БФ "Меморі 86"

Роздольська громада у Запоріжжі - невелика, але надзвичайно згуртована 🏘💛. Її мешканці були змушені залишити свої мальовничі домівки у Василівському районі через війну 💣💔. Цей край має глибоке історичне коріння: хоча сам Роздол існує трохи більше ніж вісім десятиліть, ще тисячу років тому ці родючі землі приваблювали скіфів ⚔️. Два століття тому тут оселилися переселенці з Німеччини та Польщі, заснувавши місто Фрідріхсфельд, яке згодом отримало сучасну назву - Роздол 🌾. Сьогоднішні переселенці, що знайшли прихисток у Запоріжжі, згадують свої рідні села з болем і теплом 🕊: Абрикосівка, Барвінівка, Виноградівка, Вишнівка, Вишневе, Водне, Кавунівка, Кохане, Любимівка, Солов'ївка та інші - місця, сповнені краси й спогадів 🌻. Під час зустрічей у Роздольському хабі люди діляться своїми історіями та переживаннями 🤝💬. Цього разу хаб відвідали представники БФ «Меморі 86» у межах проєкту «Захист та підтримка громад із груп ризику на Сході України» 🛡. Активісти запросили літніх односельців, аби передати їм засоби гігієни 🧴, асистивні пристрої за медичними рекомендаціями 🦽 та допоміжні засоби реабілітації. Спеціалісти БФ «Меморі 86» познайомилися з громадою, разом поринули у спогади 📖, а також обговорили питання здоров’я та важливість підтримки доброго самопочуття ❤️‍🩹. Такі зустрічі відбуваються в межах проєкту, що реалізується БФ «Меморі 86» спільно з ActionAid Eastern Europe та HelpAge International in Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу EU Civil Protection & Humanitarian Aid #EUHumanitarianAid 💙💛

Тренінг «Практичні навички з першої домедичної допомоги при надзвичайних ситуаціях у вигляді само- та взаємодопомоги» був проведений спеціалістами БФ «Меморі 86» для учнів Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту. Пояснюючи кожен рух, досвідчений спеціаліст з надання першої допомоги розповідав основні принципи поводження з травмованою людиною, наголошував на правильності рухів, найбезпечніших як для постраждалого, так і для того, хто надає допомогу. Молодь з розумінням поставилася до заняття, особливо – до практичних вправ, до яких мав змогу долучитися кожен. Батьки учнів Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту через куратора передали подяку спеціалістам БФ «Меморі» за якісний та своєчасний тренінг. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.

Арттерапевтичний майстер-клас у Вільноандріївці Михайлівської громади Запорізької області відкрив таланти, про які, мабуть, і не підозрювали юні учасники заходу. Тривали канікули, і школярі з радістю зібралися у рідній школі. Наразі, щоправда, вони вирушають на уроки шкільним автобусом до сусідньої Соколівки, але тут, у рідному селі, колись навчалися їхні батьки та дідусі з бабусями, які привели дітей на заняття. Тож дорогу до школи знають усі. І давно тут не було так весело! Цікавий матеріал – повітряний або легкий пластилін! Працювати з ним легко, тож англійською він має назву, що ще дотепніше підтверджує його якості – “Super Light Clay”. На майстер-класі згадали й англійську: звучала музика, яка заохочувала рухатися. Вправи для веселої руханки підказали психологи. А хлопці, які зібралися у зграйку, обравши м’які крісла, радісно гомоніли й жартували — давно не бачилися таким товариством. Та до творчості за великим дружнім столом долучилися всі. Малювали, ліпили, робили аплікації й створювали композиції. Парад робіт вийшов настільки яскравим, що з них можна створити цілу виставку — про це вже подбають старші. А на молодших чекав сюрприз. Зустріч напередодні Хелловіна надихнула на імпровізацію, тож організатори заходу – спеціалісти БФ «Меморі 86», – запропонували казкову гру з призами. Кожен юний учасник отримав ліхтарик — і радість, і користь, особливо у години блекаутів, ознаку нашого сьогодення. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.

Спілкування під час тренінгу «Психологічна підтримка, само- та взаємодопомога. Базові навички», який провели спеціалісти БФ «Меморі 86» у селі Вільноандріївці Михайлівської громади Запорізької області, створило щиру атмосферу. Учасниці ділилися з психологинею думками про стан дітей у реаліях небезпеки через війну поруч. Розповідали про те, як намагаються гармонізувати родинні стосунки, часто ускладнені відстанню. Спогадами про пережите поділилася молода мама, яка у 2022 році виїхала з рідних Полог вагітною. Вона розповіла, як змогла подолати стрес, про підтримку матері, чоловіка та лікарів. І поділилася радістю — народила двійню, про що на початку вагітності навіть не підозрювала. Тепер поруч із нею — швидкі та веселі дівчатка, Стефанія та Соломія. Жінок, які виїхали з родинами до Вільноандріївки з окупованих сіл Запорізької області, — декілька. У кожної своя історія, сповнена труднощів і суму. Підтримку знайшли у розповіді-презентації книжки «Урка», яку запропонувала співробітниця БФ «Меморі 86». Спогади Василя Кириловича Дяченка, який пережив події Другої світової війни у селі Михайлівка та в місті Запоріжжі, надихають цікавими фактами, гумором і силою характеру автора. Книжку подарували громаді. Розмовляючи під час тренінгу, учасниці разом створювали свічки з різнокольорової вощини. Вдихали аромат, обирали поєднання барв. Кожна думала й говорила, для якого свята вона створює свічечку. Усі хочуть бачити родину поруч на новорічні свята, Різдво, дні народження дітей. Та найбільше мріють, щоб усі рідні були живі, вціліли й зібралися разом. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.

