5G&UA

​​Як і було передбачено наприкінці минулого року, росіяни починають використовувати "шахеди" для відео- та фоторозвідки в глибині нашої території. Гігабайти відзнятих даних, скоріш за все, відправляють через мережі мобільного звязку.

👆👆👆👆👆(попередня частина) Підготовка національної інфраструктури до нових викликів вимагає значних змін у регуляторному середовищі. Оператори можуть і повинні використати цю ситуацію для вирішення певних завдань. По-перше, вони мають домагатися, щоб до них ставилися як до невід'ємної частини системи національної безпеки. Це означає, наприклад, преференції в енергопостачанні та безпеці за надзвичайних обставин. По-друге, оператори мають підняти питання про перегляд фіскальної політики. Для підвищення стійкості мобільних мереж за надзвичайних обставин необхідні значні капітальні інвестиції. Наприклад, необхідно значно збільшити час автономної роботи базових станцій та розширити температурний діапазон, в якому вони можуть працювати. Логічно зменшити фіскальне навантаження на компанії в обмін на їхні зобов'язання щодо додаткових інвестицій. По-третє, потрібен новий регуляторний підхід. Замість єдиного універсального набору правил має бути кілька варіантів для різних умов. У надзвичайних обставинах пріоритети державної політики суттєво змінюються. Необхідно переглянути концепцію регулювання операторської діяльності, зробити її гнучкою та адаптивною. Це може бути дуже корисною вправою для регуляторних органів, яка допоможе їм переосмислити свої погляди та підходи.

Нещодавно я брав участь у дискусії з представниками європейських МNO та "Великої четвірки". Основна увага була зосереджена на можливостях, які відкриває мілітаризація ЄС як довгостроковий тренд, підкріплений значними ресурсами. Ми обговорили військовий досвід останнього десятиліття в Україні, на Близькому Сході, в Африці та секторі Газа. Ось короткий виклад моїх думок. У контексті ЄС найбільш ймовірні аспекти мілітаризації, які я очікую, включають підготовку до таких специфічних викликів, як повномасштабні військові дії в сусідніх європейських країнах, терористична і диверсійна діяльність (що не одне і те ж), а також обміни ударами далекобійною зброєю, включаючи ракети і безпілотні літальні апарати. Технології та специфічні активи, якими володіють оператори мобільного зв'язку, становлять великий інтерес з точки зору підготовки до таких викликів. Відповідно, для операторів мобільного зв'язку з'являються нові можливості створювати цінність для своїх акціонерів, влади та суспільства. Спочатку це може викликати негативні асоціації з численними експериментами у сфері FinTech, які, за небагатьма винятками, не принесли обіцяних результатів. Однак у випадку MilTech та GovTech ми маємо справу з принципово різними ринковими контекстами. На відміну від фінансових установ, ринки, на яких працюють оператори мобільного зв'язку, зазвичай мають дуже обмежену конкуренцію. Ціноутворення, принципи взаємовідносин з клієнтами - все інше і, в деяких аспектах, набагато сприятливіше для постачальників послуг. Війна в Україні ознаменувала перетворення безпілотників на окремий і дуже важливий фактор у військовій справі. Можна говорити про чергову військову революцію, яку можна порівняти з появою танків або керованих ракет. Революція безпілотників ставить багато запитань, відповіді на які намагаються знайти прямо зараз. Мобільні мережі стають важливим елементом в архітектурі національної безпеки, яка має відповідати новим викликам. З досвіду військових дій в Україні ми спостерігаємо своєрідну кризу GNSS. Для протидії численним системам озброєння, що використовують супутникову навігацію, в тому числі безпілотникам, воюючі сторони вдаються до глушіння GPS-сигналів на величезних територіях. Процеси, які ми спостерігаємо протягом останніх трьох років, ведуть до використання супутників для створення таких перешкод у певних регіонах. Іншими словами, європейські країни мають бути готовими до тривалих масштабних перебоїв або повної недоступності існуючих GNSS. Альтернативним рішенням, яке вже було випробувано в різних країнах, є наземні навігаційні системи, відомі як RTK. Вишки мобільного зв'язку є ідеальними платформами для розміщення таких передавачів сигналів. Виявлення безпілотників залишається нетривіальним завданням за відсутності надійних масштабованих рішень. Традиційні радіолокаційні системи не справляються з мініатюрними об'єктами. Перспективним засобом моніторингу повітряного простору є поєднання оптичних та акустичних сенсорів, розміщених на вишках мобільного зв'язку. Окрім виявлення безпілотників, такі системи, особливо в сільській місцевості, можуть ефективно використовуватися для наземного спостереження. Технології машинного зору дозволяють автоматично розпізнавати різноманітні об'єкти, що значно скорочує витрати. Забезпечення зв'язку між безпілотником і оператором залишається складним завданням, особливо на великих відстанях і за відсутності прямої видимості. Зазвичай потрібно підтримувати два канали обміну даними - канал управління і канал відеопотоку. Мобільні мережі є практичним рішенням для основних або резервних каналів зв'язку. Оскільки дрони можуть працювати на значних висотах, їхня підтримка мобільними мережами вимагає відповідних налаштувань антен. Використання мобільних мереж як каналів зв'язку для безпілотників ставить завдання моніторингу та контролю таких з'єднань. Це завдання співпадає з добре відомою проблемою моніторингу активності користувачів мобільних мереж у певних районах. Такі рішення відомі давно, але не набули широкого розповсюдження.👇👇👇👇👇 (наступна частина)

