Кафедра охорони праці та цивільної безпеки

Якось задався питанням, з чого починати, наприклад дослідження чи проект? Звісно з бізнес плану! Погоджуєтесь? Чи може щось пропустив? Отже бізнес план Крок 1: Визначте цілі та оцініть можливості. Перед початком потрібно розуміти, яку нішу можемо зайняти, щоб бути цікавим. Ох як здорово, відразу ж зрозуміти, що я хочу і що я можу, і головне навіщо це іншим. Крок 2: Опишіть вашу ідею, пропозицію, продукт. Якщо на першому кроці, можна ще пропитляти відповідь: навіщо це все. То на другому наврядчи, адже ключовим питанням є чому люди мають віднести гроші саме на мій проект, вкласти в моє дослідження, в мій продукт. Крок 3: Розробіть кілька фінансових сценаріїв. «Складіть позитивний, реалістичний і негативний сценарії. Порахуйте може й починати не варто? Чи може варто, а ви що думаєте?

Не перестаю дивуватися неймовірній практичності та адекатності сучасним викликам твору, який був написаний близько 700 років тому. Багато хто з нас зараз шукає відповідь на запитання: «Як жити власне щасливе життя в умовах війни та повної невизначеності? Як не зруйнувати собі, дивлячись на все те «зло» та неправду, що твориться навколо? Як зберегти в собі той «райський досвід» та згадку про світло, що надає сенс нашій життю. Божественна комедія Данте - це, по суті, посібник з практиками подолання в собі наслідків людських слабкостей. Так, гордість долається практикою споглядання краси. Заздрість – через подолання постійного бажання порівнювати собі з іншими. Якщо ви хочете позбутися гніву – практикуйте довіру за допомогою відчуття тактильності та обіймів. Вийти зі стану засмучення і апатії допомагає щира дружба…

Не перестаю дивуватися неймовірній практичності та адекатності сучасним викликам твору, який був написаний близько 700 років тому. Багато хто з нас зараз шукає відповідь на запитання: «Як жити власне щасливе життя в умовах війни та повної невизначеності? Як не зруйнувати собі, дивлячись на все те «зло» та неправду, що твориться навколо? Як зберегти в собі той «райський досвід» та згадку про світло, що надає сенс нашій життю. Божественна комедія Данте - це, по суті, посібник з практиками подолання в собі наслідків людських слабкостей. Так, гордість долається практикою споглядання краси. Заздрість – через подолання постійного бажання порівнювати собі з іншими. Якщо ви хочете позбутися гніву – практикуйте довіру за допомогою відчуття тактильності та обіймів. Вийти зі стану засмучення і апатії допомагає щира дружба…

Леді Гага розповіла, як познайомилася із нинішнім нареченим Майклом Поланскі. Співачка поки що не була одружена і не має дітей. Леді звинувачує свою надто успішну кар'єру у невдачах на особистому фронті: «Я продала 10 мільйонів дисків і втратила Метта. Продала 30 мільйонів та втратила Люка. Знялася у фільмі та втратила Тейлора. Такий ось обмін речовин, кругообіг...» Щось привертає увагу в її словах.... Можливо, в них є відповідь чому ми самотні?