Посприяти психологічній стійкості та розвитку навичок самопідтримки у підлітків під час війни, допомогти молоді усвідомити власні внутрішні ресурси, навчити знаходити радість у щоденному житті попри складні обставини та розвивати відповідальне ставлення до себе й до відновлення країни — саме це стало основою тренінгу психологічної підтримки для підлітків. Тема заходу — «Долаючи стереотипи: вижити, щоб жити» — особливо актуальна сьогодні. Психологиня допомогла учасникам відкритися для емоцій і зрозуміти, наскільки важливо ділитися ними під час випробувань. Вона розповіла, як формувати позитивний погляд на життя в умовах невизначеності. Навчання навичкам самопідтримки та взаємопідтримки в колективі було підкріплене практичними вправами. Молоді люди поділилися, як вони знаходять моменти радості та натхнення у повсякденному житті. Психологиня провела арттерапевтичну вправу «Моє джерело радості», у якій кожен створив символічний образ власної підтримки. Завершилася зустріч груповою дискусією «Як я можу допомогти іншим і долучитися до відновлення країни з любов’ю». Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка Україна

На тренінг «Перша психологічна допомога в умовах довготривалої невизначеності та надзвичайної ситуації» були запрошені учасники різних вікових груп. У цьому поєднанні була зацікавлена практична психологиня, яка й провела заняття, вбачаючи в ньому важливе доповнення до своєї роботи. Під час заходу вона на практичних прикладах пояснювала, як надавати першу психологічну допомогу собі та іншим у ситуаціях тривалого стресу, напруження й невизначеності. Базові поняття про те, як підтримувати власний емоційний стан, усвідомлювати внутрішні ресурси та застосовувати методи стабілізації психоемоційного стану, були представлені за допомогою відео та ілюстрацій. Важливим стало питання, яке поставила одна з учасниць: як підтримувати інших, не виснажуючи власні ресурси? На це та інші подібні запитання учасники разом шукали відповіді. Водночас було зазначено, яку важливу роль відіграє соціалізація — зокрема такі зустрічі — та яку небезпеку становлять самоізоляція, замкнутість і зосередженість на проблемах. Безсумнівною є роль спілкування, емпатії та взаємної підтримки у збереженні психологічного здоров’я. Учасники отримали досвід інтерактивних вправ, групових обговорень і практикували дихальні та релаксаційні техніки. Розслабившись, вони мали можливість поділитися власним досвідом переживання невизначеності, обговорити труднощі та знайти внутрішні ресурси підтримки. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка Україна.

Лекція «Запоріжжя: звільнення. Історичні паралелі 1941-1943 та 2022-2025 років» відбулася на початку цього тижня в гостинному Молодіжному центрі Запоріжжя. Подія відбувається у співпраці з БФ «Меморі 86». Нова зустріч є продовженням теми подій Другої світової війни, яку розкрив в.о. директора Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» Валерій Стойчев у липні цього року. Тоді мова йшла про шпигунську діяльність в окупованому Запоріжжі. Наразі на величезному фактографічному та архівному матеріалі мова йшла про події Другої світової війни, які відбувалися безпосередньо у Запоріжжі та Запорізькій області. Підтвердженням кожної тези розповіді історика ставали документи. На екрані у лекційній залі Молодіжного центру поставали кадри німецької фотохроніки з докладними підписами. “Дніпрогес у роки війни підривали чотири рази”, – такий дивовижний факт наводить пан Валерій. Справа у тім, що між роботою радянських саперів 18 серпня 1941-го та німецьких – під час відступу у жовтні 1943-го, були проведені ще два підриви, щоб дати можливість провести ремонтні роботи. Відбудова Дніпрогесу німцями тривала з червня 1942-го по липень 1943-го. Цікавим моментом для молоді стали передані через декілька поколінь особисті спогади Василя Кириловича Дяченка, який хлопчиком жив саме у цьому подвір'ї, де знаходиться Молодіжний центр [це приміщення бібліотеки на Шостому селищі]. Книжка «Урка», надрукована за підтримки «Меморі 86», була передана до бібліотеки Молодіжного центру.