📶 Мобільний зв’язок 5G потрібен для індустрій та технологій, таких як безпілотні авто та літальні апарати. Для побутових користувачів майже нічого не зміниться Про це в ефірі КИЇВ24 розповів експерт з телекомунікацій Олександр Глущенко

​​Розповідь про підготовку до тендерів з розподілу низки смуг містить корисну табличку з відомостями про обсяг РЧР, яким зараз користуються оператори. Точніше, про той обсяг, який закріплений за ними на постійній основі, оскільки деякі смуги надані їм на період війського часу. Нагадаю, що мова йде про розподіл частот в смугах 2100, 2300 та 2500 МГц.

Ця історія почалась майже десять років тому, в 2014 році, коли органи влади шукали шляхи проведення так званого рефармінгу — реорганізації частот для мобільного зв`язку в найбільш «смачних» діапазонах. Перемовини проходили дуже важко і призвели до ідеї "простимулювати" операторів гривнею. Як результат, з 2017 року при розрахунку рентної плати за частоти застосовуються як підвищувальні, так і понижувальні коефіцієнти. Підвищувальними є коефіцієнти фрагментації спектру і концентрації спектру. Понижувальним є коефіцієнт дефрагментації спектру. Поява коефіцієнтів мала на меті створити стимули для обміну частотами аби сформувати суцільні смуги радіоспектру, без чого неможливе функціонування 4G-мереж.

​​Вивчення пояснювальної записки до законопроекту №11195 від 22.04.2024 не залишає сумнівів в його спрямуванні. Законопроект, ініційований ватажком фракції "Слуга Народу" Давідом Арахамією, має створити належне формально-правове забезпечення для того, що можна назвати Конфіскацією Десятиріччя. Поступившись в суперечці навколо українських активів Turkcell, неймовірні хлопці (й дівчата, еге ж) зробили належні висновки. В разі успішного набуття статусу Закону, обговорюваний законопроект дозволить уникнути правової колізії, яка детально обговорювалася в цьому каналі.

Радіозавади в Чорному та в східній частині Середземного морів. Джерело

То які пояснення тому, що відбувається 👆👆👆 із GPS в балтійському регіоні виглядають найбільш обґрунтованими? По-перше, країни Балтії відчувають дуже й дуже серйозне занепокоєння тим, що звикли вважати надійними гарантіями своєї безпеки. Млява, неефективна і, що найгірше, часом відверто лицемірна поведінка провідних членів НАТО стосовно російської агресії проти України змушує найменших учасників альянсу задаватися неприємними запитаннями. Наприклад, як саме працюватиме механізм колективного захисту НАТО у випадку російської агресії проти країн Балтії? Так, як звикли очікувати самі ці країни чи як було із Польщею в 1939 році? Варто згадати, що поляки мали найпотужніші з можливих на той час, залізобетонні гарантії на випадок нацистської агресії з боку обох провідних країн Європи, Британії та Франції. А за два роки до того аналогічна прикра несподіванка спіткала Чехословаччину, яка так само мала необачність покладатися на гарантії безпеки тих самих Британії та Франції. Тож не дивно, що балтійські країни шукають можливості у будь-який спосіб пригорнути увагу до себе та безпекових загроз, з якими вони стикаються. Різке погіршення ситуації з радіозавадами, яке спостерігається в регіоні, сприймається ними як вдала нагода вирішити актуальне завдання. Звідки ж взялися оці радіозавади? Гадаю, що основним чинником стала дещо хаотична, неунормована активність великого кола гравців, включно із військовими, органами влади та приватними компаніями багатьох країн. Можливо - усіх одразу. Війна в Україні засвідчила, з одного боку, надзвичайну ефективність цивільної та військової продукції, яка використовує системи супутникової навігації (а це не тільки GPS, нагадаю). Причому вкотре з'ясувалося, що ці системи є ледь не усюдисущими, перетворившись на обов'язковий компонент будь-якої високотехнологічної продукції. З іншого боку, нескладні та відносно дешеві засоби РЕБ виявилися не менш ефективним засобом протидії оцій продукції. Тому з 2022 року по всьому світові почався нестримний розквіт різноманітних засобів РЕБ. Часто-густо оператори цих систем діють поза правовим полем, користуючись неготовністю національних органів контролю за використанням радіочастотного ресурсу. Ззовні це виглядає як масовий саботаж, але фактично є імпровізованою діяльністю, спрямованою саме не протидію різного штибу загрозам, як от диверсії та шпигунство.

