post impreza

​​Минулого тижня у просторі Ваґабундо відкрили виставку Ярослава Яновського “C2H5OHRa-dio”. « Цим роботам властивий межовий суб’єктивний метафоризм, котрий художник прагне екстраполювати назовні, завойовуючи території для поширення власної чуттєвості, еротизму та глибшого художнього наміру», — так анонсував виставку художник Ростислав Котерлін. Ділимося фоторепортажем з відкриття від Тараса Теліщака за посиланням.

​​​​🔹АФІША ПОДІЙ • 26 листопада/вівторок о 18:00. JAZZ CLASSIC. Концерт класичної музики — Обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 3 • 27 листопада/середа о 18:00. «КОСАЧКА». Пластична вистава — Обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 3 • 28 листопада/четвер о 18:30. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИЖКИ РЕНЕ ВАНДЕРЛІН «У МАРЕВІ. ОБИРАЙ ТЕ, ЩО НЕ ЗРУЙНУЄ ТЕБЕ» — Книгарня «Є», вул. Незалежності, 31 • 30 листопада/субота о 14:00. ТЕАТРАЛІЗОВАНА ЕКСКУРСІЯ У ПІДЗЕМЕЛЛЯ МІСЬКОЇ РАТУШІ — Ратуша, вул. Галицька, 4а • 30 листопада/субота о 15:00. МІСТИЧНІ ЧИТАННЯ. Антифестиваль у Франківську — Театр ляльок, вул. Незалежності, 10а • 30 листопада/субота о 16:20. DETALI. Концерт електронної музики у Франківську — Локацію повідомлять власникам перепусток • 1 грудня/неділя о 13:00. ЮНІ ВІРТУОЗИ. Концерт класичної музики — Обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 3 • 1 грудня/неділя о 16:00. БЛИСК І ЖЕБРОТНІСТЬ СТАНІСЛАВІВСЬКИХ МОНСТРІВ. Дискусія Ольги Деркачової та Володимира Єшкілєва — Театр ляльок, вул. Незалежності, 10а • 1 грудня/неділя о 19:00. ХАММЕРМАН ЗНИЩУЄ ВІРУСИ. Концерт — Бар «Блуд», вул. Незалежності, 25 🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​«У кавʼярнях перетинались усі покоління та стани, це середовище можна вважати найдемократичнішим з усіх неофіційних». При згадці про культові кафе, на думку одразу спадає «Лилик» — символ та одне з місць формування «Станіславського феномену». Де збиралися митці і письменники (і не лише) раніше? Ділимося уривком зі статті мистецтвознавиці Надії Бабій «Альтернативні простори кавʼярень західноукраїнських міст кінця ХХ сторіччя в контексті цивілізаційної приналежності» про Івано-Франківські місця, «золоте кільце» художників та касту кав’ярників — у тексті за посиланням.

​​Наступного тижня, 26 листопада, відзначатимемо день народження Опанаса Заливахи — митця-шістдесятника, який працював з безліччю технік: від мозаїки до живопису і роботи з деревом. Ділимося уривками з листів художника. Крім того, запрошуємо почитати розмову Ростислава Котерліна з Опанасом Заливахою, яку без змін опублікували із запису в журналі «Кінець кінцем» 1999-го року. Шукайте за посиланням.

​​«Коли знаєш своїх дідів, прадідів, бачиш, звідки йдеш і на чому стоїш. Я ж відчуваю, що хитаюся на одній нозі. Тому старанно вибудовую сама свою опору, через пошуки в культурі, на чому ж я стою і де мої плечі». У жовтні в межах програми відкритих перформативних воркшопів Memory Lab Івано-Франківськ відвідала мисткиня з Донецька Ганна Віноградова. Поговорили з мисткинею про ставлення до танцю як простору для питань та танцю як практики активного памʼятання. Більше про автоетнографічний метод роботи, спроби дистанціюватися від минулого та способи втриматись, коли навколо все руйнується, — у розмові за посиланням.

​​«Художник — це Дон Кіхот, мистецтвознавець — Санчо Панса. Хто з них важливіший? Що вони варті один без одного? Мистецтвознавці — паразити. Не в образливому значенні, а в біологічному. Як омела на деревах, як рибки-чистильники біля китів, як колорадські жуки на картоплі... Деякі з них корисні, деякі шкідливі, але в системі біоценозу вони усі потрібні для життєдіяльності, а в цьому разі — мистецтводіяльності». Хто важливіші: митці чи мистецтвознав(и)ці? Сьогодні ділимося розмовою мистецтвознавиці Ірини Чмелик та художника Володимира Луканя з книги «40 тижнів. Діалоги про мистецтво і не тільки…».  Про сутність мистецтва, ландшафти міста, «недохваленість» художників та брак сміливості — у тексті за посиланням.

