✙Resurgam✙

💬 Маю потребу допрацювати деякі польові проєкти, які навалилися і на які потрібен час, щоб довести їх до практичного результату, а після цього буду вимушений вирішити деякі питання зі здоров’ям, які не можу вже відкладати. Тож прошу вибачити, що не зможу вести блог декілька днів. Але два дописи, які заготував ще раніше, вийдуть у блозі (+ звіти за збори). Тож поки мене не буде — буду сподіватися, що всі голову триматимуть у прохолоді, ноги в теплі, а дупку, у разі потреби, в укритті. ❤ Бережіть себе, бо ви для мене важливі, навіть якщо сперечаємось, сваримось, дискутуємо — ви все одно мої співгромадяни, спільнота, частина України, і це, мабуть, та цінність, яку я намагався нести і хотів би, щоб була в нашому суспільстві. Resurgam ➰ Приєднуйся

Рубрика #Що_у_сусідів? (дайджест новин та інтересів України в них) * Буду намагатись робити щосереди таку рубрику коротких новин, які на мою суб'єктивну думку цікаві, але немає сенсу з них робити окремі дописи. 🇸🇰 Словаччина У V4 (Вишеградська четвірка) почала головувати Словаччина і на її першій зустрічі міністрів була присутня Японія. Для нас це цікаво тим, що підкреслює особливий інтерес Японії до регіону Східної Європи, а отже, й можливість працювати з Токіо над спільними інтересами. Зустріч міністрів закордонних справ країн Вишеградської четвірки та Японії стане першою за понад п’ять років і відбувається на тлі активізації економічних та політичних зв’язків Токіо з державами Центральної Європи. 🇭🇺 Угорщина ➡️Угорщина висилає десятьох співробітників російського представництва 8 вересня міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан повідомила, що десять співробітників московського представництва мають залишити країну після того, як угорські органи встановили їхню причетність до діяльності, несумісної з дипломатичним статусом, фактично звинувативши їх у веденні розвідувальної діяльності під дипломатичним прикриттям. Водночас Будапешт наголосив, що не розриває дипломатичних відносин із москвою і готовий зберігати необхідний діалог. Для України це цікавий підтверджувальний сигнал щодо планомірної політики Будапешта щодо витіснення кремлівського впливу (процес). 🇨🇿 Чехія Прем’єр Чехії Андрей Бабіш закликав країни Центральної Європи формувати коаліції всередині ЄС для спільного захисту інтересів регіону під час переговорів щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, зокрема у питаннях конкурентоспроможності та фондів згуртування. Бабіш наголошує на відновленні ролі Вишеградської четвірки й спільному опорі частині кліматичної та міграційної політики ЄС. Тут важливий аспект, що незабаром Україна планує запустити Карпатську ініціативу (України, Румунії, Словаччини, Угорщини, Чехії, Польщі, Австрії та Сербії) як регіональну ініціативу, тож паралельна активізація V4 може стати конкурентною та стримати ефект від запуску Карпатської ініціативи. Хоча за звичайних умов і нормального сталого партнерства України з V4 дві ініціативи могли б посилювати одна одну, але політична представленість V4 є частковою перепоною для цього. 🇵🇱 Польща Польща викликала московського посла через кремлівські гібридні операції в Європі та долучилася до активізації Німеччини та Франції Веймарського трикутника. На зустрічі міністрів закордонних справ 3 вересня сторони домовилися поглиблювати оборонну співпрацю та координацію протидії дезінформації, іноземному втручанню й гібридним загрозам; окремим напрямом відповіді на гібридні атаки Кремля залишилося поглиблення підтримки України. Загальний тренд минулого тижня у сусідів — це активізація регіональних партнерств як більш оперативних механізмів реакції на посилену гібридну війну Кремля та інших викликів. 🇺🇦 Головна необхідність для України — «не випасти» з цих активізацій, можливо, пріоритетно посиливши дипломатичну представленість саме в Центрально-Східній Європі та прискоривши запуск локальних регіональних ініціатив. Resurgam ➰ Приєднуйся

Дотискати: перекрити золоте повітря, поки є час Стан економіки та банківського сектора Кремля погіршується, ліквідні активи здебільшого виснажені, і тому Кремль переходить до використання єдиного ще широкодоступного методу покриття дефіцитів — продажу золота. 🔗 Світова рада золота зафіксувала, що Кремль став абсолютним рекордсменом за обсягами продажу дорогоцінного металу. З початку року Кремль продав 49,7 тонни золота, обсяг, який поступається лише дефолту 1998 року, коли рухнув ринок державних облігацій і Кремль був змушений продати 118 тонн. Причину називають відкрито — потреба покривати дефіцит бюджету. Але, попри рекордний продаж, варто відзначити, що Кремль має 2 240 тонн золота, тож ключова проблема для Кремля не в наявності / відсутності золота, а у вузьких для Кремля механізмах його конвертації та обмеженості ринку. Потреби бюджету потрібно покривати тут і зараз, а для цього необхідні високоліквідні активи. Золото ж у випадку з Кремлем має два обмеження: ринковий попит (тобто продати більше, ніж готові купити, не вийде), часткові санкції від ЄС, США та G7, що відрізали Кремль від найбільшої лондонської біржі, для прикладу. Це створило для Кремля дві залежності: від покупця і від каналів конвертації. Основним покупцем московського золота, ні для кого не секрет, є Китай 🇨🇳, але щоб продати золото, Кремль має юридично завести його на біржу. І для Кремля таких основних бірж є дві: дубайська (ОАЕ) та гонконзька (Гонконг). Саме туди направляються основні потоки кремлівського золота і після цього потрапляють до Китаю. Не тільки тіньовий флот, а й «тіньові» біржі Кожна подібна операція спрощує життя кремлівському режиму, навіть попри те обмеження, що ринок і покупець не готові купувати той обсяг і за тією ціною, які хочуть у Кремлі. Що ОАЕ, що Гонконг як комерційні центри дуже чутливі до санкційних коливань, бо біржі та фондові ринки зараз мають ознаки передкризового стану, а будь-які, навіть ситуативні, шоки впливають на поведінку учасників ринку. ⏩ Якщо дуже просто — потрібен публічний трек, а бажано реальні санкції від ЄС для комерційно-політичного удару по «надійності» цих двох бірж саме через обслуговування кремлівського золота. ➡️ І створювати такий трек у першу чергу — завдання України за логікою: санкції у 2022 році накладені на саме кремлівське золото, тож вторинні санкції (за сприяння в його реалізації) досі не були реалізовані. Ця тема випадає. У тому числі з українського дипломатичного та публічного треку: чи то в таємничому очікуванні, що ОАЕ охолодять відносини з Кремлем, що малоймовірно з огляду на те, що ця країна найбільше в регіоні сприяє обходу санкцій, реєстраціям тіньового флоту, продажу золота та побудові криптомережі розрахунків спільно з Кремлем, чи така ж історія з Гонконгом (мовчимо, щоб не образити Китай). ⏰На таймері останні пакети санкцій В ЄС, особливо головуюча зараз країна Ірландія, активно говорить про те, що в майбутньому підхід щодо санкцій трансформується з пакетного у більш точковий / галузевий через складність узгодження, у тому числі через потенційну зміну політичного ландшафту Європи у 2027 році. Тож, ймовірно, політично можливо прийняти пакетні санкції буде ще двічі: в осінньо-зимовий період 2026 року та весняний 2027 року. Чому важливі пакетні — через сприйняття. Такі мають більший поведінковий ефект для «комерсантів» з третіх країн. І дуже важливо, щоб у ці два пакети було піднято питання структур, що сприяють реалізації кремлівського золота. Оскільки не факт наявності золота у Кремля, а саме швидкість і біржова логістика — є вузькими місцями. І якщо у минулі роки були більш нагальні санкції, з огляду на те, що Кремль покладався на інші активи, і відповідний медійний, політичний, дипломатичний тиск був сконцентрований на вищих пріоритетах, то зараз важливо вчасно відстежувати необхідність зміни пріоритету (що ми з Вами і робимо). Зараз удари по логістиці конвертації золота мають стати пріоритетом, бо це все стає все більш важливим фактором для Кремля. А що важливо для Кремля, то важливе для нас (з одним нюансом). Політично зручний час для тиску — не гумовий. Логіка проста: перешкоджатимемо реалізації золота — ускладнимо завдання Кремлю зводити бюджет — більші виклики = більша ймовірність критичних управлінських помилок. Resurgam ➰ Приєднуйся

