Твій внутрішній голос

мені подобається як люди говорять про тих, кого вони люблять.

бути однією – не страшно. страшно просити уваги, принижуватись. пояснювати, як потрібно до тебе ставитися, засипати у сльозах, мріяти про квіти, вирішувати проблеми самій, коли в тебе є чоловік, якого в тебе по суті немає.

Все тільки в твоїй голові.

🥹🫶🤍

можливо через день, місяць, пів року, рік або 10 років ти зрозумієш, що я дійсно любила тебе найбільше.

Річ не в віці. Річ у тім, що в голові в цьому віці.

оплата у психолога пройшла і ти не хотячи взяла себе в руки, почала якось рухатися, щоб зробити своє майбутнє кращим.

чути «я так пишаюся тобою» від потрібних людей так заспокоює та мотивує.

мені страшно довіритись комусь. страшно, що з моїх душевних ран насміхатимуться. страшно, що мою проблему вважатимуть дрібницею і знецінять. страшно, що не допоможуть. страшно, що засудять. дуже страшно, що тим, хто це зробить, будеш ти. саме тому я боюсь довіряти.

Коли кажуть: "Забудь про це, це такі дурниці" 🥲🙄

найгірше відчуття, це коли ти постійно перевіряєш телефон з надією, що хтось все-таки напише.

давай знайдемо привід просто поговорити.

мрію, щоб мене любили так, як я люблю каву.

думаєш, це легко — бачити тебе з кимось ще, окрім мене?

може, то було любов'ю?