​​Як імперія «підкорює» культуру? Якими були артсередовища Луганщини та Донеччини між 2014 і 2022 роками? Чиї есеї про мистецтво варто прочитати просто зараз? Підготували добірку з 10 книг, які радимо почитати, аби зануритись в український культурний процес. Їх усі можна знайти у нашій офлайн-бібліотеці — чекаємо усіх охочих за адресою вулиця Січових Стрільців, 15. Добірку шукайте за посиланням.

​​​​🔹АФІША ПОДІЙ • 20 листопада/середа о 16:00. У ПОШУКАХ СВІТЛА. Відкриття виставки Володимира Таращука — Центр сучасного мистецтва, вул. Галицька, 4а • 22 листопада/п’ятниця о 17:00. “C2H5OHRA-DIO” ЯРОСЛАВ ЯНОВСЬКИЙ. Відкриття виставки у Франківську — Підземний Перехід Ваґабундо, вул. Пилипа Орлика, 7 • 22 листопада/п’ятниця о 18:00. ОБГОВОРЕННЯ РОМАНУ «ЄДИНА ДОНЬКА» ҐУАДАЛУПЕ НЕТТЕЛЬ. Зустріч в межах книжкового клубу — Промприлад. Реновація, вул. Української Перемоги, 23 🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​«Взагалі ми ніколи не працювали не в умовах війни. Вона завжди була і відчувалася, просто ми давно до всього звикли». У 2014 році Краматорську Микола Дорохов займався ініціативою «Вільна Хата», а після початку повномасштабного вторгнення — подієвим менеджментом в Urban Space 100 у Франківську. Цієї осені галерея неотодрешь випустила книгу про розвиток незалежний культурних ініціатив Луганщини та Донеччини у період з 2014 до 2022 років. Ділимося розмовою з Миколою, яка стала одним із розділів книги. Про громадський активізм, як форму егоїзму, боротьбу з «донбаським стереотипами» та відчуття безпеки у «Вільсі» — у тексті за посиланням. Почитати збірку повністю можна у нашій бібліотеці або замовити у соцмережах галереї.

​​🔹АФІША ПОДІЙ • 12 листопада/вівторок о 18:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГ ВАСИЛЯ МАХНА. Розмова про поезії «Схима» та есеї «Кури не літають» — Підземний Перехід Ваґабундо, вул. Пилипа Орлика, 7 • 14 листопада/четвер о 14:00. ПОЛУМ’Я ВІДІГРІЄ ПАМ’ЯТЬ… Вечір пам'яті Олега Лишеги — Народний дім, вул. Галицька, 15 а, Тисмениця • 16 листопада/субота о 16:30. «ВУЛЬГАРНО». Тур Олексій Комарницького — Підземний Перехід Ваґабундо, вул. Пилипа Орлика, 7 🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

​​«Називати себе квіром означало (і означає досі) наражати себе на небезпеку: від неприйняття до фізичної загрози. Разом з тим для власної безпеки існує лише два шляхи поведінки: або приховувати власну ідентичність, або проявляти її виключно у дозволених межах, бути “зручними іншими”». У жовтні відбулося одразу дві події: навчальна рефлексійна зустріч (пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії від post impreza та кінопоказ про квір-досвіди під час війни «Це (не) має значення» в Асортиментній кімнаті. Вікторія Видиборець написала про (неочевидне) спільне між цими подіями. Про спільні досвіди, упосліджені групи та спогади про дзвінки 24 лютого — у тексті за посиланням. Матеріал опубліковано у межах проєкту «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії». Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

«Розповідь, яка мала тривати “трошки”, затягується на насправді довгу історію, яку не хочеться перебивати. Стихійно, з цікавими фактами (бо як же ще зацікавити відвідувачів), які ще мають підтверджувати чи спростувати дослідники. Тут у мене теж виникло запитання, а як має взагалі виглядати екскурсія про мист_киню? Про що слід говорити людям? Чи несуть відповідальність екскурсоводи за міфи, які витворилися серед людей довкола персоналії чи твору?». Майже два роки тому ми писали про відкриття музею Параски Плитки-Горицвіт в Криворівні. Цього разу Софія Сіренко вирушила у Криворівню, аби подивитися як працює музей зараз та відвідати ще один музей Плитки-Горицвіт. Матеріал з поїздки читайте за посиланням. Матеріал опубліковано у межах проєкту «(пост-де-)колоніальність: рефлексії на периферії». Проєкт реалізується у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

​​«Одразу три “хлопські сини” родом з глухого куточка Австро-Угорської імперії стали письменниками в один період. І письменниками великими, які досконало знали те, про що пишуть, і ясно розуміли, навіщо і для кого пишуть. Коли ще у світовій літературі таке траплялось?». У видавництва «Ще одну сторінку» нещодавно вийшла збірка малої прози трьох письменників з Прикарпаття, відомих як Покутська трійця: Леся Мартовича, Василя Стефаника і Марка Черемшини. Ми ділимося передмовою упорядника видання «Покутська трійця» Олександра Демарьова та запрошуємо ознайомитися з виданням у нашій фізичній бібліотеці. Читайте за посиланням.

