Міський голова - Сергій Рєзнік

А ви знали, що Самар є на Філіппінах? Так, за тисячі кілометрів від нас розташована провінція Самар. Саме з її представниками та представниками Посольства Філіппін в Польші (вони виконують посольські функції і в Україні на період дії військового стану) сьогодні провели нашу першу онлайн-зустріч. Познайомилися, презентували наші громади, розповіли про їхню історію, сьогодення та напрямки розвитку. Обговорили, чим можемо бути корисними один одному, а також перспективи співпраці у сферах освіти, культури та міжнародних обмінів. Це була перша зустріч-знайомство, але вже домовилися продовжити комунікацію, щоб напрацювати конкретні спільні проєкти. У перспективі – підписання меморандуму про співпрацю між нашим Самаром і провінцією Самар на Філіппінах. Приємно, що звичайний збіг назв може стати початком нових міжнародних партнерств. Сподіваюся, що це знайомство переросте у справжню співпрацю, корисну для обох громад.

Збільшую до 70000 гривень винагороду за інформацію, яка допоможе встановити осіб, причетних до наруги над меморіалом «Пам'ятаємо заради майбутнього». Я хочу, щоб люди, які це зробили, були знайдені й понесли передбачену законом відповідальність. Наразі правоохоронці продовжують слідчі дії та працюють над встановленням усіх обставин злочину. Вірю, що збільшення винагороди допоможе отримати важливу інформацію, яка наблизить слідство до результату. Водночас переконаний: ми не повинні чекати завершення розслідування, щоб почати повертати меморіалу гідний вигляд. Попереду багато роботи: прибирання території, очищення меморіалу від слідів вандалізму, відновлення пошкодженого граніту, благоустрій, освітлення та відеоспостереження. Якщо ви готові долучитися - своєю працею, технікою, матеріалами чи будь-якою іншою допомогою - буду щиро вдячний. Напишіть у коментарях або мені в особисті повідомлення. Упевнений, разом ми зможемо зробити набагато більше. Вандали пошкодили камінь. Але вони не зможуть зруйнувати нашу пам'ять, якщо ми самі не дозволимо цього. Ми маємо залишатися людьми.

Двадцять один рік історії. Понад дванадцять років війни. Саме такий шлях пройшов 74-й окремий розвідувальний батальйон - від дня створення до бойових завдань, які його воїни виконують і зараз. Іловайськ, Мар’їнка, Донецький аеропорт, Авдіївка, Піски, Вугледар, Покровський напрямок – за цими назвами роки важкої служби, ризику й відповідальності за життя побратимів. На честь дня створення батальйону над Площею Героїв у Самарі підняли його бойовий прапор. Для нашої громади цей підрозділ має особливе значення, адже серед його військовослужбовців є наші земляки. Люди, які захищали Україну з 2014 року і продовжують робити це під час повномасштабної війни. Повага воїнам 74-го окремого розвідувального батальйону. Сила тим, хто нині виконує бойові завдання. Світла пам’ять полеглим. Слава Україні!🇺🇦

Після нещодавнього інциденту на річці Самара, коли гідроцикл ледь не травмував людей біля причалу, вкотре порушив це питання перед правоохоронними органами. Дякую поліції, яка оперативно відреагувала та посилила контроль на водоймі! Лише за два дні рейдів правоохоронці виявили сімох водіїв гідроциклів, які порушили встановлену заборону. За всіма фактами складено адміністративні матеріали. Для когось це може здатися звичайною статистикою. Але за кожним таким протоколом - потенційно відвернена небезпечна ситуація. Міська влада зі свого боку послідовно робить усе, що дозволяють повноваження. Рішеннями місцевої комісії ТЕБ та НС у громаді заборонено вихід плавзасобів на воду. Ми неодноразово зверталися і продовжуємо звертатися до правоохоронних органів із проханням контролювати дотримання цих обмежень. Адже міська рада не має повноважень зупиняти порушників чи складати адміністративні матеріали, це компетенція Національної поліції. Саме тому ефективна взаємодія міської влади та правоохоронців є ключовою для безпеки людей. Я й надалі буду наполягати на тому, щоб контроль на водоймах залишався системним. Поки діють встановлені правила, вони мають виконуватися всіма без винятку.