У виступі віце - адмірала, д- ра, Генерального хірурга США Вівека Мерфі прозвучало: «Самотність - це ключова проблема громадського здоровʼя». Спочатку мене, вразив приклад «зріння в корінь», розуміння складності, взаємоповʼязаності, що вирізняється від традиційних «покращень» і пошуку простих рішень. У книзі Брене Браун на 50-х сторінках читаю, що соціальні звʼязки є настільки ж критичними для нашого добробуту як їжа та вода, а самотність - це не просто «сумно», а й небезпечно для здоровʼя. Брене наводить дані з мета аналізу досліджень теми (Holt- Lunstad, Smith & Layton): ризик раньої смерті збільшується на 5% внаслідок забруднення повітря, через ожиріння на 20%, надмірне вживання алкоголю на 30%, а самотність впливає на рівні 45%. Факти говорять , що проблема молодшає, можна мати активне соціальне життя з яскравим інстаграмом і мати проблему самотності, бо йдеться не стільки про кількість, а про якість соціальних звʼязків. Паралельно радісно спостерігаю цікавість до теми створення спільнот, малих груп і дружби. Недавно слухав подкаст з Саймоном Сінеком, багато хто знає його як автора «Почни з чому» та взірцевих виступів які надихають стати лідером. Інтервʼю починається з розмірковування про контексти, в яких ми глобально живемо, підсвічування відсутності лідерства та візії, масового відчуття розгубленості людей і запит на рольові моделі. Потім він розповідає, що дружба наразі є його провідною темою дослідження, він пише нову книгу з своїм другом. Цитата: «всі вчать лідерству, і я також, і ніхто нас не вчить як дружити та бути гарним другом!». Після прослуховування я пішов на ютуб передивлятися Олександра Філоненка, з думкою «десь таке красиве я вже чув". Напишу цінні, на мою думку, знахідки, які прозвучали: Хто твій друг: Друзі за схожістю (коли дивує наскільки людина може любити те, що ти та мати схожий досвід) - це найбільш поширений вид дружби. Також часто буває, коли друг доповнює мене несхожістю, навіть протилежністю. Про друга в біді. В обох спікерів звучать питання: «Порахуйте скільком людям ви можете подзвонити, коли вам погано, складно, боляче? Скільки відгукнуться? «В мене напевно 4», - говорить Сінек. Олександр розповідає, що опитував авдиторії людей і «4 - це, повірте, багато». Та найцікавіше питання - це скільком друзям ти можеш подзвонити і розповісти про радість, досягнення та за тебе порадіють? А як ви познайомилися? Сінек ділиться власним досвідом, що для знайомств проводяться нетворкінги, тімбілдінги як соціалізація на подіях. Він розмірковує, що давно звернув увагу на власне бажання забитися в куточок, на те, що треба придумувати як познайомитися (small talks). І наскільки йому разюче легко знайомитися, коли не обличчя в обличчя, а поряд. Його приклад - це коли разом дивитися картину в музеї- так легко розпочати розмову і подивом він відзначив, що можна закінчити розмову разом в барі, а потім і близькими друзями. Хто слухає Олександра той знає, про його концепцію «вторгнення краси», спільного досвіду, який нас заставляє «замовчати в благоговінні»перед чимось третім. Зрозуміло, що тут дуже багато ідей для тих, хто працює з людьми на різних рівнях - для покращення здоровʼя, благополуччя.

Розглянемо застосування циклу «плануй-виконуй-перевіряй-дій» на прикладі відомого роману Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто». І хоча основна ідея роману полягає у визначенні доцільності помсти чи прощення, з опису дій основного героя можна зробити цікаві висновки, які стосуються застосування системного підходу в досягненні цілей. Думаю, що сюжет відомий всім. Едмон Дантес, який зміг вибратися на волю із похмурого підземелля замку Іф та знайшовши значний скарб почав планувати помсту своїм кривдникам, визначивши основні методи для її досягнення: отримання інформації про минуле кожної людини, створити міф про графа Монте-Крісто, розвинути навички, необхідні для помсти. Так, головний герой до дрібниць придумує складну схему для досягнення мети. Наприклад, він викриває зраду Фернана (графа де Морсера), вивчає фінансовий стан банкіра Данглара, знаходить темну пляму у житті королівського прокурора Жерара де Вільфора. Продумує, ефектну появу в Парижі, організувавши викрадення молодого графа Альберта де Морсера (сина Фернана і Мерседес) бандитом Луїджі Вампа. Далі граф Монте-Крісто почав втілювати в життя (виконувати) заплановане: стає клієнтом банку Данглара, надсилає телеграму зі зростання облігацій одного із об’єктів будівництва, винаймає слугу, відвідує оперу та купує будинок, де влаштовує вечірку на якій розповідає про страшну знахідку, а також публікує в газеті опис зради Фернана, вимагаючи проведення відповідного дослідження. Звісно, головний герой не забуває і про перевірку результативності своїх дій. Це проявилось у контролі за подальшою долею його кривдників. Наприклад, Данглар, після розорення потрапляє в полон до одного із союзників графа та змушений платити непомірні суми за їжу. Щодо останнього етапу циклу дій – він проявився у коригуванні планів у зв’язку із виявленням романтичних стосунків доньки Вільфора із сином старого покровителя Дантеса, месьє Моррелем. Це змусило головного героя запобігти наслідкам помсти молодому Моррелю та мадемуазель де Вільфор. Також, яскравим прикладом коригувальних дій продемонстровані в епізоді з дуеллю Альберта, коли Едмон був готовий загинути сам, зберігши життя юнакові. До речі, саме останній етап з перевірки отриманих результатів щодо відповідності поставленій меті спонукав графа Монте-Крісто зрозуміти всю безглуздість помсти через висадження моральних і фізичних сил, втрату тих, хто йому найбільше дорогий.

