ДивоІндія

Цей лаконічний срібний предмет - ніщо інше як релікварій на шию лінгаята або вірашайви, представника південноіндійського наряму шиваїзму. Лінгаяти носять символ Шиви - лінґам - завжди при собі. Він у цьому випадку виступає як ішталінґа, тобто персональний символ Шиви, з яким відданий встановлює тісний зв'язок, який фактично означає постійний зв'язок із самим Шивою. Лінґам всередині релікварію має вигляд відшліфованого, блискучого кам'яного яєчка, на яке відданий медитує і яке постійно доглядає, намащуючи його спеціальними олійками.

​​Ґаура-Нітай Не знаючи нічого про ґаудія-вайшнавізм і виходячи виключно із «здорового глузду» пересічної людини можна очікувати образ Кришни на вівтарі кришнаїтських храмів. Але ні. На вівтарях храмів Товариства свідомості Кришни бачимо двох божеств з піднятими руками. Цей образ називається Ґауранґа або Ґаура-Нітай. Як підказує назва один із них Ґаура, а другий – Нітай. Й тут виникає привід розібратися не лише в тому, кому поклоняються кришнаїти на вівтарі, а й у хитросплетеннях інкарнацій і експансій в індуїзмі. Перше божество – Ґаура – це святий Шрі Чайтнья Магапрабгу (жив у ХV ст.), якого вайшнави вважають втіленням Кришни, який прийшов на землю як власний відданий, у настрої найвищої відданості Богу. Тут одразу треба сказати, що Господь Чайтанья – це не просто Кришна, це втілення Радги і Кришни разом. Це теж досить логічно, бо Радга – кохана Кришни – теж втілює вищу відданість Кришні й вписана у загальне завдання інкарнації Чайтаньї, яка була покликана показати роль саме відданості (бгакті) у відносинах з Господом. Ґаурою Чайтанья називається образно, адже ґаура означає білий або золотий. Друге божество – Нітай – це Нітьянанда, бенгальський святий ХV ст., який прийшов на землю трохи раніше за Чайтанью й вважається  інкарнацією брата Кришни Баларами, а той своєю чергою є прямою експансією Бога Кришни. Господь Нітьянанда вважається наймилостивішим Господом у вайшнавізмі. Кришнаїти вважають, що Кришна і Баларама ходили цією землею 5 000 років тому. Так от Чайтанья-Нітьянанда, або  Ґаура-Нітай – це повернення на землю Кришни-Баларами, яке відбулося 500 років тому, саме в XV – XVI. Ця пара божеств втілює небачену раніше милість і співчуття. А це саме те, що треба для людей доби калі-юґи, адгарма (аморальність) яких досягла свого піку. Тепер залишилося з’ясувати, чим відрізняються інкарнації від експансій. Учитель Товариства Свідомості Кришни – Свамі Прабгупада – стверджує, що експансія – «пряма», а інкарнація – «непряма», опосередкована.  Якщо ви берете першу оригінальну свічку й від неї запалюєте наступну, то та наступна буде експансією, бо була запалена від оригінального вогню. Якщо ви запалюєте свічку від цієї другої, це вже інкарнація. Якість вогню від цього не страждає. Кришна є цією оригінальною свічкою. Також експансія відрізняється від інкарнації тим, що вона втілює лише частину оригіналу, а не його всього. На приклад, Рама – це експансія Вищої Особистості Бога, бо він втілює не Бога цілком, а лише його якості достойного короля. Що не скажеш про Кришну, який втілився цілком як Верховна Особистість Бога. Нітьянанда – це експансія Чайтаньї, бо втілює лише одну його якість – милість. Власне, хто кому інкарнація і експансія, краще дивитися безпосередньо у вчителів, які про це говорять, бо інтерпретації можуть бути різними. На завершення, можна згадати, що сам Кришна в індуїзмі вважається інкарнацією Вішну, його аватарою. Та в контексті цієї розмови це не актуально, бо в ґаудія-вайшнавізмі саме Кришна вважається Вищою Особистістю Бога, не Вішну. 🖼️ Ґаура-Нітай з храму Нова Навадвіпа в Києві на проспекті Зоряному.

Тара верхи на одній з власних форм, Раджастан або Делі, середина 20 ст. ▫️У тантричних нововведеннях холоднокровна і співчутлива Тара перетворюється на люте божество, майже як Калі, що блукає по крематоріях. Вона має 21 форму, одна з них - Зелена Тара, яка може вбити своїх ворогів одним лише поглядом. Тут вона їде верхи на іншій лютій фігурі, що має хвіст отруйної змії та очі, що випромінюють вогонь, завдаючи смертельного удару з обох боків. 🔸Тантрики медитують на цю форму Тари, щоб знищити своїх ворогів.

У час війни люди ще більше потребують турботи та опіки, відчуття спільності таке ж важливе як і відчуття безпеки. Уже понад два роки триває повномасштабне вторгнення російських військ на територію України, яке, поміж іншим, призвело до гуманітарної кризи. Сотні тисяч людей одномоментно перетворились на переселенців – внутрішніх мігрантів, які в умовах війни прагнуть закрити хоча б базові потреби. Одними з перших на ці виклики зреагували волонтери Міжнародної благодійної місії «Їжа життя», заснованої Міжнародним товариством свідомості Крішни (ISKCON). Про діяльність релігійного руху ISKCON в Україні, розгортання місії «Їжа життя» у прифронтових містах, важливість підтримки та допомоги нужденним, особливо у часі війни, та служіння суспільству з регіональним координатором проєкту «Їжа життя», практиком свідомості Крішни Артемом Полторацьким поспілкувалась Уляна Севастьянів. Запрошуємо до читання! https://bitly.ws/3hTxU Інтерв’ю проведене за підтримки IWM - Institut für die Wissenschaften vom Menschen

​18 квітня о 15:00 в #ГоловнаБібліотекаКраїни (вул. Грушевського Михайла, 1) відбудеться Лекція мистецтвознавця, психолога, письменника та виконавця індійських танців Давіда Сурешвара «Мистецтво індійських танців» (До Міжнародного дня танцю). На лекції пан Давід розповість історію індійського класичного танцю, що налічує понад три тисячі років та дійшов до наших днів попри всі утиски й заборони. У концертній частині заходу будуть виконані танці народів світу, зокрема, індійські, арабські, єврейські, ірландські, татарські, польські та звучатимуть чарівні пісні.  У заході візьме участь народна артистка України Світлана Мирвода, аматорські танцювальні колективи, вокалісти. Партнери – Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та Громадська організація «Ранганатха». Інформаційна підтримка від Громадської організації «Vedalife».

Нашіптувати свої бажання на вушко бику Нанді – давній індуїстський звичай. Він пов’язаний із міфом про те, як лише Нанді – відданий Шиви і його їздова тварина – зміг донести до Магадева, який був у глибокій медитації, що його дружина Парваті втратила концентрацію і через це наражається на небезпеку. Джерело міфу ще треба з’ясувати, але те, що він побутує серед вірян-шиваїтів, це факт. Саме тому можна бачити, як люди товчуться навколо бика зебу, щоб донести до Шиви свої прохання. Так само користуються вухами скульптур Нанді перед шиваїтськими храмами. Деякі заздрісні брагмани навіть придумали версію, чому не можна нічого нашіптувати бичкові – мовляв слина оскверняє мурті Нанді.