Рівне. Голос Церкви

☘️13 ЛИПНЯ -ГОРБАНІВСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ Горбанівська чудотворна ікона — одна з найвідоміших святинь Полтавщини. Окремі вчені виводять історію святині аж із Корсунської ікони, що була принесена з Корсуня в Київ Володимиром у 988 році. Нинішня святиня — вірогідно, копія того зображення. Назву іконі дав козак Горбань (згодом він дав назву і селищу Горбанівка), який, працюючи у полі, і натрапив на образ. Під час покосу раптом коса вдарила об щось у високій траві і зламалась. Виявилось, що саме так в нашу історію увійшла нова релігійна святиня. Шрам від удару косою під правим оком Божої Матері на іконі лишився по сьогодні. За легендою, місце удару деякий час мироточило, в чому миряни бачили подібність до плачу лику. Ці дані відомі зі слів горбанівського священника отця Василя Павловського. Дореволюційні історики вважали, що у поле ікона потрапила з рук шведів, адже існують дані про негативне ставлення шведської армії до православних церков, одна з яких була розграбована, а її ікони викинуті шведськими вояками як непотріб. Важко сказати, чи має ця легенда під собою реальне підґрунтя, адже більшість сучасних дослідників схиляються до думки про лояльність шведів до українських церков. Як це часто буває з історією, істина, вірогідно, десь посередині. У будь-якому випадку релігійна святиня зберігалася дивом. Допоміг і матеріал, на якому виконано зображення — металева пластина. На місці знахідки силами мирян і духовенства звели дерев`яний храм. Особливу роль у будівництв церкви відіграв козацький полковник Ілля Волковняков (якого після смерті було поховано разом із дружиною у цьому храмі). З того часу ікона стала приваблювати мирян, адже відкрилися її цілющі властивості. Коли було збудовано храм, на сьогодні достеменно не відомо, проте у 1734 році він уже існував, оскільки в дореволюційному єпархіальному архіві зберігалися метричні книги, датовані цим роком. У 1765 році поблизу церкви побудували дерев`яну дзвіницю. У 1818 році на місці старого храму, за дозволом єпископа Полтавського і Переяславського, преосвященнійшого Мефодія та стараннями настоятеля, священика Євтихія Павловського, постав новий, мурований храм Різдва Пресвятої Богородиці. Неподалік від нього відкрили цілюще джерело. Починаючи з 1850 року  до  1917 року щорічно 13 липня  відбувався  хресний  хід  з  Горбанівською  іконою до  Успенського  кафедрального  собору  де  ікона  знаходилась  до   свята  Успіння   Богородиці ,  і знову   хресним  ходом  поверталася  до  Горбанівки.  У 30-х  роках 20 ст.    церква  була  зруйнована. Чудотворний  образ  врятувала   черниця  Ананія  Панасенко, переховуючи  його  у  своєму  будинку в м.  Полтаві. У 1941  році  повернула  ікону  до  Макарівського храму . З 1949 р.  по 1963 р.  святиня перебувала у Преображенському   кафедральному   соборі.   Після  його  знищення знову повернулася  до  Макарівської  Церкви   де  перебуває  і до нині. На сайті: https://rivne.church.ua/2024/07/13/13-lypnya-horbanivskoyi-ikony-bozhoyi-materi-2/

🙏Світлій памʼяті митрополита Варфоломія З благословіння архієпископа Рівненського та Острозького Пимена у неділю, 13 липня, у всіх храмах Рівненської єпархії звершать заупокійні богослужіння у памʼять про митрополита Варфоломія. У цей день митрополит Варфоломій відзначав день ангела.

