кіт, підрубай
Open in Telegram
272
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
+230 days
Posts Archive
Repost from кіт не пригай
Цей день настав. П'ятниця 13 знову на календарі, а це значить, що адмін сьогодні по традиції буде дивитись жахастики.
Люблю цей день, особливо, якщо він припадає на осінь. Наступна така п'ятниця, здається, аж в лютому 2026 року буде, тому пощастило, що за вікном дощить і можна уявити, що вже трошки вересень.
Порадьте щось страшненьке на вечір, пацєти.
Вчора вперше подивився "Це кінець" і вкотре запевнився, що камео Ченінга Татума — це найкраще, що є в Голлівуді.
P.S. Треба буде якось передивитись його без дубляжу.
А тепер уявіть, як я висадився, коли на днях подивився "Відьму" 2015 року.
Це просто неймовірна схожість, правда у тієї, що я бачив, не було такого сочного корсету 😃
Ну і та біла фарба на обличчі її точно привабливою не робила. Але схожість просто жесть яка. Таких флешбеків при перегляді фільмів я ще не ловив.
Я примчав додому і розказав все батькам. І дуже здивувався, коли вони не дуже здивувались і наче зрозуміли, про кого йде мова.
Потім виявилось, що ця жіночка живе на сусідній вулиці і в неї свиснула фляга після нещасного кохання. Мовляв, наречений кинув її в день весілля і її попердолило. Вона кілька місяців ходила містом і лісом у весільній сукні. Потім білу сукню зняла, але кукуха не повернулась. Далі ходила в червоній.
Ба більш, потім вияснилось, що я знаю її малу дочку (не знаю, дочка в неї з'явилась до чи після історії з весіллям). І вона розповідала, що мамі дуже погано. І розказувала, що вона приводить додому бродячих собак, фарбує їх фарбою (звичайною, тою якою фарбують паркани) і обливає одеколоном. І що вона, тобто донька, свою маму теж боїться.
Я не пам'ятаю, скільки років мені було, але точно пам'ятаю, що я був на отакому лісапєті як на фото. Тобто, я був ще замалий, щоб їздити на "Україні". Можливо, мені було десь 11. На той момент я не так давно навчився кататись і просто насолоджувався літом і ганяв по лісу (який поруч) на веліку.
Накрутившись педалів, я заїхав на галявинку з травичкою, де завжди росло багато суниць. І просто шорхався в траві і нанизував ягоди на травинку як на шампур. Вздовж цієї галявини йде широка стежка, по якій люди, що працюють в лісгоспі і в лікарні ходили на роботу (вона йде паралельно вулиці, але багато людей надають перевагу прогулятись через ліс). Або ж надавали тоді, бо зараз там все трішечки заросло, хоча стежка досі є.
Так от, галявинку, на якій я збирав суниці від цієї стежки відрізає стінка з якихось кущів, на яких ростуть чорні ягоди (всі завжди казали, що то вовчі ягоди, але то не вовчі ягоди) і періодично в цій стіні кущів були пробіли, з яких на галявину заходили менші стежечки.
Так от, в одному з цих пробілів я побачив її, один з моїх найбільших дитячих переляків.
Уявіть собі ситуацію: малий шльопанець збирає ягоди, піднімає голову і бачить як стежкою, в 5 метрах від тебе йде молода жінка в червоній сукні до п'ят, довгим і дуже неохайним чорним волоссям, обличчя в неї повністю вимазано білою фарбою, тільки навколо очей дуже жирно і неохайно намальовано фіолетовими тінями. Просто абсолютно біле обличчя і дві фіолетові беньки. І чорні очі. І вона йшла повільно і дивилася на мене. Мене в той момент просто паралізувало. Неможливо написати навіть, як сильно я злякався. Вона не підійшла до мене, просто пішла собі повз, але я вилякався навіки, добре що не забув схопити вєлік і через дерева і посадки, незважаючи ні на які стежки покрутив додому.
Зараз розкажу вам історію одного з двох своїх найбільших дитячих переляків (дід на пам'ятнику на кладовищі і поруч не валявся).
А у вас теж є історія, як хтось шось страшне побачив і миттєво посідів? Ну типу буквально. І це "точно-точно правда" 🙂
Люди, які відправляють новою поштою заморожене м'ясо в таку спеку, ви його обов'язково отримуйте і їжте блядь сирим прямо з коробки.
Repost from N/a
Nate the Hate в подкасті заявив, що «Hollow Knight: Silksong» вийде цього літа.
Дату релізу оголосять на Summer Game Fest або на Xbox Game Showcase.
🎮криза середнього гіку
