БФ "Меморі 86"

Досі преглядаємо чудові фотоспогади з липневих подій в наших сільських громадах. Чарівним святом стала поїздка спеціалістів «Меморі 86» до Михайло-Лукашівської територіальної громади, де у селі Привільне була проведена зустріч для дітей та батьків. Треба сказати, що на території творчості цього дня безумовно царювали діти. Вони завзято бралися за запропоновані нові для них ідеї, малювали та грали разом, а потім радісно бігли до матусь та бабусь – похвалитися, як добре вони впорались. Руханка також прийшлась до вподоби. Дуже сподобалися дітям нові книжки. І можливість потрапити у фоторепортаж! БО БФ  «Меморі 86» проводить зустрічі у громадах за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю БО БФ  «Меморі 86» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Хочемо за радістю повідомити, що розпочинаємо роботу за проєктом, який підтримує життєву силу жінок 50+. Проєкт має назву «Точка опори. Комплексна медико-психологічна підтримка та забезпечення засобами самоконтролю жінок-ВПО (50-60 років)» та реалізується у співпраці з Фондом українських НУО. Наша мета – нагадати жінці 50+ про себе. Довести, що піклуватися про своє здоров’я та емоційний стан варто без докору та з розумінням, що від жінки залежить настрій і стан речей довкола. На ній тримається родинний світ та коло її спілкування. Сьогодні жінки віку 50+ переживають непростий період. До природних гормональних змін додаються виклики війни: вимушений переїзд, життя у статусі ВПО, втрата дому або роботи, постійні тривоги за близьких, фінансові труднощі, невизначеність майбутнього. Багато жінок одночасно підтримують літніх батьків і допомагають дорослим дітям та онукам, часто забуваючи про власні потреби. На зустрічах під час проєкту ми будемо говорити та визначати проблеми, які пригнічують здоров’я та емоційний стан. Та разом знаходити можливості їх подолання. Бо такі зміни не є проявом слабкості. Це природна реакція організму на поєднання гормональних змін і тривалого стресу. Тож, навчимося дбати про себе та формувати позитивне довкілля силою любові та порозуміння. Ми впевені, що ЖІНКИ 50+ — ЗІРКИ, ЩО МОЖУТЬ СЯЯТИ З НОВОЮ СИЛОЮ. Проєкт впроваджується за фінансування Фонду українських НУО та за підтримки Center for Disaster Philanthropy. Linkedin Фонду Українських НУО Instagram Фонду українських НУО

У липні представники нашого благодійного фонду долучилися до тренінгу «Спроможні діяти. Курс з організаційного розвитку та прав людини», який відбувся в Києві. Інформаційно об’ємний триденний курс з організаційного розвитку та прав людини допомагає організаціям працювати більш системно та посилювати свою спроможність у правозахисній і громадській діяльності. Ми разом поглиблювали знання з найактуальніших тем: адвокація та  демократія для НГО, внутрішні комунікації та людські ресурси, фандрейзинг, моніторинг та оцінювання, а також фінансовий менеджмент. Це були дні, наповнені чесними розмовами, обміном ідеями  й формуванням нового бачення того, як ми працюємо та як можемо працювати ще краще. Наша команда цінує можливості отримати нові знання та розширити коло спілкування. І цей курс став простором для аналізу та покращення власних практик, для пошуку інструментів, щоб наша робота в громадах була більш відповідною сучасним вимогам. Щиро дякуємо організаторам курсу «Спроможні діяти» та тренерам за змістовну програму, практичні інструменти й підтримку розвитку громадських організацій в Україні. Навчання було організовано Київським хабом прав людини @human.rights.hub у співпраці з @curlymanagementbureau Curly Management Bureau, Центром громадянських свобод @center_for_civil_liberties та Норвезьким Гельсінським комітетом за підтримки уряду Норвегії.

Адаптація до життя в нових умовах вимагає значних внутрішніх ресурсів. Запрошуємо внутрішньо переміщених осіб поділитися своїми переживаннями у межах анонімного психологічного дослідження. Ми збираємо дані про емоційні виклики та бар'єри, які супроводжують вимушений переїзд. Ваші щирі відповіді допоможуть науковій спільноті точніше налаштувати інструменти психологічної підтримки для тих, хто цього потребує. Опитування триває 10-15 хвилин: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdXhNWB865wC-hn8_4hS-QtqLo9knXFiwCd0ooufgyKlw0_Vg/viewform?usp=dialog Бережіть себе!