🇫🇷 Ле Пен і Барделла: тактика «злий» і «добрий» політик до України чи дві різні течії в одному блоці? 🗣 Нещодавно Барделла заявив, що Франція не покине Україну, навіть якщо перемогу здобуде Ле Пен — кандидатка від партії «Національний фронт», яка претендує на посаду президента замість Еммануеля Макрона. Один з лідерів Національного фронту не заперечував необхідність підтримки України, але хоче, щоб вона була «прагматичною», а не «благодійністю». Барделла, який до пом’якшення вироку Ле Пен був основним кандидатом від Національного фронту, а зараз розглядається як основний претендент на прем’єрство в майбутньому, зробив заяву, яка просякнута закликом до «прагматизму», але ця заява різко контрастує з заявами наближених до Ле Пен політиків. Для прикладу, декілька днів тому віцепрезидент партії Луї Аліо заявив, що у разі перемоги «Національний фронт» може припинити підтримку України. Заява ж Барделли контрастує із заявою віцепрезидента партії, і тому ж постає питання: ▶️ 1. Це гра на публіку в «поганого» і «доброго» поліцейського для того, щоб частка виборців вірила в ореол «не такої прокремлівської Ле Пен». ▶️ 2. Або це демонстрація, що в «Національному фронті» є дві течії: стара (прокремлівська) та більш молода (прагматична) на чолі з Барделлою, який розглядає зміну підходу до допомоги Україні, але не заперечує факт її надання. Барделла висловив думку, що Україна могла б за допомогу від Франції надавати щось натомість, або, як мінімум, гарантувати, що фінансова допомога, яку вона отримує від європейських країн, використовуватиметься виключно для закупівлі обладнання в оборонній промисловості тих європейських країн, які надають підтримку. До речі, ідея Барделли не є особливою. Насправді цю ж позицію неодноразово відстоював уряд Макрона, наполягаючи на вимозі прописати в допомозі Україні від ЄС зобов’язання закупівлі обладнання за європейський кредит тільки в країнах Європи, а не у США (зрештою, цю вимогу пом’якшили). ➡️ За перший варіант (поганий/злий) говорить висока недовіра до «Національного фронту» та досвід їх заяв на підтримку Кремля раніше. Плюс, електоральна логіка не завжди відображає політичний намір. Тобто, те, що Ле Пен уникає занадто сильно критикувати Україну, як раніше, може говорити не стільки про її політичну «зміну», скільки про електоральну потребу. ➡️ За другий же варіант говорить той факт, що Барделла, який мав би балотуватись і мав високі шанси на перемогу, з поверненням Ле Пен вимушений її підтримати. І підтримує, хоча не всі в партії задоволені заміною кандидата на Ле Пен, яка має високий антирейтинг, але в період виборів поки не готові до заяв/дій, які могли б розколоти рух, що має найвищі за весь час існування шанси на перемогу. Але за той час, поки Ле Пен була в судах, довкола Барделли сформувалась своя команда і група всередині «Національного фронту». Тож він може виступати як автономний політик, а від того його погляди можуть розходитись зі старими функціонерами. Тим паче, ми вже окремо з Вами розмовляли про Барделлу, що хоч він приналежний до тієї ж течії, що й Ле Пен, але центристи навіть розглядали можливість ситуативного партнерства з ним через більший конструктив його поглядів (що не подобалось старим лепенівцям, які критикували «занадто молодого і недосвідченого Барделлу, якому пудрять мозок»). Який з варіантів є правильним, перевірити можна лише на практиці у разі перемоги Ле Пен, ймовірність чого висока, але не настільки, щоб казати про «гарантовану перемогу». У будь-якому разі зараз ми можемо зафіксувати, що є ймовірність, що в «Національному фронті» група Барделли може стати містком для збереження підтримки України Францією, хоч і зі зміною підходу до цієї підтримки — до більш прагматичного, на думку Барделли. Resurgam ➰ Приєднуйся

❤ Спільното, ми з Вами завершили збір на закупівлю спеціальної тканини для якісних маскувальних сіток, які Sitka Community вже багато років робить для наших військових на обладнанні з лазерної порізки та БЕЗОПЛАТНО передає їх у військо. ⏩ Зібрали 256 334 грн з необхідних 250 000 грн. 🗒 Фінальний звіт на PayPal в рамках збору. Звіт №1 тут. Звіт №2 тут. Надійшло 583$ та 100€ відповідно кошти у розмірі 25 914 грн та 5 148 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆 Всім, хто долучився до збору, щиро дякую ❤ Resurgam ➰ Приєднуйся

