Ex Libris

Вітаємо, мандрівники!✨ Сьогодні вас чекає продовження історії з рубрики #Записникписьменника. Чим же закінчилася маленька подорож наших героїв? Нумо дізнаємося🖋 — І заради цього ми півгодини перлися на цю гору?! — мимоволі і з явною ноткою незадоволення промовила Аріна. Дівчина очікувала побачити різне, але точно не стареньку теплицю. Не те, щоб їй було неприємне це місце, воно мало в собі певну родзинку, але поки що весь подоланий до цього шлях вона не виправдовувала. — Почекай, це ще не все, — з невеликою інтригою в голосі відповів на випад супутниці Роман і подивився з надією та проханням в її очі. І Аріна все ж вирішила дати цьому місцю другий шанс. Вони пішли вздовж скляної споруди, пробираючись через високу, давно ніким не кошену траву. Нарешті вони дісталися до протилежного кінця теплиці, за нею росло декілька ялинок, які перепліталися між собою і були подібні до вартових, що охороняють шлях далі. — Прошу, леді вперед, —розсуваючи ялинкові гілки в сторони та обережно притримуючи їх, сказав хлопець. Аріна сміливо зробила крок у невідомість і на декілька секунд застигла від подиву та захвату. Вона стояла на самісінькому вершечку невеликої гори, з якої було видно все місто. Сонце вже майже сховалося за небокрай, розмалювавши все довкола в неймовірне поєднання червоного, жовтогарячого та рожевого. Здавалося, ніби місто знаходиться на якійсь іншій планеті, далеко за межами людської цивілізації. — Неймовірно.. — єдине, що змогла вимовити дівчина в цей момент. — Теж так думаю, — донеслося десь збоку. Аріна перевела погляд на Романа, на мить від такої краси вона й забула, що він теж тут. Тим часом він дістав якийсь згорток зі своєї сумки та розгорнув його на землі. Це виявився один з тих пледів, з яких дівчина обирала в кав’ярні. — Сідай, перепочинемо, шлях сюди був дійсно непростим, — промовив хлопець, сідаючи на плед. Дівчина сіла поруч та знову почала задивлятися на небо, маленькі будівлі внизу, безкрайнє море – від усього цього майже неможливо було відірвати погляд. — Так ось яку ти екскурсію вирішив влаштувати, — з легкою усмішкою сказала Аріна. — Вибач, що не повірила тобі біля теплиці, але я тоді подумала, що тільки її ми сьогодні й побачимо. — Та нічого, не вибачайся, це цілком зрозуміла реакція. Я б так само сказав би на твоєму місці, якщо чесно, — спокійно відповів Роман. — Будеш чай? — Нічого собі, ти ще й чай при собі маєш. Може в тій сумці ще й повноцінна вечеря ховається? — зі смішинкою в голосі відповіла дівчина. — Не відмовилася б. — Вечері з собою, на жаль, не маю, але декілька печивок з собою все ж прихопив. Тут є з малиною, апельсином та горіхами. Обирай на свій смак, — промовив хлопець, розливаючи запашний м’ятний чай з термосу в паперові стаканчики. — Вау, малинове печиво я ще не куштувала. Це у вас у кав’ярні продають? — спитала Аріна. — Ні, це я вдома сам спік. Люблю імпровізувати зі смаками випічки, — проронив бариста. — А яке найнезвичніше печиво ти коли-небудь робив? — стало цікаво супутниці. — З мелісою, — охоче відповів хлопець. — Це була якраз сесія, а я десь вичитав, що меліса добре заспокоює. — І як? Допомогла меліса? — Якщо чесно, не дуже, певно мої нерви таким не візьмеш, — сміючись, сказав Роман. — Але, на щастя, з допомогою меліси чи без ту сесію все ж вдалося закрити. Так слово за словом пливла розмова, повітря наповнювалося ароматом м’яти, все довкруги поступово готувалося до сну, а Аріна відчула, що навіть далеко від дому можна знайти свої радісні моменти життя.

Вітаємо, мандрівники! ✨ Давненько не чулись, та в нашому світі повно цікавинок. Ось вчора відбулись Чарівні Обговорення "Адвоката Диявола" - мабуть, одні з найдивніших, та від того не менш теплі. Дякуємо кожному, хто прийшов ❤️ Для тих, хто не зміг прийти до нас через портал, надаємо альтернативний шлях - грайлист по книзі, що переносить в небезпечні, та від цього не менш цікаві світи. Запрошуємо до прослуховування 🎵 А голосування за наступну книгу місяця вже зовсім скоро, очікуйте новин! До зустрічі на манівцях Ex Libris 🛣 #Грайлист

