899
Subscribers
+124 hours
-67 days
-1930 days
Posts Archive
Repost from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Життя Валентини Пінчук відібрала російська армія, обстрілявши Костянтинівку Донецької області.
Близько 12 години 24 серпня 2024 року ворог завдав удару по місту з артилерії. Мішенню для окупантів став житловий квартал. У результаті атаки пʼятеро людей дістали тілесні ушкодження, несумісні з життям. Валентину Іванівну ще встигли доправити до лікарні, але там вона померла.
Валентині Пінчук було 60 років. Вона народилася на Донеччині. Працювала акушеркою акушерсько-гінекологічного відділення багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування Костянтинівської міської ради. Мала багато друзів. Ті, хто знав її, пригадують її надійною товаришкою, доброзичливою та порядною людиною.
«Добра та щира, із чудовим голосом і добрим серцем. Лагідна та завжди з усмішкою людина. Колеги шанували її за доброту, професійність та відданість своїй роботі. Світла та вічна пам’ять нашій колезі, фахівчині своєї справи», – зазначили в лікарні Костянтинівки.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання.
Repost from N/a
Що подивитися про історію кримськотатарського народу?
Кінематограф допомагає відчути біль і незламність людей, які втратили дім, але зберегли свою ідентичність. Ось кілька сильних стрічок:
Художні фільми:
🎥 «Додому» / «Evge» (2019) — пронизлива драма про повернення кримськотатарської родини до Криму після окупації росією.
👉 https://cutt.ly/qrsjJBmJ
🎥 «Хайтарма» (2013) — історія легендарного льотчика Амет-Хана Султана на тлі трагедії депортації.
👉 https://cutt.ly/PrsjH6LI
Документальне кіно:
🎞 «Мустафа» (2016) — документальна стрічка про життя та боротьбу лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.
👉 https://cutt.ly/BrsjLh6D
🎞 «Реальна історія депортації кримських татар» (2024) — свіжий погляд на історичні події.
👉 https://cutt.ly/trsjZXmt
Дивіться, діліться з друзями та не забувайте: Крим — це Україна 🇺🇦
+5
18 травня Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу - одну з найтрагічніших сторінок української історії.
Цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини - Криму, намагаючись викорінити їхню культуру, мову, традиції. Однак попри надзвичайні втрати, насильство й десятиліття вигнання, кримські татари не припинили боротьбу за право жити на своїй землі.
Сьогодні кримські татари пліч-о-пліч з українцями боронять державу зі зброєю в руках, воюють у лавах Сил безпеки і оборони України, чинять явний і прихований спротив окупантам у Криму та зберігають вірність своїй землі.
Крим — це Україна, а кримські татари — невіддільна частина української політичної нації.
Вшановуємо пам’ять усіх жертв геноциду кримськотатарського народу — кожного й кожної, кого знищив або понівечив тоталітарний совєцький режим.
🕯 18 травня. День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
У 1944 році сталінський режим силою депортував понад 190 000 кримських татар.
▪️ Вивозили в товарних вагонах
▪️ Без води, без їжі, без права повернення
▪️ Кожен другий не вижив
Сьогодні кремль намагається повторити те саме — репресіями, арештами, страхом.
Але народ, який пережив депортацію — не зламати.
📽 Дивіться відео. Пам’ятаймо. Говорімо вголос.
Repost from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Донеччина — це краса, що розквітає попри все, і квіти, що дарують надію.
Це велич степу й сила природи, яка живе й надихає навіть у найважчі часи 💙💛
Repost from Zelenskiy / Official
Сьогодні дуже масштабно Сили оборони України, наша Служба безпеки України, наша розвідка відпрацювали по Московському регіону. Хороша хвиля наших дипстрайків – забезпечуємо Україні цю можливість. Дистанція до цілей цього разу – більш ніж 500 кілометрів, це вагомо ще й тому, що Московський регіон найбільш насичений російськими засобами ППО. Вони свій район влади бережуть найбільше. Але українські далекобійні кроки вже це долають.