Як багато чудернацького у світі. Скільки ми не знаємо. Подивіться на картини Пітера Брейгеля Старшого, що тут приховано? "Фламандські прислів'я!" Щось схоже на творчість І. Босха. Картину, художник написав олією по дереву і зашифрував у ньому понад 100 мудрих уроків нащадкам. Звичайно, вивчити всі ми сьогодні не зможемо (частина з прислів'їв сьогодні поки що не піддається розшифровці. Але про дві розповім 1: пан у латах з ножем у роті, що вішає на кота дзвіночок, має відразу кілька трактувань: "кусати залізо" - значить, брехати; і "вішати дзвіночок на кота" - робити небезпечний вчинок. Трохи нижче чоловік безуспішно "б'ється головою об стіну" в одному черевику - "компроміс найважливіше" 2: червоний колір на момент створення картини вважався у народі кольором гріха, синій – обману. А отже, дбайлива жінка в червоній сукні, що накидає блакитний плащ на свого чоловіка (?), щось точно приховує від нього... Зліва від пари прядуть дві панночки - тобто, про щось "пліткують"

Хочу продовжити тему поліпшення безпеки - організаційна культура, лідерство. У видатного професора Томаса Краузе, який написав дуже популярна книжку "Лідери безпеки" говориться, що основа надійного та безпечного виробничого процесу будується тільки за умови безпосередньої участі керівників у: - створенні міцних стосунків між співробітниками на основі довіри і турботи, що безпосередньо залежить від лідерства; - формуванні культури безпеки як важливої та необхідної цінності, яка впливає на прийняття будь-яких виробничих рішень; - підтримці ініціатив кожного співробітника, які покращують рівень безпеки; - створенні доброзичливої атмосфери в якій співробітники вільно спілкуються на проблеми безпеки; - забезпеченні розвитку працівників щодо процесів керування ризиками та прийняття рішень. Це перелік тільки деяких необхідних елементів працездатної системи управління безпекою. Лідери, які мають бачення з розвитку організації, зокрема безпеки, формують довіру, на якій вибудовують командну роботу дійсно можуть створити таке робоче місце та культуру, де співробітники активно  беруть на себе відповідальність за постійне поліпшення через виявлення та пом’якшення впливу небезпек, небезпечних дій своїх колег. Разом з тим, така культура обов'язково призведе до успіху і в інших сферах діяльності організації.

Одрі Хепберн почала писати свої мемуари після того, як лікарі поставили їй смертельний діагноз. Прекрасна жінка всіх часів і народів на опитування журналу «ELLE» йшла так само чисто і світло, як жила. __ "Скільки мені лишилося? Я постаралася, щоб голос звучав якомога спокійніше, зрештою лікар ні в чому не винен, істерика безглузда, цю битву я програла. – Не більше трьох місяців. Жаль, ми нічого не можемо вдіяти… Четверта стадія… Ніхто не може. – Три місяці? Не дуже щедро, треба поквапитися, щоби встигнути. - Що встигнути, мадам? – Згадати все своє життя, лікарю. У мене було чудове життя... Мені справді потрібно багато згадати і багатьох подумки подякувати. Хіба можна останніми годинами не думати про своїх синів, про Роба, про друзів, про всіх, заради кого багато років їздила світом… Я була щаслива і перш ніж піти, хочу ще раз подумки прожити стільки чудових миттєвостей. Я встигну це зробити, хоча три місяці для цілого життя дуже мало". Одрі Хепберн