🇮🇹 Вибори в Італії: для України дієвої альтернативи Мелоні — немає 💬 Оскільки є запит на короткий щотижневий дайджест про виборчі тенденції у Франції, Італії, Іспанії, де вибори відбудуться у 2027 році. То, перш ніж запустити цей розділ, по кожній країні буде окремий пост як цей, у якому зафіксуємо базові речі. Почнемо з Італії, де вибори відбудуться у вересні 2027 року. Попри те, що хоч час від часу в українському інформаційному полі можна було побачити вибухи невдоволення заявами чи політикою Мелоні щодо України. Факт в тому, що окрім неї немає жодної політичної сили, яка б мала достатню вагу, щоб втримати партнерський вектор Італії щодо України.   Мелоні зуміла забезпечити підтримку України попри наявність у власній коаліції партнерських до Кремля партій «Ліга» Сальвіні та трохи менш партнерської до путіна берлусконійської «Вперед, Італія».   Попри критику як з боку опозиції, так і власної коаліції Мелоні тиском та декретами продовжувала надавати військову та в рамках ЄС фінансову підтримку України. Іспанське видання El Pais з посиланням на італійську пресу та власні контакти описало всю важкість маневрування Мелоні, де вона, вимушено приховуючи та не афішуючи, продовжувала зберігати підтримку України попри шалений тиск і критику на неї за це. У тому числі йдеться про новий пакет допомоги, вміст якого публічно знову не оголосять, щоб не викликати критику та спекуляції.   Давайте розглянемо основних політичних гравців в Італії, зафіксуємо їхній статус (урядова/опозиційна), орієнтацію Україна/Кремль, поточний рейтинг і цікаві деталі. І це стане основою для майбутніх щотижневих оновлень⤵️   ✅ 1. Брати Італії (Fratelli d’Italia, Мелоні) — рейтинг 27–30% з тенденцією до відновлення, урядова, за час урядування центрувалася і тепер радше є класичною правою партією, ніж праворадикальною, або десь «між». Завдяки позиції Мелоні залишається партнерською до України.   ✅ 2. Партія «Демократів» (Partito Democratico, Еллі (Олена) Шлайн) — рейтинг 19–22%, поступово нарощують підтримку, соціал-демократи, головна опозиційна сила до уряду Мелоні. Родина батька Шлайн, який є американцем єврейського походження родом зі Львівщини (тому за паспортом Олена). Виступає за підтримку України в економічній та військовій сферах, підтримує українську євроінтеграцію тощо. Є, звісно, групи в партії, скептичні до України, але їх вплив не має значення. Тому головна опозиційна сила теж є партнерською до України.   🔄 Але в чому вся суть: чи переможуть «Брати Італії», чи «Демократи» — і тим, й іншим потрібні партнери для більшості та уряду. І тут для України найскладніше, попри те, що дві провідні партії зберігають проукраїнський курс, далі ризики зростають.   ❌ 3. Партія «5 зірок» («Movimento 5 Stelle», Джузеппе Конте) — рейтинг 12–14% з тенденцією до падіння, популістична партія, антиістеблішментна (найсмішніше, що її очолює експрем’єр). Представники партії відвідували окупований Крим. Виступають за зупинку військової та фінансової допомоги Україні (залишаючи місце лише для гуманітарної). У 2018 році разом з «Лігою» вносили пропозицію про скасування санкцій проти Кремля. Чітко виражена промосковська, хоча інколи намагається приховати це.   ❌❌ 4. Партія «Національне майбутнє» («Futuro Nazionale», Роберто Ванначчі) — рейтинг 7–9% з тенденцією до зростання, новостворена партія у лютому 2026 року, радикально права популістична партія, заснована генералом Ванначчі шляхом виходу з «Ліги». Найбільш прокремлівська партія і найбільша небезпека для України. Скоріш за все, створена з втручанням Кремля для майбутнього блокування можливості Мелоні надавати підтримку Україні у разі її перемоги (про це в кінці). ⭕️ 5. Партія «Вперед, Італіє» («Forza Italia», партія, заснована Берлусконі, лідер партії міністр МЗС Італії Антоніо Таяні) — рейтинг 7–9% з тенденцією до падіння, урядова, права партія. Традиційно вважається партнерською до Кремля через зв’язки ще експрем’єра Берлусконі з путіним. Але зараз в партії відбувається оновлення, хоча представленість інтересів Кремля та інколи критика саме обсягів допомоги (не факту) Україні зберігається. Тому її статус радше «мімікруюча», яка буде вести політику залежно від обставин. Не можна назвати суто промосковською чи партнерською до України. Прагматистська. ⭕️ 6. Партія «Альянс зелених і лівих» (AVS, співкерівництво) — рейтинг 5–7%, опозиційна, ліва, лівоцентристська. Проблема для українських інтересів у цій партії в тому, що хоч вона засуджує Кремль за вторгнення, але її пацифістська ідеологія сприяє реалізації інтересів Кремля. Для прикладу, Альянс не виступає проти підтримки України як такої, але виступає проти постачання зброї, а саме цей аспект є ключовим для Кремля. Тому можна віднести до «нейтральних», але з тенденцією до несвідомого сприяння інтересам Кремля через ідеологічну заангажованість.   ❌ 7. Партія «Ліга» («Lega», Маттео Сальвіні) — рейтинг 4–6% із тенденцією до падіння, особливо після входу Ванначчі. Урядова, крайня права. Під тиском Мелоні вимушені приймати факт допомоги Україні, але за будь-яких інших обставин будуть блокувати. Чітко виражена промосковська, із договорами партнерства з «Єдиною росією», поїздками на окуповані території, зі спробами знімати санкції з Кремля тощо.   Є ще близько 3–4 партій, які можуть потрапити до парламенту невеликими представництвами, але з ними будемо знайомитись в міру потреби.   ➡️ Загалом ми маємо дві провідні сили «Брати Італії» Мелоні і «Демократи» Шлайн. І та, і та сили будуть виступати за підтримку України, але ключовим для них питанням буде «як забезпечити більшість» і «яка і з ким ця більшість буде» (важливо для України).   «Демократи» станом на зараз не мають достатньо рейтингу і союзників, щоб створити більшість (хоча вище, не описаних 3–4 партій є ще «центристський блок»). Але це ще на додачу до того, що ще значно потрібно нарощувати рейтинг «Демократам» до перемоги. А союзників в потенційну коаліцію: • а) явно недостатньо; • б) мають своїх «тарганів» щодо підтримки України.   ➡️ Найближче до успіху Мелоні, і тільки вона має дієвий досвід примушування україноскептиків («Вперед, Італіє»), а в деяких випадках прямих прихильників путіна («Ліга») — приймати факт допомоги України від Італії. Але результат її потенційної правої коаліції («Брати Італії» + «Вперед, Італіє» + «Ліга») — на межі необхідного. Більшість, яка стала ще важчою через падіння рейтингу «Ліги» після виходу Ванначі. ⏩ Про Ванначчі обіцяв розповісти, в чому там особливість.   Вихід Ванначчі, скоріш за все, відбувся за сприяння Кремля, оскільки у разі його гарного результату, Мелоні постане перед фактом необхідності його залучення (якщо спільного результату поточної коаліції не вистачить) через ідеологічну близькість порівняно з іншими. І очевидно, Ванначчі висуне умови блокування допомоги Україні. Оскільки «Ліга» Сальвіні хоч постійно критикує Мелоні за підтримку України, але на практиці не перешкоджає цьому критично. Тож Кремлю «дуже вчасно» підвернувся Ванначчі.   При цьому це дуже схожа історія з виходом Сари Вагенкнехт з «Лівих» у Німеччині — виведенням найбільш радикального, промосковського крила в самостійний проєкт. Це відбулося в момент, коли у «Лівих» відбулося омолодження партії, за яким слідувала позитивна зміна позиції щодо України. Тоді, за сподіваннями Кремля, Сара мала стати «золотою акцією» і поховати «омолоджених Лівих», не давши тим пройти в Бундестаг, а саму конфігурацію в Бундестазі підставити в залежність від волі її проєкту (ідеальний варіант). І так було десь 3/4 шляху, але за останні тижні «Ліві» значно наростили підтримку й отримали 8,5%, а Сара провалилась, набравши 4,7% та не пройшовши до Бундестагу. Хоча був момент, коли її підтримка була до 10%, а Ліві не проходили.   Але про що мова: за характером, задумом, контактами, пов’язаністю з Кремлем ситуація із Ванначчі в Італії ідентична ситуації Сари Вагенкнехт в Німеччині. Мета якої — отримати такий результат, щоб стати «золотою акцією», без якої Мелоні не зможе. При цьому зростання Ванначчі зрізає спільний рейтинг потенційної коаліції Мелоні, ускладнюючи їй формування вже більшості, що була під управлінням Мелоні.   Ну а далі будемо щотижня дивитись та оновлювати ситуацію. * статистика в коментарях Resurgam ➰ Приєднуйся

💬 Записав відео про бюджет України і черговий дефіцит коштів: чи дійсно все так критично, чи є важливі нюанси, без яких не можна розглядати цю тему, щоб зрозуміти, чи «всі ми помремо». А нюансів багато: дипломатичні, військові, політичні, економічні та електоральні, які створюють цю ситуацію та роблять тему актуальною саме зараз і пояснюють потребу в нагнітанні. Тож, у кого є час та цікавість до цієї теми, запрошую до перегляду ❤ ———————————————— 🎞 Дивитись відео — https://youtu.be/GU86amJyVJE ———————————————— Resurgam ➰ Приєднуйся