Як я вчора й казав, росіянам треба думати про свої НПЗ, про свої нафтові об’єкти, про свої підприємства, а не про те, як зламати життя інших народів – в Україні, чи в Молдові, чи в будь-якій іншій країні-сусідці. Також наші Сили оборони відпрацювали за цю добу по об’єктах на тимчасово окупованій території, зокрема в Криму.
І ця наша далекобійність – це те, що значно змінює ситуацію та й загалом сприйняття російської війни у світі. Багато партнерів зараз дають сигнали, що бачать, що відбувається і як усе змінилося і в настрої щодо цієї війни, і в досяжності російських цілей на російській території. Війна цілком передбачувано повертається в «родную гавань», і це чіткий сигнал, що не варто зв’язуватися з Україною та йти несправедливою загарбницькою війною проти іншого народу – саме проти народу.
Repost from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Міжрегіональний робочий візит-практикум «Простір Єдності – Спільні Рішення» об’єднав громади з різних областей України задля спільної роботи над актуальними викликами, посилення партнерств та напрацювання нових проєктних рішень для розвитку й відновлення територій.
Учасники працювали з реальними кейсами громад, обмінювалися досвідом, формували спільні ідеї та обговорювали ефективні механізми міжрегіональної співпраці. Особливу увагу приділили підготовці проєктних ініціатив, розвитку кластерної взаємодії та пошуку рішень, які допоможуть громадам посилювати стійкість і згуртованість.
Участь у практикумі взяли представники громад-форпостів та громад-партнерів національного проєкту Пліч-о-Пліч: Згуртовані громади із Донецька область, Дніпровська область, Запорізька область, Київська область, Житомирська область та Чернівецька область.
Подробиці – у відео.
Repost from Zelenskiy / Official
Сотні тисяч українців та представників інших народів пройшли через радянську машину терору. Абсолютна більшість із них – просто тому що були собою. Сьогодні разом вшанували пам’ять загиблих через політичні репресії в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили», також поклали квіти до пам’ятного знака польських поховань.
Ці історичні події свавілля Росії нагадують знову і знову, що зло не може залишатися безкарним, інакше репресії та знущання повертаються з новою силою. Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити.
Repost from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Родина — це те, що тримає нас навіть у найважчі часи. Саме тому зібрали донеччан у Дніпрі на теплий захід до Дня сім’ї.
Для багатьох наших людей останні роки стали часом втрат, переїздів і життя далеко від дому. Але де б не були донеччани, ми зберігаємо головне — любов до рідних, пам’ять про свій край і віру в майбутнє.
Це не перша така зустріч — тиждень тому подібна відбулася у Києві.
Для дітей підготували творчі й пізнавальні локації, майстер-класи та розваги. Дорослі могли отримати консультації й поспілкуватися з представниками різних служб та організацій.
Дякую всім, хто долучився до організації цього дня.
Деталі та атмосфера події — у відео.
Repost from Zelenskiy / Official
Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну. Українські виробники дронів і ракет продовжують свою роботу. Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України – більше 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні – найбільша. Але долаємо. Слава Україні!
Repost from UNITED24
+4
2/2
Репресії не припинилися зі смертю Сталіна. Навіть у періоди «відлиги» та перебудови тривали арешти й політичні переслідування. До моменту розпаду Радянського Союзу було заарештовано понад 1,5 мільйона українців.
Сотні тисяч невинних людей були страчені, мільйони — депортовані.
Сьогодні ми згадуємо жертв репресій і вшановуємо їхню пам’ять.
Repost from UNITED24
+9
1/2
У третю неділю травня в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв радянських репресій — передусім Великого терору 1937–1938 років.
Це одна з найтемніших сторінок української історії, коли кремлівський радянський режим та його каральний апарат вчинили невимовні злочини проти українського народу.