​​Днями дав інтервью "Суспільному" з приводу проблем із радіозавадами для GPS в Балтійському регіоні. В мене залишилося відчуття, що ведучі почули від мене геть не те, на що розраховували. Оскільки прямі включення не оптимальний майданчик для розгорнутої аргументації, викладаю свої міркування тут. Отже, що сталося? Наприкінці квітня Finnair призупинила польоти до другого аеропорту в Естонії, Тарту, через перешкоди сигналу GPS. Справа в том, що через проблеми з фінансуванням обладнання цього аеропорту морально застаріло і не підтримує технологій позиціонування, альтернативних до супутникової навігації. Тож поки такі завади триватимуть, не буде й польотів. Естонська влада звинуватила в цих перешкодах Росію, яка ще до початку війни в лютому 2022 року регулярно звинувачуєтся в створенні радіозавад для GPS. За даними Європейської організації з безпеки аеронавігації (Eurocontrol) кількість подібних інцидентів невпинно зростаеє з січня 2022 року. "Протягом перших двох місяців 2024 року EVAIR зафіксувала значне збільшення кількості повідомлень про відключення GPS. В абсолютних цифрах ми отримали 985 повідомлень про відключення GPS порівняно з 1 371 за весь 2023 рік", - пише Politico з посиланням на Євроконтроль. EVAIR це система добровільного (необовязкового) інформування про різного штибу інциденти, яка використовується цивільною авіацією. Що звертає увагу в цьому сюжеті? По-перше, попри третій рік його повільного розвитку в публічному обігу досі напрочуд мало технічних подробиць. В першу чергу бракує відомостей про розташування джерел радіозавад. Можу помилятися, але пеленгація сигналу здається мені тривіальним завданням для радіотехнічної розвідки. Стаціонарні ці джерела чи рухомі - не має значення. По-друге, коли такі подробиці, нарешті, з'являються, вони викликають питання щодо відповідності законам фізики. Наприклад, в своїх січневих заявах естонські посадовці говорили про джерела радіозавад в Калінінградській області, які, нібито, фіксувалися аж в Осло, за 800 кілометрів. Кожен бажаючий може взяти загальновідомі й легкодоступні формули для обчислення відстані прямої видимості. Навіть у випадку передавачів, розташованих на літаку, 800 кілометрів залишатимуться недосяжною метою. Недосяжною через кривизну земної поверхні. Відкриємо загальнодоступний веб-сервіс GPSJam.org Що воно таке можна прочитати, наприклад, тут. Глянемо на картину завад для GPS-сигналу, які мали місце кілька днів тому. Бачимо суцільні зони радіозавад над московською та пітерською агломераціями, на Казанню, Нижнім Новгородом та купою територій, де нема великих міст, але, вочевидь, є важливі об'єкти. Бачимо радіозавади над Фінським заливом. Кидається в око, що велика зона інтенсивних завад в Естонії не має виходу до російської території. Власне кажучи, вона виглядає так, ніби джерела цих завад розташовані або безпосередньо на естонській території, або в Фінському заливі. Давайте глянемо на ситуацію в чорноморському регіоні. Бачимо величезну зону радіозавад, яка своєрідною завісою простягнулася вздовж узбережжя Туреччини, частково накриваючи навіть румунську територію. Ще одна подібна зона накриває східну частину чорноморського узбережжя Туреччини. Якщо глянути на ситуацію у східній частині Середземного моря, аналогічні зони охоплюють Кіпр, велику частину Ізраїлю та Йорданії, майже весь Ліван. В Сирії, до речі, їх нема. Але є в північному Іраку та у прикордонних регіонах Туреччини, які можна описати одним словом Курдистан. Чому нічого не чутно про російський РЕБ в цих регіонах? Питання риторичне, можна не відповідати. Тож поки що мені здаються найбільш ймовірними дві версії того, що відбувається із GPS в балтійському регіоні. 👇👇👇👇

