Макс читає?!

Як ви вже зрозуміли, я зумів побувати та побачити підготовку до цьогорічного BookForum Разом із організаторами розігруємо 3 квитки на фест, тож долучайтеся та дивіться ексклюзив Тиць

Чому телеграм не дає можливості коментувати?🫠🙃

Що відбувається на цих кадрах? Ваші варіанти:⬇️

Що відбувається на цих кадрах? Ваші варіанти:⬇️

У книзі авторка переосмислює самотність через репрезентацію його у мистецтві Прочитав поки лише 30 сторінок, читаю неспішно бо гуглю кожну картину і намагаюсь інтерпретувати її по-своєму до того, як прочитаю думки Олівії Ленґ Едвард Гоппер — перший митець, картини якого я вивчаю. Найбільше мене вразила «Hotel Window» (третя картина), про неї розпишу пізніше)

Рік тому, 19 вересня, я придбав собі цю книгу бо відчував стан самоти — переїзд в нове місто, нове життя, нові люди — але нічого рідного та знайомого Проживши рік у Львові цей стан став перманентним. Я познайомився з багатьма класними людьми, але мені не вдалося встановити той міцний зв’язок, який можна назвати дружбою Не скажу що я ставив собі таку ціль, але періодично ловлю себе на тому, що тут я сам. Я маю багато знайомств, але нікого близько не підпускаю і живу зі своєю самотністю І от нарешті я морально дійшов до того, щоб спробувати припідняти завісу поняття «самотність» та поглянути йому у вічі

Переміг Ютуб який не пускав відео і нарешті воно вийшло 🔥 Перше прочитане за цей рік У відео говоримо про — Cozy фентезі яке стало одним з улюблених — Чи сподобався цикл ДШіТ? — Найгірша книга Фріди Мак-Фадден Та ще багато інших книг) https://youtu.be/1gzr4NnRrhQ?si=z9IVDYfu7UWW720i

​​Якби мене відправили на острів, де будинок сам себе прибирає, їсти готувати не треба, ніхто не чіпає — не скажу, що я був би проти. Тільки раз на місяць привозьте човном книжкові новинки. 😁 🏛️ «Цирцея» — прочитана. І це вже моя друга книга Медлін Міллер. Щоправда, «Пісня Ахілла» мені сподобалася значно більше. ▫️Міллер дуже цікаво працює з античною міфологією: вона не просто переказує знайомі історії, а ніби дістає з них персонажів другого плану й нарешті дає їм право говорити самим за себе. Ми звикли, що в грецьких міфах головна сцена належить героям і богам Олімпу. Тут же Одіссей, Гермес, Дедал, Прометей та інші знайомі постаті з'являються епізодично. 👉Головною героїнею стає та, яку зазвичай пам'ятають як чаклунку, що перетворювала чоловіків на свиней (дякую Нолану) 📖Цирцея — дочка титана Геліоса та німфи Перси. Вона росте серед богів, але від самого дитинства відчуває себе чужою. Її не приймають, висміюють, недооцінюють і це все збирається у клубок, який потім «вибухає» Ми бачимо не готову сильну героїню, а буквально весь процес її становлення. Спочатку — невпевнена дівчина, яка відчайдушно хоче отримати схвалення тих, хто її зневажає. Потім — вигнана жінка, яка вчиться дити. Далі — людина, яка через самотність, втрати, любов, материнство, страх і насильство поступово вибудовує власне уявлення про себе. ▪️Цирцея змінюється набагато складніше. Вона помиляється, закохується не в тих людей, робить болючі висновки, знову помиляється, вчиться захищати себе, а іноді — навпаки, сама стає жорстокою. Її характер формується не одним великим переломним моментом, а сотнями маленьких рішень протягом століть. І ось тут авторка дуже цікаво працює з часом. Події роману розтягнуті на сотні років, але ми не відчуваємо що перед нами просто нескінченна хронологія міфологічних подій. ⏱️Авторка показує плинність часу через смертних людей: хтось народжується, дорослішає, старіє і помирає, тоді як Цирцея продовжує жити. Для богів століття — майже нічого. Для людини — ціле життя. Але книга місцями дуже провисає, і стає нудною, і причина цьому — Еея. Більшу частину роману ми перебуваємо на острові Цирцеї. І з одного боку, це логічно: саме тут героїня вчиться жити самостійно, опановує магію, вирощує рослини, досліджує світ і поступово вибудовує себе заново. Але з іншого — цей процес дуже довгий. Проблема навіть не в тому, що на острові «нічого не відбувається». Навпаки — Цирцея постійно щось робить. Просто драматична напруга виникає переважно тоді, коли хтось приїжджає на Еею. З'являється новий персонаж — і сюжет оживає. Від'їжджає — і ми знову повертаємося до нескінченного циклу: рослини, магія, самотність, навчання, очікування. Зрештою, «Цирцея» для мене — це історія не про богів, магію чи навіть безсмертя. Це історія про людину, яка витратила століття, щоб нарешті перестати бути чиєюсь дочкою, чиєюсь коханою, чиєюсь матір’ю, чиєюсь чаклункою — і просто стати собою. А на острів я все одно готовий. Головне — човен з книжками не забудьте. Підписатися | Макс читає?