🇩🇪 Парадоксальність перемоги AfD у Саксонії-Ангальт: перемога з головним болем А парадоксальність у тому, що перемога може принести в перспективі правопопулістичній партії більше проблем, ніж успіху, і ось чому. 📌 По-перше, ціль монобільшості не досягнуто. Перемога AfD була очікувана (40+%), питання було лише в тому, чи буде вона здатна сформувати монобільшість у федеральній землі. Теракти в Берліні, міграційна криза в Сеуті, кремлівські саботажі на аеродромах та енергетичних об’єктах та дезінформаційні кампанії радше підтримали прогнозований рейтинг, але не сприяли вирішальному ривку до монобільшості. AfD може сформувати або коаліцію із BSW Cари Вагенкнехт, або уряд меншості за підтримки тих же BSW. І той, і інший варіанти є проблематичними як через ідеологічну розбіжність, коли праві популісти мають взаємодіяти з лівими популістами, так і у разі уряду меншості він стане дисфункціональним, постійно потребуючи BSW. Союз із «лівими» явно розчарує радикальне крило AfD не тільки в рамках федеральної землі, а всієї країни, бо медійна увага до формування, ймовірно, першого уряду AfD, буде прикута неабияка. BSW натякали, що готові до співпраці з AfD, і це зрозуміло, бо це єдина можливість конвертувати свої 5,2% у «щось», питання чи AfD готові пожертвувати частиною загальнонаціонального рейтингу і ще й далі стати заручниками 5% BSW. 📌 По-друге, підтвердження, що Brandmauer («вогняна стіна») ще функціональна навіть під тиском високого результату AfD: всі партії ХДС, СДПН, Зелені, Ліві — виключили можливість співпраці з AfD. 📌 По-третє, ХДС знімає з себе політичну відповідальність за майбутню нестабільність у землі. Депутатів ХДС, СДПН, Зелених та Лівих не вистачає, щоб сформувати більшість, бо в іншому випадку на християнських-демократів з одного боку чинився б тиск щодо спроби «створити більшість у 4 партії», а з іншого — той же тиск від виборця, «який би не хотів бачити кооперацію своєї партії з тією чи іншою». 📌 По-четверте, навіть якщо AfD завдяки BSW вдасться затвердити уряд меншості, не зрозуміло як він буде функціональним без необхідної підтримки в ландтазі.  📌 По-п’яте, навряд результат в Саксонії-Ангальт підірве посаду канцлера Мерца, ризик чого я попередньо описував, бо результат є незадовільним, але не катастрофічним, щоб вдаватися до радикальних кроків, непритаманних німецькій політичній системі.   Це з позитиву. ⏩ З негативу — те, що AfD та BSW, хоч ідеологічно різні групи, але їх об’єднує одне — любов до путіна та Кремля. Дана федеральна земля важлива в оборонному та логістичному плані, і хоч Мерц з метою електорального ефекту підв’язував, що уряд AfD у цій землі може призвести до того, що Німеччина не зможе виконувати функції в НАТО, — це і перебільшення, але й ризик, бо якщо в політичних та економічних питаннях AfD та BSW мають ідеологічно різні підходи, то в питаннях підриву обороноздатності та перешкоджанні Берліну виконувати функції в рамках НАТО та підтримки України — тут у них ідеологічна ідилія.  Але поки треба дочекатись, яким шляхом піде процес, бо рівні шанси має як уряд меншості, так і коаліція AfD з BSW, а також перевибори.  ❓Що ще важливого? 🔗 1. Не екстраполюйте результат в Саксонії-Ангальт на всю Німеччину як підтримку AfD. Саксонія-Ангальт у східній Німеччині — це центр AfD, тому за нею якраз доречно міряти верхню межу. До «центру впливу AfD» окрім С-А, ще входять федеральні землі Тюрингія (Ерфурт), Саксонія (Дрезден), Бранденбург (Потсдам) та Мекленбург-Передня Померанія (Шверін). Це ядро AfD, тобто колишні землі НДР. Балансують їх кількісно більш густонаселені райони західної Німеччини, де підтримка AfD у рази нижча. 🔗 2. Наступні вибори до місцевих парламентів земель відбудуться у Мекленбург-Передній Померанії 20 вересня, і вони також важливі з тих же причин, що й вибори в Саксонії-Ангальт. 🔗 3. Ну і головне — не забувайте, що поки ознак розпуску Бундестагу немає, то вибори до нього відбудуться у 2029 році. Але важливо, щоб через місцеві вибори в Бундесраті (не плутайте з Бундестагом) AfD не отримали можливість гальмувати/блокувати рішення. Resurgam ➰ Приєднуйся

🇺🇸 Кульгавий дак: давайте тричі подумаємо, ніж лестити Трампу і його представникам сьогодні   💬 Дуже часто можна зустріти думку в мережі, що ті, хто критикують посланців Трампа чи його дипломатичні спроби, просто «хочуть продовження війни». Навіть якщо просто відкинути той факт, що заяви з Кремля чітко дають зрозуміти ефективність цих спроб, то й самі американці насправді у цих спробах зараз не зацікавлені у завершенні війни — вони зацікавлені в отриманні політичних та електоральних балів, які забезпечує показовість цих спроб.   Якщо минулого року «дипломатична» активність, а точніше тиск на Україну, був обумовлений мотивом отримати «швидку угоду» без урахування того, що в ній, головне — сам факт угоди на шляху до Нобелівської премії миру, то зараз ця активізація обумовлена навіть не прагненням досягти угоди, а просто бажанням перекрити власні провали напередодні виборів, відвернувши медійну увагу.   Кульгавий дак, якого не сприймають   На американських та європейських медіа виходили цілі серії статей про те, що більшість країн, особливо авторитарних, все менше сприймають заяви та погрози Трампа, оскільки в більшості випадків працює принцип ТАСО (Трамп завжди дає задню), а з наближенням мідтермів все більше акторів розуміють, що американський президент може втратити владу і стати ще більш кульгавим.   Це обумовлює те, як сприймають Трампа. Точніше, те, ким його не сприймають. Особливо в тих регіонах, де він провалився. 🇮🇷 Іран, або точніше частина його еліт, попри шалену економічну кризу і при цьому наявну угоду в інтересах Тегерана на столі, — чекає виборів у США, що відбудуться на початку листопада.   Ця стратегія частини еліт Ірану обумовлена бажанням дочекатися політичного послаблення Трампа у США і спробувати отримати ще більше, ніж вони мають на столі зараз. 🔄 Щоб збільшити ймовірність програшу республіканців і для послаблення Трампа, Іран обиратиме цими місяцями загострення, причому на декількох фронтах: продовжиться блокування протоки, частково відновляться ракетні обстріли (що вже відбулось), активізується проксі-мережа (єменські хусити почали локальні наступи) — все це лише з метою погіршити електоральне становище республіканців і Трампа та підкреслити їхню недієздатність як на Близькому Сході, так і у вирішенні більш близьких для пересічного американця проблем, таких як ціни на пальне та інфляція. Погрози Трампа епічно натиснути на Іран завершились тим, що Пентагон епічно заборонив своїм структурам використовувати початкову назву операції «Епічна лють», а вимагає використовувати назву «закордонні операції в зоні відповідальності CENTCOM».   Спроба Білого дому перемкнути увагу з Близького Сходу на російсько-українську війну   Здавалось, горить ситуація на Близькому сході, де президент Трамп має аж цілого спецпредставника Стіва Віткоффа, посада якого називається «спеціальний посланець президента з питань Бл. Сходу», то що він знову забув у Кремлі?   Річ у тім, що, скоріш за все, візит голови ЦРУ Реткліффа був тією унікальною спробою Білого дому (або частини його) натиснути на Кремль повідомленнями про його стан, донести напряму чи через оточення путіну про цей економічний стан (така ж наївність, що там це почують, як і стратегія минулого року відділити Кремль від Пекіна), тощо. Кремль всіма можливими жестами продемонстрував своє «фє»: від путіна, що переніс свій графік під Реткліффа, але за повідомленнями, так і не зустрівся, дізнавшись про предмет розмови, до кремлівських заяв після.   А чому? Бо окрім того, що путін не збирається завершувати війну, інший момент, як і в Ірані, в Кремлі розуміють «кульгавість» Трампа. Але є одна відмінність. Якщо Іран чекає на ще більш кульгавого Трампа, то Кремль, навпаки, більш кульгавого Трампа розглядає як ризик через можливість зміни статусів-кво в американській політиці. ❓Тож чому тоді Кремль не дав бажане Трампу через Реткліффа?  Дипломатична культура Кремля базується на «пацанських понятійках», вислови яких часто і прямо використовує ця дипломатія. Тож не кульгавим американцям у Кремлі про проблеми Кремля розповідати чи попередження робити.   🔄 Але при цьому Кремль готовий підігрувати Трампу в його цілях перемкнути медійну увагу з Близького Сходу на події в Україні. Для Трампа на цьому треку гарантовано можна отримати лестощі з боку Кремля і ще більш гарантовано — з боку України, які той використовуватиме для приховування власної кульгавості. І якщо Кремлю вигідно давати можливість приховувати кульгавість Трампа перемиканням уваги з регіону на регіон, то чи вигідно це Україні? Якщо чим вищий ступінь кульгавості Трампа буде досягнуто у листопаді — тим з більшою ймовірністю можна розраховувати на тиск, а не лестощі у бік Кремля (як мінімум через шанс зміни статусів-кво в американській політиці).   💬 Тож я б тричі подумав, чи називати, робити заяви після візиту Віткоффа-Кушнера до Києва, називаючи цю подію «визначною», «конструктивною» та іншими формами дипломатичних лестощів (навіть протокольних), що надалі будуть використані Трампом в електоральних цілях. Чи краще зберегти стриманість, сухість і критичність до результатів, щоб не надавати інструментів технологам Трампа. Замість марних сподівань, що наші лестощі оцінять в Білому домі і це вплине на рівень відносин. Resurgam ➰ Приєднуйся