Чесно кажучи, я не знаю жодної людини, яка любить ходити до лікарів. Ми відкладаємо візит до останнього. Сподіваємося, що минеться. А коли все ж таки переступаємо поріг лікарні чи амбулаторії, хочемо одного - щоб нам допомогли. І в цей момент зовсім не думаєш, скільки годин уже відпрацював лікар, чи коли востаннє він обідав. Просто довіряєш. Мабуть, саме довіра - найцінніше, що є у вашій професії. Її не можна отримати наказом, дипломом чи посадою. Її можна заслужити тільки роботою. У Самарі працює багато саме таких лікарів. Сьогодні я хочу подякувати всім, хто працює в наших лікарнях, амбулаторіях, екстреній медичній допомозі. Усім без винятку. Бо медицина - це не одна людина. Це команда. Дякую за роботу!🙏

Пам’ять починається не з граніту. Вона починається з людей, які не дозволяють забути своїх Героїв. Сьогодні мав честь бути поруч із мешканцями 17-го кварталу під час відкриття пам’ятного знака на честь жителів цього кварталу, які віддали свої життя, захищаючи Україну. Це місце з’явилося завдяки небайдужості самих мешканців. Після загибелі братів Авраменків вони ініціювали перейменування провулка Залізничного на провулок Братів Авраменків, висадили Алею пам’яті, а сьогодні відкрили пам’ятний знак, присвячений Захисникам з 17-го кварталу, які не повернулися з війни. Поруч із пам’ятним знаком - фотографії братів Авраменків, Володимира Сав’юка, Олександра Терешкевича, Андрія Дружиніна, Костянтина Дімітрянова та Вадима Падашулі. За кожною світлиною - людська доля. Родина, яка любить. Друзі, які пам’ятають. Мрії, яким не судилося здійснитися. Для мене ця подія мала ще й особистий зміст. Родину Авраменків я знаю багато років. Батьки хлопців - мої сусіди. І коли бачиш поруч людей, яких знаєш багато років, біль цієї війни відчувається ще гостріше. Жоден пам’ятний знак не здатен вгамувати втрату. Але він може стати символом того, що ми пам’ятаємо. Що життя цих людей, їхній подвиг і любов до України назавжди залишаться частиною історії нашої громади. Поки ми пам’ятаємо - вони залишаються з нами. У наших серцях. У назвах вулиць. У таких місцях пам’яті. І в нашій щоденній вдячності. Світла пам’ять усім, хто віддав своє життя за Україну. Вічна слава Героям!🇺🇦

Є люди, чия робота не знає вихідних, свят чи спокійних змін. Коли хтось потребує допомоги, медики просто роблять свою справу. Так було завжди. Але останні роки - пандемія, а потім повномасштабна війна ще раз показали всім нам, наскільки велика відповідальність лежить на людях у білих халатах. Вони першими зустрічають людський біль. Працюють тоді, коли для когось день уже завершився. Приймають рішення, від яких залежить життя. І щоразу поруч із пацієнтом залишається не лише професіонал, а насамперед людина. Напередодні Дня медичного працівника відзначили тих, хто своєю щоденною працею заслужив повагу колег і довіру пацієнтів. Але цього дня хочеться сказати про всіх, хто працює в системі охорони здоров'я. Про лікарів, медичних сестер і братів, фельдшерів, реабілітологів, лаборантів, працівників екстреної медичної допомоги, молодший медичний персонал, водіїв, технічних працівників. Бо медицина - це командна робота, де внесок кожного має значення. Минає час, але люди пам'ятають не назви препаратів і не номери кабінетів. Вони пам'ятають тих, хто був поруч у найважчі хвилини, підтримав, пояснив, допоміг не втратити надію. Саме тому повага до медиків живе в довірі, яку ви щодня заслужуєте своєю працею. Дякую кожному, хто обрав цю непросту, але надзвичайно важливу справу.

Металургійна галузь і металурги на протязі десятиліть визначали долю нашого рідного міста. Понад дев'яносто років тому на території нашого міста почав працювати металургійний завод і разом із ним почало змінюватися наше місто. Будувалися нові житлові квартали, школи, дитячі садки, дороги, спортивні й культурні об'єкти. Для багатьох родин завод став не просто місцем роботи, а частиною сімейної історії. Сьогодні ми продовжуємо писати вже нову історію Самара. Але в її фундаменті є праця кількох поколінь металургів, які своїми руками розвивали місто і створювали його промислову славу. Це історія, яка живе в родинних спогадах, фотографіях, розповідях і долях тисяч самарівців. Дякую за вашу працю, за майстерність, за відповідальність і відданість своїй справі. Бажаю міцного здоров'я, добробуту, родинного затишку та мирного неба. Зі святом, металурги!🇺🇦