Я лише нещодавно дізнався що ці дві книги Юлії Лаби повʼязані між собою У першій розповідають про Ліну та того стрьомного чувака до якого вона пішла у «Найкраще ”найгірше” що могло статися» А мені страх як цікаво було дізнатись що з нею сталося😁

Не зрозумів як, але увійшов у еру електронних книг, і, маючи на полицях паперове видання, купую ще й електронне і читаю обидва😅 Вчора почав «Цирцею» на книжковий клуб, дуже подобається. Все що я знав про неї — з Одіссеї, а тут прям ціла повноцінна історія життя чаклунки (так, не богині) Люблю міфологію, люблю Медлін Міллер і їхній тандем

Яка ж це прекрасна книга! Тільки що дочитав і це настільки теплі та класні емоції… Хочу тепер книгу в папері Єдине питання - що сталося з Ліною? Хочу про неї також книжку😁

КНИЖКОВА КРАЇНА — СКАСОВАНА

Враховуючи ситуацію з повітряними тривогами у столиці останнім часом, ми прийняли непросте рішення скасувати «Книжкову країну. Загадкову», яка мала відбутися 17–20 вересня й перенести фестиваль на весну.

Ех, шкода, в мене мала бути там подія :( Але безпека понад усе, а якщо ви хотіли якогось книжкового двіжу — запрошую 1-шо жовтня до марафону детективів та трилерів)

Останнім часом хотілося прочитати чогось легкого та романтичного У бажанках давно лежала «Найкраще “найгірше”, що могло статися». Чув про неї лише позитивні відгуки і придбав електронку на Librarius Не знаю як так сталося, але я вже перевалив за середину. Відриватися не хочеться взагалі. Персонажі живі, харизматичні, такі справжні. З реальними проблемами, емоціями, переживаннями… Вперше читаю троп від друзів до коханців. Думав що це взагалі не моє, але як виявилось, моє… Дуже класна книжка, хочу більше такого українською

Пост для видавництв та любителів детективів та трилерів Уже третій рік поспіль, у жовтні, я проводитиму «Моторошний марафон» де усі охочі можуть доєднатися та в класній компанії читати атмосферні детективи та трилери Цього року, зважаючи на ситуацію на книжковому ринку, я вирішив зробити його підтримуючим і певним чином допомогти нашим видавництвам Тож, якщо тут є представники видавництв, які хотіли б долучитися до марафону — напишіть мені☺️ А всіх інших чекатиму 1-го жовтня на старті марафону. P.S. Це буде нова та ще більш інтерактивна концепція Марафон #1 Марафон #2

Трішки не книжкового контенту Сьогодні я стиліст і якраз у розпалі зйомка для одного бренду) Коли буде готово покажу фінальний результат)

Оце так подарунок на ніч Жорж відкрили нові передзамовлення, хочу оці три. Поки що. Є вірогідність що захочу більше😁

Сьогодні, 29 серпня, у День пам’яті Захисників і Захисниць України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, ми згадуємо полеглих у боротьбі за Україну, серед них зокрема діячів і діячок літературної й культурної галузей. Це, зокрема: поет, перекладач і музикант Ігор Ходжаніязов журналістка, театрознавиця Алла «Рута» Пушкарчук журналістка й медіаменеджерка Ірина Цибух журналістка, мисткиня Лана «Саті» Чорногорська фотограф, митець Юрій Костишин (Кіт Характерник) художник Давид Чичкан поет Михайло Микусь перекладач, волонтер, організатор фестивалю «Авдіївка ФМ» Олексій Савкевич поет й науковець Олександр Подвишенний поет, перекладач, філософ Олег Клюфас письменник, історик Сергій Степовик письменник Ігор Мисяк книгар Василь Дорошенко  журналіст Євгеній Осієвський письменник, юрист Василь Паламарчук поет Максим Кривцов та багато-багато інших... Дякуємо за ваш чин. Світла пам'ять💔🛡

Давно не ділився як просувається читацький челендж, але своєрідний щоденник читання веду Вчора надкусив «Цирцею», поки без вражень, але стиль авторки незмінний Зараз відстаю на 72 сторінки, до вересня, може, дожену Але вперше за багато місяців я прям щодня сиджу та читаю, пишаюся собою 😁

Купив сьогодні 2 книжки Одну від Vivat – «Як король Ельфгейму зненавидів оповідки» іншу від Жоржа «Велителька кісток» Наклад останньої був повністю знищений ще до того як видавництво встигло розіслати його по книгарням Вціліло лише декілька пакунків, які першими поїхали до Якабу… І вас закликаю купити сьогодні книжку. Будь яку. Ту яка була в бажанках. Обкладинка якої просто сподобалась. Ту, яка просто на вас подивилась. Бо завтра її може вже не бути