💬 «На пенсії я буду згадувати зустрічі в Бундестазі з Гітлером, як найкращі та найбільш незабутні часи», — Віткофф Чембурек Resurgam ➰ Приєднуйся

Вчергове продавлена Набіуліна: дуй-дуй і отримаєш вибух ➡️ Цього тижня Мінфін з першого аукціону залучив 1 трлн рублів у борг (2/3 від квартального плану), що могло сприйнятися «як стійкість» і запас міцності банківської системи Кремля. Але є нюанс. Великі нюанси і їх декілька. У серпні ми з Вами розбирали тенденції, що Мінфін повністю провалив третій квартал, залучивши замість 1,5 трлн рублів тільки 10 млрд. Більш детально про це повторювати не буду — можна почитати тут, але виокремлю з того допису висновок, що Мінфін спробує / буде змушений зробити три дії, якщо попит на облігації федерального займу (ОФЗ) не відновиться: ▶️ 1. Запропонувати банкам кращі умови щодо ОФЗ, щоб спонукати їх викупити борг. Це ділиться на два підпункти: дати кращі умови та запевнити в прогнозованості ключової ставки (збереження, а краще зниження). ▶️ 2. Отримати рішення завдяки тиску на ЦБ — профінансувати банки (фактичний друк). Усі ці механізми Мінфін таки використав для отримання попиту, але є великі нюанси: 📌 Мінфін запропонував банкам флоатери — боргові папери з плаваючим купоном. Для банків — це найбільш бажані боргові папери, бо незалежно від інфляції / ключової ставки самі банки отримають більший захист прибутку. Для уряду ж це означає «дорогі гроші», які стають ще дорожчими, якщо з якихось причин ключова ставка ЦБ буде підвищуватися. У середньому 1% ключової ставки вгору коштує бюджету близько 500 млрд рублів за вже наявні боргові папери, зокрема флоатери. Через вартість та ризики цього механізму останній раз Кремль використовував цей механізм торік, коли було потрібно швидко покрити дефіцит. 📌Мінфін (точніше, уряд) за допомогою тиску спромігся отримати від Набіуліної запевняння, що вона «не буде підвищувати ключову ставку», а збереже її. Це дозволяє Мінфіну запевняти уряд, що «не буде зростати вартість обслуговування боргу» від нових боргових паперів (саме флоат-паперів). Але у всьому цьому важливо те, що це втручання у монетарну політику, яке ніколи гарно не закінчувалося. 📌 І третє — найголовніше. Всього вищезазначеного не було достатньо, щоб відновити попит на боргові папери уряду. Мінфін продавив ЦБ на емісію, використовуючи для цього механізм РЕПО, який вже зі звичайного інструменту став бульбашкою (про сам механізм почитати можна тут). ➡️ У той момент, коли було відкрито аукціон, щоб Мінфін міг взяти в борг, саме в той момент Центральний банк московії залив у банки 953 млрд рублів — рівно ту саму суму, на яку власне банки дали в борг уряду. Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів та ексзаступник голови Центрального банку іронічно відреагував:

«Співпадіння? Не думаю».

❓Які можемо зробити висновки? ЦБ більше не є незалежним регулятором — це раз. Два — достатнього попиту на боргові папери немає (всі механізми використані). Попри всі використані стимулювальні методи, реальним фактором стало лише: пропозиція «дорогих грошей» і те, що сам же ЦБ заплатив за це — це емісія в бульбашку. Три — це означає, що в банках немає ліквідності (вільних грошей). На вересень нестача ліквідності в банках сягнула 2,6 трлн. Чотири — головне, механізм РЕПО зі звичайного банківського та фінансового інструменту перетворився на бульбашку у стилі «МММ», яка сягнула нездорових 5,3 трлн. При цьому ще на червень 2025 року там було 0,6 трлн, а вже за рік — 5,3 трлн. Прогресія більш ніж показова. Банківський сектор має всі ознаки кризи: нездатність запропонувати попит на борг уряду, криза ліквідності, окремо погіршення кредитних портфелів банків тощо. І оскільки, я впевнений, що буде питання, коли це все призведе до більш масштабних наслідків, зазначу: параметр такий, що Кремль станом на зараз вже вичавив всю банківську стійкість і регуляторно відтерміновує «вибух», бо приховував дисбаланси. Тож є два базові сценарії (з допоміжними їх 5). 🔗 Перший — це шок як прискорювач. Тобто подія, яка викриє всі дисбаланси впродовж 3–6 місяців. Шоки, які це можуть зробити: 🛑Значне падіння цін на енергоресурси. Достатньо було б 40–45$ на Urals. І це було б, але «дякуємо» близькосхідним стратегам. 🛑Значне прискорення інфляції, зокрема через зовнішні (кінетичні) фактори. Це можливо, але потрібно довести вплив інфляції до двозначних %, а для цього потрібно в рази масштабніші засоби «кінетичного впливу». 🛑Провокування панічних настроїв — основним фактором чого є мобілізація саме зразка 2022 року (так-то вона і так йде). 🛑Масштабні санкції з боку США (в принципі, закону Грема-Блюменталя було б достатньо, якби його прийняли, і головне — за сценарію, що далі б Трамп не спотворив його застосування). Є й інші шоки, але немає вже символів. 🔗 Другий сценарій — це дозрівання кризи (так, криза вже є), але дозрівання саме до вибухового явища у поточній ситуації. Це важко спрогнозувати через нестачу даних, які закриті. Але, за оцінкою, саме вибухове явище при ситуації без змін може статися наприкінці першої половини 2027 року, що якраз символічно співпаде із закінченням контракту Набіуліної (у червні). ⤴️ Прискорити вибух можуть вищеперелічені шоки, але й відтермінувати — високі ціни на енергоносії (понад 100 Brent) чи пом’якшення санкцій. Але у будь-якому разі Кремль вже на ґанку вибору між: банківською системою чи політичними цілями. І те, і те — вибір між поганим, і вплине на здатність вести війну, або її масштаб. Питання тільки, що обере Кремль і яким буде перелік наслідків. Resurgam ➰ Приєднуйся