Постійно переконуюсь, що найкращі робочі наради проходять не в кабінеті, а просто у дворах. Саме тут люди чесно говорять про те, що їх турбує, показують проблеми, які не завжди побачиш на папері, і пропонують свої рішення. Мені подобається такий формат роботи. Бо тільки разом із мешканцями можна визначити, що для конкретного двору справді важливо. Саме такою була зустріч із жителями будинку на Гетьманській, 35. Разом пройшлися територією, обговорили всі пропозиції й узгодили, з чого почнемо роботи по двору. Цей двір багато десятиріч потребував капітального ремонту. Найближчим часом тут оновимо дорожнє покриття, замінимо бордюри, облаштуємо під'їзні групи, парковку та встановимо лежачі поліцейські. Звичайно, в умовах війни неможливо реалізувати все й одразу. Ми дуже виважено ставимося до кожної гривні міського бюджету. Але коли пріоритети визначаємо разом із людьми, рішення виходять правильними. Бо саме мешканці найкраще знають, чого сьогодні потребує їхній двір.

Для родин загиблих Захисників війна не закінчиться ніколи. Вона назавжди залишиться у їхніх домівках. Сьогодні разом із командуванням та особовим складом 194-ї окремої понтонно-мостової бригади «Самар» передали матерям, дружинам, дітям державні нагороди, якими Президент України посмертно відзначив їхніх найрідніших. Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня нагороджено старшого солдата Владислава Калачова. Орденами «За мужність» ІІІ ступеня - сержанта Михайла Терещенка, старшого солдата Євгенія Жигачова та солдата Артема Петришина. Ці нагороди зберігатимуть поруч із фотографіями, листами, особистими речами. Вони нагадуватимуть дітям, онукам і всім наступним поколінням, ким були їхні рідні і за що вони віддали своє життя. І в Самарі ці імена пам'ятатимуть завжди. Владислав Калачов. Михайло Терещенко. Євгеній Жигачов. Артем Петришин. За кожним із них - своє життя. Свої мрії. Для рідних вони назавжди залишаться найкращими чоловіками, синами, батьками. Для Самара - Героями, яких ми не маємо права забути.

За кожним бойовим прапором стоять люди. Їхня служба, бойовий шлях, втрати, побратимство і боротьба за Україну. Сьогодні на Площі Героїв підняли бойовий прапор 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. У Самарі вже стало доброю традицією в день створення військової частини вшановувати тих, хто сьогодні захищає нашу країну. 25-та бригада - один із тих підрозділів, про які знає вся Україна. Вона першою стала на захист держави ще у 2014 році. З перших днів повномасштабного вторгнення її десантники були там, де було найважче: обороняли українські міста, стримували ворога, звільняли окуповані території. Її бойовий шлях уже став частиною сучасної історії України. У цій бригаді служили і служать наші земляки. Для багатьох самарівців це не просто назва бригади. Це друзі, сусіди, рідні. Люди, яких знають, за яких переживають і яких чекають додому. Піднятий сьогодні прапор - це знак нашої поваги до кожного військового 25-ї бригади. І пам'ять про тих, хто віддав своє життя, щоб Україна жила. З 33-ю річницею створення, воїни 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Чекаємо вас удома!🇺🇦

У кожного є свій спосіб підтримати тих, хто сьогодні на фронті. Наприклад, Бовар «Гладіатор» Ханаков після одного зі своїх боїв не залишив боксерські рукавички собі на згадку. Він виставив їх на благодійний аукціон, а усі виручені кошти розподілив між трьома військовими підрозділами. Один із них - 4-й батальйон 108-ї окремої бригади територіальної оборони «Самарівські вовки». На ці кошти придбають підсилювач сигналу для антени - обладнання, від якого під час виконання бойових завдань можуть залежати зв'язок, координація і безпека наших військових. Мені завжди імпонують люди, які не говорять про підтримку, а просто знаходять спосіб допомогти. У когось для цього є волонтерський досвід, у когось - професія, у когось - спортивне ім'я, яке може привернути увагу до доброї справи. Дякую Бовару за підтримку наших Захисників!І дякую кожному і кожній, хто сьогодні знаходить можливість допомагати. Бо саме з таких, на перший погляд, різних вчинків і складається наша спільна сила.

