Головний по Україні

На Дніпропетровщині стався напад ракетами, що спричинило серйозні наслідки для регіону. Вранці над Дніпропетровською областю сили протиповітряної оборони змогли перехопити та знищити 13 ракет, випущених у районах Дніпровського, Криворізького та Павлоградського. Внаслідок атаки постраждали два важливі енергетичні об'єкти, що призвело до переривання електропостачання в деяких районах. Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Сергій Лисак підтвердив цю інформацію у своєму каналі в Telegram. За даними джерела, у Дніпровському та Криворізькому районах сталися серйозні пошкодження енергетичних об'єктів, що супроводжувалися кількома пожежами. Один чоловік у віці 39 років отримав поранення та був госпіталізований у стані середньої тяжкості. У зв'язку з інцидентом виникли проблеми із водопостачанням у Криворіжжі, що створило додаткові труднощі для місцевих мешканців. Протягом вечора та ночі агресор продовжував атакувати Нікопольщину.

У ніч проти 27 квітня стався серйозний інцидент, пов'язаний із порушенням повітряного простору України російськими окупантами. Військові джерела повідомляють, що ворог завдав комбінованого удару, застосувавши 34 ракети різних типів. Однак, завдяки діям ППО, 21 з них було успішно збито. За інформацією, отриманою від Повітряних сил, російські окупанти використали 9 крилатих ракет Х-101/Х-555, які були запущені з літаків стратегічної авіації Ту-95 МС. Місцем їх пуску став район Саратовської області Російської Федерації. Крім того, було застосовано 9 керованих авіаційних ракет Х-59/Х-69, запущених з повітряного простору Білгородської області та акваторії Азовського моря. Також ворог використав 2 зенітні керовані ракети С-300, запущені з району Білгородської області. Додатково, у складі удару були дві крилаті ракети "Іскандер-К", запущені з півостова Крим. Крім цього, було застосовано 4 аеробалістичні ракети Х-47М2 "Кинжал", запущені з літаків МіГ-31К з повітряного простору Рязанської та Тамбовської областей РФ.

Пенсійний фонд України (ПФУ) завершив фінансування пенсій за квітень 2024 року, направивши на виплати загальну суму 60,5 млрд гривень. Це на 2,6% менше, ніж попереднього місяця, коли було виділено 62,1 млрд гривень. Однак, незважаючи на скорочення фінансування, це не означає, що середній розмір пенсій зменшився, оскільки кількість пенсіонерів може змінюватись. За даними ПФУ, за перший квартал поточного року кількість пенсіонерів скоротилася на 362 тисячі осіб, досягнувши позначки 10,155 млн осіб. У той же час середній розмір пенсії за цей період зріс на 505 гривень або 9,6%, склавши 5 743 гривень. Це може бути пов'язано з різними факторами, включаючи зміну правил та умов пенсійної системи. Однією із можливих причин скорочення числа пенсіонерів є те, що деякі з них не пройшли обов'язкової ідентифікації.

Нещодавно Міноборони України опублікувало повний список змін до закону про мобілізацію і серед цих змін є одне, яке викликає багато питань. Юрист практики військового права Ярослав Звоненко з ЮК "Приходько та партнери" розповів про те, що ухилісти, ті, хто свідомо порушує мобілізаційне законодавство, можуть бути обмежені у праві керувати транспортними засобами. Якщо людина ігнорує повістки, порушує правила ведення військового обліку або порушує інші мобілізаційні закони, начальник Територіального Центру Комплектування (ТЦК) та Служби Призову (СП) звертається до органів Національної поліції, щоб оголосити її у розшук, затримати її адміністративно та доставити до військкомату. Однак, якщо затримання виявляється неможливим, то чоловікові спрямовується вимога.

Влада Грузії висловила своє обурення щодо резолюції, прийнятої Європарламентом, в якій критикується закон про "іноагенти". Шалва Папуашвілі, речник парламенту Грузії, гнівно відреагував на цю резолюцію і заявив, що вона є продовженням кампанії проти грузинського народу. Він зазначив, що закон про прозорість іноземного впливу є важливим кроком у розвитку державності країни та наголосив, що Грузія визначатиме свої інтереси самостійно, а не під диктовку інших країн. Резолюція, ухвалена Європарламентом, закликає ЄС не розпочинати переговори про членство з Грузією до скасування скандального закону про іноагентів. Цей закон викликає певні побоювання та сумніви серед європейських парламентаріїв, які вважають його порушенням свободи вираження та прав людини. Вони висловили своє занепокоєння щодо впливу цього закону на демократичні засади та принципи правової держави в Грузії.

