Поезія Наталії Луцик-Мартинюк

Так швидко Рік прожитий збіг , Стоїть Новий вже на порозі... Нам до сьогодні Бог поміг , Непросто хоч було в дорозі. Та ми вперед з Христом ішли , Через падіння  , через злети... Трудились щиро , як могли І не лякали нас ракети... Хоч часто болісним ставав , Той хрест , що ліг на наші плечі... Господь нам щедро сил давав , Виводив нас із колотнечі. Коли ми плакали в журбі - То часто плакав Він із нами , Слізьми наповнював вночі , А вранці - дивними піснями. Коли додолу вітер гнув, Коли лишить хотілось весла - Господь незримо поруч був , Нас Руки Божі в бурях несли. Цей Рік  нас вчив , Хоч і без слів , Ще більше Богу довіряти... Хтось вже на Небо полетів , Чиєсь життя лиш розпочато... Що подарує Рік Новий? І що від нього нам чекати... Це знає лиш Господь Святий, А нам ще треба шлях долати... Хай в душах радість розцвіте, Печаль розвіється, як хмара... Господь попереду іде , Веде немов пастух отару. Він берегтиме нас від зла , У боротьбі примножить сили... В журбі чия душа була - В Христі вона розправить крила. Цей Рік пройшов, неначе мить , Непросто може відпустити ... Хай всіх Господь благословить, Достойно Рік Новий прожити. Щоб ще пліднішим, кращим став... Приніс лише хороші зміни... А Бог добро і мир подав , Для нас і нашої країни. (30.12.2023)

Не святкуй Новий Рік 4 січня 2023 У молитві простій і в несказанній смуті, Новий Рік я зустріну з проханням таким: Не святкуйте його, не пускайте салютів, Не будіть сплячі вулиці співом дзвінким. В Новий Рік не потрібно тих пишних бенкетів, В Новий Рік не потрібно мелодій гучних... Поки в Небі над нами літають ракети, Поки сльози гарячі в очах є сумних... Ви сьогодні сердечно подякуйте Богу, Що до нині дожити ще нам допоміг, І на наших важких і тернистих дорогах, Вів за Руку, як Батько, від горя беріг. За спиною лишіть неприємні розмови, В майбуття зло і камінь образ не несіть, Хай життя буде повним зерна, не полови, Миру в Бога для цілого світу просіть. До скорботи людської не будьте байдужі, Плачте з тими, хто плаче, їх біль розділіть... Пригадайте невинні розстріляні душі, І солдатській вдові добре слово скажіть. Помоліться за тих, хто страждає в хворобах, З інвалідом побудь... обійми сироту... Поки грієшся ти, мерзне хтось по окопах, Із горнятка їм пити прийшлось гіркоту... Усвідом нині це: Ти настільки багатий, Маєш хліб і до хліба, є світло і дах, Можеш нині вечерею ти смакувати, А вночі набиратися сили у снах... Ти наповни подякою серце гаряче, Хоч ховається в ньому зажура німа... Поки в горі Бахмут, поки Мар'їнка плаче, Поки мирної точки в країні нема... Не святкуй Новий Рік, поки всюди тривога, Поки землю шматує безжальна війна, Ти подякуй за милості Вічному Богу, Хай веде нас вперед тільки мрія одна: Що у Році прийдешнім все буде прекрасно, Підніметься наш край із розбитих колін, Не покине цей світ хтось із нас передчасно, На зорі не розбудить трагедії дзвін... Новий Рік- подарунок для мене й для тебе, Що у ньому чекає - не знаємо ми... Може , Нас у обійми прийме синє Небо, Де немає страждання, немає зими.. Виправ все, що не так... перед Богом схилися, Не потрібно в цей час від гірлянд мерехтінь... Краще щиро за рідний народ помолися, Новий Рік з новим серцем сьогодні зустрінь. © Н. Луцик- Мартинюк

Ти часто так роздумуєш про себе, Ховаючи у серці безліч ран... Ніхто не знає , але знає Небо, Життєвий шлях і твій душевний стан... І в це Різдво, коли усі співають , Про те Дитя , що в яслах тихо спить , Хоч радість скрізь , Зі святом хоч вітають, Тебе ж усередині щось гнітить... Тобі самотньо ? Сам себе ти судиш, За свій характер і невдачні дні... Чимало болю причинили люди , І гасять віру знов думки сумні... Що ти слабкий, недосконалий зовсім , Хіба потрібні Господу такі... І на собі тавро ми жертви носим, Стискають нас обставини важкі... А ти поринь у задуми сьогодні, Про Того , Хто в Різдво з Небес зійшов , Хоч родовід Його не благородній, Багато плям ти в роді би знайшов... В дідах- неідеальних патріархах, В моавитянці Рут , Чи у Раав, І на Давида не одну би скаргу, У книгу вічну ти би написав... Не будь тілесним. Не живи минулим, Не жертва ти , Христос бо Кров пролив ... Його в обійми мук страшних штовхнули.. Ти знаєш... Він для тебе це зробив... Поглянь на себе ти Очима Бога , І зцілення душевних ран приймай. У майбуття відкрита є дорога , Все пережите Господу віддай... Я знаю , Не найкраще , кострубате, Минуле те гріховне і брудне.... Та це дарунком Богу може стати, І змінить Він життя твоє земне. Христос у бідних яслах народився , Щоби від нас забрати все старе , Щоб ти у Ньому назавжди змінився , Отримав серце , мрії - все нове... Майбутнє нині поспіши прийняти , До щастя з Богом сходи ти майструй... А що Христу в Різдво подарувати? Йому своє минуле подаруй. Мартинюк Наталя