Небезпека - подарувала вічне кохання Адріано Челентано та Клаудії Морі в далекому 1963 році. Сталося це на знімальному майданчику фільму "Який дивний тип". Адріано помітив палку красуню, що скромно стоїть осторонь, і в буквальному сенсі впав у ступор. Сам актор пізніше зізнавався, що його раптово охопило дивне почуття закоханості, що штовхнуло його на спробу познайомитись ближче. Однак красунчик-артист, який звик до жіночої уваги, цього разу несподівано отримав відворот-поворот. Юна красуня ввічливо, але твердо тримала «оборону», і всі натиски та штурми Адріано не давали результату. Чим би закінчилася ця облога, не зрозуміло. Але, як у тій приказці – не було б щастя та нещастя допомогло, а вірніше небезпека. Під час зйомок Клаудіа випадково пролила воду на дроти знімальної техніки, тим самим викликавши коротке замикання. Через це на знімальному майданчику лопнуло кілька скляних плафонів, і уламки одного з них порізали Челентано обличчя. Крові було багато, хоча насправді рани були дрібними. Але Клаудіа страшенно перелякалася, і почала вимолювати у потерпілого вибачення. А той, зробивши вигляд лебедя, що вмирає, сказав, що його врятує тільки побачення з нею. Вони таємно розписалися глибокої ночі 14 липня 1964 року. Клаудіа пожертвувала кар'єрою заради сім'ї – чоловіка та трьох дітей, яких йому народила. З того часу минуло багато років. Челентано давно пішов з професії, подружжя постаріло. Але пройшовши «вогонь, води та мідні труби», вони, як і раніше, разом. Їхня любов виявилася довжиною в життя.

Герман Гессе написав видатний роман "Гра в бісер". Він написаний начебто від імені історика ордену й розповідає про життя видатного науковця, який досяг найвищої майстерності у грі в бісер. Грі, яка доступна тільки людям з високими інтелектуальними здібностями. Це Йозефа Кнехта, в романі йдеться про його рішення вступити до ордену гравців, навчання, зростання майстерності й поступовий ріст у ієрархії аж до посади Magister Ludi, майстра гри. Аналізуючи роман можна прийти до думки, щоб стати потужним фахівцем - науковцем, потрібно до знань, вмінь, мати три властивості, які дозволяють створювати нове - це серйозність, готовність й наполегливість. Що скажете? Виникає питання, як їх формувати у майбутніх фахівців?

Цікаве інтерв'ю Вільяма Ірвайна (Ірвіна), щодо сучасного відродження інтересу до стоїцизму. "Стоїки вважали, що ми повинні жити заради досягнення спокою, під яким вони розуміли відсутність емоцій, причому вони мали на увазі відносну відсутність негативних емоцій, таких як гнів, заздрість, жаль. При цьому стоїки приймали позитивні емоції: і захоплення, і трепет, і навіть радість. Стоїцизм і нині зберігає свою цінність, тому що люди, як і дві тисячі років тому, уразливі перед негативними емоціями". "Стоїк наших днів користується психологічними техніками, заповіданими стародавніми стоїками. Він, наприклад, періодично займається негативною візуалізацією і уявляє, як ще гірше можуть для нього скластися обставини. При цьому він сміливо протистоятиме невдачам у своєму повсякденному житті, а не скаржитися ними". Мене у стоїцизмі найбільше цікавить психологічна складова. Виявляється, стоїки були видатними психологами античності. І справді, наші психологи дорослі до них лише в останні півстоліття. У стоїчній стратегії досягнення спокою застосовуються різноманітні психологічні техніки. Зокрема, нам треба навчитися тому, як серед негараздів шукати в житті світлі сторони, і нехай уникнути всіх невдач ми не зможемо, все ж таки в наших силах ці невдачі психологічно охарактеризувати. то красиво, то ми зможемо пишатися тим, як ми на неї відреагували, і при цьому з'явиться більше шансів подолати цю невдачу.

За два дні до смерті Федеріко Фелліні сказав: Як хочеться закохатися ще раз! Я був вражений! На самому краю людина хотіла ще раз пережити кохання, парити над землею, підкорятися тому, кому хочеться підкорятися, чути музику оркестру в душі… Він говорив не про жінку, він хотів сказати, що кохання — це один із чарівних моментів у житті. Коли ти любиш, ти перестаєш бути просто людиною, а стаєш ароматом. Ти не ходиш по землі, а париш над нею. Ось цей стан закоханості і є головним у житті. І неважливо, у що ти закоханий — у жінку, у роботу, на світ, чи у життя… Кохання — це не радість і не смуток, не нагорода і не випробування, а все разом ця подорож до казкової та чарівної країни, стежка до таємниці, яку належить відкрити. Тоніно Гуерра

