Кассандри Комплекс

Вибачте, довго не писав, були справи. Та і у звʼязку з новою політикою телеграму стало трохи небезпечніше писати сюди свої думки. Хотів ось що сказати. Керування відбувається із єдиного центру і завжди повинні працювати одні й ті сами архетипи. Умовно кажучи, Ірина Фаріон - колишня член КПСС і партії «Свобода», ультра націоналістичного кишенькового проєкту президента Єврейської общини Ігоря Коломийського, яка дуже добре працювала на спотворення образу пришелепкуватого українця, штучно розпалюючи мовне питання, розколювала Схід і Захід України. Була вбита при дивних обставинах. Хтось повинен був її замінити в інформаційному полі і це звісно Петро Корчинський. Колишній товариш Дугіна і Ківи. У лютому 2005 року Корчинський навіть погодився увійти до складу Вищої ради Євразійського руху заради «колективної боротьби Євразії проти Атлантики». Тепер його буде все більше і більше в інформаційному просторі. Тому що хтось повинен замінити Фаріон. Він буде закликати мобілізувати з 14 років, цікаво, а де служить його син Данило 1990 р.н. Десь закордоном? Те ж саме і на Півночі, коли помер Жириновський на його зміну прийшов Медвєдєв зі своїми радикальними прогнозами погрозами. Тож думай-те.

Вибачте, довго не писав, були справи. Та і у звʼязку з новою політикою телеграму стало трохи небезпечніше писати сюди свої думки. Хотів ось що сказати. Керування відбувається із єдиного центру і завжди повинні працювати одні й ті сами архетипи. Умовно кажучи, Ірина Фаріон - колишня член КПСС і партії «Свобода», ультра націоналістичного кишенькового проєкту президента Єврейської общини Ігоря Коломийського, яка дуже добре працювала на спотворення образу пришелепкуватого українця, штучно розпалюючи мовне питання, розколювала Схід і Захід України. Була вбита при дивних обставинах. Хтось повинен був її замінити в інформаційному полі і це звісно Петро Корчинський. Колишній товариш Дугіна і Ківи. У лютому 2005 року Корчинський навіть погодився увійти до складу Вищої ради Євразійського руху заради «колективної боротьби Євразії проти Атлантики». Тепер його буде все більше і більше в інформаційному просторі. Тому що хтось повинен замінити Фаріон. Він буде закликати мобілізувати з 14 років, цікаво, а де служить його син Данило 1990 р.н. Десь закордоном? Те ж саме і на Півночі, коли помер Жириновський на його зміну прийшов Медвєдєв зі своїми радикальними прогнозами погрозами. Тож думай-те.

https://youtu.be/7oNfxMbtOvg?si=ABiyhWdhdVrbaCmB «Обращение Днепра в Израиль», розбір цього відео окремою статтею нижче

Вже давно ширяться чутки про створення Нового Ізраїлю, або ж «Небесного» Єрусалима, столицею якого нібито має стати Дніпро — місто, яке вважають найбільш єврейським в Україні. Варто зауважити, що ідея Києва як Другого Єрусалима обговорюється ще з Х століття, ймовірно, з часів, коли князь Святослав розгромив Хазарський каганат, а полонених євреїв було перевезено до Києва. Я натрапив на досить змістовне відео на YouTube, в якому йдеться про багато цікавого: від Менори і «Українського Єрусалима» під Тернополем до дивної пісні команди КВН з Дніпра, візиту президента Ізраїлю та промови Мендела Шнеєрсона. Більшість із цих фактів є загальновідомими, деякі з них я почув вперше, а з окремими взагалі не погоджуюсь. Однак для всебічного аналізу ситуації вважаю за необхідне розглядати всю інформацію, а на деяких моментах, наведених у відео, хотілося б зупинитися детальніше.

