[☧]Ангарта.
[☧] Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Ми встаємо перед великими випробованнями! Для зв'язку: @AnghartaBot
Show more- Subscribers
- Post coverage
- ER - engagement ratio
Data loading in progress...
Data loading in progress...
[☧] Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Ми встаємо перед великими випробованнями! Для зв'язку: @AnghartaBot
Людина особливого типу не може відчувати себе частиною сучасного суспільства, оскільки воно позбавлене будь-якої форми, оскільки воно не просто опустилося до рівня суто матеріальних економічних та фізичних цінностей, але навіть не бажає помічати існування інших рівнів.Індустріяльна революція, та її поступовий розвиток з самого ще 16 віку врешті поклав кінець маленьким державам і усталив панування великих імперій в Европі. Коли лицар, що раніше тримав кордони мечем, бо світ визнавав єдину валюту і єдину плату - авторитет і кров, став тепер коштувати вдвічі більше як зазвичай, через його новітні обладунки та оснащення - маленькі війська чи незалежні лицарські ордени перестали афордувати власне існування, а значить тепер єдиною вагою стало афордування того лицара, як наслідок - кордону. Перегони перейшли з вмілости володіння шаблею до вміння безпечно носити торбочку зі золотом, маленькі спільноти такого не мали, а тому мали або скоритися імперії, або стати нею. Змінилась загальнолюдська фільозофія з очевидного, тяглого ідеалізму на вимушений матеріялізм, який взростив покоління людей з відбитою родовою тяглістю, з відбитою безпристрасною воїнською честю, волюнтаризмом, заратуштріянством... Все це їм відтяли міцною матеріяльною кувалдою, бо коли раніше тільки абстрактний поклик міг принести тобі велич, тепер інструментом величі став правильне вирахування казни, що поступово ставало більшою і більшою проблемою, очевидно, втілилася вона найбільше нині. Воїн, який раніше йшов у бій іноді в конфронтації зі верховною владою, як лиацар Сід, у якого після відвойовання земель та кінця реконкисти відібрали маєтності, проте боротьби він не зрадив, тепер на конфронтації воювати принціпово не йшов, бо йому не доплатили. Спільноти інертні до ідеалістичного волюнтаризму тепер на усій швидкості власного духу вломились о скелю матеріялістичної до мозку кісток бюрократії. Так померло славне козацьке військо, не здатне втримати модерні темпи після недовершеної справи Хмельницького, що і мала врятувати від таких реалій. Як наслідок, у світу став відмирати вольовий інстинкт, він почав відмирати у націй, народився український провансальський рух 1860-х, та інші прихильники політичного паразитизму. Те "Заратуштріянство", за фактом, й формувало основу світу, без антиінтелектуальних волюнтаристичних дій не було би ніяких Мойсеїв, козацького війська, хрестових походів, Римської й Британської імперій тощо. Все ці люди робили абсолютно іраціональні речі за вищими гуками, так і творили світ. Натомість нині колективний еґоїзм керований розумовим централізованим квієтизмом згори став наслідком влади грошей у світі, заратуштріянство стало уділом "марґіналів". Версальські кайдани Німеччини, клінічна смерть русько-української нації в XIX ст. вимирання ролі націй у світі, загальнолюдський колективізм, масова деґрадація у розвиткові світу - наслідок влади грошей, а пізніше лібералізму, інтелектуального і розумового квієтизму в світі. Велика Німеччина 1930-1945-х - страшне зло й людоненависництво, але зараз біла людина - це африканер початку 20-го віку? Так і формується ріжниця влади сили й влади майна, не бачачи далі власного індивідума, спричиняючи ґльобальний занепад націй, рас і людства загалом виправдовувати це антиненависництвом рахуючи гроші в кишенях індивідума на перекір процвітанню величних мас світової історії, тепер ставити однего "політичного жида" над великою расою стало більш ніж нормою - ідеалом, обовязком, тепер Grandè etrè заховалось, на думку верховної грошової влади, в кишені того ж єдиного "політичного жида" Приклад - це тепер не постать "Дурної Голови", а постать політичного жида - ідеології, яка не знає цінностей і тяглостей, волі і віри, але знає як рахувати гроші. Тепер ніхто не каже: "так наказує моє серце" тепер всі тільки всерйоз повторюють сарказм Заратуштри: "хто в наш час керується чимось, крім розуму?" зовсім не розуміючи, який же відвертий глум крився в його словах. [☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur
