Керрі Бредшоу на мінімалках

Бути правильною чи бути щасливою? От тепер я зрозуміла, чому моя математичка казала, шо з мене не вийдуть люди. Бо я не любила правила і формули, а вона — навпаки. Більше того — скоріше за все не знала, що можна інакше. І її це бісило. Якщо говорити про навичку писати цікаво й так, шоб математичка бісилась, то тут є правила, які можна порушувати. 1. Виявляється, іноді можна вживати оціночні прикметники, якщо треба бігом і коротко про щось розповісти. Особливо, якщо ти людина з великою лояльною аудиторією і тобі не треба будувати з нею емоційний зв'язок. Або ти будуєш його іншим шляхом. 2. Користуватися різною тональністю голосу теж можна, щоб адаптуватися до приколів різних каналів комунікації. Ті, хто говорять скрізь однаково — тошнотіки. 3. Неповні речення чи навпаки задовгі, незвичний порядок слів, повторення — це все виглядає неідеально. Але хто сказав, що його не можна використовувати, коли дуже треба на чомусь закцентувати, перебільшити чи посміятися? Ви дозволяєте собі порушувати правила у текстах?

До речі, про фокус.

Як початківцю розповісти про свою цінність? А так само, як і не початківцю. Здивувала? :) По-перше, про цінність треба не лише розказувати. Її треба показувати. По-друге, визначити, що ж цінно саме вашим клієнтам? Ну, зрозуміло — шоб було багато грошей з мінімальним вкладенням. Але стратегії комунікації теж відрізняються, і може бути треба швидко, трендово, креативно чи навпаки традиційно. Ще є купа «як» і ви, які мають визначитися, кому і що можуть дати. • Якщо ви про швидкість — запропонуйте зробити тестове протягом 24 годин. • Про креативність — покажіть відповідні кейси у портфоліо і так само креативно оформіть презу про себе. • Про емпатійність і здатність відчувати ЦА — покажіть, як ви відчуваєте потреби і контекст клієнта, який читатиме ваш опис про себе. Ви про що?

В моєму інфополі якось часто почали зʼявлятися меседжі «де фокус, там і результат». Так от. З текстами і креативом якщо не знати, які інструменти використовувати, то ні фокусу, ні результату не буде. Сарян. Наприклад. Фокусуємося на тому, щоб навчитися придумувати креативи для реклами чи просто контент, який буде залучати. І? Шо далі? Куди йти? Що дивитись? Можете почати, наприклад, із завдань хоча б через день. Їх можна виконувати в думках або письмово. Але головне — виконувати :) Краще письмово, бо так можна буде перечитати й використати ідею навіть потім десь у роботі. Завдання один. ✨ Напишіть історію від імені капця, який потрапив на дах ✨ Студентам на одній з моїх лекцій дуже зайшло це завдання. То я подумала і вам зайде :)

Шухляда народилася у невеличкому місті Берегово на Закарпатті. Тоді, у квітні 2022, я хотіла кудись писати, нести користь, але не хотіла, щоб це хтось бачив 😂🤦🏼‍♀️ Так з'явився канал з прикольною назвою, яка відображала моє позиціювання: копірайтерка, яка хоче допомогати іншим вчитися писати, але соромиться це робити. Писати у шухляду, для себе, значно безпечніше. Тому, вийшов такий самообман у вигляді цього каналу 💖 Зараз позиціювання змінилося. Тепер я креативна копірайтерка, Керрі Бредшоу на мінімалках, яка так само любить писати, працювати з сенсами і хоче навчати цьому інших. А ще — багато рефлексує та помічає цікаві речі навколо. Це маст для роботи з креативом. Наступна станція — Настя Пашкова на максималках. Але для цього треба ще трохи часу :)

Класний пост. А ше прикольно те, що десь рік тому у мене зʼявилася така ж ідея: зробити піраміду Маслоу для діджитал професій. «Ну то чого не зробила, якшо така розумна?» — спитаєте ви. А я скажу, бо: 1. Треба було визначити, шо я хочу сказати цим дописом. 2. Знайти дизайнера, який би зробив класно за мінімум грошей. 3. Придумати фірмовий стиль, щоб бути впізнаваною. 4. Дати дизайнеру ТЗ, а потім правки. 5. Придумати, шо я буду постити потім. Боже блять. Та просто візьми і зроби, як звичайна людина. Скачай трикутник в Гуглі, загрузи його в сторіс, проведи рисочки, напиши текст. Всьо. Тепер, виходить, можна і собі такий допис зробити?

Говорила про тексти на лекції для експертів та підприємців, які хочуть вести Insta самостійно. Фігню не казала. Тільки правду, яку перевірила :) А ще. Можу провести індивідуальну консультацію з текстів хорошим людям. Покалякаєм про все, шо цікавить, і бонусом навчу придумувати цитати, як у Стетхема. Пишіть в особисті.

Дякую, шо нагадали 🥲 Але якби ні, то я б не образилася.

Подивіться цей відос і скажіть, що історії не продають 🤓 https://vm.tiktok.com/ZMr66Qhsj/

Всі ті робочі досягнення — це все ясно і класно. Але покажіть мені людину, яка може протягом життя придумувати, шо їсти 3 рази на день, і не заїбаться.