Штучний інтелект і майбутнє людства. Що би значило для людства життя у світі, де більшість історій, мелодій, образів, законів, політики і інструментів формується нелюдським чужим для нас інтелектом, який знає як використати слабкості, упередження і уподобання людської натури? …Скоро ми можемо зіштовхнутися з тим, що дискутуємо в інтернеті, наприклад, про війну України і Росії не, як ми думаємо, з людьми, а з AI-ботами. P.S. Як правило, коли вони говорять про це в майбутньому, то це майбутнє вже настало. Цей виступ Ю.Н. Харарі не новий, але обовʼязковий до перегляду. Стрімкий розвиток ШІ ще більше загострює проблему перенаселення і збільшення кількості зайвих людей на планеті.

16 липня введено в дію ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування. В першу чергу захотілось зʼясувати, що таке медичний канабіс. Психіатр і клінічний психолог на Суспільному каже, що в медканабісі «є канабідіол або КБД (CBD), який не є психоактивним і ніби-то має медичні властивості, і має працювати в медичному канабісі. Тобто, якщо в канабісі немає ТГК (TGK) або там дуже-дуже невелика кількість та багато CBD, то така рослина вважається медичним канабісом. Враховуючи це, можна підсумувати, що медичний канабіс не викликає такого відчуття сп'яніння, який викликає звичайний вуличний канабіс.» Але звертаємось до Закону і там сказано, що "коноплі для медичних цілей - рослини роду коноплі (Cannabis), вирощені з кондиційного і сертифікованого насіння не нижче другої генерації, що належать до групи культур лікарських рослин та включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які використовуються для виробництва (виготовлення) лікарських засобів, вміст концентрації тетрагідроканнабінолу у висушеній соломі яких дорівнює або перевищує 0,3 відсотка"; Тобто умовно кажучи, це будь-яка конопля, вирощена із сертифікованого насіння. Дивно, що майже в усіх статтях ,що висвітлюють цю тему, наголошується про терапевтичний ефект CBD, хоча Законом досить конкретно говориться за TGK. Навіть у країнах Європи, де продається медичний канабіс в магазинах, це стосується CBD, але згідно нашому Закону йде мова і про TGK. Ще є таке поняття. Як «рекреаційне вживання - акт споживання (часто пов’язаного із зловживанням) наркотичних засобів, психотропних речовин, рослин канабісу (їх частин) без призначення лікаря та з причин, не пов’язаних з медичним використанням». Тобто легальне от нелегального вживання буде відрізнятися тільки наявністю лікарського призначення. Ну якщо говорити відверто, то навіть і в період війни придбання канабісу не було і не є проблемою. Приблизна вартість канабісу - 250-300 грн за 1 грам. Що ж зміниться для інших, окрім хворих: 1. Нарешті кінцеві споживачі (в т.ч.) підлітки можуть бути впевнені в якості споживаємого канабісу, тобто нарешті можна буде придбати конкретний сорт, а не просто «грам шишок гарної якості». 2. Буде контрольований обіг канабісу, тобто буде ще більше контролю. 3. Відбудеться перерозподіл наркоринку, можливо, саме тому було дозволено провести акцію «Спіймай баригу», в рамках якої було затримано малих і вільних учасників ринку. Наркотики повинні працювати тільки на систему і тільки система і наближені до неї мають заробляти на цьому. 4. Відбудеться збільшення наркозалежних, хто курив, той знає, що залежність існує. Але тепер це не так страшно, тому що канабіс виключено із переліку особливо небезпечних речовин. Система стимулює вживання таких наркотиків як канабіс, тому що вживаючи канабіс ви ніколи не підете робити повстання, не будете сперечатися, ви будете всім задоволені і ваш розум буде наче в тумані. Ви з більшою вірогідністю захочете подивитися якийсь смішний відосик або смачно поїсти ніж думати про те, що відбувається в світі. Ви будете гарним громадянином і слухняним) P.S. В 2021 році я був у Канаді і на кожному куточку чув запах маріхуани і коли я запитав у місцевого, скільки людей курять в Канаді, він відповів: «На мою думку майже усі…»

