона має бути побудована так, щоб діти в різних громадах справді могли обирати профіль, а відстань та дорога до ліцею не обмежувала цей вибір. Там, де потрібно, має бути організована логістика та підвезення. Це велика робота і для держави, і для громад. І цей рік фактично останній перед повноцінним запуском реформи, щоб підготувати усе необхідне. 2️⃣ Простіші правила оцінювання у 5-9 класах ▪️З нового навчального року спрощуються правила оцінювання учнів 5-9 класів. Компетентнісний підхід та академічна свобода вчителя залишаються, але частини зайвої бюрократії позбавляємося. ▪️Зокрема, більше не обов’язково позначати в журналі групи результатів ГР1–ГР4 – учитель може використовувати таке індексування, якщо йому це зручно. За семестр виставляється одна оцінка з предмета або інтегрованого курсу, а поточні оцінки не потрібно ставити на кожному уроці чи за кожне виконане завдання. ▪️Заклади освіти також можуть використовувати власну шкалу оцінювання, а для окремих предметів – систему «зараховано / не зараховано». До 1 жовтня МОН має оновити форму Свідоцтва досягнень для учнів 5–9 класів. Оцінювання має допомагати зрозуміти, чого насправді навчилася дитина, а не створювати для вчителя додаткові години роботи з журналами й таблицями. Менше часу на зайву бюрократію – більше часу на дітей. 3️⃣ Безоплатне гаряче харчування для всіх учнів 1-11(12) класів Це охоплює близько 3 млн учнів. На саму програму передбачено 14,4 млрд грн. ▪️Орієнтовний норматив – близько 50 грн на день на одного учня початкових класів, кошти спрямовуються на організацію харчування через місцеві бюджети. Для прифронтових областей проєкт реалізується за підтримки Всесвітньої продовольчої програми ООН. ▪️Фінансування – це лише половина справи. Реальний виклик для громад – спроможність їдалень, організація харчування в розкладі та стабільність його забезпечення в умовах повітряних тривог і відключень електроенергії. Бо важливо не те, скільки коштів ми передбачили, а чи отримує кожна дитина якісне гаряче харчування щодня.

#дайджест Крайні вихідні перед початком нового навчального року 🔔 І розпочнеться він у вівторок із важливої розмови під час Всеукраїнського уроку «Мова гідності: бачити людину за словами», який проведуть по всій країні. 📰 Які ще важливі та цікаві новини в освіті відбулися за тиждень, що минає, читайте у нашому освітянському дайджесті: ⚪️ З 1 вересня у 150 ліцеях по всій країні стартує другий етап пілотування реформи старшої профільної школи ⚪️ розпочалося навчання педагогічних працівників – майбутніх кар’єрних освітніх радників (КОР) у пілотних академічних ліцеях ⚪️ 76,9 млн грн перерозподілено на підготовку державних освітніх закладів до осінньо-зимового періоду ⚪️ розпочався конкурс на отримання стипендій Президента України та НАН України для молодих вчених – подавайтеся ⚪️ у Києві відкрили офіс WINWIN EdTech Center of Excellence – національний центр розвитку освітніх технологій та інновацій Більше новин про освіту, науку та інновації читайте за посиланням ➡️ surl.li/msewur