На передовій загинула Алла Пушкарчук - військовослужбовець та журналістка, відома своєю роботою у виданнях "Тиждень" та "Читомо". Ця трагічна втрата сталася 25 квітня. За словами журналіста та військового Дмитра Крапивенка, який поділився цією інформацією у своїй колонці в "Історичній правді", Алла, також відома під псевдонімом Рута, вирушила на фронт ще 2014 року, залишивши за собою успішну кар'єру в галузі мистецтва та театру. Крапивенко зазначив, що Алла пройшла шлях від простого репортера до визнаного культурного критика, працюючи у команді "Тижня". Її внесок у журналістику та культурний простір був значним, і її відхід залишає непоповнювану порожнечу. Окрім роботи у "Тижні", Пушкарчук брала активну участь у журналі "Читомо", де відповідала за стрічку новин і керувала проектом "Люди з порожніх стільців". Алла Пушкарчук була яскравою та талановитою людиною, яка не лише висвітлювала важливі події, а й зробила значний внесок у культурне життя України.

Представник Білого дому, Джон Кірбі, наголосив на важливості засобів протиповітряної оборони для України зараз. Це стало відомо під час брифінгу, проведеного у Білому домі. Він також додав, що відправка додаткової батареї Patriot до України розглядається в США, але деталі будуть повідомлені пізніше, коли буде можливість надати додаткову допомогу. Нещодавно оголошений пакет військової допомоги для України містить критично важливі ресурси, які допоможуть їй у її оборонних зусиллях. Проте Кірбі не уточнив конкретні засоби, включені до цього пакету допомоги. Він підкреслив, що США тісно співпрацюють з Україною в галузі безпеки та продовжать підтримувати її у її прагненні захистити свою територіальну цілісність. Криза в Україні продовжує залишатися глобальною проблемою, і міжнародне співтовариство продовжує намагання досягти мирного рішення. Підтримка США є важливим фактором у цьому процесі.

Чорнобильська катастрофа, що сталася 1986 року, залишила глибокий слід в історії людства. Однак навколо цієї події виникло безліч міфів та недостовірних тверджень. Давайте розберемося в деяких із них і спростуємо ці вигадки. Перший міф, який треба розвіяти, пов'язаний із радіацією. Часто кажуть, що радіація від Чорнобиля поширилася 27 країнами. Однак, це неправда. Фактично радіоактивні викиди обмежилися територією колишнього СРСР, а їх наслідки відчули переважно Україна, Білорусь та Росія. Другий міф пов'язаний із кількістю евакуйованих людей. Часто стверджують, що понад 100 тисяч людей були змушені залишити свої будинки. Однак фактичні дані говорять про те, що евакуація торкнулася близько 49 тисяч людей. Це, звичайно, серйозна кількість, але вона далека від тверджень, які часто чуємо. Третій міф стосується забруднення землі. Кажуть, що п'ять мільйонів гектарів землі було забруднено радіацією. Проте насправді забруднення охопило близько 155 тисяч гектарів.

Військові прикордонники успішно протистояли атакам окупантів у Харківській області. Ситуація на фронті залишається напруженою, але українські військові продовжують ефективно відбивати атаки супротивника. На Бахмутському напрямку було зафіксовано цілих 26 атак, але наші захисники змогли утримати свої позиції та відбити ворожі штурми. Це свідчить про високу боєздатність та мужність наших військових. Крім того, на Херсонському напрямку також відбулися спроби прориву окупаційних військ, але завдяки злагодженим діям нашої армії вони були успішно відображені. Важливо відзначити, що наша авіація відіграла значну роль у цій операції, знищивши три зенітно-ракетні комплекси противника. Це є серйозним ударом по військовій могутності окупантів і дозволяє нам зберігати перевагу на полі бою. Однак, згідно з даними Інституту вивчення війни, російські війська продовжують стабілізувати свою позицію на північний захід від Авдіївки.

З 14 березня 2024 року в Польщі набули чинності нові правила, які дають змогу конфіскувати автомобілі у водіїв, які перебувають у нетверезому стані. Ці зміни викликали значний резонанс, особливо серед українських водіїв, які опинилися серед перших порушників. Однак після критики з боку правозахисників польські чиновники оголосили про плани внести зміни до цих правил у найближчому майбутньому. На офіційному сайті Міністерства юстиції Польщі було опубліковано пояснення щодо процесу конфіскації автомобілів. Ще на стадії розробки законопроекту про примусове вилучення автомобілів у Польщі він зіткнувся з критикою з боку Верховного суду Польщі, польського омбудсмена та правозахисних організацій. Однак, незважаючи на це, обов'язкову конфіскацію автомобілів було введено з 14 березня 2024 року. Нові правила передбачають, що якщо водій керує автомобілем у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, його автомобіль може конфіскувати.