Saqaliba Слов'янських рабів в арабських джерелах часто називають « сакаліба » (араб. صقالبة). Більшість рабів-сакалібів були дітьми допубертатного віку. Перед тим, як потрапити в ісламський світ, слов'янські раби повинні були пройти певну процедуру, також для зручності клієнтів на торгових шляхах розташовувалися центри кастрації. Третьою стороною, яка проводила кастрацію, були єврейські купці-раданіти, оскільки їм це не було заборонено. Слов'янські хлопчики, захоплені для ролі євнухів у гаремі, повинні були піддаватися кастрації, і лише деякі виживали. У кінцевому підсумку робота була для всіх: можна було стати домашньою прислугою, наложницею в гаремах, бо у когось є фетиш, євнухом або солдатом елітних військових частин. Багато зламаних доль приходили виконувати ці ролі. Бідні ті надокучливі слов'яни. Аббасидський халіфат спостерігав постійний приплив слов’янських рабів, які часто були інтегровані в адміністративні та військові структури халіфату. Слов'янські воїни відзначалися високою дисциплінованістю, вірністю та силою і під час навчання були звернені в іслам, тому для них була можлива соціальна мобільність. У мусульманській Іспанії одним із найвидатніших прикладів було маленьке королівство Тайфа Альмерія, яким правив слов’янський полководець Хайран ас-Саклабі. Крім того, протягом 14-18 століть Османська імперія здійснювала набіги на Східну Європу, захоплюючи людей через військові кампанії, набіги та торгові угоди з посередниками, такими як кримські татари, які постачали османські ринки. Цих полонених часто використовували як робочу силу в сільському господарстві, гірничій справі та будівництві. Слов'янські рабині часто ставали частиною гаремної системи через свою красу. Найвідомішою постаттю з цієї темної глави історії була наша дівчина Роксолана (Хюррем Султан), яка досягла значного політичного впливу в палаці. Сучасне рабство слов'янських народів Під час розпаду Радянського Союзу Східний блок пережив багато змін, таких як перехід до капіталізму, запровадження вільного ринку, небезпечні банди та крах економіки. Люди втратили роботу, а девальвація валюти залишила багато сімей без заощаджень за лічені дні. Мережі організованої злочинності швидко скористалися цією ситуацією, і багатьох жінок і дівчат часто заманювали брехливими обіцянками працевлаштування чи кращих умов життя за кордоном, а потім опинялися в пастці експлуатації. Жінки Східної Європи їдуть за кордон на роботу і зазнають експлуатації. Тепер деякі вважають, що жінки чарівним чином «заслужили» погану репутацію своєю так званою неадекватною поведінкою, і це автоматично робить нормальним для місцевих жителів у деяких районах погане поводитися зі слов’янськими жінками. Як бачите, відлуння слов’янської работоргівлі впливає на повсякденне життя східноєвропейців, їх особисту безпеку та те, як вони сприймаються суспільством, що, у свою чергу, впливає на можливості працевлаштування та доходи. На шкалі різноманітності слов'янський народ гордо виступає як невидима меншість. Той, хто відчуває дискримінацію через вразливе становище, хоча ми позначені як білі. Зрештою, це людський досвід.