​​Ось наочна ілюстрація кількох тез щодо стосунків між операторами та абонентами. 1. Наші витрати на мобільний зв'язок зростали, зростають та зростатимуть безвідносно до будь-яких обставин. Невпинне зростання цін обмежено, по суті, лише одним фактором - купівельною спроможністю домогосподарств. В цьому місці варто нагадати, що мобільний зв'язок давно перетворився на одну з базових потреб і є, так би мовити, захищеною статтею наших індивідуальних або сімейних бюджетів. 2. Темпи цього зростання коливаються у досить вузькому коридорі. Зазвичай я говорю про 12-15% зростання на рік, але, здається, цифри тяжіють до дещо більших значень. В будь-якому випадку ці значення знаходяться всередині інтервалу від 10% до 20% 3. Чергова зміна цін в тарифних пропозиціях, самі пропорції цих змін не є самі мають обмежену аналітичну цінність. По-перше, через низки трюків фактична вартість послуг завжди відрізняється від наших очікувань і зазвичай в гірший бік. По-друге, зазвичай оператори змінюють тарифи поетапно окремим категоріям абонентів, залишаючи можливість перейти на інші. Як на мене, найбільш інформативним показником залишається саме ARPU, точніше темпи його зростання. В операторів, звичайно, є можливість і звичка, а часто і бажання маніпулювати цим показником, але ці можливості небезкінечні. Тож якщо треба зрозуміти, що відбувається із вартістю мобільного зв'язку, краще дивитися на середній рівень витрат, тобто ARPU

​​Нетривіальний підхід, але чому ні? Нажаль, в України така послуга може виявитися набагато більш популярною...

Зняття арешту з активів Turkcell відкриває можливість для успішного закриття угоди в означений час, а саме до кінця травня. Ймовірність блокування угоди в АМКУ виглядає незначною, оскільки ніякого концентрації на ринку послуг мобільного зв'язку не відбувається. Тепер можна і треба обговорювати подальшу долю lifecell та наполеонівські плани нових власників. Щонайменше одна відмінність між "турецьким" та "французьким" періодами історії компанії вже проявила себе. Турки ще навіть не встигли вийти зі складу акціонерів lifecell, а компанія вже втратила можливість залучати турецьку державу в якості лобіста своїх інтересів. Верховна Рада України підтримала, нарешті, скасування всіх підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів, які роками застосовуються до плати за користування радіочастотами. Мало того, цього разу законопроект, поданий самим премьєр-міністром, підтримав парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики на чолі з всюдисущим та майже всемогутнім Данилом Гетманцевим. Дуже і дуже знакове рішення, скажу я вам. Ця історія почалась майже десять років тому, в 2014 році, коли органи влади шукали шляхи проведення так званого рефармінгу — реорганізації частот для мобільного зв`язку в діапазонах 900 та 1800 Мгц задля впровадження 4G-мереж. Деталі цього сюжету можна освіжити за цим посиланням, а сюда винесу пару ключових цитат: "Звичайно, в уряді знайомі з цією ситуацією і вже не перший рік намагаються анулювати спектральні коефіцієнти. Чергова спроба мала місце 2021 року в рамках відомого законопроекту 5600. Тоді абсолютно несподівано для всіх, включно із профільним комітетом Ради, у податкову політику втрутилась дипломатія. Як стверджував тоді на слуханнях у комітеті замміністра фінансів, про збереження пільг для турецького оператора наполегливо просив уряд Туреччини, з якою ось-ось тоді мав бути підписаний Договір про вільну торгівлю. Минуло два роки і вже Мінфін за підтримки галузевого регулятора виступив ініціатором аналогічних поправок до Податкового кодексу. Так само, як і два роки до того, захисники спектральних коефіцієнтів апелювали до необхідності створити комфортні умови для найменшого гравця. Якщо в 2021 році були апеляції до непорушної, як скеля, україно-турецької дружби, то в 2023-ому в хід пішли міркування про захист справедливості". Отже, Туреччина більше не цікавитиметься нашими мобільними мережами і не впливатиме на державну політику в цій царині. Чи зможуть Ксав'є Ньєль та Франція зайняти її місце? За великим рахунком, перегляду підлягає вся одразу GR-активність найменшого гравця. Чи готові до цього нові власники?