Repost from Zelenskiy / Official
За цей тиждень росіяни випустили по Україні понад 3170 ударних дронів, більше 1300 КАБів і 74 ракети різних типів, із них більшість – балістичні. Багато було влучань по житлових будинках та іншій цивільній інфраструктурі. На жаль, внаслідок обстрілів протягом тижня загинуло 52 людини. Мої співчуття рідним та близьким. Ще 346 людей постраждали, з них 22 дитини.
Нашим людям потрібно більше захисту, і все, що підтримує українську ППО, зрештою допомагає зберігати життя. Тому PURL і додаткові внески на антибалістичні ракети важливі. І не менш важливо працювати у Європі над спільним захистом проти балістики. Ми маємо бути самодостатні в захисті, щоб російський повітряний терор не міг загрожувати ні Україні, ні жодній іншій країні континенту. Вдячний усім партнерам, які підтримують наш захист конкретними діями.
+3
17 травня Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій - мільйонів людей, чиї долі були зламані радянським тоталітарним режимом. Масові арешти, заслання, розстріли, штучні голодомори та переслідування стали страшною ціною боротьби українців за право бути собою, зберігати власну культуру, мову та національну гідність.
З нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій працівники відділу культури, сім’ї, молоді та спорту Великоновосілківської селищної ради провели сінемалогію «Пам’ять крізь покоління». Учасники заходу переглянули тематичний фільм, присвячений трагічним сторінкам української історії, та долучилися до обговорення побаченого.
Під час зустрічі говорили про наслідки тоталітарного режиму для українського народу, про ціну замовчування правди та важливість збереження історичної пам’яті. Сьогодні ці теми звучать особливо гостро, адже Україна знову змушена боротися за свободу, незалежність і право на власне майбутнє.
Пам’ять про жертв політичних репресій - це не лише про минуле. Це про нашу відповідальність перед майбутніми поколіннями, про необхідність не допустити повторення трагедій та про силу народу, який вистояв попри всі спроби його зламати.
Пам’ятаємо. Вшановуємо. Не пробачимо.
За матеріалами Великоновосілківської селищної військової адміністрації
БИКІВНЯ - ТЕРИТОРІЯ ПАМ'ЯТІ
До Дня пам'яті жертв політичних репресій, який традиційно вшановуємо у третю неділю травня, презентуємо відеоролик, присвячений Биківні — місцю масових поховань жертв Великого терору. Селище на околиці Києва вже давно перетворилося з географічної назви на слово-символ, що розповідає про злочини комуністичного режиму. Таємна спецділянка НКВС у Биківнянському лісі, що стала місцем останнього спочинку десятків тисяч людей, мала, за задумом комуністичного режиму, навіки сховати сліди вбивства українських громадян за сфальсифікованими свідченнями чи вибитими самозізнаннями, без суду й доказів. Але правда завжди знаходить шлях і виринає на поверхню. Нині Биківнянські могили стали територією пам'яті й нагадуванням про жахливі наслідки російсько-більшовицької окупації.
Проєкт підготовлено за співпраці Українського інституту національної пам’яті та Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Відемонтаж: В'ячеслав Пономарьов.
У відео використано матеріали Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Галузевого державного архіву Служби безпеки України, Державного архіву м. Києва, Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву, Центрального державного архіву громадських об’єднань та україністики, відкритих джерел, приватних фотоархівів.
+4
У Дніпрі вшанували пам’ять жертв політичних репресій
До Дня пам’яті жертв політичних репресій голова Волноваської райдержадміністрації, начальник районної військової адміністрації Владислав Лаврик спільно із заступницею начальника управління з питань ветеранської політики Донецької облдержадміністрації Інною Старостіною, головою Маріупольської райдержадміністрації, начальником районної військової адміністрації Олександром Панасенком, представниками Волноваської, Маріупольської райдержадміністрацій, а також громад Волноваського району та Донецької області долучилися до церемонії покладання квітів до Меморіалу жертвам Голодомору та політичних репресій у місті Дніпро.