Історія работоргівлі словʼянами Ця історія почалася тисячі років тому, коли весь цивілізований світ вважав рабство прийнятною практикою. Починаючи з 7 ст., життя слов’ян часто захоплювали і продавали, як худобу, до різних регіонів, включаючи ісламський світ, Візантійську імперію та Західну Європу. Вікінги, відомі як варяги, відігравали значну роль у слов'янській работоргівлі. Вікінги перевозили свій людський вантаж річками та сухопутними шляхами, відомими як «шлях із варягів у греки», що з’єднував Балтійське та Чорне моря. Протягом VIII і IX століть Хозарський каганат відігравав значну роль у работоргівлі словʼян, купуючи їх у вікінгів і продаючи їх Аббасидському халіфату. Подібно до того, як ваш улюблений продуктовий магазин має своїх бажаних постачальників, слов’янська работоргівля мала свої основні торговельні шляхи та ринки. Такі місця, як Константинополь, Бухара, Прага та Венеція, були великими ринками. Рабів часто купували та продавали для різних цілей, включаючи сільськогосподарську роботу, роботу по дому, наложниць для багатих чоловіків або військової служби. Згодом все більше і більше східних європейців приймали християнство, тому західним європейцям стало незручно купувати слов’янських полонених, і європейські шляхи з часом перестали функціонувати, на відміну від середньоазіатського. Бухарська работоргівля припинилася в 1873 році, коли росіяни мотивували її закриття завоюванням Центральної Азії. Проте слов’яни-язичники, які все ще віддавали перевагу поклонянню Перуну, Ладі та іншим божествам, звісно, підходили для торгівлі людьми будь-якій стороні. Ні в кого з цим не було проблем.

Чи походить слово “Slave” («Раб») від “Slav” («словʼянин»)? День тому Ілон Маск заявив це у твітері (Х) у відповідь на ствердження, що США не успадковували рабство, а створили його. Чи так це? Яке походження слова “Slave”? Іменник слава в багатьох слов'янських мовах означає славу, тому, природно, багато слов'ян вірили, що це причина, чому ми називаємося слов'янським народом. Проте в англійській мові слова slave і slav настільки схожі, що навіть штучний інтелект не може їх відрізнити. На жаль, це не випадковість. Слов'янська работоргівля була значною частиною європейської історії, яку часто ігнорували на користь більш відомих работоргівель, таких як трансатлантична работоргівля. Ця торгівля глибоко вплинула на соціальний, культурний та економічний розвиток регіону та залишила глибокий слід у колективній пам’яті слов’янського народу.

Уривок інтервʼю з групою The Clash: “З дитинства вам промивають мізки»