#ПочитатиНаВечір Дайджест матеріалів Resurgam, які вийшли на resurgamhub та які ви могли пропустити ⤵️ Просування джихадистів у Малі змушує ECOWAS міняти оборонну політику (Аналітична стаття) Автор: Галіаскаров Микита, стажер аналітичного Центру Resurgam за напрямом Західна Африка Стаття аналізує, як активізація джихадистського угруповання JNIM у Малі та поширення загрози на прибережні країни Західної Африки змушують ECOWAS переглядати підходи до регіональної безпеки. Автор розглядає слабкість попередніх механізмів боротьби з тероризмом, вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з організації, проблеми фінансування та перспективи створення нового антитерористичного контингенту. Доступна до прочитання: українською ————————————————— Як Україна, Молдова та Румунія розвивають Одеський трикутник (Експлейнер) Автор: Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи 27 серпня 2026 року президентка Молдови Мая Санду в рамках формату «Одеського трикутника», прийняла в Кишиневі президента Румунії, Нікушора Дана, та президента України, Володимира Зеленського. Сторони обговорили питання транспортної, енергетичної інфраструктури, координації дунайських портів, водних ресурсів та безпеки. Розбираємось як змінився Одеський трикутник з моменту його створення як регіонального формату у сферах безпеки, логістики та енергетики. Доступна до прочитання: українською ————————————————— Парламентські вибори в Італії 2027 року: ключові політичні тенденції (Аналітична стаття) Автор: Микита Носік, стажер аналітичного Центру Resurgam Стаття аналізує політичні розклади напередодні парламентських виборів в Італії 2027 року, які можуть стати першим серйозним викликом для Джорджі Мелоні справа. Автор розглядає конкуренцію між «Братами Італії», Lega та новою партією Роберто Ванначчі Futuro Nazionale, а також перспективи лівоцентристської опозиції. Окрему увагу приділено новій виборчій системі, можливим коаліційним сценаріям і позиціям основних політичних сил щодо підтримки України. Результати виборів можуть визначити не лише майбутній уряд Італії, а й її подальший курс у ЄС та політику щодо України. Доступна до прочитання: українською, англійською ————————————————— Швеція обирає французькі фрегати. Чого може навчитись Україна? (Експлейнер) Автор: Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи 31 серпня прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і президент Франції  Емануель Макрон підписали угоду про придбання Швецією 4 фрегатів французького виробництва, вартістю  4,3 млрд євро. У ході візиту міністри оборони обох країн Пол Йонсон та Катрін Вотрен також підписали угоду про співпрацю у галузі ОПК. Пояснюємо, чому Швеція обрала саме французький проєкт, як це рішення вписується у ширшу картину довгострокової співпраці між шведським і французьким ОПК і чому це важливо для України. Доступна до прочитання: українською ————————————————— Архітектура влади країн Вишеградської четвірки (Аналітична стаття) Автор: Дмитро Ананьєв, штатний аналітик аналітичного центру «Resurgam» з політики країн Західної та Центральної Європи Стаття присвячена порівняльному аналізу державного устрою та інституційного балансу влади у країнах Вишеградської четвірки (V4) — Польщі, Угорщині, Словаччині та Чехії. На основі актуальних політичних кейсів (зокрема формування уряду Петера Мадяра в Угорщині після виборів 2026 року та протистояння президента Кароля Навроцького з урядом Дональда Туска в Польщі) автор розкриває, чому однакові за назвою посади забезпечують принципово різний рівень реального впливу. Доступна до прочитання: українською 🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram 🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

💬 Я так розумію, Кремль поцілив у будівлю СБУ, щоб у Віткоффа було побільше відмазок, чому він боїться їхати в Україну. Бо завдання ж того — з’їсти чебурек, послухати продовження історії про печенігів, взяти кремлівську локшину, яку буде вішати Трампу, баночки червоної ікри, як минулого разу, та, рахуючи 12 трлн доларів віртуальної угоди, про яку якось забув горе-лобіст, знаючи, де в Кремлі не гостьова вбиральня, але не знаючи, де на мапі Донбас, — поїхати розповідати Трампу про біг-біг діл. Resurgam ➰ Приєднуйся

Чи встоїть Каллас (продовження): німці завдали удару? Попередній допис по темі і контексту можна почитати тут 🇩🇪 Німеччина просуває план підпорядкувати Європейську дипломатичну службу (EEAS), яку очолює Кая Каллас, безпосередньо Європейській Комісії (Урсулі ф-д Ляєн). Між якими й так триває довготривала напруга, де однією з причин є і саме ця ситуація. Прихильники ідеї (Німеччина та низка інших країн) стверджують, що створення EEAS як окремої інституції було тимчасовим рішенням 15 років тому, і зараз потрібно сконцентрувати внутрішню і зовнішню дипломатію в одному центрі — Європейській Комісії, яка б представляла ЄС. Зараз ЄС на зовнішній арені фактично представляє як Єврокомісія, так і Європейська дипломатична служба, й інколи їхні політики різняться: наприклад, щодо останнього конфлікту довкола ізраїльських поселень. Противники ідеї кажуть, що це спроба Німеччини розширити повноваження Урсули ф-д Ляєн (німецької політкині) і зменшити роль служб, які політично дістались представникам країн Східної Європи. В ЄС є давня напруга між «старими» і «новими» (східними) членами. Німеччина у власному плані розраховувала на підтримку Франції (і попередньо вона є). Але Euractiv повідомляє, що Каллас змогла відбитися цього тижня, заручившись підтримкою декількох країн.

Каллас висловила думку, що ці плани є нездійсненними не лише тому, що країни не захочуть передавати стільки повноважень Комісії, а й тому, що сама Урсула фон дер Ляєн, голова Комісії, має надто сильний вплив на зовнішню політику. «Верховний представник/віцепрезидент є ланкою між державами-членами та Комісією — на папері, теоретично», — сказала Каллас із посмішкою.  «Якщо у нас виникали проблеми через те, що над мною є хтось, хто насправді приймає рішення, то, скажемо відверто, це не працює таким чином». Її коментарі були явною шпилькою на адресу 13-го поверху будівлі «Берлеймонт», спрямованою на те, щоб підкріпити підозри, що реформа Європейської служби зовнішніх справ приховує спонсороване Німеччиною захоплення влади в Брюсселі. Каллас також перевернула ситуацію, запропонувавши, щоб саме Європейська комісія утримувалася від дублювання роботи Європейської служби зовнішніх справ, а не навпаки»,

— пише видання. Для Європи/України важливо, щоб цей конфлікт/напруга припинилися і сторони дійшли до якогось рішення. Це може статися через визначення того, хто переміг, і закриття цієї теми ще на кілька років після ухвалення семирічного бюджету ЄС, у якому стане зрозуміло, чи буде EEAS як окрема інституція профінансована на наступні 7 років, чи ні. Resurgam ➰ Приєднуйся

Україна — ЄС: про насичений день учора Вчора відбулося багато подій між Україною, ЄС та Угорщиною, то дам інформацію з невеликими коментарями про процес, а висновки робіть самостійно. ➡️ Вчора Верховна Рада України одностайно підтримала заяву з осудом злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках, зокрема проти угорців. Детально ознайомитися із повним змістом заяви можна тут. ❗️ Зважайте, що заява — це політична позиція/декларація, не закон. Можна припустити, що це крок від ВР у спробі компенсувати невдоволення з Будапешта на тлі порушення угоди 3 червня, до якої апелюють там. 🇭🇺 У парламенті Угорщини у той же день відреагували та привітали заяву ВР, заявивши про підтримку України, але наголосили, що спочатку мають бути виконані домовленості червневої угоди. Депутат Мартон Хайду, який очолює комітет з питань закордонних справ угорського парламенту🗣:

«Чесне висвітлення минулого та збереження пам’яті про жертв є основою примирення. Водночас визнання історичних злочинів (мова про радянські) має супроводжуватися конкретними кроками. Ми звертаємося до наших українських партнерів із проханням якнайшвидше та в повному обсязі виконати червневу (3 червня) угоду про права меншин. [...] Підтримка України та відстоювання прав меншин не суперечать одне одному: це дві сторони одного й того самого європейського мислення, за яке угорці сказали "так" 12 квітня».

Із заявою виступив вчора і Мадяр, наголосивши, що було порушено домовленості (терміни) угоди, досягнутої раніше. Попри те, що він виконав власну частину домовленості: Мадяр заявив🗣:

«У ній (угоді) визначено конкретний графік і конкретні терміни, коли відповідні законодавчі зміни мають бути подані до Верховної Ради — українського парламенту, коли їх мають ухвалити та імплементувати. Ми поки що не бачимо, щоб щось із цього було зроблено. Угорщина погодилася на відкриття першого та шостого кластерів за умови, що ця домовленість буде».

