Прокрастинація і філософський камінь #УкрТг

Ну тобто... Мистецтво ж не потрібне якесь одне... Класно що є сили і подуркувати, і трошки повеселити людей Таке треба і для митців, і для аудиторії Я люблю обидві речі по-різному, і те чудове, і те 🥰 https://youtu.be/qdHIzQFqL4c?si=OwIb7z2lRNiPdBd0

Доречі Зберігла колись, і так і не зрозуміла дойобу

От взяти наприклад недавній "Ти(Романтика)"...хоча це складно назвати просто музичним альбомом, це щось більше.. Але це ж абсолютно чудова річ. Мій улюблений трек звідти якраз на цю тему, доречі

Коли ми принижуємо наші вимоги до того Що ми можемо зробити в наших нинішніх обставинах Це не дасть ніякого прогресу Пам'ятайте, політика залежить від державних мужів Майже стільки ж, скільки погода від астрономів То шо ж залишається нам? Творити, творити всупереч усьому Створити те, чого немає в дійсності Кинути людям фантазію Ідеальне, неіснуюче, але прекрасне Запам'ятайте, бо місія наша — велика Театр має бути таким, яким суспільство має бути завтра

А музика... краса, яка рве твою душу на шматки https://youtu.be/wYxWRLjFKKI?si=XUutIWYvMKqzjQ6C

Так, в першу чергу треба власне відстояти країну. Вони в садок не пролізуть, якщо садок будуть охороняти на кордонах танки, петріоти, ф-16 та рої дронів) Звісно, в цій війні культура також має бути задіяна - але не стільки щоб доказувати які ми талановиті і прекрасні, а пропагандистська - показувати як всьому світу треба дати нам все що ми просимо, щоб росія не прийшла до них, показувати які росіяни - потворне лайно і військові злочинці, ну і звісно боротись з пропагандою ворожою. Я багато споживаю різного медіа, і мені не здається що наші люди менш талановиті. Питання тільки в кількості досвіду та грошах, щоби щось класне і цікаве робилось масово а не зрідка. Там де гроші не так важливі, і їх багато не треба, а треба переважно тільки талант - тобто в сучасній музиці - там в нас все прекрасно і робиться чудове мистецтво для всіх категорій споживачів)

Я с вами согласен в целом, но обратите внимание - с соседями типа кацапов у нас не будет права на спокойное существование. Они живут и развиваются за счет пожирания своих соседей. Поэтому хочется нам или не хочется - но для выживания по соседству с франкенштейном прийдется быть сильнее, умнее, быстрее и так далее. Я просто уверен, что вишнёвый садок они потерпеть не смогут. Обязательно захотят вымарать своим сапогами потому что могут. Сейчас их граждане так и говорят - мы убиваем украинцев потому что можем. Они могут это с нами делать потому что мы допустили это. Свои ошибки нужно исправить. А получатся из этого великие произведения или нет - вторичный вопрос Я считаю - если выстоим и исправим ошибки - великие произведения обязательно появятся.

Украинцы должны принять вызов и доказать, что они могут творить великую литературу и культуру вне империи.

Ну по-перше, ми нікому нічого не повинні доказувати, от в чому проблема, розумієте? Ми можемо, ми спроможні, але не повинні. Це сусідство з руснею, з Польшею та іншими імперіями нас ставить в становище, де нам ніби як треба доказувати взагалі що ми гідні права на існування! Тоді як є країни де це право сприймається як базове. Ми не маємо вискакувати на позалюдські можливості, не маємо створювати геніїв, щоби просто мати право жити, як і всі, старатись облаштовувати побут та суспільство, і по трохи просто ставати кращою версією себе, як це відбувається в інших нормальних країнах. Є хороше кіно, книжки, музика і серіали? Чудово. Є геніальні? Прекрасно. Але якщо немає - це ВСЕОДНО НЕ ВАЖЛИВО МАЛО БИ БУТИ. В нас в історії є і були, і чудові талановиті люди, і прекрасна музика, і винахідники, і інженери, і вплив на подальший розвиток культури в регіоні. Багато користі людству Україна принесла, і точно набагато менше ніж зла, якщо рівняти з росією. Але ми маємо право жити і будувати свою країну в своїх кордонах, вже просто тому що ми існуємо, ми такі ж люди які і наші сусіди, ми маємо право йти і розвиватись вільно, самім робити помилки, самім вирішувати що для нас краще. Але історія - жорстока паскуда, і так чомусь завжди стається, що як тільки в нас з'являється своя держава, ми починаємо, так, розбудовувати ідею як то взагалі краще жити, як приходить якась імперія, і знову починається боротьба за виживання. Ми звісно не одні в такій долі, є країни зі схожою історією виживання, комусь повезло трошки більше, і вони Ірландія, комусь менше - і вони бурятія наприклад. Проблема в тому, що в нас взагалі дискусіє стає в той бік, що нам доводиться мірятись величчю культури з їбаним франкенштейном який позжирав купу народів і позбирав найталановитіших їх людей собі на службу, не залишивши вибору. І це їх дуже-дуже-дууууже хитрий хід, поставити дискусію таким чином. Змусити нас сумніватичь, вагатись, засуджувати і стидатись себе. І ніби як, якщо ми програємо цю суперечку, то значить що росії можна нас знищити чи пожрати знову по праву сильного? Ми маємо захищати свою історію і культуру, просто заради правди і справедливості, але не тому що інакше ми не маємо права існувати як Країна і Нація.