Гендерна теорія доктора Мані та експеримент по перетворенню хлопчика в дівчинку Джон Вільям Мані (1921-2006 рр.) – американський психолог і сексолог, дослідник біології статі та сексуальної ідентичності людини. Саме він запозичив з англійської граматики та ввів у вжиток такі терміни, як «ґендерна ідентичність», «ґендерна роль», «сексуальна орієнтація», «парафілія» та інші. З 1950-х років працював в Університеті Джонса Гопкінса в Балтиморі на посадах професора педіатрії та медичної психології. І там у нього з’явилася теорія про те, що вроджена стать не має впливу на те, як людина ідентифікує себе. Натомість, вважав він, значно більше значення має «ґендер» людини – те, як її виховують та які вона отримує «установки» від суспільства та традицій. На підставі цих поглядів він почав пропагував коригувальні операції для пацієнтів із патологіями сексуального розвитку. Відтак його навіть називають «духовним батьком» політичного руху транссексуалів. В 1966 році подружжя з Канади на прийом до лікаря принесли свого однорічного малюка на ім’я Брюс Реймер, який внаслідок нещасного випадку отримав серйозну травму статевого орган. Обстеживши малюка, Мані вирішив повністю віттяти чоловічі органи малюка і «переробити» хлопчика на дівчинку. «Цінність» експерименту полягала в тому, що у Брюса був брат-близнюк Брайан. Тобто можна було одночасно спостерігати за «ґендерною соціалізацією» двох братів – одного як дівчинки, іншого як хлопчика. Брюсу в 1,5-річному віці зробили операцію (кастрували), перейменували на «Бренду» та посадили на жіночі гормони. Батькам було суворо заборонено розповідати дітям, що «Бренда» народилася хлопчиком. Щороку дітей відправляли до доктора Мані на огляд та обстеження, де він фіксував результати свого експерименту, писав наукові статті та підручники, отримував нагороди та залучав величезні гранти на подальші дослідження. У 1970-х Мані прозвітував перед світовим науковим співтовариством у тому, що експеримент пройшов успішно та його «ґендерну» теорію повністю доведено. Один брат, як і обіцяно, виріс конвенційною дівчинкою, а інший – хлопчиком. Тобто, згідно доктора Мані, – стать (біологія) це ніщо, а ґендер (виховання) – все. Але про цей експеримент та, що з ним сталося насправді, в 1990-х роках розповів вже дорослий Девід Реймер. Брюс-Бренда-Девід Як виявилося «Бренда» не вписався в теорію доктора Мані. Незважаючи на те, що його виховували як дівчинку, напихали гормонами і суворо зберігали таємницю його народження, «Бренда» відчував себе не у своїй «шкірі» – дівчата не приймали її в свої компанії, він весь час билася з братом, хотів бути хлопчиком і був дуже самотньою дитиною. Коли в «Бренди» почався пубертат, його страждання стали такими нестерпними, що він почала думати і говорити про самогубство. У 20 років він зробив першу спробу самогубства. Тоді мати, вбита почуттям провини, розповіла «Бренді», що він народився хлопчиком. Дізнавшись про свою історію, «Бренда» знову змінив свої зовнішні статеві ознаки – зробив операцію, пройшов гормонотерапію і вибрав собі нове ім’я Девід. Знайшов в собі сили жити далі і навіть одружився з жінкою з трьома дітьми, яких він усиновив. У 30 років дізнавшись, що його випадок використовується доктором Мані для підтвердження своїх божевільних «ґендерних» теорій, він публічно розповів правду про цей експеримент і своє зруйноване життя. У 2000 році Джон Колапінто написав книгу “As Nature Made Him: The Boy Who Was Raised As a Girl”, в якій розповів усі подробиці цієї історії. У 2002 і 2004 роках, відповідно, обидва брати Реймери покінчили життя самогубством. Спочатку Брайан (36 років, передозування), а потім Брюс-Бренда-Девід (38 років, постріл собі у голову). P.S. Під час дебатів щодо педофілії доктор Мані стверджував, що педофілія повʼязана з любов’ю, а не з сексом. А до проведених ним медичних оглядів входив показ дітям порнографії та імітації статевого акту. Такі дії доктор Мані пояснював тим, що дитячі сексуальні ігри є дуже важливими для формування здорової «ґендерної ідентичності» людини.

Рано вранці, коли його дружина Марія ще спала в спальні нагорі, Ернест Хемінгуей увійшов у вестибюль свого будинку в Айдахо, вибрав улюблений дробовик зі стійки з мисливськими рушницями і наклав на себе руки. Було багато теорій та пояснень його вчинку, починаючи від того, що напередодні Хемінгуей посварився з Марією, і закінчуючи тим, що у нього був рак у неоперабельній стадії. Але близькі друзі знали, що в останні роки письменник страждав від важкої депресії та параної. Хемінгуей постійно скаржився друзям і близьким на те, що за ним стежать агенти ФБР, що всюди в будинку і автомобілі розставлені жучки, телефони прослуховуються, хтось відкриває пошту і читає перед доставкою, банківські рахунки перевіряються невідомими особами. На вулиці письменник нервово дивився по сторонах, часто обертаючись, щоб подивитися через плече на те, що відбувається позаду. Розмовляв тихо, щоб не підслуховувати. Загалом, він виявляв всі ознаки манії переслідування. Його неодноразово відправляли в психіатричні клініки, звідки він також дзвонив і скаржився на те, що всюди розставлені жучки і прослуховуються телефонні розмови. Для лікування Хемінгуею призначили електоршок, яким на той час лікували всі психічні розлади. Від електрошокової терапії блискучий письменник, видатний визнаний талант свого часу, повністю втратив здатність писати і навіть чітко формулювати свої думки. Однак терапія не допомогла йому, і Хемінгуей до кінця свого життя страждав від "параної". "Ці лікарі, що робили мені електрошок, письменників не розуміють... Нехай би усі психіатри навчилися писати художні твори, щоб зрозуміти, що означає бути письменником... який сенс було руйнувати мій мозок і стирати мою пам'ять, яка є моїм капіталом, і викидати мене на узбіччя життя?", - запитав Ернест. Через кілька десятиліть було зроблено офіційний запит до ФБР про справу письменника, у відповідь на який ФБР надав інформацію про те, що з 1940-х років Хемінгуей був підданий стеженням. Уряд з підозрою ставився до його діяльності на Кубі, тому агенти сховали жучки в будинку, машині та лікарняній палаті письменника, слухали телефонні розмови, відкривали пошту, перевіряли банківські рахунки. Треба віддати їм належне: стеження було настільки добре, що ніхто з близьких не міг припустити, що Хемінгуей мав рацію.