Присутні вшанували пам’ять мільйонів українців, які стали жертвами злочинної політики тоталітарного режиму: були незаконно засуджені, ув’язнені, депортовані, позбавлені права на свободу, гідність і саме життя.
Сьогодні, коли росія знову веде війну проти України, нищить наші міста, переслідує українців на тимчасово окупованих територіях і намагається стерти нашу ідентичність, пам’ять про злочини минулого має особливе значення.
Ми пам’ятаємо всіх, чиї долі були зламані політичними репресіями. Бережемо правду про минуле й продовжуємо боротьбу за вільну, незалежну Україну.
Вічна пам’ять жертвам політичних репресій.
Repost from Вадим Філашкін / Донецька ОДА (ОВА)
Життя Ніни Лініченко відібрала російська армія 7 серпня 2024 року. Тоді ворог обстріляв село Михайлівка на Донеччині. Поряд не стало чоловіка Ніни, Вадима. Подружжя загинуло на власному подвірʼї…
52-річна Ніна була родом із Покровського району Донеччини. Зростала і навчалася у Михайлівці. У 1990-му одружилася. Разом із Вадимом виховували двох доньок – старшу Аліну і молодшу Вікторію. Ніна займалася домашнім господарством, родина тримала птицю та велику рогату худобу.
«Ніна була завжди усміхненою, мала гарне почуття гумору. Чудова господиня. Подружжя прожило разом майже 35 років і, як-то кажуть, душа в душу. Власноруч побудували великий будинок, планували зустріти щасливу старість у рідному краї», – додали у Новогродівський громаді.
Поховали Ніну та Вадима у місті Селидове.
О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання. Донецька ОВА та платформа Меморіал згадують убитих росіянами жителів Донеччини.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій – людей, чиї життя були зламані тоталітарним режимом за правду, українську ідентичність, вільну думку та любов до рідної землі.
Мільйони українців у різні роки стали жертвами арештів, заслань, катувань і розстрілів. Їх намагалися позбавити голосу, пам’яті та права бути українцями. Але навіть через десятиліття правда вистояла.
І сьогодні історія болісно перегукується із сучасністю. Україна знову переживає злочини, які світ уже бачив у часи тоталітарних режимів. На тимчасово окупованих територіях українців переслідують за державну позицію, мову, волонтерство, підтримку Збройних Сил України та просто за те, що вони залишаються вірними своїй країні.
Російський агресор знову використовує залякування, незаконні ув’язнення, катування, депортацію дітей, фільтраційні табори та спроби знищити українську ідентичність. І саме тому пам’ять про жертв політичних репресій сьогодні є не лише даниною минулому, а й нагадуванням про те, за що українці продовжують боротися зараз.
Ми пам’ятаємо кожного, хто постраждав від репресивної машини минулого і сьогодення.
День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.
Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.
Але нікому не вдалося зламати вільний дух українського народу. Українці зробив свій вибір, обравши долю незалежної демократичної держави. І сьогодні ми стоїмо на захисті свого вибору, своєї честі, своєї свободи заради майбутнього, заради минулого.
Ми не маємо права забувати, яку страшну трагедію довелось пережити нашому українському народу. У цей День скорботи схиляємо голови на знак пам’яті про всіх тих, хто загинув або постраждав в Україні в наслідок політичних репресій.
Вічна пам'ять загиблим, честь і слава тим героям, які живуть поруч з нами.
Repost from Zelenskiy / Official
Напередодні був новий крок Росії щодо Придністровʼя: росіяни спростили можливість отримати громадянство для вихідців із цього регіону Молдови. Крок специфічний і означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обовʼязок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї. Вони у Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить начебто тільки Донбас. Насправді далеко не тільки Донбас. Ми маємо на це реагувати. Тим більше що російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї – це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові.
Я доручив МЗС України відповідно контактувати з Молдовою щодо спільної оцінки та спільних дій. Я очікую також пропозиції від українських спецслужб, від нашої розвідки по формату реагування. Росії треба більше думати про свої НПЗ та про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів.