Возможно, латынина под великими имеет в виду произведения переведённые на другие языки, имеющие универсальные смыслы, которые цепляют мыслящих людей из других языковых пространств и культур. Тогда то что вы считаете великим и латынина это разные вещи и не понятно к чему претензия.

По-перше. Для Латиніної великі/величні - це російські, і крітерії великості будуть саме такі, щоб тільки російські твори під них підпадали) Про саму ідею міряння величчю письменників - для нас питання не в тому хто там відоміший і розрекламованіший - звісно ж імперія мала ресурси неспівставні щоб просувати своє. Якщо ви читали багато світової літератури, вам буде легко порівняти і зрозуміти, що 90% російської класики - це депресивне сіре і нецікаве лайно, воно стало відомим просто за рахунок того що в рос.імперії були величезні багатства яке вони витрачали в тому числі на культурну експансію і пускання золотого пилу в очі. Шалена розкіш, заснована на обкраданні народу, звісно ж справляла враження на іноземців. А твори, які може бути реально цікаво читати з власної волі, і в яких є якась родзинка, не рідко виявляються написані українцями - як той же Гоголь чи Булгаков, одні з багатьох талантів які імперія викачувала зі своїх колоній. А для нас важливо, що українці навіть попри тиск і заборони, арешти, заслання та фізичне знищення, спромогались робити літературу, видавати книжки і альманахи, та вперто продовжувати нести зі століття в століття нашу ідею, нашу мову, нашу історію та актуальні саме для нашого народу проблеми. А не розчинились в імперії. Вони ж могли обрати легкий шлях, але чомусь обрали життя, повне небезбеки, втрачених карьєрних можливостей, заслання, арешти. Уявіть що у вас стоїть вибір - тюрма за шанс видати вашу книжку, чи сите спокійне життя на службі в окупантів, до яких ніби то вже і звикли всі, і можна якось та жити. Що б ви обрали? І не треба стидатись історії і того, що вона майже вся складається з постійної боротьби за виживання. Так вже сталося що ми живемо на шматку дуже ласому, особливо з геополітичної точки зору і всім цей шматок землі дуже треба. Говорити про цю історію - це не плакатись бідкатись і строїти жертву - це поважати боротьбу предків, цінувати їх мужність та впертість та завзятість. Це історія героїчних людей, які боролися з колосами. Кожна книжка чи картина це вже здобуток. І це не робить їх ідеальними, не робить їх політичні рішення правильними, не робить їх якимись неймовірно мудрими чи щось таке. Вони були людьми як і ми, які жили у більш важкі та жорстокі часи ніж зараз. Просто всі ці речі треба знати і вчитись і старатись робити висновки. Знати, а не вірити латинінам на слово. А брехлива імперська русня, яка не знає нашої історії але намагається повчати зверхньо - має ІТИ НА ХУЙ. Її основний поінт там - що ніби то в рос.імперії українцям жилось легше ніж на інших територіях, і ніби їх там любили і поважали. А може давайте знову, а, повернемо ті чудові часи, га, га? - так і бачу це поміж сторчок. Достатньо відкрити одну сторінку і почитати про Кирило-Мефодівське братство, щоб це спростувати. А якщо додати ще 2 статті - Валуєвській циркуляр та Емські укази - щоб зрозуміти, яке брехливе лайно ця Латиніна. Я не на секунду не повірю, що вона б могла не знати про циркуляр і укази - їй мали тикати це кожен раз коли вона починала пісеньку про те як прекрасно росіяни любили малоросів і як всім було добре в імперії. Але в неї немає мети говорити правду.

та блін, чому коменти не працюють

Справа не в ній, а в тому, що хтось досі дійсно вважає, що у українців є друзі посеред "хороших руських"

Справа в ній теж, бо її слухають, навіть в Україні, ті хто слухає Арєстовича та інших. І біда в тому, що ця тварюка дуже-дуже добре прикидається інтелектуалкою освіченою, і видає свою імперську пропаганду як істину, яку її читачі перевіряти не будуть, бо занадто їй довіряють. Всії цих імперських собак треба тикати, так, фактами в їх лайно. Імперську позолоту треба відколупувати щоб вона більше не засліплювала і не обманювала світ, і щоб світ бачив що під тою позолотою сама брехня, гній і рікі крові.