Shrapnel

Вона не застерігала ні від чого, крім жорстокости чи ницости, а це, по суті, одне й те саме. Вона не зневажала нічого, крім самої зневаги. Читаючи її, ми розуміємо, що єдине, на що не був здатний її дивовижний розум, — це легковажність. У 1940 році її попросили відзвітувати про настрої у Франції, і вона написала книгу, яку сьогодні видають під назвою «Укорінення» («L’Enracinement»), справжній трактат про цивілізацію. Ось ким вона була: людиною, котра, природно, завжди прагнула до самої сутності речей. [...] Кого здивує, що Сімона Вейль знайшла притулок на заводах, бажаючи розділити долю найскромніших із нас? Коли суспільство нестримно мчить до брехні, єдиною розрадою для гордовитого серця стає відмова від його привілеїв. В «Укоріненні» ми побачимо, якої глибини ця відмова сягнула у Сімони Вейль. Проте свою пристрасть, а точніше, безумство, до істини вона несла з гідністю. І якщо це було привілеєм, то одним із тих, за які платиш усе своє життя, ніколи не знаходячи спокою. Саме це безумство дозволило Сімоні Вейль розпізнати за найприроднішими упередженнями хворобу своєї епохи та відшукати від неї ліки. Альбер Камю

Сімона Вейль влітку 2024 року заговорила українською, опинилася у нашій мові, руйнуючи культурні бар’єри, і стала ще однією кулею, що при розриві шрапнелівського снаряду поцілює у читача. https://shrapnel-publisher.com/product/simone-weil/

Вчора забрала з пошти нові книги, серед яких була "Сльози і святі" Еміля Чорана від @shrapnel_publisher. Коли розпаковувала, нічого не помітила, а вранці на підлозі знайшлося послання, яке випало з книги. Ранкове нагадування для продуктивного дня.💫

Відкриваємо передзамовлення на книгу Cімони Вейль: Сила. Згода. Справедливість. Любов. Зло. Збірка текстів Сімони Вейль, в яку входять її роздуми про справедливість. Вейль не вірить, що у нас є права, але закликає зберігати вимогу справедливості. Вона розглядає несправедливість не як недотримання прав, а як порушення згоди або знищення буття. Наклад книги очікуємо наприкінці черевня. www.shrapnel-publisher.com www.instagram.shrapnel

"Там, де є щось прекрасне, скажіть собі, що я теж там" З передсмертного листа Сімони Вейль батькам

Подкаст про життя Сімони Вейль на нашому YouTube-каналі, Spotify і Apple Podcasts🎙️ 🎙️https://youtu.be/tTt7kwqEcRQ 🎙️https://apple.co/48YcfnZ 🎙️https://open.spotify.com/episode/7DK7MWOITSK1

Еміль Чоран — румунський, а за сумісництвом, французький філософ. Можливо, варто сказати у стилі довідника, що він писав книги румунською та французькою мовами, але більш правдивіше звучатиме, що писав він книги сльозами, розпачем, песимізмом у миті безсоння та серед думок смерті. Писав про життя в Бозі і смерть, про самоту і страждання, про ніч, темноту, як стан душі. Не знаємо, як ви, але «Сльози і святі» — це саме та книга, яку придбали наші книгарки, щоб у вільний час між роботою обговорювати щастя, яке за Чораном «полягає в тому, що ми відкрили пекло в нас самих». Або ж ми часто пліткуємо про свої «порожнечі душі, у яких влаштовується Бог». Так, це саме та книга, якщо ви шукаєте вихід із буденної реальності. Це та книга, що відведе вашу душу трохи вбік, щоб та глянула збоку, як проживає своє життя. Читати варто саме у той момент, коли ви зневірені. Або коли вам просто цікаво дізнатись, як можна плакати без сліз… У книзі зібрані ніби нотатки, думки філософа, кожну з яких можна обдумувати годинами. Шукайте книгу у «Закапелку» та у книгарні «Жовтень». І не сумуйте! Читайте Чорана. «Без Бога все ніч, а з ним і світло стає непотрібне» — Еміль Чоран.

Друзі, тут тойво, цікавинка на улюбленому нами ресурсі. Приємної вам ночі у компанії цієї праці.

