Мала Русь

Брежнєв Зі спогадів Петра Шелеста, 1-го секретаря ЦК КПУ в 1963-1972 рр.: «Леонид Ильич решил сменить немного тему, пошутить: "Вот у нас при Скрыпнике украинизацию проводили. Так это была скрыпниковщина! При Скрыпнике, вы знаете, я работал на заводе, когда украинизацию проводили, - что это было, это был абсурд, смех. Та и вообще украинский язык - это же... суржик русского языка". Подгорный (член Политбюро ЦК КПСС, затем стал Председателем Президиума ВС СССР, выходец с Полтавщины - Прим. ДР) сидел рядом и молчал, но начал закипать. Спрашивает: "Вы так считаете?" И снова начал Леонид Ильич: "Да, что касается украинизации". "Вот это да! Вот новость! Договорился, Леонид Ильич! Тогда и культура украинская - суржиковая, искусственная. Как же это так: украинский народ, украинский язык, украинская культура существуют столетиями и их суржиком называть?" (А Суслов сидит и все мои "крамолы" записывает). Брежнев не успокаивается: "Вот вспоминаю, когда мы проводили украинизацию, так если кто не знал - ему подсказывали ответы. Спрашивают, как называется на украинском языке месяц декабрь? А он не знает, ему шепчут, потом показывают грудь, грудень. А он: "Месяц - цыцкень!" Ха-ха-ха...». На деревах замість листя..

Христос Воскрес! Вітаємо вас, брати й сестри, з Великоднем!

Хто ти, хлопче? – Русин гожий. Який твій знак? – Ангел Божий. Де живеш ти? – В руськім краю. Що він дав ти? – Все, що маю. Нащо жиєш? – Для народу. Защо даш все? – За свободу. Чи любиш Русь? – Як лиш змога. А в що віриш? – В Русь і в Бога. (с) Марійка Підгірянка (1881 – 1963). Катехізис русина.

Орликовий «Memoriale», 1712 р. Латинський текст гетьмана України Пилипа Орлика (1672 – 1742) під назвою «Memoriale», зміст якого ми опублікуємо згодом. Із цікавого: згадка «Української республіки» – Гетьманщини, а також інших держав. Все московське, звісно ж, називається московським. Оригінал документу зберігається у Державному архіві Швеції. Ознайомитися з ним можна за посиланням.

Портретна галерея Ґалаґанів, пращурів Григорія: Гнат Іванович (? – 1748) Полковник чигиринський (1709—1714), полковник прилуцький (1714—1739). Григорій Гнатович (1716 – 1777) Полковник Прилуцького адміністративного полку (1739–1763). Член Генеральної військової канцелярії. Автор спогадів. Іван Григорович (1739 – 1789) Полковник прилуцький (1763 — 1767). Григорій Іванович (1768 – 1803) Великий поміщик, меценат, прем'єр-майор Російської імператорської армії. Павло Григорович (1793 – 1834) Великий поміщик, почесний доглядач Козелецького повітового училища Чернігівської губернії, колезький асесор. Григорій Павлович (1819 – 1888) Член Державної ради Російської імперії, діяч українського національного руху, меценат і поміщик.

Критика Куліша й націоналістична аристократія: з листа Григорія Ґалаґана до дружини, 1858 р. «Немає майже тієї людини, з якою він би (П. Куліш – прим.) не посварився від самолюбства і впевненості, що він чоловік геніальний. З іншого боку, напрям його зробивсь просто обурливий. Хто з нас буде захищати панів нехороших і взагалі панство в поміщицькому смислі. Але писати так, як вони пишуть, се значить працювати не для національності, а, узявши національність як зброю демократичних, ба більше, революційних змін. Як Максимович розбив Куліша за записку Теплова, так можна було розбить його за граматку і, особливо, за видання Марка Вовчка, нагадавши і доказавши йому, що він сам пан, що зобов'язаний всім панам, не тілько в відношенні своєї особистості, а й в відношенні відродження нашої національності. В кому так сильно відродилася наша національність? Не в простому народі, котрий взагалі про це не дбає і продовжує з кожним днем більше й більше москалитися; вона відродилася в обраній частині панів. За що ж страчувати цілий стан без розбору? Цю подвійну невдячність не можна інакше розтлумачити, як поривами революційними, шаленими. Мені неловко виходити на сцену в захист панів, тому прийдеться про себе говорити, але волів би, аби хто-небудь вразив ще раз збившогося зі шляху Куліша і, убивши його самолюбство, поміг би йому переродитися, якщо це можливо. Біла нам, бідним! Доля наша переслідує нас в усій нашій історії. Всюди роз'єднання і розрив межи нами, малоросіянами! Це губило нашу державу, що відроджувалася, наш добробут і, зрештою, нашу національність. Не розуміють наші, ні зверху, ні знизу, що нам треба. С. Петербург. 1-ше березня 1858 р.». З листа члена Державної ради Російської імперії, громадського діяча, мецената і поміщика Григорія Павловича Ґалаґана (1819 – 1888) до своєї дружини.

Привіт, український народе! Можливо ви бачили наш збір в інстаграмі, але нагадаємо, що ми робимо! 121 бригаді аеророзвідки ЖИТТЄВО НЕОБХІДНА електроніка й амуніція, а саме: 1) РЕБ станція 📡 2) Саморобні дрони ✇ 3) Сонячна панель (EcoFlow 160W Solar Panel) ⚡️ 4) Павербанки (Baseus Bipow 30000mAh 20W) 🔋 5) Планшет Xiaomi Pad 5 6/128 ГБ 📲 6) Комплект USA EXFIL Ballistic FAST Helmet 🪖 7) Кришки дулової коробки для АК-74 🔫 Разом ми сила! Спільними зусиллями із нашою організацією ми обов’язково досягнемо цілі. У цьому нам допоможе компанія Nineva Studios, яка займається розробкою ігор, але також в нинішній час допомагає ЗСУ, і саме вона буде збирати ці дрони, на які ми збираємо 💪 💳 Кожна гривня важлива — не зволікай! Ось номер картки банки: 5375 4112 1450 9494 АБО переходьте за посиланням Нумо висловимо свою вдячність ЗСУ за можливість проживати кожен момент нашого життя 🫡🫡🫡