Коли Христос приходить у життя ... / вірш Мартинюк Наталі / Савчик Анна https://youtu.be/61G-COzdHc4

Коли Христос приходить у життя - Приносить Він тоді з Собою зміни  ... І не таким стає вже майбуття , І не в той час схиляються коліна .... Коли Христос приходить у життя - Не все так як ми мріяли -  стається... Отримуємо з Неба відкриття , І Божий план нам незручним здається... Почувши Гавриїлові слова , Ще зовсім юна дівчина Марія, Дозволила щоб в тиху ніч Різдва, Збулися не її , а Божі мрії... Комфорт могла би вибрати вона , По своєму піти нічним містечком... Та Богу покорилася сповна , Її зустріли  ясла і овечки ... Коли Христос приходить у життя - То змінюються в напрямках дороги... Ось Йосип сам... змішались почуття ... Хіба він дбати буде про Святого ? А міг слова відкинути з Небес , Марію міг від себе відпустити... Тоді тягар незручностей би щез , І легше би було життя прожити.... Та все прийняв, як повелів Сам Бог , Бажань своїх вже майже не лишилось... І ось у Вифлиємську ніч для двох, У яслах Немовлятко народилось... Коли Христос приходить у життя- Тоді у рух приходять наші ноги, Йдуть пастухи побачити Дитя , І мудреці вже рушили в дорогу... А в Небесах теж рух і метушня , Бо на планету провели Месію... Хтось це звіщає нині у  піснях , Ще чути з висоти слова  надії... Коли Христос приходить у життя - То часто перекреслюються цілі... Міняються і плани й почуття, І відчуваєш в серці біль Рахілі.... Ти йдеш туди , куди так важко йти , Уламки власних мрій порою бачиш... Не знаєш, де притулок віднайти, В переживаннях тільки гірко плачеш... Прийнявши волю Господа святу , Таку , здається нам , незрозумілу, Ми правильно поставимо мету , Обернеться у благо наболіле... І зрозумієш річ одну тоді , Що краще подих Бога біля себе , Дорожчий хлів ніж замки золоті , Ніж цілі всі досягнуті без Неба... Переживеш ти благодать Різдва , Тоді здолаєш шлях до Вифлиєму , Коли промовиш Господу слова "Мені по Слову буде хай Твоєму "... Мартинюк Наталя

РІК МИНУВ Цей рік минув... до Бога ближчі стали , Йдем по життю , А дні кудись спішать... Ми втоми стільки на Землі зазнали , Додому, В Небо проситься душа ... Вона у світі , наче в клітці пташка , Якась скорбота давить звідусіль, З колін розбитих підніматись важко , Не по плечу порою знести біль... І стільки сліз пролито у терпінні, У ранах серце... стежка не проста ... Жорстокий світ в нас цілиться камінням, Вже обійняти хочеться Христа. Минув цей рік... немало ми бажали , Любити більше, мати більш тепла , Отримували щось , А щось втрачали ... Дорога дуже різною була... До вдів й сиріток часто ми ходили? Чи багатьом сказали про Христа ... А може щось комусь ще не простили,.. Отруту може сіють ще уста... Грішили ми і про гріхи жаліли, Знов бачили і битви й чудеса ... Було нелегко- це ми розуміли, І рідних відпускали в Небеса... Хотіли.. ми постійно щось хотіли , До цілі нами звершувався біг , Та тільки лиш не встигли ... не зуміли... Вже до кінця прийшов прожитий рік... Ми стали біля нового порогу , А що за ним ? Що рік нам принесе? Можливо , Нам влаштує зустріч з Богом , І Дух Святий до Нього вознесе... Можливо , будуть ще поля і битви , Тріумф , А може , сльози на очах... Потрібні всім смирення ще молитви, Щоб назавжди покаятись в гріхах. Що "завтра " приготує- ми не знаєм, Із вірою підемо на труди , Перед Христом свої серця схиляєм, І просимо :" Прости , благослови..." Ми вдячні і за щастя і за сльози, Що очищали нас , порою, злих.. Ми вдячні за світанки і за грози , Що Небо стало ближчим через них. Колись прийде кінець земним стражданням , Ми легко відірвемось від Землі, Залишимо їй порох на прощання, І зникнемо за хмарами в імлі... Там в золото і в квіти місто вбране , Кінця немає  Ангельським пісням... Краса жива ніколи не зів'яне, Христа ми обіймемо вперше там... Мов Тато із любов"ю нас зустріне, І покладе на голови вінці , Ввійдуть спасенні в Неземну країну , Вже відпочинуть від Землі борці... А нам іти... можливо, дуже мало , Цей рік пройшов... нехай собі летить... Радійте ! Ближче ми до Неба стали Додому кожна хай душа спішить.

