yesHEis солов‘їною 🇺🇦

​​Онлайн-церкви достатньо? Чи можна бути частиною тіла Христа, не виходячи з дому? На це питання відповідає пастор Микола Савчук👌 Усі ми пам’ятаємо період пандемії COVID-19, коли під час локдаунів багато церков були змушені перейти виключно до служінь в онлайн-режимі. Здавалося, що це було чи не єдиним способом продовжувати доносити людям Боже Слово. Однак саме тоді ми й змогли по-справжньому оцінити звичайні зустрічі та зібрання. Цілком очевидно, що при всіх перевагах, які дає перегляд трансляції, він є ефективним лише як тимчасова міра (скажімо коли людина перебуває у поїздці або хворіє), а не як постійна модель служіння. Наприклад, цю ж саму роль відіграють гіпс та милиці, коли хтось зазнає травми. Їх завдання — допомогти на певному етапі, але далі потрібно вертатися до попереднього режиму. 1. Онлайн-служіння не можуть дати нам повноцінного відчуття спільноти. Погодьмося, що віра в Ісуса — це дещо більше, ніж споживання контенту. Для слідування за Ним нам потрібні реальні взаємини з іншими. Жодний онлайн не замінить теплих обіймів чи дружнього рукостискання. Першоапостольська церква не лише перебувала в одному вченні, але й разом їла, переживала радості та біди, служила потребам одне одного (Дії 2:42, 46). 2. Онлайн-служіння вимагають меншої концентрації. Під час перегляду ми легше відволікаємося на сторонні речі, сповіщення на телефоні, побутові питання, ніж коли фізично перебуваємо у церковному приміщенні. Навіть той факт, що нам доводиться відповідно одягатися та долати якийсь шлях, фокусує нас на тому, для чого ми це робимо, і додає подіям важливості та значущості. 3. Онлайн-служіння мають обмеження у благовісті. Завдяки трансляціям, люди зможуть познайомитися із вашою церквою, спостерігаючи за нею на відстані, але при цьому вони навряд чи відчують особисту увагу та турботу про себе. Також екран ніколи не передасть усієї атмосфери, яка панує у залі. Тож, як зазначив один пастор: «Використовуймо онлайн як рекламу звичайних служінь, а не їх заміну». Колись Ізраїль прийшов у єгипетську землю, щоб не вмерти від голоду, але згодом перебування там перетворилося у рабство. Іншими словами, з часом деякі речі, що раніше виручали нас, можуть нами опанувати та навіть почати нам шкодити. Тому важливо розуміти це, не пропускати зміни сезонів і не перетворювати тимчасові винятки на нові норми. Повторюся, нам точно потрібні служіння онлайн, оскільки вони дозволяють «відвідати своїх», коли ми інколи не маємо такої можливості. Також вони можуть стати стартом знайомства із церквою для тих, хто у ній ще не був. Однак для стабільного і здорового християнського життя цього недостатньо. Онлайн — неначе штучне дихання, а ми потребуємо справжнього. ❗Якщо тема актуальна, став 🔥 ❗Коли ти востаннє запрошував друга до церкви? Розкажи у коментарях чи в @yesheisonline Зберігай допис собі та репости! @yesheisua

​​Речі, які радують Бога Який пункт ти хочеш додати до свого життя? Напиши у коментарях! 👉 Якщо це благовістя — ми будемо раді допомогти тобі та направити тебе 🫂 🥰 Поклоніння «Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала!» (Псалом 146:1) 🥰 Любов до інших «Тобі сказано, о чоловіче, що є добре й чого Господь від тебе вимагає: лише чинити справедливість, любити милосердя й покірно ходити перед твоїм Богом» (Михея 6:8). 🥰 Послух «Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете» (Івана 14:15). 🥰 Покаяння «Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння» (Луки 15:7). 🥰 Молитва «Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою» (Филип’ян 4:6). 🥰 Благовістя «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи» (Матвія 28:19). 🥰 Щирість «З чистим ти чистий; з хитруном ти обачний» (2 Самуїла 22:27). Зберігай допис собі та репости! @yesheisua

