ВЕГАН АЛКОГОЛИК

Циганва В моєму рiдному мiстечку живе багато циган. Бiля однiєї циганської сiм'ї я пiв року орендував будинок. Я знаю їх з дитинства. Рiзне можна про них говорити, що вони злодiї й що вони бруднi та вонючi, але в них є одна чудова риса – вони один за одного стоять горою. В моєму рiдному мiстечку живе трохи менше вiрменiв, чим циган. Я знаю їх з дитинства. Рiзне можна про них говорити, що вони злодiї й що вони бруднi та вонючi, але в них є одна риса – вони один за одного стоять горою. В моєму рiдному мiстечку живе небагато євреїв. Я знаю їх з дитинства. Рiзне можна про них говорити, що вони злодiї й що вони бруднi та вонючi, але в них є одна чудова риса – вони один за одного стоять горою. Мiй тренер по боксу – немолодий чеченець, який живе в Українi 30 рокiв. Я iнколи чую як йому телефонують родичi. Я слухаю його розповiдi про свiй народ, про своїх родичiв. Рiзне можна про них говорити, що вони злодiї й що вони бруднi та вонючi, але в них є одна риса – вони один за одного стоять горою. Ну ви поняли?

Коли почався широкомасштабний геноцид, в моєму колi однодумцiв було модно говорити про любов. Що любов врятує свiт, любов все прощає, любов все терпить й тому подiбне. Ми вважали себе свiтлячками. Нам здавалось, що ми своєю любов'ю пiдсвiчуємо всiм шлях. Пройшов час i ми, свiтлячки, майже всi пересварилися й перегризлися мiж собою. Але ще залишилися такi, хто далi триндить про любов, проклинаючи незгiдних. Почуття ненавистi може стати великим стимулом. Свiт тодi простiший для розумiння й не такий лячний, якщо дiлити всiх на друзiв i ворогiв, добрих i злих, своїх i чужих. Любов – це не найпростiший спосiб об'єднати групу, тому що любити складно й любов ставить вимоги. А ненавидiти просто. Дуже просто. Набагато простiше ненавидiти, чим любити. Й погодьтеся, що в довгу набагато легше ненавидiти, чим любити. Тому коли я чую про любов вiд якогось блогера, то дуже смiюся. Любов = лицемiрство. На жаль...

Бандера Не секрет, що я сидiв в тюрмi, бо про це показували по всiх телевiзорах. Коли приходить новенький в камеру, то дають кличку, якщо вiн ще не має тюремного поганяла. Зi мною сидiв блатний, перед яким навiть охорона танцювала. Й так склалося, що я йому не сподобався. Особливо через те, що я розмовляв українською. В тюрмi все росiйською. Зеки, охорона, радянськi написи. Все! Лише документообiг українською. Коли мене охорона повела на заповнення документiв, то першим дiлом запитали, чи володiю я українською. Я здивувався й вiдповiв, що мене наш блатний назвав Бандерою, бо я українською розмовляю. Я нiколи не пiдтримував його поглядiв, але мене так назвав блатний. А це там закон. – Теперь ты на 8 лет будешь Бандерой", – сказав злорадно блатний. – Нi, я вiрю, що скоро вийду, – з надiєю вiдповiв я. – Ты скорее петухом станешь, чем выйдешь отсюда. Бандера таки на волi, а той гандон має пожиттєвий строк й крiпить чергового пасажира. Треба ж якось розважатись. Обнiмулькаю.