[☧] Ми повстали із непохитною вірою у великі абстрактні ідеали. Ми присвятили наші серця ідеям протистояння і безстрашної боротьби, всупереч пануючим лівим силам та їхнім прибічникам. Ми встаємо перед великими випробованнями! Для зв'язку: @AnghartaBot
Народ є для будь-якої ідеї, чи в її статичному, чи в динамічному стані – чинник пасивний, той, що приймає чинником активним, тим, що несе ідею; тим, де ця ідея зроджується є активна, або ініціятивна меншість. Називають її по-різному: класово свідомий пролетаріят (на відміну від переважаючої маси несвідомого), національно свідома інтеліґенція, аристократія, правляча кліка, тирани (її політичні витвори – СРСР, фашистська держава, Unegalitare або Fuhrerdemokratie (Alf. Weber), але суть цієї меншості й її роля в усіх громадських одиницях – та ж сама. Це група, яка формує неясну для неусвідомленої маси ідею, робить її доступною цій масі і, нарешті, мобілізує народ для боротьби за цю ідею.Інтеліґенція - розкм і дух народу, її провідник з огняним смолоскипом тернистими пустелями національних шляхів. З цим вічним твердженням, що бере початок ще далеко до подвигу Мойсея, намагались посперечатися французькі демократи-революціонери під час Ганебної Революції, мовляв, бажаючи бачити кожного француза репрезентатом своєї нації, говорити за неї, вони отримали таку сіру масу, що не те, що говорить сама за себе, але з жаху не залишає слів для відповіди.
"Коли Франція чхає - вся Европа підхоплює вірус"Казав Отто фон Бісмарк, й був правий - сіромасивна тенденція боротьби з національними смолоскипами добре розповсюдила на весь світ. Суть, сакральний смисл і початок інтеліґенції - трубадурити славу і волю нації репрезентуючи її крвзь найкращих її синів та дочок як найкращих із того, кого нація здатна зростити. Історична роля інтеліґенції полягає у творенні епох - адепти грецького аристократизму довели усю Грецію до стану, коли вона змогла утворити Европу, коли кожна розмова там, кожен бій, кожен день був прикладом. Козацька старшина ставала кавалірами папських орденів, була січовій братії отаманами, трубадурами та слугами, у всій красі Заповідей Божих, як і руські воєводи, літописна слава та таємничість яких неслись крізь візантійські покоління. Врешті, хто як не інтеліґенція в Еспанії з її проводом карлістів та фалянґістів, Англії де панував феномен лицарських каст, приміром, лянкастери, та й що розповідати за неї, коли графська та дворянська аристократія там чи не найбільша національна ознака і по сьогодні, Італії, де під війни за незалежність та корону саме боцовита національна інтеліґенція, кштальту Ґарібальді чи Мадзіні підбурювала настрої до національного життя. Приміром нації є лідери думок, навіть у сучасній Україні військова каста переростає в клясичну, февдально-лицарську інтеліґенцію і веде за собою цілу націю тих, "хто має вуха слухати". Той самий "козацький рід", що має "боронити пароду гречкосійську", й у кооперації, проводячи та вдихаючи центрове, психологічно-ідейне ядро в націю іти до експансії-реконкисти та національного цвітіння під монархом-совереном. Треба нам вже зараз, підтримуючи чесне воїнство творити нашу інтеліґенцію, взрощувати її з національних товрчих та воєнних сил, покладаючи наснагу, творячи Шевченкове:
Нове лицарство України...нову расу велетнів, із воскреслим духом старої та вічної України, як його Гонта, Палій, Мазепа, Гордієнко, Дорошенко, Галайда, юродивий, єретик, чернець, Трясило, Гамалія, алкиди, неофіти, нове «козацьке панство», всі його прометеї й «апостоли правди і науки» з новою, не плебейською, мужньою, чистою, святою кров’ю борців за «правду пресвятую», знаряддя гніву Господнього, з вірою в свою велику місію та в її остаточний тріюмф над силами нечистого. Майже всюди у нього ці велетні з’являлися як посланці небесної сили, зі «світом незримим» вищої сили в душі і в очах, з печаттю Духа Святого, з «чистою, святою, козацькою кров’ю», щоб силою воїна-архангела очолити вірних, які йшли за ними, щоб «мертвим встати повеліти».[☧]Ꭺнᴦᴀᴩᴛᴀ [☧]Зʙ'яɜᴀᴛиᴄь ɜ нᴀʍи:@AnghartaBot [☧]Ꭰᴏᴧучиᴛиᴄь дᴏ ᴄᴨіᴧьнᴏᴛи:@A_Rtuur