‼️Запрошуємо дітей

🌺У ГОЩАНСЬКОМУ МОНАСТИРІ ВІДЗНАЧИЛИ 30 -ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ У десяту п‘ятницю після Пасхи у Гощанському монастирі вшановують образ Богородиці “Співчуття”. Цьогоріч сяткування випало на свято первоверховних апостолів Петра та Павла, окрім того обитель відзначає 30 -літній ювілей. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ. 12 липня 2024 року, у день вшанування первоверховних апостолів Петра та Павла, у Гощанському Покровському жіночому монастирі відбулося святкове богослужіння на честь ікони Богородиці “Співчуття”. Богослужіння з цієї нагоди очолив керуючий Рівненською єпархією архієпископ Рівненський та Острозький Пимен. Поділити радість свята приїхали до обителі понад тридцять священників, сотні мирян, монахині та сестри з інших монастирів. Після читання Євангелія традиційно з архіпастирським словом до присутніх звернувся владика Пимен, розповів про життя первоверховних апостолів Петра та Павла та нагалосив на життєваих уроках, які нам показують , як потрібно жити та вірити. “Ми сьогодні святкуємо їхню пам’ять разом, тому що вони, хоч були різними і мали відмінний досвід життя, проголошували єдину віру в одного живого Бога і проповідували одне й те саме Христове Євангеліє. Цей особливий дар, який Господь дав Петрові та Павлові, зберігається і далі в Христовій Церкві”, – зазначив архіпастир. Владика також подякував ігумені Ірині, настоятельці Покровського монастиря, сетрам обителі за багаторічне служіння Церкві, за працю та любов вкладену у розбудову Гощанського монастиря. Гощанський монастир був заснований у 1639 році при Михайлівській церкві. Засновницею монастиря була Регіна Соломирецька-Гойська, яка успадкувала Гощу від свого брата Романа Гойського. Незабаром родич Соломирецької митрополит Петро Могила перевів сюди з Вінниці філію Києво-Могилянської православної школи, ректором якої був Інокентій Гізель. Монастирю та школі всіляко допомагав поборник православ’я, український шляхтич Адам Кисіль, який володів Гощею з 1642 року. Незабаром Михайлівський храм та монастир перейшли до греко-католиків, але в 1833 році були остаточно повернуті православним. За радянської влади монастир закрили, а приміщення використовувалися в господарських цілях. І тільки у 1993 році монастир було відновлено, з’явилися монахи, стала лунати молитва. Цьогоріч монастир святкує 30 – літній ювілей. На сайті: https://rivne.church.ua/2024/07/12/u-hoshchanskomsu-monastyri-vidznachyly-30-litniy-yuviley/

#СловоПредстоятеля у день пам'яті святих первоверховних апостолів Петра і Павла.

«Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоб кожен з нас в міру своїх сил старався жити свято і непорочно на землі. Щоб наше життя було згідне із законом Божим, тому що закон Божий святий, і та людина, яка живе за законом Божим, вона також стає святою», – побажав віруючим Блаженніший Митрополит Онуфрій.

Дивитися проповідь повністю: https://youtu.be/CwhJQCppC40

🌺12 ЛИПНЯ – СВЯТИХ ПЕРВОВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА 12 липня Свята Церква відзначає пам’ять святих апостолів Петра і Павла, дню поминання яких передує Апостольський піст на їх честь – слідом за апостолами, які говіли, щоб в чистоті душевній і фізичній проповідувати Слово Христове, постують і православні християни. Піст, який починається через 7 днів після дня Святої Трійці, триває до свята святих апостолів. Апостол Петро Апостол Петро, який називався раніше Симоном, був сином рибалки Іони з Віфсаїди Галілейської і братом апостола Андрія Первозванного, котрий і привів його до Христа. Святий Петро був одружений і мав будинок в Капернаумі. Покликаний Христом Спасителем за риболовлею на Генісаретському озері, він завжди висловлював особливу відданість і рішучість, за що і був удостоєний особливого наближення до Господа разом з апостолами Яковом та Іоаном Богословом. Сильний і полум’яний духом, він беззастережно зайняв впливове місце в лику Христових апостолів. Він перший рішуче сповідав Господа Ісуса Христа Христом, тобто Месією, за що й удостоївся найменування Камінь (Петро). На цьому камені Петрової віри Господь обіцяв створити Церкву Свою, яку брами пекла не здолають. Своє триразове зречення від Господа напередодні Його розіп’яття апостол Петро омив гіркими сльозами каяття, внаслідок чого, після Свого воскресіння, Господь знову відновив його в апостольській гідності, триразово, по числу зречень, доручивши йому пасти ягнят і овець Своїх. Згідно з переказами, апостол Петро щоранку при звуці півня згадував своє малодушне зречення від Христа і починав гірко плакати. Апостол Петро перший сприяв поширенню та утвердженню Церкви Христової після зішестя Святого Духа, вимовивши сильну промову перед народом у день П’ятидесятниці і навернувши 3000 душ до Христа. Через деякий час, зціливши кульгавого від народження, він другою проповіддю обернув до віри ще 5000 іудеїв. Духовна сила, що виходила від апостола Петра, була настільки сильною, що навіть тінь його, осіняючи лежачих на вулиці хворих, зцілювала їх. Книга Діянь з 1 глави до 12 розповідає про його апостольську діяльність. Апостол Павло Святий Павло, який спочатку носив єврейське ім’я Савл, належав до коліна Веніамінового і народився в кілікійському місті Тарсі (в Малій Азії), яке тоді славилося своєю грецькою академією і освіченістю своїх жителів. Як уродженець цього міста, який походив від іудеїв, що вийшли з рабства у римських громадян, Павло мав права римського громадянина. У Тарсі Павло отримав своє перше виховання і, ймовірно, там же познайомився з язичницькою культурою, бо у його промовах і посланнях ясно проглядають сліди знайомства з язичницькими письменниками. Молодий Савл, мабуть, готувався до посади рабина (релігійного наставника), а тому відразу ж після закінчення свого виховання і освіти він проявив себе сильним прихильником фарисейських переданнів і гонителів віри Христової. Можливо, за призначенням синедріону він став свідком смерті первомученика Стефана, а потім отримав владу офіційно переслідувати християн навіть за межами Палестини, в Дамаску. Господь, який побачив в ньому «сосуд обраний Собі», на шляху в Дамаск чудесним чином закликав його до апостольського служіння. Незабаром після повернення з Єрусалима – за велінням Духа Святого – Савл разом з Варнавою відправився в свою першу апостольську подорож, що тривала з 45 по 51 рік. Апостоли пройшли весь острів Кіпр. Повернувшись в Антіохію, апостол Павло в супроводі Сили здійснив другу апостольську подорож. Спочатку він відвідав раніше засновані ним церкви в Малій Азії, а потім перейшов до Македонії, де заснував громади в Филипах, Солуні і Берії. Потім святий Павло відправився в Єрусалим, відвідавши по дорозі Ефес і Кесарію, а з Єрусалима прибув в Антіохію. Після недовгого перебування в Антіохії апостол Павло здійснив третю апостольську подорож (56-58 рр.), відвідавши спочатку, за звичаєм своїм, раніше засновані малоазійські церкви, а потім зупинився в Ефесі, де протягом двох років займався щодня проповіддю в училищі Тиранна.