Завдяки товариським стосункам у волонтерському русі нашого міста благодійний фонд «Меморі 86» отримав запит на допомогу. Надія Семенівна Соболєва переїхала до Запоріжжя минулого літа. Точно пам’ятає дату – 14 червня 2025 року. Доки це не стало смертельно небезпечним, жила в одному із невеличких промислових міст Донеччини. Мала і квартиру, і дачну ділянку. “Землянка у мене була – така собі хатинка, не здорова. Тобто невеличка, – сумно посміхається вона та розповідає далі: – Квіти я любила вирощувати. І вся городина у мене була своя, смачна, на сонці степовому вирощена”. Давно залишилася одна – чоловіка немає на світі вже 25 років. Працювала тяжко, робота, вважай, чоловіча – у шахті, за відбійним молотком. Тому на пільгову пенсію мала піти раніше, та ще на три роки через сімейні обставини затрималася на роботі. Звідти має проблеми із здоров’ям – перенесла інфаркт, має цукровий діабет. Та нещодавно ноги почали підводити, стало важко ходити. “Я вже два роки скитаюся. Ні хати, ні квартири, нічого нема. Все розбите й під росією, – сумує пані Надія. – Війна вже давно йде, та маю надію дочекатися справедливості”… У спілкуванні вдома, як згадує, були й російська, й українська мови. “Та я українка! Моє дівоче прізвище Шеремет”. Відвідує волонтерський осередок – звідти ми дізналися про можливість надати пані Надії палицю для опори при ходьбі. Вона розчулена, вдячно дякує. Має коло друзів та теплі стосунки, які підтримує, щотижня вирушаючи на творчу роботу: жінки плетуть шкарпетки, які передають пораненим у шпиталь. Допомогу Надії було надано у рамках проєкту «Захист та підтримка громад із груп ризику на Сході України: багатосекторальна гуманітарна допомога та готовність до криз» реалізується БФ "Меморі 86" спільно з @aaeasterneurope ActionAid Eastern Europe та @helpageint HelpAge International in Ukraine за фінансової підтримки Європейського Союзу / @eu_echo EU Civil Protection & Humanitarian Aid. Фото: Щотижня пані Надія приходить до волонтерського осередку. Автор фото: Наталка Краснова #EUHumanitarianAid #EUCivilProtectionHumanitarianAid

Фото: Щотижня пані Надія приходить до волонтерського осередку. Автор фото: Наталка Краснова

Участь представників «Меморі 86» у форумі «Сенси соціально-культурних практик: досвід - розвиток – творення», який 24 квітня був проведений ГО «Десяте квітня» у Полтаві, залишила стільки вражень, що кожну перебираєш у спогадах, як коштовну намистину. Це й обговорення глибинних сенсів проєкту «Ріка», що має за мету об’єднувати людей на основі вивчення та вдосконалення української мови. Це мережа розмовно-інтеграційних клубів, що працюють в багатьох містах та областях України. “Те, як я живу через українську мову, дозволяє її поширювати”, – сказала письменниця та культурна діячка Олена Маляренко. Ми познайомилися, наразі очікую від видавництва на її книжку «Жизель і мир», бо гумористичне та дотепне ставлення до життя робить нас більше життєздатними. Щодо книг як слововисловлення емоцій – маємо у «Меморі 86» свій досвід, який в межах співпраці з ГО «Десяте квітня» за проєктом «Діалоги про життя» отримав не тільки позитивне спілкування, а й форму книжечки. «Поради від дідуся та бабусі» була презентована на заходах проєкту, подружила нас з учасниками, і ці добрі стосунки тривають – і в Полтаві також. Та маємо й досвід оформлення в книгу емоційного самозцілення авторки із Одеси та київської художниці. Сподіваємося презентувати «Казки про Мію» та «Мемуари динозаврихи-мами» в Одесі. В Запоріжжі ці книжки вже зібрали букет позитивних емоцій. Музична складова форуму «Сенси соціально-культурних практик: досвід - розвиток – творення» налаштувала на спогади про фестиваль «Чорноморський степ-2025»… По-перше, там відбулося знайомство з представниками кобзарських цехів України – Київського, Одеського, Харківського, Львівського, яке надихає силою нашої традиції. Надихаюче спілкування мало продовження: ми запросили бандуриста Василя Жованика відвідати запорізький фестиваль «Бандура. Перевантаження» у жовтні 2025-го. Він побував на концертах та виставках заходу. Та найголовніше – Василь взявся за реставрацію та поновив бандуру художника Григорія Соколенка, яку той більш ніж півсторіччя тому отримав з рук корифея бандурного мистецтва Георгія Ткаченка. А історію такої старосвітської бандури розповів, тримаючи трепетно її в руках, голова журі «Бандура. Перевантаження» Олег Созанський… Про це я розповіла директору фестивалю «Чорноморський степ» В’ячеславу Бондарю. І про те, що в Запоріжжі чекають на можливість концерту Василя Жованика – міський Департамент культури долучиться до організації. Фестиваль «Чорноморський степ» залишив яскраві емоційні спогади учасникам запорізької команди. І художник-ветеран Володимир Гордійченко відтворює нині ці спогади на своїх картинах, готується виставка… Тож, форум в Полтаві став справжнім осередком підтримки творчих контактів, платформою для діалогу, обміну досвідом та налагодження партнерств між організаціями громадянського суспільства, представниками громад, культурними ініціативами та іншими зацікавленими сторонами. Ми сильніші завдяки таким можливостям єднатися, чути один одного, Ділитися творчим надбанням, думками, ідеями. Десяте квітня Чорноморський степ #Десяте_квітня