Нове вiдео Гордона (прости Господи) про СIЗО. Багато не доказано, багато чого треба читати между строк, але загалом це дуже цiкаво. Бо як казав Дзержинский: "Отсутствие у вас судимости — это не ваша заслуга, а наша недоработка" ... https://youtu.be/57WbMgoPjAY?si=h3CWZg0zVEL0lQwd

Дядя Ваня дурачок Коли починався майдан, то в багатьох мiстечках люди на площах теж мiтингували. Менi тодi дуже запам'ятався один невеличкий випадок, який згодом змiнив моє ставлення до всiх революцiй. Отже, в моєму мiстечку на центральнiй площi декiлька десяткiв невгамовних революцiонерiв спiвали патрiотичнi пiснi й щось кричали. Раптом дядя Ваня, який стояв зi старим велосипедом "Україна", почав голосно викрикувати: "Що ж ви робите, придурки?! Хiба ви не розумiєте, що ви своїми руками творите?" Тiтки периферiйного мiстечка, якi вибiгли зi своїх господарств внести свiй вклад в новiтню iсторiю України, швидко взяли дядю Ваню в оточення, зашипiвши йому: "Aну заткнися й не мiшай нам робити революцiю!" Його швидко виштурхали з центральної площi, обiзвавши його в спину дурачком й малохольним. Дядя Ваня не мав авторитету, вдягався, як бомж, й багато читав книг. Дядя Ваня виявився правий, але дядя Ваня завжди був, є й буде для суспiльства дурачком, бо вiн не з бiльшiстю. А значить – дурачок.

Був сьогодні на підробітку. Допомагав експедитору розвозити бутильовану воду. Експедитор – хлопець 20 років. Він живе з дівчиною, знімає хату та працює без вихідних з 6 ранку до 8 вечора. А вона сидить удома. Точніше вона вчиться. На прокурора. У них домовленість - він працює і забезпечує її, поки вона вчиться, а вона йому пiсю. А коли отримає диплом, вона піде на роботу. Так от у мене питання: ви багато бачили сімей, де дружина прокурор, а чоловік звичайний роботяга? Так не буває!.. Світ мужика жорстокий, але він повинен отримати по штеблету, щоб стати сильнішим і мудрішим.

Є одна цікава та дуже корисна практика. Потрібно вимкнути всі гаджети і телевізори, всі пристрої, що відволікають, і посидіти в тиші 20 хвилин. Нічого не читати, нічого не робити по дому. Просто 20 хвилин сидіти та слухати себе. Для багатьох це здасться справжнім катуванням. Ці 20 хвилин здадуться вічністю. Але я вас запевняю – це найкращий засіб для знайомства з найкращою у світі людиною – із собою. Спочатку це тяжко. Іноді дуже тяжко. Але це потрібно робити щодня. Щодня потрібно бути із собою лише 20 хвилин. 20 хвилин наодинці із собою. Кожен день. Для багатьох це просто неможливе. Багатьом це дуже страшно. Але немає кращого засобу для пізнання самого себе, ніж слухати в тиші самого себе.

Будьте обережнi, лайкаючи менi пости. Моi колишнi однодумцi цього не прощають.

Фуфлижники Чим бiльше слiдкую за своїми колишнiми однодумцями, тим смiшнiше за цим дивитись. Смiшно й сумно... Сумно, що так багато людей з радiстю й з задоволенням хочуть бути обманутими. Вони обирають собi тих, хто їх обманює. Вони за них готовi горло перегризти. Вони несуть їм грошi й щиро вважають, що кошти пiдуть на розвиток свiтлого, доброго й свiдомого. А фуфлижники таке стелять, що в головi не вмiщується!.. Зараз дуже популярно продавати курси по волевиявленню. Начебто пiсля нього людина стане прохаваною, свiдомою й свiтлою, виявить свою могутню волю, своїм голосом проявить дух Творця й сотворить свою власну реальнiсть, де нiхто не матиме права зачiпати, бо на це є його воля. Воля азь єзь довбойоба. Ну якi ж дурнi й попаянi люди! I чим далi, тим їх бiльше. Йобнулися вже всi, хто не мав бути йобнутим. Що буде далi? Я не знаю, але й самому дуже цiкаво. Що робити? Точно втiкати вiд доморощених правоведiв, правозахисникiв та коучiв по волевиявленню. Бо з ними буде лише гiрше. Мудростi нам та миру.