Коли говоримо про українську державність, зазвичай згадуємо князів, козаків, історичні події. Але історія ніколи не закінчується. Вона пишеться й зараз. Сьогодні українську державність захищають наші військові. Вона живе в людях, які працюють у лікарнях, школах, на підприємствах, у комунальних службах, волонтерять, допомагають одне одному і не дозволяють країні зупинитися навіть під час війни. За останні роки всі ми по-іншому відчули ціну власної держави. Ціну прапора, мови, дому. Ціну можливості жити на своїй землі й самим вирішувати, яким буде наше майбутнє. Україна вистояла не випадково. За нею - більше тисячі років історії, покоління людей, які берегли свою землю, свою культуру і своє право бути українцями. Українська державність сьогодні - це не лише наша історія. Це наш щоденний вибір залишатися українцями, працювати для своєї країни і берегти те, за що зараз воюють наші Захисники та Захисниці. З Днем Української Державності! Слава Україні!🇺🇦

Кілька днів тому невідомі осквернили меморіал «Пам'ятаємо заради майбутнього». Місце, де ми вшановуємо пам'ять майже чотирьох тисяч мирних жителів, розстріляних під час нацистської окупації. Серед них було 360 дітей. Меморіал розмалювали нацистською символікою, залишили антисемітські написи, пошкодили гранітне покриття. Це не хуліганство. Це свідомий злочин.   Для мене ця історія особливо болюча. Понад десять років тому ми разом із фондом «Діалог поколінь», «Інститутом Україники», місцевими істориками, зокрема Костянтином Мешком, працювали над створенням цього меморіалу. По крупинках збирали імена загиблих, відновлювали історію, щоб люди мали місце, де можна схилити голову перед пам'яттю невинно вбитих.   Саме тому я звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину.   Переконаний, що винні мають бути знайдені. Не лише тому, що вони пошкодили меморіал. Сьогодні будь-які прояви нацистської символіки та антисемітизму миттєво стають інструментом російської пропаганди. Ворог лише чекає таких приводів, щоб вкотре брехати світові про Україну.   Щоб допомогти встановити причетних, оголошую винагороду 50 000 гривень за достовірну інформацію, яка допоможе правоохоронцям знайти винних. Якщо потрібно, гарантую повну анонімність.   Меморіал ми відновимо. А тих, хто це зробив, сподіваюся, знайдуть і вони відповідатимуть за свій вчинок перед законом. Це питання не лише справедливості. Це питання нашої поваги до пам'яті людей, яких убили лише за те, ким вони були.

Допомога військовим має одну мету – щоб вони якнайшвидше повернулися додому з Перемогою. Саме тому Самар і надалі підтримує наших захисників, адже сьогодні це один із найважливіших обов'язків громади. Передали чергову допомогу нашим військовим. Це те, про що вони просили, і те, що допоможе виконувати бойові завдання. Для нас найважливіше, щоб ця підтримка працювала там, де вона потрібна найбільше – на передовій. Найкраще «дякую» для всіх, хто сьогодні допомагає війську, – знати, що ця допомога вчасно потрапила до наших захисників і допомогла їм виконати бойове завдання. Саме заради цього ми працюємо.

Найближчим часом одразу дві групи дітей із Самарівської громади вирушать на відпочинок. Напередодні зустрівся з батьками, організаторами та супроводжуючими. Детально обговорили програму поїздок, умови перебування дітей та відповіли на всі запитання батьків. Перша група дітей із Самарівської громади – 91 хлопчик і дівчинка – проведе два тижні у Заліщиках на Тернопільщині. За цією поїздкою – декілька місяців підготовки, домовленостей і спільної роботи. Для дітей це можливість відпочити, змінити обстановку, знайти нових друзів і просто насолодитися літом. Ще одна група вирушить до міста Везель у Німеччині. На запрошення наших німецьких партнерів Самар представлятимуть юні футболісти. До них приєднаються діти з Луганської громади. На них чекають тренування, цікава програма, знайомство з культурою іншої країни та нові враження. Війна забирає у дітей надто багато. Але вона не повинна забрати дитинство. Саме тому ми так цінуємо кожну можливість подарувати нашим дітям нові враження, щирі емоції, відчуття безпеки й безтурботного літа хоча б на певний час.