Як зробити життєспроможною модель соціального підприємництва? Упродовж двох днів, 22-23 квітня, представниці «Меморі 86» були залучені до роботи Школи-акселератора в Києві. Це старт навчальної програми із соціального підприємництва від SILAB Ukraine – про те, як пройти шлях від ідеї до сталого бізнесу. Це були дуже насичені два дні. Єднаючі практики одразу створили із учасниць та учасників товариство однодумців. А щира взаємна зацікавленість дає впевненість, що це єднання триватиме. Анна Гулевська-Черниш, співзасновниця та голова правління SILab Ukraine, розповіла про десять років, присвячених допомозі створювати, запускати та розвивати соціальні підприємства в Україні. “Наша мета – міняти ситуацію в громадах, щоб працювати на тільки завдяки донорській підтримці, але й за можливостей бізнес-діяльності”, – сказала пані Анна. За кожним соціальним бізнесом — не тільки мрія, а й цілеспрямовані зусилля її здійснення. Кожна презентована учасниками ідея варта уваги, а деякі близькі за темою були скооперовані ще на старті навчання. Співзасновниця та координаторка програм SILab Ukraine Олена Калібаба представила прокроковий алгоритм роботи над реалізацією задуму до живого соціального бізнесу. Вона на складові розклала структуру створення соціального підприємництва та пояснила інструменти для реалізації мети. Технічно це звучить як інтенсив із Lean-підходу: від моделі – до MVP. І тепер ми розуміємо, як це працює. Маємо зосередитися і активно попрацювати три місяці, щоб вийти на наступний етап розвитку. А ще разом з іншими учасниками ми отримали можливість побачити, як ця стратегія працює у діючих соціальних бізнесах. Зокрема спілкування у фітнес-центрі для дітей з обмеженими руховими можливостями в «Самотужка» із його засновниками Андрієм та Тетяною стало ілюстрацією цієї потрібної суспільству роботи. #ІмпульсДляГО #ImpulseForNGO

Сьогодні день, який об’єднав нашу спільноту. Наш благодійний фонд, який нині має назву «Меморі 86», був створений 22 квітня 2003 року заради допомоги людям, причетним до ліквідації трагедії на Чорнобильській АЕС. Тоді тисячі людей були покликані на неймовірно важку та небезпечну роботу. Для багатьох ліквідаторів наслідків техногенної катастрофи на ЧАЕС 26 квітня 1986 року ця робота стала самопожертвою, яка коштувала їм здоров’я та навіть життя. Сьогодні маємо сорок років від того відліку. Цінуємо можливість почути спогади учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Пишаємося тим, що працюємо поруч у нашому благодійному фонді. Це дає усвідомлення відповідності викликам сьогодення.

У межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» сформований стійкий запит на арттерапевтичну роботу з психосоціальною складовою. Жителі громад області з цікавістю відвідують заходи, які пропонують працівники БФ «Меморі 86». Іноді учасники разом знаходять нові ідеї, відповідні календарю та бажанням. Та наразі тему заняття запропонував Денис Мігуля – програмний менеджер БФ «Меморі 86» – створення мандали. Захід був проведений у Петро-Михайлівці – адміністративному центрі Петро-Михайлівської громади. Малювання власної мандали дозволяє винести на папір те, що важко висловити словами. Це форма арттерапії, де симетрія кола допомагає гармонізувати хаос у думках. А обрані кольори відгукуються із внутрішнім станом автора. У сучасно обладнаному просторі пункту незламності завжди панує творчій настрій, який підтримують учасники місцевої молодіжної ради і мешканці селища. Березневе святкове оздоблення центру виглядає надихаюче та фантазійно. Всі учасники заходу відчули позитивний баланс настрою – як завдяки творчій роботі, так і завдяки психосоціальній піідтримці кваліфікованого сіеціаліста. Зустрічі у громадах БО БФ  «Меморі 86» проводить за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю БО БФ  «Меморі 86» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Марія Єгорівна, якій у березні виповнилося 73 роки, живе у Запоріжжі з 29 квітня 2022 року. Пам’ятає дату, бо це точний відлік розлуки із містом Енергодаром, де пройшли молоді роки, де з чоловіком ростили дітей. Доньки виросли та разом із своїми родинами мешкали у Запоріжжі. А Марія з чоловіком намагалися залишатися вдома, в Енергодарі. Та війна таку можливість відняла… Зміни у житті далися дуже тяжко. “Ми не готові були їхати так швидко, спочатку вирушили в Запорізьку обласну лікарню на обстеження – я отримувала хіміотерапію … А коли на другий етап лікування приїхали через блокпости, доньки нас вже не відпустили додому. У важкі часи родина має бути разом”. Спочатку Марія Єгорівна з чоловіком винаймали квартиру. А коли чоловік помер – “наздогнали хвороби”, – донька забрала її до себе. Марія Єгорівна має інвалідність. Через онкологічне захворювання мала третю групу, а нещодавно їй зробили операцію із заміни суглобів, й вона оформила другу. Вдячна, що імпланти для операції надали безоплатно. Пройшла курс реабілітації. Марія Єгорівна ходить із паличкою. Розповідає, що веде в родині домашнє господарство, хазяйнує на кухні. І хоча важко з четвертого поверху спускатися без ліфта, виходить за продуктами в магазин. Відчуває, що її самостійність допомагає родині. Коли ж збирається на зустрічі Енергодарська громада, вирушає на заходи, бо з перших днів, як опинилася в Запоріжжі, відчуває силу рідної спільноти. Відвідує різноманітні заходи, які проводить БФ «Меморі 86». Цінує можливість побачити знайомих, поспілкуватися, отримати психологічну підтримку, дякує за допомогу. У розмові із спеціалістом БФ «Меморі 86» згадує, що робила у своєму енергодарському житті: “Довгий час поваром працювала… Потім – на тій самій роботі, у профілакторії на атомній станції… Звідти й пішла на пенсію”. У Запоріжжі нещодавно два місяці провела у геріатричному пансіонаті – отримала таку можливість від соцслужб міста. Згадує пансіонат: “Дуже цікаві заняття були”… Щодо нинішнього становища у Запоріжжі, Марія Єгорівна ділиться власним вибором: “Треба тримати себе в руках, не піддаватися паніці”. Життєвий досвід пані Марії та підтримка, яку вона має від благодійних організацій, сформувало її зважене та відповідальне ставлення до реальності. Разом із ActionAid Eastern Europe та HelpAge International in Ukraine, за фінансової підтримки Європейського Союзу EU Civil Protection & Humanitarian Aid ми продовжуємо надавати необхідну підтримку тим, хто її найбільше потребує. #EUHumanitarianAid, «Захист та підтримка громад із груп ризику на Сході України: багатосекторальна гуманітарна допомога та готовність до криз» Фото: Марія Єгорівна розповідає про своє енергодарське життя Автор фото: Денис Мігуля

Для молоді з села Люцерни Петро-Михайлівської громади в межах роботи проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» спеціалісти БФ «Меморі 86» провели зустріч з психосоціальної підтримки. Вже маючи багато добрих знайомих у громадах областы, ми завжди раді новим знайомствам та можливостям. Щире спілкування та задоволення стало супроводом і цієї зустрічі. Настольні ігри – одна з можливостей найпопулярніших молодіжного дозвілля. БО БФ  «Меморі 86» проводить зустрічі у громадах за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Підвищення стійкості сільських громад Запорізької області у період воєнного часу та раннього відновлення» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю БО БФ  «Меморі 86» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.