кот шива

“I знов усе тихо, коли б не той свист здушеного горла, не те сичання чигаючої смерті… Куди мені втекти од того свисту, де мені подітися? Я не маю вже сили слухати його…”

коротше, я повернула усі майже реакти, так шо ставити обовʼязково, інакше надаю по сраці 👊🏻

але розуміння, що я б ніколи не познайомилась з львівськими, та і з київськими теж, я думаю, мене вбиває. типу…єбать, я не уявляю життя без свого періоду з апетайзерами, лаярсами..єто взагалі як

я просто дійсно задумалась, що мені було дуже добре. я останнім часом періодично читаю канал свій з 21-го року, слухаю ті ж пісні. я розумію, що у моєї родини було краще становище, що я мала більш чітку мету, і можливості, які не маю зараз. але я мала настільки багато спільного з росіянами, їхнім контентом, книжками російською і т.п, що в цьому плані я б ніколи не хотіла бути там знову.

а щас давайте так. якщо не брати у межах країни. якщо ось р*сіі не існує і ми забуваємо за існування рос.контенту і того, що він був у житті. повернулися б?

я знаю, що періодично всі про це питають, але я щось про це думаю. тому теж запитаю якби вам дали вибір, ви би повернули життя до повномасштабної? чому так/ні?

чуть не проїбала дату кстаті. сьогодні рік як я в києві…прикол

how is that possible шо ви сумуєте за коханням коли ви такі королеви я не андестенд genuinely

ось ви думаєте що ми з ліною постійно сумуємо через кохання, бо ми дури з сумним любовним бекграундом, а насправді ми одружені і маємо дім за містом, а оце все просто прикол, щоб не втикали

🔥🌊

якщо у вас гарний день згадайте що зібівани розпадуться 💋

я їла онігірі один раз в житті. один. і це було онігірі яке я робила сама вдома. це мій незакритий гештальт анімешника

твоя зовнішність не визначає твою значимість. твоя вага, зріст, колір шкіри, розріз очей не визначають твою значимість. твій рівень у будь-якій справі (у будь-якій справі, навіть якщо це те, що характеризує тебе як людину), твої вподобання, музика, яку ти слухаєш, фільми, які ти дивишся — це характеристика твоєї особистості, що не піддаються оцінці, вони не визначають твою значимість. твоє минуле (бо воно минуло) скільки в тебе грошей, де ти живеш, скільки в тебе підписників, скільки в тебе друзів, ти екстраверт чи інтроверт, що ти їж, чи ти пʼєш, куриш — не визначають твою значимість. твоє ставлення до себе, вміння «споживати» навколишнє, цінувати людей, приймати любов, давати любов, поважати любов (небажану, бажану, недостатню, занадто велику) it’s the only shit that matters

чим більше займаюся самостійним вивченням своєї спеціальності та чим більше інформації знаходжу, тим сильніше розчаровуюся у викладанні в нашому університеті (екшалі майже впевнена, що так в усіх університетах, але тут я обʼєктивно не скажу нічого)