Турбота про тих, хто втратив дім - це щоденна відповідальність Самара. Саме тому ще один масштабний проєкт уже на фінішній прямій: у місті завершується облаштування Центру матері та дитини. Простір, який переїхав до нашої громади з Донеччини, став реальністю завдяки підтримці Люксембурзького Червоного Хреста. Тут жінки з дітьми, які були змушені залишити свої домівки через війну, отримають безкоштовне проживання, а також комплексну допомогу. Будівля вже набула того вигляду, який був передбачений проєктом: світла та безбар’єрна. Тут створено комфортні житлові блоки для матусь із дітьми, облаштовано просторі зони для відпочинку, кухні та всі необхідні зручності. Зараз триває завершальний етап робіт. Поруч, за підтримки ГО «Це наша справа», оновлюється ще один важливий об’єкт - місце тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб, яке вже стало прихистком для понад 60 людей. Це ще один приклад того, як спільними зусиллями ми будуємо безпечний простір для тих, хто цього найбільше потребує. Такі проєкти стають можливими завдяки довірі партнерів, благодійників та спільній роботі всієї громади. Наша мета – забезпечити тих, хто переселився до нашого міста, усім необхідним і зробити Самар сучаснішим, комфортнішим та доступнішим для кожного мешканця.

Молодіжна політика не може створюватися «для молоді» без самої молоді. Саме тому всі важливі рішення ми завжди обговорюємо разом із нашою Молодіжною радою Самара. Зустрілися, щоб звірити годинники та разом подумати над найближчими планами. Зараз вони працюють над розвитком Молодіжного центру та створенням сучасного коворкінгу за підтримки ПРООН. Також готуємо великий профорієнтаційний форум і нові освітні проєкти. А ще – відкриваємо двері для стажування молоді в міськраді. Хочемо, щоб молоді люди бачили, як працює місто зсередини, і мали реальну можливість впливати на зміни. Під час зустрічі окремо розібрали результати свіжого опитування молоді Самара. Для мене, як міського голови тут є два ключові моменти. По-перше, половина опитаних чітко планує пов'язувати своє майбутнє з Україною. Моє завдання – зробити так, щоб вони бачили ці перспективи саме тут, у Самарі. Щоб у рідному місті хотілося залишатися, навчатися, працювати й будувати своє життя. По-друге, ми побачили чіткий запит на комфорт: молоді потрібні сучасні громадські простори, місця для відпочинку та живого спілкування. Це саме те, що ми обов'язково враховуватимемо далі. Молодіжна рада Самара вже давно довела, що є не просто дорадчим органом, а реальною дієвою силою. Дякую за круті ідеї, енергію та щире бажання змінювати наше місто на краще. Рухаємося далі разом🤝

Здається, цього дня чекали всі. З першого дня початку реконструкції міського пляжу багато хто питав "Коли можна прийти?". І сьогодні він відкрився. Навіть погода не завадила. Було хмарно, але на пляжі людно. Діти одразу знайшли собі розваги, дорослі прогулювалися алеями, зустрічали знайомих, просто сиділи біля річки. Саме заради таких моментів і варто працювати. Дуже хочу, щоб у Самарі ставало більше місць, де людям просто добре. Де можна провести час із родиною, випити кави, погратися з дітьми чи просто побути біля води. Особливо цінно, що цей проєкт вдалося реалізувати завдяки Благодійному фонду «Серце української нації». Без їхньої підтримки таких змін могло б і не бути. Сьогодні соціально відповідальний бізнес міста, благодійні та громадські організації стають справжніми партнерами громади. Разом ми можемо робити те, що поодинці було б значно складніше. За цим оновленням стоять декілька місяців щоденної роботи, десятки людей, пошук рішень, техніки, матеріалів і постійна присутність на об'єкті. Те, що сьогодні здається звичайним і красивим місцем для відпочинку, з'явилося завдяки величезним зусиллям людей, які щиро хотіли зробити для Самара щось вагоме і круте. Самар і надалі шукатиме можливості для такої співпраці. Бо розвиток міста - це не лише робота міської ради. Це спільна справа всіх, кому небайдужий наш спільний дім. Дякую всім, хто допоміг зробити це місце таким, яким його хотіли бачити мешканці. Сподіваюся, що цього літа на березі Самари буде ще багато дитячого сміху, сімейних прогулянок і теплих зустрічей.

Не кожен вид спорту збирає повну тишу перед початком змагань. У шахах вона особлива. У Самару стартував Відкритий чемпіонат міста з шахів. Цього року він об'єднав учасників не лише з нашої громади, а й із Дніпра, Павлограда, Нікополя, Царичанської, Слобожанської, Губиниської та Перещепинської громад. Приємно бачити, що за шаховими дошками поруч сидять люди різного віку. Тут досвід зустрічається з молодістю, а кожна партія - це не лише боротьба за перемогу, а й взаємна повага між суперниками. Перед початком турніру всі разом вшанували хвилиною мовчання наших Захисників і Захисниць. Завдяки їм сьогодні ми маємо можливість проводити такі зустрічі, спілкуватися, змагатися і жити у своєму місті.