Більш детально ця заява тут. ➡️ Українська сторона офіційно ніяк не заперечила слова угорського прем’єра та не спростувала наявність домовленості. Натомість було прийнято ж деклараційну заяву ВР. 📍 Але того ж дня у Дубліні на неформальному засіданні Ради ЄС із загальних справ єврокомісарка з розширення Марта Кос зустрічалась з віцепрем’єр-міністром Всеволодом Ченцовим (обійняв посаду замість Тараса Качки). На зустрічі було дві ключові теми: фінанси та саме виконання Україною зобов’язань щодо національних меншин, включених у План заходів щодо євроінтеграції (угорська угода якраз включена в План). Ченцов запевнив Кос, що уряд виконає домовленості (підкреслюю: домовленості, так і в офіційному пострелізі уряду) щодо захисту прав національних меншин, зокрема в освітній сфері. Ченцов запевнив, що незабаром уряд має винести відповідний законопроєкт у Парламент. ➡️ Тож характер комунікації з Єврокомісією слугує підтвердженням існування дедлайнових зобов’язань щодо внесення законопроєкту України в рамках двосторонніх домовленостей з Будапештом. Цікавість комісарки полягає в тому, що угода від 3 червня відображена і в Плані дій, і, відповідно, зобов’язує її контролювати. Дослівний фрагмент з офіційного пострелізу на урядовому порталі України за 3 вересня:

Під час зустрічі сторони обговорили актуальні питання європейської інтеграції України, виконання зобов’язань у межах переговорного процесу про вступ до Європейського Союзу та подальші кроки для реалізації ключових реформ. Зокрема йшлося про виконання Україною домовленостей щодо захисту прав національних меншин, зокрема в освітній сфері. Віцепрем’єр-міністр також поінформував про виконання Україною домовленостей щодо посилення захисту прав національних меншин, зокрема повідомив про те, що Урядом найближчим часом буде внесено на розгляд Парламенту відповідний законопроєкт, спрямований на імплементацію передбачених Планом заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України, кроків в освітній сфері.

Далі висновки робіть самі: чому Україна не заперечує слова Мадяра (бо мені доводили, що він бреше й угоди немає, як і термінів)? Чому замість реакції (якщо бреше Мадяр) ВР намагається очевидно, у пожежному порядку, тепер зробити хоч символічні кроки? Чому віцепрем’єр-міністр запевняє єврокомісарку, що Україна виконає саме «домовленість» (для чого це запевняння стало потрібне)? Чи зобов’язані інші держави просто вірити «на слово», чи інші теж керуються національним інтересом і політично страхуються? Чи все так просто, що одні тільки погані, а інші тільки хороші? Кожен може дати відповіді собі сам — я лише допоміг зібрати інформацію за вчора докупи. P.S. І не забувайте, що наш ключовий інтерес — витіснення московії звідусіль: 26 серпня Будапешт офіційно визнав та закріпив документально Кремль загрозою для себе та Європи. Resurgam ➰ Приєднуйся

🇩🇰 Данці після німців теж прямо звинуватили Кремль у підривній діяльності: інтерв'ю з керівником відділу контршпіонажу Тренд у Європі прямо казати суспільству про відповідальність Кремля за підривну діяльність поширився і на Данію. ➡️ Керівник відділу контршпіонажу Служби безпеки та розвідки Данії (PET) Еміль Грешолм дав інтерв’ю, щоб попередити, що Кремль вже діє проти Данії, і розповів, як данцям не стати несвідомими агентами Кремля. Процитую найбільш цікаві моменти⤵️ Ми зустрічаємося з керівником контррозвідки в кімнаті для переговорів у штаб-квартирі PET у Себорзі, на північ від Копенгагена. Це перший публічний виступ Еміль Ґрешольма з моменту його вступу на посаду на початку цього року. Перед ним лежать кілька сторінок машинописних нотаток. 🔗 Блок про те, чому непублічна контррозвідка вийшла із тіні? Журналіст:

PET майже ніколи не дає інтерв’ю/це особливий випадок. Часто краще діяти непомітно, коли йдеться про загрозу з боку іноземної держави (керівник служби схвально хитає головою у відповідь). Чи не ризикуєте ви зробити росію небезпечнішою, ніж вона є насправді? Адже ми не бачили жодних здійснених диверсійних актів у Данії?

Директор:

Це завжди питання балансу. Мета диверсійної кампанії полягає також у тому, щоб нас налякати. З іншого боку, ми мусимо готуватися до ризику вже зараз, що це може статися. Іншими словами, ситуація зараз настільки серйозна, що PET вважає за необхідне бити на сполох. Служба вже налагодила контакти з підприємствами оборонної промисловості, і контррозвідка закликає їх посилити заходи безпеки. Однак необхідно розширити комунікацію. Адже росіяни ведуть вербування в ширших масштабах. Служба має низку прикладів того, що «абсолютно звичайних данців» намагалися завербувати для виконання завдань на користь росії. Часто вони навіть не знають, на кого працюють.

🔗 Блок про те, як Кремль вербує данців: «це не шпигунський блокбастер»?

Спосіб полягає в наступному. Усе починається з невеликих сум. Спроби вербування в Данії відбуваються в цифровому форматі, і адресат часто навіть не підозрює, хто насправді стоїть за цим. Все починається з оголошень про виконання, на перший погляд, банальних завдань, наприклад, фотографування певних підприємств, вантажних перевезень, воріт або складів. Завдання, які на перший погляд можуть здаватися «незначними», — зазначає керівник контррозвідки. Багато оголошень написано данською мовою, і вони з’являються у месенджері Telegram, на ігрових платформах або у звичайних соціальних мережах.

🔗 Блок про те, як ось такі «банальні» завдання складаються кремлівськими спецслужбами у загальну картинку?

«Особа, яка виконує таке завдання, не бачить повної картини й отримує прохання виконати невелику частину роботи, яка може здаватися невинною. Однак окремо взяті завдання складаються в загальну картину, яку можна використати для саботажу або операцій. Кожне окреме завдання полягає у вивченні умов навколо підприємства чи заводу. Наскільки добре воно захищене? Чи є огорожа? Де розташовані різні будівлі? Які умови доступу? Чи є охорона? Чи ведеться відеоспостереження?

🔗 Блок про те, що Кремль вже намагається діяти проти Данії, і про те, що розвідка викривала цю підготовку Директор:

«Тому це не просто попередження про те, що одного дня це, можливо, дійде й до Данії. Ми вже зараз бачимо, як це планується. Дуже конкретно. PET та Розвідувальна служба Збройних сил (FE) раніше просто попереджали про загальний ризик російського саботажу проти Данії. Тепер повідомлення інше: за даними PET, російські спецслужби були спіймані на гарячому під час підготовки операцій проти цілей у Данії. Це настільки конкретне виявлення та підготовка, що ми вважаємо за необхідне оприлюднити повідомлення про те, що це загроза, до якої слід ставитися серйозно (далі мова йде про підготовку підпалу на оборонному підприємстві). Росіяни активно готують диверсійні дії, спрямовані проти оборонної промисловості в Данії».

Також керівник відділу контррозвідки розповів, що серед цілей особливо компанії в оборонній промисловості, пов'язані з військовою допомогою Україні, і саме на захист їх направлені увага і сили служб Данії. Resurgam ➰ Приєднуйся

