гортай далі

🇺🇦 Сьогодні ми зібрали для вас добірку найліпших українських каналів! Погляньте: ♡ light cinnamon 🚃 пізнавальний к★нтент & цікаві факти про Україну! ♡ милості українською 🫦 милі картинки українською мовою ♡ 444 🎀 милі шпалери та постери для вас! ♡ sweet symbols 🍧 символи для оф✧рмлення каналу & дописів !! ♡ книгозбірня 🤎 книги усього буктоку тут! ♡ втомлені 🫀 вірші, зізнання в коханні, картинки та ненависть до всього ₚосійського ♡ темрява ! 🕷 читання: чому це корисно? цікавинки & підтримка ! ♡ садок вишневий 🖤 музика, затишок, картинки ♡ Wi та YaYa. Українська озвучка 🎙 Дорами та к-поп солов'їною ♡ sua helpx 🔮 хелп який ви давно шукали! ♡ зоряний дощ 🍁 3 причини почати читати книги ! ♡ ghost gossip 🦢 this or that, міфологія, відгуки переглянутого ♡ квіти бавовни 📀 підбірка найкращих сайтів для любителів музики ! ♡ старенький трамвай ⭐️ поезія та проза про вічне. кохання, мистецтво та перевтому. ♡ BLACKPINK NEWS UA 🤗 Все про BLACKPINK ♡ last night 🎞 Проблематичність жартів про депресію ♡ sun days 🪄 оформлення тґ (теми/фони/мови/стікери); оформлення телефону;; ♡ Bungou Stray Dogs 🐶 Укр фандом твого улюбленого аніме ♡ щоденник почуттів 🎧 моє серце кричить, але ти вдаєш, що нічого ♡ гортай далі 📜 книжкові огляди ♡ №17 : червневий ліс. дракони ! 🍓 аніме Ghibli, рецепти, поради, ігри, музика, постери, ідеї, теми для телеграм ♡ Рена без реніту 🪬 комфортне таро-ком'юніті з геншином! ♡ засліплені сонце ☀️ чому пінтерест треба видалити ? ♡ soapy water 💦 милий канальчик з цікавинками ♡ Фотоапарат почуттів 🌀 Все необхідне для вашого саморозвитку!! ♡ жасминовий чай ⭕️ правила сушіння рослин, спробуй стати справжньою травницею! ♡ Wareqq 🐈‍⬛️ Теми, мови та шпалери, усе для телеґраму!! для участі в добірці 100+ звертатися: @zlooou

«Пташина історія» Наталія Атамась #наукпоп #укрліт #янезнающощеписатисюди #наталія_атамась #пташина_історія Тицяйте реакції, будь ласка! А то знову буду писати огляди через півтора тижня після прочитання 💅 З цією книгою в мене багато речей сталося вперше. Вперше прочитала наукпоп, вперше використала різнокольорові наліпки (не знаю чи в цьому є сенс), вперше дізналася більше на тему, яка мене цікавила, але я не вважала за потрібне розширювати свої знання про неї. Ну і зрозуміло, вперше пишу огляд на таку книгу. Це трохи дивно, адже я не розумію як оцінювати в книзі, наприклад, правдивість фактів, про які сама з неї дізналася. Але доведеться повірити Наталії з багаторічним стажем і просто поговорити про її стиль написання, доступність в розумінні наведеної інформації, про саму інформацію та взагалом про враження. Навряд чи я напишу багато, бо мені все сподобалося. І в момент читання, і після, я була гарно вражена. Я правда ніколи раніше не читала наукпоп, тому не знаю чи такий жартівливий стиль, як в пташиній історії, притаманний і іншим наукпоп книгам... Але мені сподобалося. Весело, доступно, цікаво, авторка українка з Києва, тому очевидно в книзі було багато впізнаваних місць, подій, ситуацій та іншого. Ще й фотографії на останніх сторінках зроблені ветераном АТО. Самій війні і її впливі на пташок та людей, які займаються бердвочингом (споглядання і дослідження птахів) через неї, також приділена увага. Сама книга поділена на частини, кожна з яких розповідає про один з етапів пташиного життя: від знаходження пари весною до виживання взимку. Я розумію, що можливо, вам взагалі байдуже на пташок і що вони там роблять, і ви не будете купляти книжку лише через мої гарні враження, але якщо все-таки захочете, то в цій книзі зібрано все що потрібно, для ознайомлення з пташиним світом. Я дізналася що самці сови, у яких подружній період взимку, заморожують здобич, щоб потім, коли знайдеться потенційна партнерка, розморозити її (не партнерку) своїм тілом та подарувати теплу мишу, наприклад. Це дуже мило. Також сови заводять собі домашніх змій, які поїдають паразитів в підстилці. Синиці взимку вбивають сплячих кажанів. На замінованих пляжах бухти Йорк, після британсько-аргентинської війни в 1982, ще довго жили пінгвіни, адже міни погрузли в пісок, а ті види пінгвінів, які там жили, легкі. Та я б ніколи в житті не дізналася цього, хоча не можу сказати, що ці факти мені знадобляться. Я задоволена, моя потреба в інформації про пташок теж. Що ще потрібно? Навіть гарна закладка, завдяки Віхоли є.