Кримінальний кодекс України Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками 1. Умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, прояви антисемітизму або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками - караються штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 2. Ті самі дії, поєднані з насильством, обманом чи погрозами, а також вчинені службовою особою, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. 3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, які були вчинені організованою групою осіб або спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

За 9 днів до початку повномасштабного вторгнення Рада ввела кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму   З А К О Н   У К Р А Ї Н И 5110          Про внесення зміни до статті 161 Кримінального кодексу України  для реалізації положень Закону України "Про запобігання та протидію                                                          антисемітизму в Україні"       Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є :   1. Абзац перший частини першої статті 161 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) після слів "честі та гідності" доповнити словами "прояви антисемітизму". 2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.       Голова Верховної Ради              України                                                                          Р. СТЕФАНЧУК               м. К и ї в   15 лютого 2022 року           № 2037-ІХ  

             ЗАКОН   УКРАЇНИ 5109                 Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні     Цей Закон спрямований на запобігання та протидію антисемітизму, його проявам в Україні.   Стаття 1. Визначення терміна   1. Антисемітизм - певне сприйняття євреїв, що виражається як ненависть до євреїв. Риторичні та фізичні прояви антисемітизму спрямовані на євреїв чи неєвреїв та/або їхню власність, установи, релігійні місця єврейської громади.   Стаття 2. Основні прояви антисемітизму   1. Проявами антисемітизму є: заперечення у праві самоідентифікації осіб єврейського походження; заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження; висловлення неправдивих відомостей, ненависницьких та таких, що озлоблюють, заяв про осіб єврейського походження; публічні висловлювання, пов’язані із засудженням осіб єврейського походження як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання; заперечення факту переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокост); виготовлення, поширення будь-яких матеріалів, що містять антисемітські висловлювання, а також публічне використання матеріалів, символів та зображень антисемітського змісту; умисне пошкодження або руйнування будівель, інших споруд, що належать особам єврейського походження, єврейським громадам та громадським єврейським організаціям, а також релігійних або культових споруд (будинків) з мотивів антисемітизму; умисне пошкодження, руйнування або осквернення місць поховань осіб єврейського походження, пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам єврейського походження, з мотивів антисемітизму; нетерпимість до осіб неєврейського походження, які були ідентифіковані як особи єврейського походження; заклики до антисемітизму.   Стаття 3. Заборона антисемітизму, його проявів   1. Антисемітизм, його прояви в Україні забороняються.   Стаття 4. Відповідальність за порушення законодавства про антисемітизм   1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.   Стаття 5. Відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди   1. Особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок антисемітизму, його проявів, у порядку, визначеному законодавством України.   Стаття 6. Прикінцеві положення   1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.   Голова Верховної Ради              України                                                                           Д. РАЗУМКОВ                      м. К и ї в  22 вересня 2021 року           № 1770-ІХ