Північ пам’ятає: як Європа нарощує відповідь Кремлю 💬 На початку серпня у Швеції Верховний суд підтримав арешт та передачу Україні судна московського тіньового флоту Caffa, що стало знаковою подією, а ми з Вами на каналі розбирали, чому це прецедент і чим він так важливий, і чому це основа для «повторення досвіду». І прецедент розширюється, і хоч під іншою юридичною основою, ніж у шведському кейсі, але є не менш значущим і дотичним. ➡️ Вчора Нафтогаз України повідомив, що норвезький 🇳🇴 суд 31 серпня наклав арешт на московське дослідницьке судно льодового класу «Професор Молчанов» в порту Баренцбург на Свальбарді. Судно заарештовано для забезпечення виконання непогашених зобов’язань московії перед українським Нафтогазом за арбітражними рішеннями, які сумарно становлять приблизно 4,22 млрд$ основної суми боргу, а також проценти та витрати. На основі того, що раніше Норвегія визнала арбітражне рішення таким, що підлягає виконанню на території країни, суд зобов’язав судно залишатися у порту, а місцевого губернатора — вчинити дії для унеможливлення його переміщення. ❓Чим ця подія особлива? 📌 По-перше, розширенням географії. Норвегія після Швеції друга країна, яка заарештовує судно з наміром передати/стягнути у фонд України. Тільки для шведів юридичною основою стало звернення української прокуратури, а для норвежців — раніше виграні арбітражні суди «Нафтогазом». 📌 По-друге, підготовкою до примусового виконання самого арбітражного рішення на користь «Нафтогазу», що само по собі стає прецедентом. 📌 По-третє, дослідницьке судно льодового класу «Професор Молчанов» — це судно, що має специфічну апаратуру: радари, сонар, ехолоти та виконує завдання для океанографічної та гідрологічної розвідки, сканування дна і багато чого іншого. Хоч це номінально є «цивільним» судном, Кремль його використовує для мапування критичної підводної інфраструктури, яка потім зазнає часто «інцидентів» власне після активностей таких суден. Плюс це судно — складова арктичного флоту Кремля. Минулого місяця «Професор Молчанов» відправився в експедицію з голослівною назвою «Русский Шпіцберген». 📌 По-четверте, комплексністю, оскільки арештом в інтересах України норвежці реалізують і власний інтерес. У тому числі це відповідь на минулі злочини Кремля. Біля Шпіцбергену проходить підводна критична інфраструктура Норвегії, яка в тому числі має військове значення. У 2021 році з невідомих причин з обох сторін був відірваний один з двох основних кабелів. Відірваний фрагмент знайшли за 11 кілометрів, а характер пошкоджень вказував на зовнішнє втручання. Вже у 2022 році інцидент повторився. Тоді журналісти норвезького NRK на підставі зібраної інформації вважали, що за пошкодженнями стоїть Кремль. Серед доказів — активність подібних дослідних суден, як «Професор Молчанов», в місцях прориву, та активність кремлівських рибалок. Але щоб остаточно довести провину Кремля не було достатньо доказів. Тож для Норвегії арешт цього судна — це як допомога Україні, так і відповідь Кремлю за агресію. Плюс це посилює безпеку підводної інфраструктури Шпіцбергену. 📌 Ну і по-п’яте, якщо процес стягнення завершиться успішно, то Україна поповнить власний арктичний флот судном із технічним обладнанням, яке точно стане в пригоді. А головне — це те, що все більше країн Європи переходять до проактивних дій у відповідь на дії Кремля, створюють прецеденти та все це супроводжують трендом посилення політичної відповідальності для Кремля. Процес, що посилюється діями та заявами Мерца, Санчеса, Рютте сприяє формуванню цілком нової свідомості для більшості політичної еліти Європи, але від політичних еліт, у разі довгостроковості тренду, оновлене усвідомлення буде спускатися на все більші частини суспільств. 🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram 🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

❤ Спільното, ми з Вами проробили дуже гарну роботу та вже зібрали понад 80% від загальної суми досить великого збору на закупівлю спеціальної тканини для якісних маскувальних сіток, які Sitka Community вже багато років робить для наших військових на обладнанні з лазерної порізки та БЕЗОПЛАТНО передає їх у військо. * Також хочу нагадати, що якщо ви військовий/підрозділ, якому теж потрібні маскувальні сітки, то напишіть у бот @Resurgamm_bot , щоб я сконтактував Вас із Sitka community. ⏩ На даний момент зібрано 201 488 грн з 250 000 грн. 🗒 Поточний звіт №2 надходжень на PayPal в рамках збору. Звіт №1 тут. Надійшло 55$ та 440€ відповідно кошти у розмірі 22 617 грн та 2 467 грн переведені у банку. Підтвердження переведень прикріплені до допису👆 Допомогти можна за реквізитами⤵️ 🛑Посилання на Банку — https://send.monobank.ua/jar/6ghHJ53QwQ 🛑Номер картки — 4874100031973699 🛑PayPal — Chanelresurgam@gmail.com 🛑Тelegram🛑Сайт🛑Instagram 🛑Twitter🛑Мерч 🛑 Підтримати

🇩🇪 Мерц офіційно звинуватив Кремль в інциденті у Лейпцигу. У відповідь Берлін: 🛑В односторонньому порядку розриває договори щодо функціонування «Російського дому» в Берліні. 🛑З 18 вересня закриє московське Генеральне консульство в Берліні. 🛑Берлін опрацює рішення та посилить тиск на тіньовий флот (цей фактор критично необхідний фінам та естонцям, бо поляки у виборах). 🛑Німеччина запропонує розширити пакет санкцій ЄС (і, відповідно, лобіюватиме його). 🛑Буде посилено контроль та перевірки всіх громадян московії, що в’їжджають у Німеччину. 🛑Німеччина підтверджує, що розглядає Кремль як основну загрозу власній безпеці та, відповідно, посилить заходи у сфері розвідки та контррозвідки. 🛑Німеччина підтверджує курс на посилення оборонної спроможності (ремілітаризації) для гарантування обороноздатності. 🛑Німеччина підготує додаткові ракети до IRIS-T та розширить партії безпілотників, що будуть поставлені в Україну. Важливість не тільки в оголошених кроках, а й у формуванні тренду — де формується конкретний суб’єкт, що несе відповідальність, а не «невідомий провокатор», «можливий випадок порушення безпеки» тощо. До цього тренду приєдналися в Іспанії, приєдналися в НАТО (заява Рютте), оголошення Мерца припадає на вихід із канікул усіх європейських інституцій, де одразу вступила в процес Європейська Комісія, посилюючи власні пропозиції на загальноєвропейській арені щодо підтримки України завдяки інформаційному фону, що задає Берлін. І все це припадає на початок нового політичного тримісячного циклу в Європі на цей рік. ➡️ Формуються умови для отримання рішень, змінюється форма суспільної комунікації європейських лідерів із власним населенням, і загалом відшліфовується реальне сприйняття Кремля з позиції «агресора, що вже веде війну про нас (європейців)». А це в майбутньому буде визначати й характер дій. Це дуже важливі речі, за якими будуть йти політичні рішення і поступова зміна суспільної свідомості. Плюс, офіційні реакції та контрдії щодо Кремля провокують того на ще більш ідіотичні вчинки, як заяви з Держдуми та Медвєдєва про «бомбардування та підриви Німеччини». Тобто Кремль ще більше пришвидшує цикл зміни сприйняття з «ми (в Європі) не називаємо винних у саботажах, бо це провокує більшу ескалацію» до «ми готуємо населення до того, що у всіх є один великий ворог, який вже вчиняє дії, що підривають нашу безпеку». Вчинок Мерца є адекватною реакцією на те, що зробив Кремль, але він далеко не буденний, бо випадає з культури, яка домінувала до подібних випадків. А від того ця подія важлива. Resurgam ➰ Приєднуйся

💬 Можна продовжувати спекулювати на емоційних патернах і зводити в маніпуляцію «фанати Мадяра». При цьому продовжувати зводити все в емоцію, коли невигідна дискусія й контраргументи, після того як було виявлено неправду в тезах, і просто переходити до емоцій та образ, лише щоб забезпечити переконаність у концепції «підари/напівпідари» — то це справа тих людей, тим паче пропонувалось обмінятись інформацією та баченнями. Простіше висміювати — ок, прийняв. І оскільки, я так розумію, треба обмінюватись заявами, які демонструють лише зручну складову, то я теж надам цитату Кос у липні, якщо ми по аргументах від єврокомісара:

 «Перший кластер — це лише одна частина, нам ще залишилося відкрити п’ять. Така можливість є, але ми маємо, знаєте, визнати, що я відповідаю за технічну частину переговорів (що виконано). Інший аспект (відкриття) — це політична динаміка в державах-членах».

Тож пояснюю слова єврокомісара — євроінтеграція складається з технічної складової (яка виконана) і політичної. ➡️ У межах політичної ми 3 червня досягли угоди з Угорщиною і зафіксували її в попередній political agreement. ➡️ Реалізація agreement є такою ж складовою євроінтеграції. І це проходили ВСІ країни з подібними речами. І проходимо ми, бо Угорщина в ЄС, а ми — ні. Бо вступ в ЄС — це не тільки технічна складова, а й політична, і це політичний процес. І де для того, щоб досягти успіху, треба не тільки акцентувати на тому, що нам вигідно (на виконанні технічних умов), але й бути критичними до того, де порушено political agreement, межі якої були чітко визначені 3-го червня. І розуміння цього — це основа розуміння процесу та шлях для досягнення бажаного. Resurgam ➰ Приєднуйся