​​5 ознак, що ти застряг у християнській бульбашці Якщо тебе оточують самі християни, тут є два варіанти: або ти вже потрапив на небеса, або настільки засидівся у церковній тусовці, що забув виходити у світ. Перше — малоймовірно, бо навряд чи на небесах ти читав би цей допис. А от друге досить часто трапляється із християнами. Треба щось робити з цим, друже 🫤 Проблема християнської бульбашки часто починається з правильних речей: - ти пізнаєш Бога і бачиш різницю між світським і християнським життям; - обмежуєш спілкування з тими, хто тягне тебе до колишнього життя; - знаходиш друзів у церкві, з якими у тебе тепер спільні цінності. Усе ніби добре, але щось не те. Ісус послав нас у світ нести Євангеліє, а ти з чотирьох боків оточений християнами. Кому свідчити про Бога? Ось кілька ознак того, що тобі час трохи змінити спосіб життя і коло спілкування👇 1. Тобі нема кому благовістити Складнувато виконувати доручення Христа, якщо ти обірвав усі зв'язки з невіруючими людьми. Не бійся знайомитися і дружити поза церквою. Тільки так можна розширити Царство Боже. 2. Ти говориш церковним сленгом Круто, що вчора ти «мав благословенний час», а в суботу «отримав відкриття, коли дивився серіал». Але це трохи відлякує тих, хто не в темі 😐 Щоб бути зрозумілим для світу і водночас відрізнятися від нього, достатньо просто розмовляти культурно. 3. Тобі нема про що говорити з невіруючими Так, у вас різні цінності й погляди. Але ж ви на одній планеті живете — мають бути та спільні теми. Розширюй світогляд, цікався культурними новинками. Це круто і для твого розвитку, і для побудови стосунків поза церквою. 4. Ти не в курсі подій у країні та світі Відірваність від реальності ≠ духовність. Більше схоже на байдужість і зацикленість на собі. Намагайся бути в контексті. Хай думки «про горішнє» не заважають тобі цікавитися світом навколо. 5. Ти не готовий приймати «грішників» Мабуть, у церковній бульбашці забув, що і сам колись до них належав 🤷 Дивись на Христа. У кожному грішнику він бачив душу, яка потребує прийняття і спасіння. Як би затишно не було у християнському середовищі, ховаючись від світу, ти не виконаєш довірену тобі місію. Знайди у своєму житті достатньо місця для неспасенних людей. Ісус колись зробив це для тебе ❤️‍🩹 ❗Став 🙏 у коментарях, якщо впізнав себе у нашому дописі. ❗Хто переважає у твоєму колі спілкування — християни чи невоцерковлені люди? Надсилай допис другу, якому час виходити з християнської бульбашки! @yesheisua

Хоча важливо піклуватися про себе та свій особистий шлях з Ісусом, не забуваймо про те, що ми покликані проповідувати Євангеліє! Поділися Радісною Звісткою з кимось сьогодні! ❗️Якщо хочеш розповідати іншим про Ісуса, став 🔥 ❗️ З ким ти зміг поділитися Євангелієм останнім часом? Розкажи у коментарях чи напиши на @yesheisonline Зберігай цитату собі та репости! @yesheisua

Ти інтроверт чи екстраверт? Пиши у коментарях! ❗️Який слайд про тебе? Зберігай собі та відправляй друзям, які люблять посміятися! @yesheisua

Ми й самі не віримо, що випускаємо аж СЬОМИЙ епізод подкасту «Покликані»🥳 Новий випуск з Павлом Токарчуком про роль церкви у тому, щоб знайомити світ з Ісусом 👌 ❗️Якщо дивишся наш подкаст, став 🔥 ❗️Які теми нам слід висвітлити в наступних епізодах? Пиши свої ідеї в коментарях! Зберігай та ділись з друзями! @yesheisua