В Єрусалимі, через народний заколот, що виник проти нього, апостол Павло був узятий під варту римською владою і опинився в ув’язненні, спочатку при проконсулі Феліксі, а потім при проконсулі Фесті, який змінив його. Це сталося в 59 році, а два роки по тому апостол Павло, як римський громадянин, за його бажанням був відправлений до Рима на суд кесаря. Зазнавши аварії поблизу острова Мальти, апостол тільки влітку 62 року досяг Риму, де користувався великою поблажливістю римської влади і вільно проповідував. Подальша доля апостола Павла в точності не відома. Деякі вважають, що він залишався в Римі і, по велінню Нерона, був відданий мученицькій смерті в 64 році. Але є підстави припускати, що після дворічного ув’язнення і захисту своєї справи перед сенатом і імператором, апостол Павло був звільнений і знову подорожував на Схід. Після повернення в Рим його знову ув’язнили, де і знаходився до смерті. Є передання, що після повернення в Рим він проповідував навіть при дворі імператора Нерона і навернув до віри у Христа його улюблену наложницю. За це його віддали під суд, і хоча милістю Божою він був позбавлений пащі лев’ячої, тобто від поїдання звірами в цирку, проте сидів у тюрмі. Після дев’ятимісячного ув’язнення апостола усікли мечем, як римського громадянина, недалеко від Рима, в 67 році після Р. X., в 12-й рік царювання Нерона. Апостол Павло написав 14 послань, які представляють собою систематизацію християнського вчення. Ці послання, завдяки його широкій освіті і проникливості, відрізняються великою самобутністю. Апостол Павло, як і апостол Петро, багато потрудився в поширенні Христової віри, і справедливо визнаний разом з ним «стовпом» Церкви Христової і первоверховним апостолом. Вони обидва мученицьки померли в Римі за імператора Нерона, і їх пам’ять святкується в один день. На сайті: https://rivne.church.ua/2024/07/11/12-lypnya-svyatykh-pervoverkhovnykh-apostoliv-petra-i-pavla-2/

🌺Гощанський Покровський жіночий монастир. Всенічне бдіння напередодні свята.

🌺АРХІЄПИСКОП ПИМЕН ОЧОЛИВ СВЯТКОВУ ВСЕНІЧНУ У ГОЩАНСЬКОМУ МОНАСТИРІ Гощанський монастир святкує 30 – ліття обителі. Всенічне бдіння напередоні свята очолив архієпископ Пимен. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ. 11 липня 2024 року, напередодні вшанування первоверховних апотолів Петра та Павла, у Гощанському Покровському жіночому монастирі розпочалися святкові богослужіння. Також цього дня у обителі вшановують ікону Богородиці “Співчуття” та 30 -літній ювілей монастиря. Всенічну з цієї нагоди очолив керуючий Рівненською єпархією архієпископ Рівненський та Острозький Пимен. Його Високпреосвященству співслужили благочинний Гощанського благочиння прот. Михаїл Петров, гості у духовному сані. За богослужінням молилася ігуменя Ірина (Савчук) з сестрами. На сайті: https://rivne.church.ua/2024/07/11/arkhiyepyskop-pymen-ocholyv-svyatkovu-vsenichnu-u-hoshchanskomu-monastyri/