​​🔹АФІША ПОДІЙ • 5 листопада/вівторок о 18:00. КЛАСИКА ПРИ СВІЧКАХ. Концерт — Обласна філармонія, вул. Леся Курбаса, 3 • 5 листопада/вівторок о 18:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ СТЕПАНА ПРОЦЮКА «ПАН. РОМАН ПРО ЄВГЕНА ЧИКАЛЕНКА» — Книгарня-кав'ярня Старого Лева, вул. Шашкевича, 1 • 6 листопада/середа о 15:00. 10 ХУДОЖНИКІВ. Кураторська екскурсія Ростислава Котерліна — Музей мистецтв Прикарпаття, вул. майдан Шептицького, 8 • 8 листопада/пʼятниця о 18:30. ЯК ЧИТАТИ УКРАЇНСЬКИХ КЛАСИКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ? Публічна лекція Ростислава Семківа у Франківську — Промприлад, вул. Української Перемоги, 23 🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»

🔹Читати матеріал - https://postimpreza.org/talsk/vystavka-kontraversiinykh-desiaty

​​«Певною мірою якісь з авторів більш ринкові, якісь менш ринкові. Це теж має значення, бо мистецтво тепер треба оцінювати і з того погляду, а що ж воно важить в сенсі монет». У Музеї мистецтв Прикарпаття триває виставка «10 художників. Франківська збірка». Частина митців, чиї роботи представлені в експозиції, виставки проводять кураторські екскурсії (графіком ділимося на сайті у розділі з анонсами). post impreza побувала на екскурсії від художника Мирослава Яремака — публікуємо головне з неї за лінком.

​​На сьогоднішнє (уже традиційне) недільне читання менеджерка бібліотеки та авторка та дослідниця post impreza Софія Сіренко ділиться своєю добіркою книг про єврейську історію Івано-Франківська (і не лише). 🔹Юліуш Фоєрман «Щоденник зі Станіслава». Ця книга допоможе вам зрозуміти історію Голокосту у Станіславі. Щоденник, де автор – очевидець подій – описує життя під час нацистської окупації. 🔹Леон Штрайт «Станиславівські синагоги». Цінна книга, оскільки джерел, якими послуговувався автор, уже не існує. Видання допоможе збагнути єврейок та євреїв, бо важливо не лише пам’ятати, як вони вмирали, але й жили. 🔹Александр Гранах «Ось іде людина». Автобіографія актора, який народився на Галичині в селі Вербівці, а згодом опинився у Станіславі. У романі Гранах колоритно описує не лише власне життя, але й місця, куди його занесла доля, та реалії тогочасної Галичини. 🔹«Затоплення». Артбук, який створено до однойменної виставки, що тривала в Асортиментній кімнаті з 25 березня до 22 квітня 2023 року. Міждисциплінарний проєкт розповідав про Голокост євреїв у Станіславі. Книга дасть поштовх для переосмислення трагічних подій, зокрема, Кривавої неділі, коли під час за один день було вбито від 6 000 до 10 000 тисяч єврейок та євреїв. 🔹 «Тоді в Болехові. Гебрайська одіссея» Реньє Анатоля розповість про Болехів, якого вже немає. А колись у ньому (як і в інших галицьких містечках) єврейки та євреї становили третину населення. Майже всі болехівські євреї не вижили. Героям книги, Якобу Ґрюншлаґу, його батьку та брату, вдалося вціліти. «Щоденник зі Станіслава», «Станиславівські синагоги» та «Затоплення» можна погортати у бібліотеці post impreza.

​​«Ті жінки, які писали до сучасних авторок, не отримували такої кількості читачів, проте отримували багато критики. Тому хочеться їхні голоси підсилити особливо». У Франківську триває третій сезон книжкового клубу «Текстура», темою якого є «Повернення голосів жінок». Поговорили з кураторкою цього сезону — головною редакторкою та співзасновницею DIVOCHE.MEDIA Оксаною Павленко. Про формат книжкових клубів, українські жіночі голоси та ґейміфікацію читання — у тексті за лінком.

​​🔹АФІША ПОДІЙ • 1 листопада/пʼятниця о 15:00. МИКОЛА ГРИМАЛЮК. МАЛЯРСТВО І ГРАФІКА. Відкриття виставки у Коломиї — Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття • 1 листопада/пʼятниця о 18:00. КОНТЕКСТНА ЛЕКЦІЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ «АМЕРИКАНИ». Зустріч в межах книжкового клубу — Промприлад, вул. Української Перемоги, 23 • 2 листопада/субота о 17:00. ПРО ПОЕЗІЮ В ДІАЛОГАХ. Розмова з Юлею Мусаковською — Книгарня-кав'ярня Старого Лева, вул. Шашкевича, 1 • 3 листопада/неділя о 16:00. ПРЕЗЕНТАЦІЯ МАЛЬОПИСУ «КОРОТКА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ» ЗА УЧАСТІ АВТОРА ОСТАПА УКРАЇНЦЯ — Книгарня «Є», вул. Незалежності, 31 🔹Всі деталі подій шукайте на нашому сайті у розділі «Анонси»