Який стиль управління командою кращий? Їх існує принаймні десяток. Який же кращий? Наприклад, транзакційний стиль управління, що базується на винагороді співробітників за досягненний результат. Чи  трансформаційний стиль, який зосереджується на надиханні та мотивації співробітників мислити нестандартно для досягнення бізнес-цілей. А як, вам стиль управління laissez-faire — це безсторонній підхід до лідерства, який дозволяє членам команди працювати незалежно та самостійно приймати рішення. А може все ж таки краще застосувати стиль управління коучинг, який спрямований на професійний розвиток співробітників. Нікколо Макіавеллі, ще 16-тім столітті, написав "Державнць", де зробив акцент на твердженні, що мета виправдовує засоби. Іноді здається, що на цьому твердженні тримається влада в будь-якій корпоративній системі. Задайте, собі питання: скільки "державця" всередині кожного з нас, якщо отримати можливість отримати владу? Як зазначає Роберт П. Гаррісон, «Державець» показує нам світ з негативної точки зору. Але як виглядає людська природа? Гаррісон резюмує так: "Люди — керуються лише законом власних інтересів, тому для керівника краще, щоб його боялися, ніж любили, тому що кохання мінливе, а страх — постійний".

Дякую, нашим друзям, за гарні відео, які можна аналізувати. Як думаєте, що ж не так зробив хазяїн будинку, чому невдача йде за невдачею.

Назбирав все, що можна зробити для настання нещасного випадку:(

Продовжимо, тему лідерства і чому воно важливе. Ось тут мені потрібна ваша допомога для виявлення взаємозв'язку між ризиком і діями лідера. Він готовий на ризик чи він уникає ризику? Незалежно від того, наскільки успішно працює в бізнес, в нього завжди є потенціал для покращення результатів. Для цього потрібно забезпечити постійне поліпшення виробничих процесів. Постійне поліпшення — це спосіб формалізації зусиль в організації, щоб викорінити неефективність в основі, якої завжди знаходяться недовіра, байдужість та відсутність чесності. Зробити це можливо через розбудову потужної організаційної культури, яка допоможе позбутись різних недоліків в роботі персоналу через взаємопорозуміння, взаємопідтримку, взаємодопомогу між співробітниками. Оскільки організаційна культура формує цінності, переконання, поведінку та ставлення працівників до виконання своїх обов'язків.  Потужну корпоративну культуру не можна створити за одну ніч. Її розвиток вимагає сильного лідерства та зацікавленості співробітників. Сильне лідерство дозволяє передати бачення основних цінностей та ідентичності організації всім співробітникам  та забезпечує залучення працівників до виконання зобов'язань. Лідерство базується на комунікації, що передбачає відчуття керівництвом організації пульсу своїх співробітників. Отже, з'являється логічний ланцюг результат - постійне поліпшення - організаційна культура - лідерство. Зупинка. Лідерство. Як з ним бути? Звісно є стандарт, вимоги, процедури. Але перш за все лідер - це той хто готовий активно управляє  ризиком. Для цього необхідне пробудження мислення, яке дозволить вийти на рівень граничних запитань. Якщо ж пробудження раптом відбувається, то з'являється лідер, який здатен надихати, направляти інших на вирішення цілей організації.

Які важливі слова. Так, скажеш мимохідь, або через зайнятість, або через поганий настрій, якусь нісенітницю. А потім жалкуєш. Звісно, завжди є шанс виправити, виправдовуєш себе. Але, іноді, нажаль, це зробити не можливо. Історію, яку хочу вам розповісти починалась як у казці. Неймовірне кохання князя Монако до звичайної дівчини, яку в дитинстві рахували "гидким каченям". Шикарне весілля. Але завершилась - трагічно.  12 вересня 1982 року подружжя Реньє та Грейс Грімальді знову посварилися. Вони кидали в обличчя один одному звинувачення у порушенні подружніх обітниць, і князь сказав ті слова, які не зміг пробачити собі до кінця життя: «Краще б тебе не було!». Грейс знизала плечима. Взявши себе в руки, вона спокійно сказала, що завтра поїде з дочкою, зі Стефанією. Сама сяде за кермо. Їм треба поговорити віч-на-віч, і, можливо, так вона зможе допомогти їй. Їх сварка може зачекати, потрібно налагодити життя дитини. Вона дуже любила дітей... Наступного дня її не стало - автомобільна аварія. І вже не можна, а ні попросити пробачення, а ні забрати свої слова. Все скінчилось, тільки - камінь на серці залишився, від гіркоти тих слів, які стали мов пророчими... Так буває.