ЯК ПРОЖИВ? Як прожив ти цей рік, як прожив? Він сьогодні тебе залишає Голос совісті душу питає : чи ти вірою  Богу служив? Як прожив ти цей рік ,як прожив? Знаю Я ,що зазнав може втрати І пролив сліз гарячих багато Чи ти часом своїм дорожив ? Як прожив ти  цей рік? Пригадай, Скільки радісних було моментів... Незабутніх чудових фрагментів, Перед Господом душу схиляй. Це Творець тебе вранці будив , Подавав хліб й до хліба щоденно Був здоров'ям ти блАгословенний, Працював і ногами ходив . В благодаті Господь допоміг , Він спиняв небезпеки ,тривоги Хоч не звідані Божі дороги , А мене і тебе Він зберіг . Світом править сьогодні пітьма , Більше сліз -менше радості всюди, Але в Бозі щасливі ми люди Світло Він -хоч кругом ніч німа . Час спішить і приводить нас знов , То до роздумів,підсумків власних ... Чи в біді наша віра не гасне ? Чи між нами панує любов? Як прожив ти цей рік ,як прожив? Що записано в книзі Господній ? Кожен це хай спитає сьогодні Сам себе :що для Бога зробив ? За гріхи ,де не так що було , Можна прощення щиро просити Можна ближнього свого простити , Щоб наповнилось серце теплом . Богу вдячність за все ти віддай , І за рік ,що минув , за спасіння , Що в Ісусі є благословіння , Його милості лиш пам'ятай. Проживи рік Новий із Христом , Прив'яжи своє серце до неба Серцю щастя земного не треба , Мир із Богом є кращим добром. Час цінуймо ,Вперед до мети , Дух Святий нас нехай направляє, Щоб відкрились і нам брами раю, Щоб нам в радість Господню ввійти. ( 15.12.2021)

ЗУСТРІЧАЙ!(новорічне) Мов пара,що з'являється на мить, Й безслідно потім із очей зникає, Ось так життя людей земне летить, І день за днем,за роком рік минає. Ось стукає у двері Рік Новий А у очах сховалася тривога, Я шепочу:"О Господи Святий , Якою ж є короткою дорога..." Такий малий відрізочок життя, Відміряний нам Сильною Рукою, Із чим зустріне долю майбуття? Чекає,друже,що мене з тобою? Закінчить стрілка часу скоро біг, Прийде з Небес до нас,немовби диво, По милості Творця вже Новий рік, А що за ним,а що за ним людино? Душа моя в спокуті защемить, І каяття сльоза впаде свідома , Розправивши крило,життя летить, Лишаючи на плечі тільки  втому... А Рік пройшов, дорога ось нова... І підсумки підводим ми про нього, Які де були сказані слова... І чим і скільки послужили Богу... А час летить...О,Господи Святий, Пробач Ти в милосерді нам провини, Дітей шляхами Істини веди, В Ім'я Святе Христа,Твойого Сина. Навчи нас рахувати дні лиш так Щоб мудрими серця були у вірі, Ворожих не боялися атак , Любов свою являли в кожнім ділі. Приходить Рік,а що несе з собою? Велике щастя? Сум ? Свої жалі? А може,Церква Божою Рукою, У Небо забереться від Землі. Зустрінеться,можливо,хтось з Ісусом, А хтось продовжить ще топтати ряст, В Ім'я Христа,долаючи спокуси... Господь лиш знає що чекає нас... Кому всміхнеться щастя,радість,мрія, Кому біда і зморшки принесе... Бадьорі будьмо!Бог-наша Надія, В Отцівські Руки довіряймо все. І при дверях Нового нині Року, Тягар покиньмо, сумніви   і страх... Задумаймось,куди ведуть нас кроки, Які ми є у Господа Очах. Вже добігають до кінця хвилини, В чеканні стрілка часу затремтить... Чи примирилась з Богом ти,людино? Чому душа в байдужості мовчить? А Новий Рік-нова життя сторінка, Нехай же буде списана добром, Співає славу Богу серце дзвінко, Керує хай планетою Любов. О,Господи в дні нашого скитання, Ти нам чинити правду помагай, Щоб з вірою сказали в мить останню: "Ідем до Тебе,Боже,зустрічай!" (17.12.2015)

