ПУП.Паяци української політики

Недавно львівську владу висміяли за табличку з назвою "Площа Святослава Теодора". Чиновники перепросилися і оперативно поміняли таблицю на правильну - "Площа святого Теодора". Сподіваємося, що Великомученик не встиг образитися. А от відомій письменниці пощастило менше, оскільки вулиця на її честь розташована не так близько до туристичного центру, а що далі від нього, то міську владу хвилює менше. Тому й маємо вулицю "М.Вовчка", хоча ще у школі вчать, що псевдоніми не можна скорочувати. Показово, що влада епохи Садового, модернізуючи таблиці, пішла шляхом своїх не менш невігласних попередників. Правду кажучи, і сміятися не хочеться. Просто вкотре хочу поцікавитися, коли у структури, які формують обличчя Львова, окрім "креативних інноваторів-урбаністів", набиратимуть хоча б 10 відсотків просто освічених фахівців? Хоча причина невігластва у команді Садового може полягати в іншому. Мер, боячись, аби хтось в Ратуші не виявився мудрішим за нього, підбирає людей глупіших, або таких, які підлабузницьки вдають із себе дурнів. Вони, своєю чергою, вже підбирають відповідних "мудрагелів" під себе. І так по всій вертикалі. Але в цьому є велика небезпека: з такими темпами інтелектуального відбору, за п'ятої каденції Трампика можемо побачити у мерії мавп. Але оскільки ці тварини доволі мислячі, хтозна, чи не доживемо, коли у Садового набиратимуть на роботу бобрів і мурахоїдів.