У хабі Роздольської громади ми зустрілися з паном Михайлом Петровичем Юрченком — найстаршим учасником зустрічі. Він родом із Новогорівки Василівського району. За фахом інженер холодильних установок, працював на птахофабриці між Василівкою та Токмаком. Після початку повномасштабного вторгнення мусив виїхати й нині мешкає в Запоріжжі. Пан Михайло ділиться: попри виклики, сам знаходив шляхи отримати медичну допомогу, відвідати окуліста, а тепер вирішує й питання зі слухом. Каже, що найбільше відчуває самотність — і часто згадує рідну Новогорівку, яку колись заснували переселенці з німецьких земель і Польщі під назвою Гейдельберг. «Кожен народ має знати й берегти свою історію — і підтримувати своїх людей», — говорить пан Михайло. Під час візиту активісти зібрали літніх односельців із Абрикосівки, Барвінівки, Виноградівки, Вишневого, Зеленого Гаю та інших сіл — люди отримали засоби гігієни й асистивні пристрої за медичними показаннями. Дякуємо команді хабу та колегам БФ «Меморі 86» за уважність до кожної людини. Проєкт «Захист та підтримка громад із груп ризику на Сході України: багатосекторальна гуманітарна допомога та готовність до криз» реалізує БФ «Меморі 86» спільно з ActionAid Eastern Europe та HelpAge International in Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу (EU Civil Protection & Humanitarian Aid). #EUHumanitarianAid #захист #підтримка #СхідУкраїни #Запоріжжя #гідність #людипоруч

Дводенні ретрити, які організовує БФ Меморі 86» у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги», стають цілющим відпочинком для родин з дітьми. Особливо цей відпочинок допомагає відновитися дорослим та дітям, які через війну покинули рідні домівки та адаптуються до нових умов життя. Тетяна з сином Левом переїхали до Запоріжжя з Енергодару. Попри те, що поступово звикають до нового життя, іноді повертаються спогади й відчуття самотності. Подорож до «Родинного острова у серці степу» допомогла сім’ї відволіктися від сумних думок, а насичена програма не дала занудьгувати. “Тут дуже гарно, приємно, надихаюче. І тут дуже спокійно”, – каже Тетяна. Лев знайшов нових друзів, набігався, награвся. “Сподобалося!” – відповідає він, випереджаючи запитання. “Встигли перепочити, відволіктися. Дуже добрі люди організовують наш відпочинок. Приємно, що все, що тут відбувається, придумали саме для нас. Всі заходи, вправи, зближають нас, поєднують у веселу компанію”. Так що позитивні зміни у настрої відчутні. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка. @sos_cv_ukraine #sos_cv_ukraine

Під час жовтневого дводенного виїзного ретриту для родин в межах заходів по програмі «Надзвичайне реагування на війну в Україні» спеціалісти БФ «Меморі 86» поспілкувалися з родиною, яка нещодавно оформила опіку над 14-річним підлітком. Вже маючи онуків, Тетяна та Олександр відчувають, що мають сили виховувати ще одну людину. Усміхнена пара з хлопцем-підлітком завітала на ретрит ретрит «Родинний острів у серці степу» вперше. На пропозицію – “Давайте знайомитися. Звідки ви? – розповіли, що народилися та все життя живуть у Запоріжжі. Тож, знаючи особливості нашого промислового міста, можна зрозуміти радість, яку дає спілкування з природою на ретритах. “Чи встигли перепочити, набрати емоцій?” – “Стовідсотково. Відпочинок дуже гарний. Природа налаштовує на релакс. Бо коли ведеш погляд по лінії горизонту, та розумієш, що твій зір не натикається на будівлю за будівлею… Відчуття свободи неймовірне. Бо у Запоріжжі маємо промисловий пейзаж, труби на горізонті і дими різнокольорові… А тут ти бачиш далечінь, надихаєшся. По-перше, природою, а по-друге – тут дуже гарна організація, ти дійсно відпочиваєш на заходах. Нас попереджали, що тут поганий інтернет, і це ніби було проблемою, а насправді це можливість хоч на деякий час відключитися від новин та повністю відволіктися, хоча б на два дні…” Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» від міжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.

Теплі дні осені сприяють подорожам родин з дітьми, які організує БФ «Меморі 86» у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги». Назва «Родинний острів у серці степу» вже стала брендовою, й усі учасники відзначають саме можливість побути з рідними у живописному місці нашого краю. Безтурботність на деякий час робить спілкування теплим та насиченим емоціями. Робота з психологом надає можливість родинам об’єднатися у вправах, які розкривають таланти як дітей, так і дорослих. Події кожного ретриту допомагають зменшити тривожність і відчути радість від командної роботи. Це повертає сили і дорослим, і дітям. Цей матеріал створено у межах проєкту «СОС Діти. Програма екстреної допомоги» відміжнародної благодійної організації СОС Дитячі Містечка.