​​«Я поділився Євангелієм під загрозою арешту» Читай історію про те, як наш підписник поділився Євангелієм у Бангалорі, Індії, де за це загрожує арешт! «Я приїхав на місію в Індію, місто Бангалор, щоб допомагати пастору та його дружині. У Бангалорі вони відкрили дитячий будинок. У цьому дитсадку опинилися діти з племені монпа — це тибето-бірманський народ на сході Гімалаїв. Це один із найбільш недосягнутих для Євангелія народів, тому через дитячий дім у дітей також сіється слово Євангелія. Спочатку мій план був послужити там три місяці, але за підсумком я вирішив залишитися на довше. У нашій місцевості відкрито проповідувати Євангеліє небезпечно як іноземцям, так індійцям. Тебе можуть просто заарештувати, депортувати та внести до чорного списку. Але ми все одно проповідували, щоправда, акуратно! Зі знайомим ми поїхали до торгового центру, зайшли до магазину національного одягу. Індійці мають дуже цікаві костюми! Я був заряджений свідчити й шукав ключа, щоб почати говорити з кимось. Раптом один із продавців почав зі мною розмову, спитав звідки я і т.д. Я почав розповідати йому про себе і розповів своє свідчення — історію про те, як я прийшов до Христа! Розповівши історію, наприкінці я сказав: «Через прості слова як “Дорогий Господь, прости мене, зміни мене та увійди в моє життя!” у мене почалося нове життя, і тепер я в Індії, щоб служити у дитячому будинку. Хоча ніхто не повторив за мною молитву, я впевнений, що свідчення їм запам'яталося! ❗️Якщо історія надихнула, став 🔥 ❗️Коли ти востаннє ділився з кимось своїм свідченням? Розкажи у коментарях чи напиши на @yesheisonline Зберігай допис собі та репости! @yesheisua

​​Моїм друзям не цікаво благовістити. Що робити? Якщо твої друзі активно благовістять і мотивують тебе не відставати, — це скарб, тримайся за них! Та іноді все навпаки: у твоїй ніби християнській компанії ніхто не зацікавлений приводити людей до Бога 🥲 Чи можна змінити ситуацію без «читання проповідей» друзям? Авжеж! Знаємо кращі методи👇 Пасивність у благовісті рідко існує сама по собі Зазвичай це симптом якоїсь глибшої проблеми. Якщо твої друзі прохолодно ставляться до євангелізації, спершу розберися, що за цим стоїть: байдужість, нерозуміння, страх? А ми підкажемо, як діяти далі 👇 Причина 1: тепле християнство Якщо люди занедбали свої взаємини з Богом чи навіть ніколи не мали їх по-справжньому, звідки виникне бажання знайомити інших з Ісусом? Рішення: покажи приклад живої віри Хай друзі побачать, що у тебе щирі взаємини з Богом, що твоє життя дійсно змінилося і ти не можеш про це мовчати. Це змусить їх як мінімум замислитися, чому у них не так. І якщо твій приклад надихне друзів на зміни, бажання благовістити теж із часом прийде. Причина 2: нерозуміння місії християнина Буває і так, що люди справді вірять у Бога, але в їхній родині, колі спілкування чи церкві ніколи не було акценту на благовісті. Тож вони та не замислювалися про відповідальність, яку на нас поклав Ісус. Рішення: покажи, що це важливо для тебе Можеш розказати, як ти благовістиш своїм невіруючим близьким і головне — ЧОМУ ти це робиш. Запропонуй друзям разом молитися за спільних знайомих, які ще не спасенні. Це спрацює краще, ніж настанови на кшталт «справжній християнин повинен…» ✊ Причина 3: невпевненість У багатьох досі є стереотипи, що євангелізувати можуть лише безстрашні екстраверти, які за словом у кишеню не лізуть. Може, твої друзі думають, що просто не здатні на це? Рішення: покажи, що благовістя — для всіх Ти добре знаєш особливості характеру своїх друзів. Допоможи їм знайти «свій» спосіб говорити людям про Бога, адже варіантів — море! Шукай підказки й поради у наших дописах 🫶 У кожному з цих випадків твоя поведінка багато що вирішує. Змиришся з пасивною позицією друзів — і з часом сам втратиш жагу до благовістя. Наважишся змінити ситуацію — і, можливо, запалиш ентузіазмом усіх навколо. Твій хід 😉 ❗Як справи з благовістям у твоєму християнському колі спілкування? ❗Чи вдається тобі надихати друзів нести Євангеліє? Зберігай допис собі та надсилай друзям! @yesheisua