НА ПОРОЗІ НОВОГО РОКУ Ми всі прийшли і стали на порозі, Щоб знов зустріти нині Новий Рік... Лиш затремтять в очах прощання сльози Чим зупинити днів швидкий потік? А час спішить...І осені і весни, За Роком рік спливає наче в снах, Стає щоразу ближче даль небесна Стає коротшим наш життєвий шлях. Не легко нам іти вперед буває, Придавлює не раз до болю хрест, І грози в морі човен наш хитають, Хто знає,скільки ще лишилось верст? Щоби дійти,щоб досягнути Раю, Не впасти щоб під натиском вітрів, Щоб бути там,де Правда пробуває, Де Ангельський не замовкає спів. А ще Земля...Кругом одна пустеля Останній час неначе б'є в набат, Хитає горе найміцніші скелі , На брата йде війною рідний брат. Десь сплакане дитя шукає мами, Десь мама плаче гірко за дітьми, З землею знов рівняють Божі храми, Нема любові... зруйнували мир... Безпечними такими стали люди, Байдужими до ближнього біди, І багатьма Ісус Христос забутий, Забуті і Його святі сліди. Вогню так мало в душах залишилось, Так мало молитов є на устах, В життєвій битві дуже потомились, Безпомічні,самотні без Христа. Ще місце для гріха ми віддаємо, Переступам гірким нема кінця, І цвяхи до Голгофи ще несемо, А треба-в каятті свої серця. На суєту і на безплідні справи, Ми тратимо дорогоцінний час, А треба лиш спішить воздати славу, Віддати честь Тому,Хто любить нас. Ще скверна в нікуди веде  стежина, Направмо ж кроки з вірою туди, Де разом буде Господа родина, Співатиме Отцю псалом святий. А що земне,дочасне-те зітліє, Загубиться,навіки пропаде Його мов порох вітер десь розвіє, Кінець земному скоро свій прийде. Після життя Сам Бог про все розсудить, Дамо ми звіт  і справам і словам... Кому тоді якою вічність буде, То вибирати  це сьогодні нам. Задумано ми стали  на порозі, Де в Рік Новий відкриті двері ось, Не пізно каяття принести сльози, Щоб потім гірко плакать не прийшлось... Не пізно брату ще вину простити, Не пізно нам змінити майбуття, Не пізно в душу Господа впустити Не пізно вибрати не смерть-життя. Ось Рік Новий-Рук Божих нагорода, Із трепетом і смуток у серцях, За пережите підсумки підводим, І просимо одного у Творця: Наш Отче Сущий у блакиті Неба, Візьми під крила нині усіх нас, Навчи нас жити,Господи,для Тебе, Лічити мудро дні в останній час! Бо що життя?Зникаюче-мов пара, Дозволь,Ісусе, подолати страх Щоб і Тебе, Грядущого  на хмарах, Зустріли ми із радістю в серцях!". (Н.М.)

БУДЕТ ПРАЗДНИК Будет праздник радости и света, Лишь пробьют часы двенадцать раз, Новый Год спешит к нам на планету, Новый Год сегодня ждет всех нас. Мы идем… Чрез боли и победы, Мы идем по жизни вновь спеша, Дальше все земля, и ближе Небо, В вечность устремляется душа. Прошлое оставим за порогом, Ныне время же дано и нам, Подвести какие- то итоги, Провести ревизию делам. Взвесить все слова , свои желанья, Брату непростимое простить, Принести молитву покаянья, И у Бога милости просить. Мы могли ведь больше потрудиться, Душу чью-то словом исцелить, Больше отдавать , добром делиться, Больше верить и душой любить. Посетить и бедных и голодных, Инвалида, сироту, вдову, Сделать дел немало благородных, Посмотреть на Неба синеву. Мы могли… но день нас оставляет, Новый Год уже пора встречать, Пусть Господь всех вас благословляет, И поможет жизни путь свершать. У Него сокрыты наши доли, Всё Он знает, видит наперёд, Может быть , из нас, по Божьей воле, Вдруг кого- то Небо отзовет… Мы – пришельцы здесь под Небесами, И однажды из Земли уйдем, Но сдадим ли важный свой экзамен ? С чем предстанем пред Святым Царем? Пусть поможет Бог нам измениться, Стать живее, горячей душой, Чтобы никогда не ошибиться, И спешить на Небо как домой. А пока встречаем мы с приветом, Новый Год- награду иль алмаз.. Пусть наступит ныне праздник света, Лишь пробьют часы двенадцать раз. (18.12.2020)