en
Feedback
записник ллер

записник ллер

Open in Telegram

а ти моє серденько. я не можу жити без серденька 💘

Show more
Ukraine47 731The category is not specified
268
Subscribers
+524 hours
No data7 days
-130 days
Posts Archive
нещодавно натрапила на один канал у телеграмі, який захопив мене глибиною своїх текстів/віршів. а ще тут є нагадування для вас та зворушливі цитати ❤️ якщо вам, як і мені, подобається така краса та творчість, то раджу не пропустити та підписатись https://t.me/summergirlseeee

Repost from N/a
Коли вона повернулась, ближче вже до зими, всі свої літні речі вимінявши на квиток, в теплих її кишенях ховались портові дими
Коли вона повернулась, ближче вже до зими, всі свої літні речі вимінявши на квиток, в теплих її кишенях ховались портові дими, а кров мала колір висушених трояндових пелюсток. І я гортав її книги в перці, кориці й вині, і слухав собі неуважно, як вона залива, і як виростають у темряві, зріючи на глибині, чорний камінь вугілля, зелена рослина трава. І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги, і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок, і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги, але сніг, на відміну від неї, так тоді й не пішов. 🌸

гарячими вустами, торкайся й не торкайся, моєї душі і тіла відповідно. думками я хочу, аби ти поруч залишався, але боюсь сказати про це відверто. я не хочу, щоб ти кохав мене, бо я красива, або тому, що тобі подобаються згини мого тіла. я навічно не залишуся красивою та молодою, я лиш можу навічно залишитися з тобою. і тому для мене так надзвичайно важливо, щоб ти не втомився від мого характеру, щоб ти задивлявся на мене так сильно, наче хочеш пробратися у саме серце та душу. з тобою я хочу спробувати кохання на смак, відчути на дотик, але повільно. з тобою навічно ми можемо бути коханим й коханою, та я не наважуюсь сказати про це відверто. Джозі Ллер // 22 червня 2024 року #вірші

цей біленький пухнастий клубочок сидить там майже щовечора ☺️
+2
цей біленький пухнастий клубочок сидить там майже щовечора ☺️

тебе не запитали, якою тебе створити, і ти не говорила, якою хочеш, щоб тебе створили, але чому тоді «хтось» може вказувати, якою тобі слід бути? для інших немає значення, якою ти була чи стала, оглянуть та й відвернуться, а ти й далі плач і намагайся щось у собі змінити, а ти продовжуй думати, що з тобою щось не так, але є один величезний знак питання: задля чого? задля кого? задля інших? до біса їх. створи свою омріяну себе у реальності, не для інших, а для Себе. ти варта бути собою у цьому світі, ти – без фальші – заслуговуєш зайняти своє законне місце під сонцем цієї планети. інші не мають значення, точно так само, як вони оглянуть тебе і відвернуться, оглянь і залиш для них їхню думку. чужа думка тобі не потрібна, у тебе є своя. Джозі Ллер // 15 червня 2024 року #вірші

літні вечори – це окремий вид мистецтва
+2
літні вечори – це окремий вид мистецтва

Repost from мáковка
«завжди співав тобі, потім закохався і співав про тебе…»
+1
«завжди співав тобі, потім закохався і співав про тебе…»

я хочу, аби ти була. висока чи низька, щаслива або зі смутком в очах, нафарбована чи без макіяжу, сильна або ніжна, говірка чи мовчазна, голосна або тиха, у сукні чи в спортивках, на підборах або у кросівках, закохана чи самотня, з розбитим серцем або ж нецілована, відверта чи замкнена від реальності, і так можна до безкінечності... але найголовніше — я хочу, щоб ти була, просто була. мені зовсім неважливо якою, але ти повинна бути. тут і зараз, не потім, не з понеділка, не з літа, не з наступного місяця, року. зараз. тут. ти. справжня. і ти є. і немає значення яка. будь всякою, тобі можна, для цього не потрібна непотрібна думка інших. я кажу тобі – будь, не існуй, а будь, бо а впевнена, що не лише я, так сильно хочу аби ти була. Джозі Ллер // 10 червня 2024 року #вірші

навчіть мене хтось писати невеличкі вірші, а то я останнім часом цілі поеми пишу 🫠

закінчила школу 2 роки тому, але я плачу...
закінчила школу 2 роки тому, але я плачу...

і ці слова, ти зберегла мої листи і не змогла, віддати серце лиш мені, але й нехай, і крізь очей кришталь читаєш мої зізнання лиш тобі. не плач, не плач. я збережу твій образ назавжди, а ті слова на папері, запам’ятай. я щиро сподіваюсь, що не лише я кохатиму тебе так сильно. і прощавай, ти для мене одна, але я не хочу до кінця життя, щоб ти була сама і лиш спогадами жила. бережи й люби життя, так як я берегтиму і любитиму тебе до кінця свого короткого життя, бо ти була єдиним, що так сильно хотів і не отримав я... Джозі Ллер // 6 червня 2024 року #вірші

люблю, обожнюю ✨️
+3
люблю, обожнюю ✨️

шукай ліки в собі, ти не створена для того, щоб заливатись сльозами, квітка не може жити й цвісти без води, та точно не варто сльозами її підливати. шукай спокій в собі, в інших людях ти його навряд чи знайдеш, він надто глибоко всередині людської душі, та лиш він заспокоїть тебе, коли все інше час відбирає. шукай кохання в собі, кажуть, що для нього потрібні двоє, та спочатку будь парою сама собі, так ти знайдеш того, хто тебе міцно кохає. шукай натхнення в собі, час не втримати порожніми руками, до своєї мрії спершу треба дійти, головне — аби твоя мрія не виявилась чужими словами. ну ж бо, довго не дивись, не читай, шукай уже ліки в собі, не лікуйся лиш одними моїми віршами. Джозі Ллер // 3 червня 2024 року #вірші

мої плани на літо: - багато, дуже багато, читати 📚 - писати вірші 🪶 - малювати 🎨 - дивитись феєчки вінкс 🧚🏼‍♀️

перший день літа 🥰

я здала курсову 🥳

куди так швидко? чого так швидко? я не встигаю за цим часом...

Repost from цілую.
наступна субота літо.

одного дня я тала, а потім твої вуста мене більше не цілували, лиш їхній смак, він не покидав мене до того одного дня, і вже не я, і вже не одна єдина, і вже не твоя... Джозі Ллер // 20 травня 2024 року #вірші

коли читала книгу, то уявляла героїв молодшими...