​​Як бути церквою, що приймає грішників: 4 практичних поради У церкві ми хочемо створити атмосферу, де люди зможуть познайомитись з Ісусом та знайти ком'юніті! Як це зробити? Читай поради від пастора Миколи Савчука 🙌 1. Погляньмо на свою церкву «свіжим поглядом» Іншими словами, спробуймо проаналізувати усе, що у вас відбувається, з позиції людини, яка прийшла сюди вперше. Як її привітають при вході? Наскільки доброзичливою буде атмосфера у залі? Що буде приваблювати, а що відлякувати? Запам’ятайте, у церкві «проповідує» не тільки кафедра, а абсолютно все: місця для паркування, чисті туалети, охайні дитячі кімнати, якісний звук тощо. Хтось вдало зазначив, що у нас ніколи не буде другого шансу залишити перше враження. Тож слід постаратися, щоб воно було приємним та спонукало повертатися знову і знову. 2. Навчаймося прийняттю та гостинності. Усі ми знаємо, як це бути «білою вороною» — особливо, коли потрапляєш у вже сформоване середовище зі своїми правилами та звичаями. Як правило, саме так щоразу відчувають себе невіруючі люди, приходячи на наші богослужіння. Тож спробуймо максимально полегшити їм контакт із цим «незвіданим світом». Станьте для своїх друзів свого роду «провідниками» — пояснюйте їм, що саме відбувається і чому ми так робимо. Зробіть їм екскурсію церковним приміщенням. Познайомте з іншими християнами. Також не спішіть одразу «переодягати» тих, хто зовнішньо не «вписується» у ваше середовище. Уникайте осудливих коментарів та поглядів. Не тисніть, але дайте людині час на власні висновки та рішення. 3. Проповідуймо максимально доступно та зрозуміло. В ідеалі проповідь має «вмикати світло» та давати людям відповіді, а не заплутувати, створюючи ще більше питань і перешкод на шляху до Христа. Тому, хоча більшість людей у залі, скоріше за все, вже читають Біблію і володіють «церковним сленгом», слід завжди говорити так, щоб бути почутими навіть «духовними немовлятами». Окрім того, якою б не була тема промови, у її центрі має бути просте Євангеліє, адже саме воно є «Божою силою на спасіння» (Рим. 1:16). Без звістки про смисл жертви Ісуса наші проповіді ризикують перетворитися на переліки хороших порад або сухі теологічні роздуми. 4. Будуймо довготривалі взаємини. Ми ніколи не зможемо привести до Господа своїх ворогів (вони нас не слухатимуть), але завжди зможемо впливати на життя своїх друзів, які нам довіряють. Як правило, люди приходять до Бога через проблеми, а залишаються у церкві завдяки взаєминам. Тому важливо огорнути кожного теплом, увагою та підтримкою. Звичайно, внутрішня культура кожної церкви формується роками та значною мірою залежить від її керівництва, але будь-хто може запустити позитивні зміни, почавши із власного ставлення. Як? Станьте найпривітнішою людиною з усіх, кого знаєте. Особисто запрошуйте іще невіруючих. Відкрийте своє серце для новонавернених. А ще — моліться про це і дозвольте Богові показати, чого Він чекає саме від вас, навіть якщо це здаватиметься чимось незначним. Адже зовсім необовʼязково одразу хапатися за великі речі. Іноді краще стартувати з маленьких, але зроблених із великою любов’ю. ❗️Пост актуальний? Став 🔥 ❗️Кого ти востаннє запрошував до церкви? Розкажи у коментарях чи в особистих! Зберігай допис собі та репости! @yesheisua

​​Молитва для тих днів, коли молитися не хочеться Бувають періоди, коли ти не так гориш Богом, як хотілося б. Це зовсім не означає, що ти перестав любити Його, але часом ти слабшаєш і навіть не маєш сил молитися. У такі дні тобі, як ніколи, треба говорити з Ним! Твоя молитва цінна, нехай навіть у ній буде лише кілька слів, як запропоновано в цьому дописі ✨ 🙏 Ісусе, дай мені благодаті залишатися у Твоїй волі. 🙏 Ісусе, допоможи мені бачити руку Твою там, де я її не помічаю. 🙏 Ісусе, допоможи мені все більше ненавидіти гріх. 🙏 Ісусе, допоможи мені бути вірним, навіть коли моє життя йде не так, як я мріяв. 🙏 Ісусе, дай мені мудрість, щоб віддалятися від зла. 🙏 Ісус, нагадай мені, що я не самотній. 🙏 Ісусе, збережи мене там, де мені не вистачає мудрості робити правильно. 🙏 Ісусе, не дай мені втратити спрагу за Тобою. ❗️Якщо пост надихнув, став 🔥 ❗️Яка молитва потрапила тобі прямо у серце? Розкажи у коментарях чи в особистих! Зберігай допис собі та репости! @yesheisua