Сподіваюсь, всі бачили креатив G.Bar :) Хто не бачив, подивіться, а потім вертайтесь сюди. Хочу мінімально поділитись враженням людини теж досить таки креативної, знаєте. Так от. Цей класний сторітелінг має елементи, які зробили його таким: 1. Герої та їхні образи. З першого кадру ми бачимо тьотю, з якою все ясно. Історії про таких персонажок люблять всі, без перебільшення. Вони викликають емоції — і вже хочеться подивитися далі. Це важливо. 2. Нас вводять у контекст. Прямо, без викрутасів, не заставляють думати зайвий раз, подякуємо за це :) І я зараз не жартую. В історії є тема — зміна назви акаунту, і те, що говориться про цю тему — назва і чому саме така. 3. Персоналізація акаунту. Цікаво, як вибирали актора на цю роль. Чи думали про те, що тепер я буду асоціювати голос Влада Шевченка з голосом бренду G.Bar. Чи ви теж так? 4. Чітко показали проблему, бажання до змін, перешкоди на шляху і нову реальність головного персонажа. А ще провідника, який ці перешкоди створював і вирішував водночас. 5. Цінності, які призвели до бажання цих змін через сенси, які викликають посмішку і близькі людям. У всіх було таке що, перед носом зачинялися двері, бо хтось дуже хотів обідати))) І питання на засипку: головний герой історії хто, як думаєте? Саба чи акаунт?

Це Ніка. Найбільше вона любить свого кота і читати. Коли їде з дому і не може взяти з собою хвостатого, вона всю любов до нього направляє у книгу. Виходить, у деякі періоди читати вона любить вдвічі більше. Так дівчина прочитала вже 15 книг з початку року. Ніка планує завести ще одного кота, щоб частіше згадувати про себе. Хоча б коли їде з дому. 📚 Вам зрозумілий сторітелінг? Як думаєте, для якого бренду/ніші можна таке використовувати?

Мабуть, куплю. Подобається, коли бренди використовують асоціації, а не просто сиплять прикметники і назви, на які всім пофіг. Особливо помічаю це у брендах, продукти яких пахнуть :) Бо шо? Бо запах — то такий тригер, який повертає у минуле швидше за лайк колишнього. Ви б який запах хотіли собі?

Ну скажіть же, що стиль схожий. І це не один бренд, якщо шо. Побачила у рекламі перший візуал і думаю «о, прикольно, новий допис у …». А то не новий допис. Точніше — не в них :) Шо сказать, фірмовий стиль дає впізнаваність. І крапка. Навіть якщо хтось його спиздить. #настягонисотку_день21

Кілька днів тому я нарешті визначилася, для яких брендів хочу писати. Для тих, хто хоче говорити зі своїми людьми зрозумілою мовою, транслювати сенси про любов, прийняття себе, розвиток, красу зовнішню й внутрішню. Це те, про що в мене виходить говорити найкраще. То чому б не робити це ще й через голоси бізнесу 🙂 А на скрині текст, який я писала до дня мами у минулому році для одного класного магазину косметики. І від якого бренд-менеджерка ледве не розплакалася. І добре, що не плакала. Текст хотів, щоб всі посміхнулися. #настягонисотку_день20

Пишучим критично важливо проживати різний досвід та наповнюватися сенсами, щоб розповідати небанально про просте, щоб знаходити аналогію, щоб розуміти психологію людей. Коли життя не таке різноманітне, як хотілося б, йдемо по художку. Читаєте? Що? Бо у мене з цим слабо зараз :) #настягонисотку_день19

Я вибачаюсь, але навіть Сквоту цікаво, що буде робити наш і ваш незнайомець у метро :) Щоб було зручно, вони поділили історію на акти. А я вчора і позавчора написала питання, які потрібно ставити собі про персонажа, щоб створити його обʼємним, а історію хотілося дочитати до кінця. Це робить написання ще зручнішим. Тепер гріх щось не написати. Просто так. Для себе. Шоб було. #настягонисотку_день18

Пишемо історію. День 2. Я, як завжди, залишила на допис 15 хвилин до кінця дня, тож сьогодні вже не встигаю показати результат вчорашнього завдання :))) А щоб від мене була хоч якась користь, поділюсь ще питаннями, які варто поставити персонажу, щоб написати класну історію: 1. Що тебе не влаштовує? 2. Як можна це змінити? 3. Що заважає це зробити? 4. Хто чи що може допомогти тобі дістатися цілі? 5. Яким ти будеш, коли зміниш це? #настягонисотку_день17

Давайте разом прокачувати вміння писати історії І не в теорії, а на практиці. Теорію ще встигну розказати, а от історію про прекрасну пані, яка нещодавно запала мені в серце, треба терміново придумати вже завтра. Щоб розвивати потроху креативність, вигадуйте. І починайте з простого: 1. Виберіть людину на вулиці, в метро, кафе, у ліфті 2. Опишіть, як вона вигладає, який в неї образ 3. Пофантазуйте, на кого вона вам схожа. Ким вона може працювати? Що робить ввечері 4. Яку музику слухає? Про що мріє? Будь-які інші цікаві питання 5. Напишіть її коротку історію. Що з нею могло б статися цікавого, на вашу думку? 🙂 #настягонисотку_день16

Чому в моєму кабінеті може пахнути відбивними? А, бо це ж кухня. Якось я раніше працювала собі вдома, по кавʼярням, і нормально все було, стала ж нормальним копірайтером. Але останнім часом на буднях у мене немає причин виходити з дому. Крім днів, коли треба йти на тренування, манікюр і за листям салату. І мене це бісить. У кавʼярнях працювати теж вже не подобається. Потім заснути не можу, бо кавою надихалася за день (і не кажіть, шо це я накрутила :) Шо робить? Фрілансери, куди ходите з ноутбуками? #настягонисотку_день15