Храм поезії (🖤)

завжди коли ти приходиш я відчуваю запах крові вбитих поранених коли дивлюся на тебе я бачу війну вона вкорінилась в тебе вона не дає тобі жити але твої сльози я їх ніколи не бачив коли ти виплакала їх? коли вмивалася ними кожен день, аби хоть якось втамувати той свій біль, який ламав твої кістки, як вітер ламає гілля? твій погляд він вбиває мене пронизує болем ніби очі твої кольору моря зброя кожен хто дивиться в них зазнає поразки, але ти ніколи не винна, попри те, що носиш із собою зброю, бо тобі ніколи не вдається її застосовувати, бо ніхто не дивиться в твої очі, бо ніхто не хоче втопитися ти ступаєш на цю землю на свою землю з тисячими загиблих вростаєш в неї ніби твої стопи це коріння з твоїх ран починає сочитися кров пече не заживає і вже тоді я розумію, що відчував саме твою кров, яка впилась в твоє тіло так ніби воно дерево, а кров твоя кора, якої ти ніколи ніколи не позбавишся тобі болить ти йдеш не знаю як, але ти йдеш і більше не повертаєшся хочеш але не повертаєшся залишаєш по собі руїни, які тягнуть за собою смерть і та земля, де стояла ти просочена кров'ю болем страхом на ній більше ніколи не виросте жодне дерево ось чому ти йдеш бо ти не можеш жити без лісу бо ти це ліс .дідько, що ж зробила з тобою війна @iwanttogototheforest

тут обійми та палкі поцілунки від Саші та Тані

Нібито? Загубилась між рейсів задушних маршруток, що там-сям сновигають роями бджолиними, і лякають мене міріадами звуків, ніби тиснуть на рани для інших невидимі. Ніби бачать деталі гнилої середини й відвертають від мене ті жовті обличчя, поки тут щось гризе поміж хворими ребрами, поки палко щодня собі смерті я зичу. О, пробачте дурну, тихі сховки секретів, що в похмурі дні нехтую затишним прихистком. Знов бреду поміж вулиць, дощами затертих, знов босоніж, так ніби безумець я... Нібито? @yapenumbra

смерть слухала твої пісні як звичайна людина підклавши долоню під підборіддя її пусті очниці парадоксально здавалися задумливими вітерець прослизав між ребер висотуючи питання чи можуть бути почуття там де пусто але може функція смерті це її обов'язкова служба чи навіть небажана посада без вибору? а коли зовсім несила вона йде у глибокий тил відкладає косу і сподівається що сьогодні на її зміні у цьому квадраті жоден таймер життя не покаже суцільні нулі інакше чому б вона сьогодні прийшла просто послухати твої пісні? @lysychkazlisu

Будинок «Слово» Світло ще ллється, немов лимонади, у наші кімнати, вікна чіпляють гірлянди із сяйвом найвище, на стелі. Зайчик захоче втекти, але стіни затиснуть: «нє нада», зайчик сидить, споглядає, як пише новий літератор з дозволу монстра, якщо непокора – заслання, застрелять. Хвилі підносять тебе, щоби швидше втопити, Миколо. Монстр обіймає і списки в горлянку собі запихає. Ти ще не віриш, не знаєш, та скоро арешт Ялового. Місяць шкребеться, пролазить крізь тріщини «Слова», сліпо доносить, свинцеву цукерку лишає. До чаю? Оси до носа злетілись і вжалять: «таваріщ, раскайся!». Постріл в потилицю: ворог народу та наклепів зшиток. Голод уже на гастролях: Барвінкове, Сватове, Гайсин… «Браво!» – вигукує Сталін. А смерть підраховує каси. Курбасе, монстр обіймає лише перед тим, як душити. «Ясно», – казав Семенко. У Биківні – намистами роси. Ви ще живі. І талант ваш радянське поріддя не стерло. Є малороси, яким і в Союзі прекрасно жилося, родичі їхні, напевно, на вас і писали доноси. Слово живе. І воскресло розстріляне тіло мистецтва. https://t.me/virshoplitkarka instagram.com/halupoetry #віршопліткарка

Пелехаті пелерини і слідів не залишили. Рине радо та настирно зграя пролісків угору. Обережність? Ох, не вчили. Хтось підкорює вершини Без вагань і відпочинку та влаштовує нагоди. Усміхатись негараздам легко тим, хто певен в силах. Досягати не відразу цілі болісно буває. Жартівниця-доля раптом конюшину дасть щасливу, Едельвейсом стріне завжди відчайдушних та зухвалих. Невгамовність, як метелик, що уперто світло ловить, Не зверне із тої стежки, що зміїться безупинно. Я з весною неодмінно відшукаю спільну мову. Стоголоса птахоклином над країною вже лине. А коли сади покине аскетична гола сірість, Кармазинові накидки закликатимуть до себе. У дорогу рушу з вітром, волелюбно-непокірним. Рятуватися від буднів — усвідомлена потреба. акровірш Пробудження сакур @literospletinnia

Розіграш збірки за донат від Тані Удод! Ви можете отримати збірку не за її повну ціну, а лише за 50грн. + Допомогти нашим військовим Банка: розіграш збірки Ви скидаєте на неї 50+ грн і робите репост цього допису собі 50грн - один номерок. В наступну неділю зроблю розіграш! Всі гроші підуть на поточний збір Олі Лавриченко ЗБИРАЄМО НА БАГГІ ДЛЯ “СТАЛЕВОГО КОРДОНУ” (застава повітряної та наземної розвідки 15 мобільного загону ДПСУ) ☄️ Підрозділ розвідки ДПСУ, що наразі захищає Харківщину, терміново потребує легкого та маневреного транспорту для перевезення бк та важкої зброї, а також евакуації поранених. Початково запит стояв на потужний квадроцикл, проте порадившись із компетентними людьми, ми зупинились на функціональному баггі, який нам можуть зробити. Більше деталей у неї на сторінці Не пропустіть свій шанс! Посилання на банку