​​Є і добрі новини. Сподіваюсь, справу буде доведено до кінця

Увага. Спільна заява InformNapalm та Кібер Спротив. В дампах AlabugaLeaks та в публікаціях InformNapalm не було цих даних, які сьогодні поширила "Труха" і підхопили деякі українські медіа та блогери. Хоча "Труха" робить посилання на нашу статтю, але представлених в її дописі даних НЕ БУЛО ні в дампах, ні в дослідженні. Вірогідно, цю інформацію вкидають через "Труху", при цьому посилаючись на статтю InformNapalm якісь невідомі актори, щоб легалізувати власну інформацію, яка може бути викривленою, або хибною. Джерело Не буду здивований, якщо цей вкид було зроблено задля першого речення після слів "Крім того". Завтра, 24 квітня, має відбутися вирішальне засідання Апеляційного суду стосовно арешту корпоративних прав Київстар. Розгляд аналогічної справи стосовно lifecell та інших активів Turkcell хлопці з ОП програли.

​​Ситуація навколо Укртауер отримала логічне завершення. Рідна держава вкотре розписалася в неспроможності одразу, з першого разу оформляти у належний спосіб навіть рішення судів найвищих інстанцій. Сподіваюсь, французькі інвестори мали достатньо часу ще раз все зважити.

​​На алогічну ситуацію із Укртауер, яку я згадував, звернули увагу. Або суд вчергове схибив, банально забувши згадати один з активів, або в ОП ведуть якусь гру. В будь-якому випадку французам не позаздриш. Якщо, звичайно, в них нема якихось прихованих мотивів.

​​Стаття пригорнула мою увагу ілюстраціями щодо питання про вразливість глобальної інфраструктури передачі даних (кабельної).

Щодо аргументу №2, стосовно відсутності будь-яких виплат на користь Фрідмана та Ко протягом всього часу присутності Turkcell в Україні доброзичливці нагадали мені про кілька нюансів. В минулому, дійсно, підсанкційні особи не отримували від українських активів Turkcell жодних дивідендів. Просто через їхню, дивідендів, відсутність. На відміну від Київстар, яка сплачувала своїм акціонерам так, як це лічить успішному бізнесу на перспективному ринку. Але це стосується минулих періодів. Щодо майбутнього lifecell та її акціонерів з числа підсанкційних осіб українська держава має певну невизначеність. З одного боку, Туреччина ігнорує санкції, накладені на державу-агресора та людей на кшталт Фрідмана. Це загальновідомий сумний факт, який, до речі, суттєво знецінює аргумент про наявність контролю над lifecell та Turkcell з боку турецької держави. За відсутності запобіжних заходів гроші від продажу українських активів мають рано чи пізно потрапити і до підсанкційних осіб. Пан Шелемба як вже узгоджений керівник майбутньої об'єднаної компанії заявляє про наявність таких запобіжних заходів. За його словами, угода між Turkcell та NJJ Holding містить пряму заборону на виплати підсанкційним особам. Питання в тому, чи мали органи влади можливість переконатися в якості цих заходів? Хто саме виконував таку експертизу? Адже серед аргументів, які п. Шелемба озвучив напередодні вирішального засідання в Апеляційному суді, про такі запобіжники не згадується. Зважаючи на те, як легковажить Туреччина серйозними речами, які пов'язані із українською трагедією, такі питання потребують повної прозорості.

Аргумент №3 Будь-яка юридична чи фізична особа може купити на біржі акції не тільки Turkcell, а й McDonald's, Coca-Cola або іншої публічної міжнародної компанії з активами в Україні. Відповідно до логіки арешту акції lifecell, якщо ця юридична чи фізична особа потрапляє під санкції, тоді СБУ чи Офіс Генпрокурора мусять прийти до цих міжнародних компаній та арештувати в них пропорційну частину українських активів. Це означатиме неможливість інвестування в Україну. Даний аргумент на 100% стосується обох компаній, як і будь-яких активів публічних міжнародних компаній в Україні! Яке рішення чекає на нас наприкінці квітня - неможливо передбачити. Якби українська Феміда робила свою справу сама, але ж є ще пп. Зевс, Марс та купа інших не менш авторитетних богів… У випадку, якщо суд відхилить аналогічні аргументи на користь Київстар, можна буде сміливо казати про упередженість судового процесу, якщо не його замовний характер. Тоді в акціонерів Veon не залишиться шляху окрім ескалації конфлікту та подачі скарг до іноземних судів. Французи та турки опинилися заручниками конфлікту, в епіцентрі якого знаходиться не lifecell, а Київстар. До речі, залишається незрозумілою доля компанії Укртаурер. Вежі мобільного зв'язку є важливим, а в певних контекстах - надважливим активом. Так само незрозумілою є доля всієї угоди щодо придбання французами українських компанії, якщо з неї буде виключений цей актив.