ФОС

Аргументи дослідників румейської мови на користь визначення румейської як мови, а не діалекту новогрецької. Язык и культура мариупольских греков. Лингвистическая и этнокультурная ситуация в греческих селах Приазовья. По материалам экспедиций 2001–2004 г. СПб.: Алетейя, 2009. - с.97

Язык и культура мариупольских греков. Лингвистическая и этнокультурная ситуация в греческих селах Приазовья. По материалам экспедиций 2001–2004 г. СПб.: Алетейя, 2009. - с.97

З приводу того, що нібито всі дослідники румейської мови визначали її в якості діалекту новогрецької мови. Чернышева Т. Н. Развитие румейского языка на Украине Актуальные вопросы языкознания и лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова. Материалы конференции. Т. 1. Самарканд, 1964. - с.122-125

З приводу того, що нібито всі дослідники румейської мови визначали її в якості діалекту новогрецької мови. Чернышева Т. Н. Развитие румейского языка на Украине Актуальные вопросы языкознания и лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова. Материалы конференции. Т. 1. Самарканд, 1964. - с.122-125

З приводу того, що нібито всі дослідники румейської мови визначали її в якості діалекту новогрецької мови. Чернышева Т. Н. Развитие румейского языка на Украине Актуальные вопросы языкознания и лингвистическое наследие Е. Д. Поливанова. Материалы конференции. Т. 1. Самарканд, 1964. - с.122-125

Думки наступні. Гадаю, що слід відмовитись від вживання в українській мові слів "уруми" і "румеї", застосовувати тільки "надазовські греки". У зв'язку з чим, з румейської мови слово "румей" перекладати не як "румеї", а як "надазовські греки", як і з урумської мови слово "урумнар" перекладати не як "уруми", а як "надазовські греки". Ну, і ввести у вжиток слово "надазовськогрецький". Наприклад, "надазовськогрецький народ", "надазовськогрецькі села", "надазовськогрецька культура" і т.п.

ПСІ‌МАТА Здавна серед ялтинських і урзуфських греків відзначається свято, що засноване на одному незвичайному повір’ї. Прийнято вважати, що кожен день року має кілька хвилин, протягом яких заборонено користуватися ріжучими і ко‌лючими предметами побуту. Але так вже сталося, що люди забули, в який саме час доби ця заборона діє. З цієї причини прийнято збирати всі ці заборонні хвилини за рік у три дні, коли відзначається Стрітення (1-3 лютого). Це свято ялтинські й урзуфські греки звуть словом псі‌мата. Усі три дні діє сувора заборона - нічого не різати і не колоти! Особливо цієї заборони повинні дотримуватися дівчини і жінки. Кажуть, через її недотримання діти можуть народитися каліками. Тому при зустрічі дитини, яка народилася з будь-якими вадами, старі грекині вважають, що причиною цьому послугувало саме недотримання матір’ю заборони на псімата. Для запобігання порушенню цієї заборони господині рано вранці збирали ножі (маше‌рь) і виделки (піро‌нь) та опускали їх у відро з водою. Звідти їх неможна було виймати протягом усіх трьох днів свята. Так було раніше. Зараз же ножі і виделки зазвичай просто ховають якнайдалі до шафи. А один ніж і одну виделку потрібно встромити в цибулину (курмі‌дъь) та покласти в один з кутів житла. Цю цибулину також неможна забирати три дні. Кажуть, якщо так зробити, то за необхідності все ж можна порушити заборону. Але тільки за необхідності! У зв’язку із забороною на використання ножів і виделок господині завчасно готують їжу, яку родина їстиме протягом трьох днів. Намагаються приготувати стільки, аби зовсім не готувати протягом трьох днів. Зазвичай, вдосталь напікають хліба, насушують локшини і заготовлюють багато інших яств. Якщо щось необхідно нарізати, також нарізають завчасно. Після закінчення свята залишки їжі раніше віддавали жебракам (зітиля‌нь), які ходили вранці з торбинами (дурва‌) від дому до дому. У ці дні заборонено користуватися не тільки ножами і виделками. Заборона розповсюджується також на голки і спиці (вуло‌ня), ножиці (псалі‌дъь), сокири (вардъу‌ть, ціку‌рь), вила (цаха‌ль), лопати (лістє‌рь, фітя‌рь) - всі колючі й ріжучі предмети. Виходить, майже будь-яка робота, а також рукоділля виявляються під забороною. Цікаво, що також неможна прасувати в ці дні. Чим же тоді займатися, якщо робити майде нічого неможна? У ці дні поминають померлих, ходять у гості, грають в карти й в інші ігри. Так традиційно прийнято проводити ці три дні. Ще одне правило наказує в ці дні розв’язувати всі мішки, що є у господарстві, якщо в родині є вагітна жінка. Вчиняти так слід для того, щоб майбутні роди були легкими. Також повір’я говорить, якщо в ці дні порізатись чи вколотись, то рана буде дуже довго і болісно загоюватись. Ось так незвичайно відзначається свято псімата в багатьох грецьких сім’ях до цього часу.

#north_azovian_greeks #надазовські_греки Продовжуємо пропагувати мови і культуру надазовських греків. Цього разу ми з Eleni Uzbek Олена Узбек, Victoria Pomazan Вікторія Помазан, Микола Ахбаш, Squady X зробили репринтне відтворення з видання 1932 року "З літератури маріупольських греків", що його уклала Кассандра Костан, перша жінка-науковиця з надазовських греків. Неймовірно дякуємо пані Олені Узбек, яка надала скан оригіналу і написала прекрасний вступ! Можливо знайдеться видавництво, яке захоче видати це у повноцінному форматі книжки. Дуже хочемо, щоб про мови і культуру, історію наших греків більша кількість людей знала більше правдивої інформації. *** Дякуємо щиро за старання і небайдужість!