час у дитинстві — потік як перехід від freak до art déco де я вірю у благодатний вогонь де, по суті, я просто вірю та мені вже не десять я знову не в дусі і тепер замість віри у мене ментальні компульсії а навколо просто вирослі діти що на касі загубили дорослого дорослий не прийде всім страшно і млосно навіть касиру коли вчили як жити про це ніхто не сказав а може сказав а ми просто ліпили торти з багна та ловили ґав кажуть, все так не буде то хто із них бреше? та, по суті, ніхто вони теж живуть вперше @crescent_poetry

Тиша удома висока, наче дзвіниця собору. Під рушником напівсонно дихає тепла опара. Пахне ваніллю і дріжджами щемна дитяча пам‘ять. Думай лише про хороше — паску печуть з любов‘ю. Паску печуть для найближчих. З пічки парує жар. Паска гаряча і ніжна, як серце бабусі стареньке. Біла глазур на верхівці — наче засніжений гребінь, пік Евересту дитячих гастрономічних бажань. Дзвони скасовують смерті, двір майорить від хусток. Крапає свічка на паску, кошик — ліхтар із лози. Тягнеться довга доріжка поміж рядами корзин. Зранку цією доріжкою буде гуляти Христос. Кожного року рідіють кошиків рівні рядки. Кожного року рідіють рівні ряди бабусь. Нині прийшла наша черга тримати для Бога вербу. Я цього року — невміло — вперше робила паски‌. @buryanpoetry Для марафону @poetry_ua #смакнації

Стільки світла, що не поміститься навіть в найбільший кошик, запиши мені ці два місяці як найдовші. Стільки гніву, що скоро гнів все, крім гніву, із мене виселить, Покривалом могутніх слів вкрий мене, як тендітну писанку, щоб нiчого більше не тріснуло в місті лагідному Марії. Боже, дай нам до сотні висновків одну десяту надії. Над маленьким життям в Одесі не примушуй пускати сіль, бо ми в голос: «Христос Воскрес», А в думках: «Хай воскреснуть всі» Тоня Корнута

Христос Воскрес✨ На честь Великодня діє знижка на книжку «Радіохвилі»! Тільки сьогодні можна забрати не за 330, а за 250 грн 🫰 📩 Для замовлення пишіть мені особисто або заповніть гугл-форму: https://docs.google.com/forms/d/18GTrFCpE50cPlQ9HAWszp_sZfWAoktgvYvSqfGUbrV0/edit

😺😺Прошу секунду вашої уваги, шановні поети, текстовики, репери, автори та інші представники Мистецтва Слова.😺😺 Відкрито реєстрацію на очікуваний багатьма текстово-поетичний турнір МТБ Особливості турніру - Потужний та якісний склад суддів (в який входять поети, філологи та текстовики, які будуть розбирати ваші роботи на атоми) - Призовий фонд, який буде залежати від кількості учасників. - Досвідчена організація, в якої за плечима кілька проведених турнірів. - Підтримка актуального благодійного збору Наш основний канал. Група, де буде проходити сам турнір. Якщо ви пишете вірші, тексти під музику або навіть просто шукаєте, куди подіти свій творчий потенціал, то ви просто зобов'язані завітати! Чекаємо на Вас та Ваших друзів!

Привіт! триває набір на поетичний конкурс Чорна Перлина тут умови конкурсу

передпродаж поетичної збірки Тані Удод Цей день настав🥳 Я видаю власну поетичну збірку і ви УЖЕ можете її замовити. Для замовлення заповнюйте цю Гугл форму або пишіть особисто мені. У вас вона буде в травні або тоді, коли ми побачимось особисто (пізніше). Я дуже довго до цього йшла і навіть тоді, коли я не знала куди я йду, я йшла все одно. Мабуть в цьому і є вся суть. Писати, бо пишеться, бо подобається, бо не можеш не писати. До травня замовляйте за зниженою ціною, а після - буде трохи вище, але все одно недорого. А ще прохання: б дуже хотіла, щоб сучасна поезія поширювалась за межі двох десятків поетів, які знають одне одного і обмінюються книгами. Ілюстрації: Анастасія Скуратівська Фото живої книги, яку я ще не тримала в руках і корисні поради під час роботи з видавництвом: Олена Галунець Допомога в художньому редагуванні віршів: Ася Дан Видавництво: Терен м.Луцьк

Вульф - бард Любисток Дірка від туманності - Абсент Escaper - Грифон Ми - Зірочка Вінні - Бузок Зараз подумаю - Тиша в бібліотеці Скарифікатор - Черепаха-аха-аха Tabula rasa - Mustela putorius Prosto ta - Shameless Ціпалетта - Мустанг

В коментарях пишіть хто хоче виступити, таким чином утвориться черга на літвечір👇🏻

Всіх запрошую 4 травня у суботу о 19:30 провести літвечір у голосовому чаті на цьому каналі🎤 Читатимемо улюблені вірші улюблених авторів та/або свої📖 На одного учасника до 5 віршів🌷 В добірці повинен бути мінімум один вірш про щось весняне або великоднє. Хто заспіває нам веснянку чи великодню пісню + у карму🌸🌱🌿 В кінці вечора буде вільний мікрофон тому готуйте більше улюблених віршів👌 Можно просто прийти послухати 🎧 Пишіть хто дуже хоче і буде 👇 #літвечір