Подкаст про Чорана на нашому YouTube-каналі, Spotify і Apple Podcasts🎙️ «Я ненавидів мою країну, всіх людей і всесвіт; залишалося мені завзятися на себе: так я і вчинив, звернувшись до відчаю». 🎙️https://youtu.be/0x9Sx9qQo_g 🎙️https://apple.co/48YcfnZ 🎙️ https://open.spotify.com/show/0rmeEYWDuGvjaI57vhNhnG

Вчора забрав свій примірник українського перекладу "Слози і святі" - твору румунського (важко мені фіксувати цього чоловіка як француза) філософа Еміля Чорана. Я вже мав переклад цього тексту польською мовою. Український переклад був зроблений з французького видання, як зазначає видавець і перекладач з румунської на французьку, автор вирішив скоротити свій твір для французького читача. Українська версія втричі менша від польської. У румунській версії автор не приховує свою симпатію до нацизму чи антисемітизму, тому тут не дививуюся. Чудово, що з'являються нові переклади Чорана. Сподіваюсь, що колись ми побачимо збірку всіх його творів українською, а пізніше вартісне наукове дослідження його творчості, де буде подано актуальність поглядів Чорана для нашого часу. З цього приводу хочу нагадати про свою статтю щодо гностичних мотивів у творчості Чорана. А також про подкаст, де обговорювали нещодавній переклад книги творів Чорана від Дух і Літера.

Відкриваємо передзамовлення на книгу Еміля Чорана - "Сльози і Святі" «Сльози і святі» Чоран написав у віці 25-ти років румунською, а через 50 років текст був перекладений на французьку під керівництвом автора. Чоран знайшов у сповідях святих не лише парадокс страждання, але й сумніви і зневіру. Містик без Бога, зі спрагою абсолюту, звільнений від кайданів священного, постає перед обличчям Творця. Чи вірив у Бога Чоран? Чи є серед нас ті, хто в нього не вірив? www.shrapnel-publisher.com www.instagram.shrapnel

По суті, людська історія — це божиста драма. Адже Бог не лише бере участь у творінні та спустошенні, а й водночас і з нескінченно зростаючою інтенсивністю сам зазнає цього процесу, що визначає життя. Спільне лихо, що, з огляду на його становище, можливо, знищить його ще до нас. Наша солідарність у проклятті й пояснює, чому будь-яка іронія на його адресу обертається проти нас самих і призводить до самоіронії. Хто більше від нас, смертних, страждав від того, що Він не є тим, ким мав би бути? Чоран, Сльози і святі

Подкаст про життя Банін на нашому YouTube-каналі! https://youtu.be/0USDjNb8iCA?si=hCdO5j1bhxL2q29S

​​— Література... — він розчаровано похитав головою. — Ви не гірше за мене знаєте, що мода в цій царині швидкоплинна: письменник, який отримав визнання протягом життя, може швидко канути в забуття після смерті, тоді як ім’я комахи залишиться незмінним, що б не сталося. — Що ж, виходить, що Ви увійдете в безсмертя на спині жука. — Знаєте, чим для мене є мої твори? Чимось на кшталт обрізків нігтів, які відділяються від мене і до яких я одразу ж втрачаю інтерес. Українська юнґеріана незмінно поповнюється новими перекладними артефактами. Цього разу шанувальники німецького письменника можуть ознайомитися зі ще одними мемуарами. Проте щоденникові записи авторства його багаторічної шанувальниці Банін, письменниці азербайджанського походження. На момент знайомства з Юнґером вона вже понад 20 років була постійною відвідувачкою паризьких літературних салонів. Наступні півстоліття їх об'єднувала дружба, хоча Банін закохалася в автора «Авантюрного серця» й до кінця життя була вірною йому, точніше своїм почуттям до нього. Тим її спогади й цінні, що пронизані уважним щемливим поглядом до автора як чоловіка передовсім. Окрім того, Банін перекладала його романи французькою і присвятила йому цілих три книги: «Зустріч із Ернстом Юнґером» (1951), «Портрет Ернста Юнґера: листи, тексти, зустрічі» (1971), «Різні обличчя Ернста Юнґера» (1989). Завдяки видавництву «Шрапнель» відкриваємо ще один, жіночий, ракурс на письменника. Замовляйте «Тінь Юнґера» за посиланням. Ознайомитися з уривком можна на нашому сайті: https://plomin.club/banin-junger/

Вийшла! «Тінь Юнґера» можна замовити на нашому сайті 🖤 www.shrapnel-publisher.com