Вітаємо, мандрівники!✨ Ось вас і знайшло продовження рубрики #Записникписьменника. Нумо повернемося до того місця, де зупинилися минулого разу📖 — Так, хочу, — з легкою посмішкою відповіла Аріна. — Чудово, — з ентузіазмом сказав Роман. У процесі розмови вони домовилися зустрітися в четвер ввечері біля кав’ярні, коли обоє звільняться від своїх справ. Сонце потроху хилилося до небокраю, а Аріна вже впевненим кроком у легкій літній сукні та з сумкою через плече прямувала до місця зустрічі. Думки в її голові линули одна за одною, їй було цікаво, куди ж вони підуть. Тільки но вона наблизилася до знайомої будівлі, як звідти вийшов хлопець. Замість звичного одягу бариста на ньому тепер були джинсові шорти та футболка. У його руках була сумка з якимось речами. — Привіт! — одразу привіталася дівчина. — Привіт-привіт, ну що готова до довгої пішої прогулянки та розкриття таємниць цього містечка? — поцікавився Роман, позручніше вмощуючи сумку в руках. — Звичайно, інакше б я не погодилася, — жартівливо відповіла Аріна. — Одразу попереджаю, що ми підемо дещо не по стандартному туристичному маршруту і доведеться трохи піднятися вгору. Ти не проти? — Не проти, — зі стрімко зростаючим інтересом сказала дівчина. — Тоді рушаймо. Вони відійшли від кав’ярні і пішли понад берегом. Цього вечора море було спокійним, одна за одною хвилі обіймали піщаний берег, звідусіль чулося легке цвіркотіння. Ось вони дійшли до невеличкої гори, порослої ялинками та соснами, і попрямували вгору. Аріна поняття не мала, що такого цікавого може бути на звичайнісінькій горі, але щось все одно штовхало її вперед та змушувало раз за разом переставляти ноги. Нарешті вони досягнули вершини, і Роман одразу впевнено пішов поміж ялинок, дівчина обережно рушила за ним. Коли ялинкові гілки перед очами зникли, Аріна побачила велику скляну теплицю, обрамлену деревом, пофарбованим у зелену фарбу, яка де-не-де вже почала відлущуватися. За виглядом теплиці можна було зробити висновок, що тут рідко хтось бував, але від неї віяло чимось таємничим та, на диво, знайомим. Дівчина мимоволі промовила…

Вітаємо, мандрівнику ✨ Сонячні і теплі дні навіюють бажання взяти кави й хорошу книгу та загубитися десь серед паркових алей на увесь день. А потім розповідати комусь свої теорії з приводу сюжету і довго доводити чому улюблений персонаж найкращий з усіх у книзі. Тож Ex Libris запрошує тебе на обговорення книги Ендрю Найдермана "Адвокат диявола". Разом обговоримо усі сюжетні повороти і мотивації кожного з героїв. А також вип'ємо чаю з печивом у хорошій компанії і подискутуємо про екранізацію книги. Коли? - 28 квітня о 13:30 Де? - 1 кімната на другому поверсі КМЦ Як доєднатися? - Заповнити формочку реєстрації і чекати листа з нагадуванням від Ex Libris 🔮 До зустрічі на обговоренні!

Вітаємо, мандрівники✨ Ми до вас з ВАУ-НОВИНОЮ В Ex Libris нарешті зʼявився Тік Ток акаунт🥳 *наконєц-то я дождався, скіки сидів ждав-ждав, але всьо-таки єсть* 👉🏻 Тиць сюди Тому з вас підписка, а з нас щоденний контент🫢 Лайки й репости вітаються (кхм обовʼязково), а особливо вітаються коментарі (за можливості)💘 P.s. ти вже можеш побачити книжку, яку варто прочитати за знаком зодіаку, та відео, на які ти 100% скажеш «життєво»!

Вітаємо, мандрівники! ✨ Голосування завершено. Книга обрала вас (або ви її) 📚 В березні читаємо «Адвокат диявола» - Ендрю Нейдерман. Обговорення відбудеться в кінці місяця, слідкуйте за інформацією, ви його точно не пропустите 😉

Вітаємо, мандрівнику ✨ Сесія вже скоро і дає про себе знати відблисками від палаючих дедлайнів. А погода на вулиці зовсім не налаштовує на роботу, заманюючи вийти на довгу прогулянку на природі чи просто робити щось для задоволення, а не для навчання. Тож пропонуємо тобі на кілька годин відволіктися від дедлайнів і письмових і приєднатися до перегляду "Мандрівного замку Хаула" разом з Ex Libris 🔮 Ми разом переглянемо фільм а потім його обговоримо у затишній компанії з чайочком і печивом. Якщо ви читали книгу і маєте що сказати про екранізацію- обов'язково приходьте! Коли? - 14.04 о 16.00 Де? - 1 кімната на другому поверсі КМЦ Як приєднатися? - Заповнити формочку реєстрації і чекати листа з нагадуванням від Ex Libris ✨ До зустрічі на обговоренні!

Вітаємо мандрівники! ✨ Марафон опитувань продовжується:). Ex Libris оголошує початок відбору книги квітня на Спільні Читання! ⏳ Що таке спільні читання? 🧐 Ми разом обираємо 1 книгу (голосувати можна за декілька, але переможе лише одна), читаємо її і обговорюємо на зустрічі в кінці місяця чи на початку наступного. Звідки взялися варіанти книжок? 😳 Можливість запропонувати варіант була на події (минулих обговореннях книги "Танці з кістками"). Я пропонувала/в варіант книжки, але його немає в голосуванні. Чому? 🫣 Ми уважно переглянули усі варіанти, якщо вашого немає в голосуванні, значить він або уже був на обговореннях, або не відповідає одній з вимог (книги немає в наявності, немає українського перекладу, занадто великий об'єм для прочитання за місяць, є частиною серії ітд) Дякуємо усім і з нетерпінням чекаємо на обговорення ❤️

Вітаємо, мандрівники ✨ Залишилось останнє опитування! Будемо раді вас усіх бачити 14.04 в неділю, а от о котрій годині відбудеться подія, обирайте нижче❤️

Вітаємо, мандрівники! ✨ З вами рубрика #ExRisus і сьогодні в нас твір Макса Кідрука. Як ставитесь до автора? Чи читали цю книгу? Діліться в коментарях ❤️

Вітаємо, мандрівники ✨ Це було дуже напружене голосування, але фільм обрано🎬 Тепер настав час обрати дату події!

Вітаємо, мандрівники ✨ Оце так голосування було, оце так боротьба! Та все ж жанр фентезі/фантастика вирвався вперед та переміг навіть крінж-кіно 🔥 Тож, вибір зроблено! Час переходити до наступного опитування 🫶