Мамин пиріжечок
Не знаю, що тут писати. Привіт. Я медійник Сергій Мельничук. Знаю трохи за журналістику, трохи за pr, трохи за держапарат. Пишу, читаю, знімаю, показую війну в Україні з 2014 року.
Show more358
Subscribers
No data24 hours
+17 days
-130 days
- Subscribers
- Post coverage
- ER - engagement ratio
Data loading in progress...
Subscriber growth rate
Data loading in progress...
Repost from РОГОЗИН
00:18
Video unavailableShow in Telegram
Ну наконец-то! Весь в масле! Мечта! Чапаевский!
Укропокосилка подъехала со складов.
#Запорожскийфронт #царскиеволки #барс10
Два тіпа в Бориспільському районі приникали в гаражах підарський Зенітно-ракетний комплекс ТОР.
Залишу за дужками, шо було б не кисло зразу його віддать нашим на оборону.
Але ви вдумайтесь. Заникали ЗРК в гаражах. Ну хазяйновитий же нарід, нє?
Хворію. Третій тиждень. Зʼявився час.
Зайшов на свою сторінку в Ютьюбі. Там звідкісь аж 49 підписників. Якісь технічні відео про попередню БМВ (да, жизнь мене не учить), Авео єсть. Відео про то як Джип Патріот на передньому приводі застряг посеред великої калабані.
І кілька відео про війну. Робочі чернетки. Якесь промо ще для 24 каналу там ше Назаренко, Годзенко і Пагулич. Якесь промо про ДАП.
Мені аж кольнуло. Блять. Оце майже 10 років, як закрутилася вся ця їбаніна. Євромайдан, онкологія брата, анексія Криму, Донбас. Війна, війна, війна, війна.
Мені 34. Почалося коли було 24. Ціле життя. Ціле блять життя. За ці 10 років сталося так всього багато, що і не згадаєш.
І воно вся ця їбаніна не кінчається.
А потім подумалося, що єсть же десь вони. Люди, які з Майдану пішли на фронт і досі пиздуються. Без дємбєля. Хтось може і з 18 років. І все їхнє життя - тільки війна.
Підари вкрали у нас усих 10 років. Якщо помножити на кількість населення, то це десь 390 мільйонів років.
Бляді. Яке нахуй примирення.
😢 3
У мене день народження і я прошу ваших грошей.
Від початку широкомасштабки я пізно лягаю і пізно встаю. Так склалося. І сьогодні я прокинувся від вою сирени, бо йбн блт рсн знов шото там запустила.
Так вот. Я, наприклад, бачу прямий звʼязок між своїми діями чи бездіялністю і можливостями України перемогти. Бо він банальний і простий до болю в щелепі. Ти або в ЗСУ, або для ЗСУ. Нема ніяких культурних, економічних, інформаційних і прочих фронтів. Є фронт і є тил. Все інше - матросня.
І поки ми тут в тилу, ми маємо забезпечувати фронт. І так склалося, що фронту постійно потрібні колеса.
І так склалося, що мій хороший добрий товариш Anton Senenko над цим натхненно працює в рамках свого проєкту 42 тачки для ЗСУ. З коментарями «а лутше би…» ви точно не за адресою. Я і в будній день за них шлю на курорт. А тут ше і празнік, всьо такі. Так шо не ріскуйте. Або донат Антону, або проходим мімо.
І не питайте чо саме 42 тачки. Я так і не поняв.
Але річ не в тім. А річ в тім, шо якщо ви раптом хотіли мене привітати, а не знали як, то дійсним доповідаю - скиньте пару гривнів Антону на машини для фронту. І зробите мені щасливо.
Сірьожа, 34 годіка.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - [email protected]
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: [email protected]
Приват: 4149499371016518
👍 20