«Софі завжди вважала, що в неї майже настільки ж сильна воля, як у Летті. А тепер з’ясовувалося, що деякі речі вона здатна робити тільки тоді, коли немає іншого виходу.»

«Мандрівний замок Хаула» Діана Він Джонс #роман #фентезі #замок_хаула #діана_джонс Останній раз розповідаю, що я знову доволі давно прочитала книгу і тільки-но зараз вирішила написати та викласти огляд, думаю, всі вже все зрозуміли. Не скажу, що цю книгу я дуже довго планувала якось прочитати, скоріше, просто хотіла, але чомусь не читала. Але настав той час, коли ті жанри, і ті філософські мотиви в книгах, які раніше були моєю розумовою їжею, просто напросто остогидли та перестали мені подобатися. Ідея повернутися до чогось не важкого та милого, з'явилося в мене після перегляду аніме від студії гіблі (насправді, це було доволі давно і назву я не пам'ятаю). Аніме «Мандрівний замок Хаула» сподобалося мені своїм виглядом, але коли я в перший і останній раз подивилася його, в мене залишилося, хоч і приємне враження від переглянутого, але також купа питань до незрозумілих та нерозкритих моментів. Я знаю, що найчастіше книга в рази краща за екранізацію, але що буває от настільки велика різниця, я ще не бачила. Це просто жахіття. Книжка зі своїми початковими сюжетними ідеями, персонажами, поворотами та й усіма іншими хорошими речима, загубила все найкраще і перейшла, в хоч і гарне аніме, але повністю позбавленого початкової атмосфери, нормального розкриття персонажів, самих персонажів, а особливо сюжету! Для мене дивно, що аніме, яке називається так само як книга, має зовсім інший сюжет, хоча, можливо, з моєї пам'яті стерся надпис «по мотивах...». Мені не надто притаманні такі емоційні розписи про недоліки, але далі я не буду згадувати про різницю між аніме та книжкою, а перейду вже до самого огляду (нарешті). Думаю, це вже не вдасться приховати, тому просто скажу, що книжка мені сподобалася. Від неї я отримала все, що хотіла — легку та цікаву історію, як бонус ще й гарне розкриття персонажів і базовані істини, які звісно призначаються для більш юного віку, але від цього не втрачають своєї актуальності. Через те, що спершу я дивилася аніме, книга виявилася відповіддю на всі нерозкриті для мене питання, які виникли після перегляду. Дуже гарно розкриваються стосунки між персонажами, а не тільки вони самі. Особливо між членами родини Софі та між Хаулом і вогняним демоном. Це головні персонажі, тому інші лінії зв'язків розкриті не так гарно, але достатньо. До речі, є персонажі, місця і факти, яких взагалі не існує у аніме, через зовсім інший сюжет. Наприклад, Хаул родом з Землі, а якщо точніше, то з Уельсу. І він часто навідується в теперішній сучасний світ, до своєї сім'ї. Насправді, до мене не відразу дійшло, що це саме звичайний для нас всіх світ, через розповідь від лиця Софі, яка описувала навколишні речі як могла. Цей факт я вкинула, щоб зацікавити вас, якщо що. Зацікавтесь. Але ще раз скажу, що неприємно розчарована відсутності справжнього сюжету в аніме. Було б набагато цікавіше. Після прочитання таких гарних книжок, з'являється враження, що не тільки продукти харчування роблять більш якіснішими для дітей. Як я писала на початку допису — мені хочеться чогось іншого, тому наступний огляд також буде на незвичну для цього каналу книгу. Все що хотіла сказала. А ви читайте гарні книжки і гортайте далі.

«Я також з дитинства хотіла обзавестися котом. Та мені не дозволили. Мати їх не зносила. Досі в житті я ні разу не отримала того, чого дуже хотіла. Ні разу. Не віриш? Ти, напевне, не розумієш, що означає таке життя. Коли звикаєш до життя, під час якого не отримуєш нічого, чого хочеш, то поступово взагалі перестаєш навіть розуміти, що тобі потрібне.» «Кадри новин у телевізорі здавалися мені живими і водночас — нереальними. Я співчував водієві вантажівки, що загинув у цій аварії. Ніхто не хоче вмерти в засніженій Асахікаві від страждань, спричинених розривом нутрощів. Однак я не знав цього водія, а він — мене. Тому моє співчуття не стосувалося особисто його. Я співчував не йому, а просто людині, яку спостигла така жахлива смерть. У такій загальності реальність співіснувала з нереальністю.»

«Хроніка заводного птаха» Харукі Муракамі. #роман #наукова_фантастика #психологічний_реалізм #харукі_муракамі #хроніка_заводного_птаха В цей раз я багато на себе взяла. Завантажений тиждень, а я з книгою на 1000 телефонних сторінок в жанрі психологічного реалізму (новий додаток для читання сказав, що їх всього лише 774. брехло). Не дивно, що я випала з реальності на 6! днів. Не скажу, що книга мені сподобалася, але як завжди, в мене є натхнення писати, і писати я буду не про мінуси книги, тож коли я допишу, виявиться, що зовсім не зрозуміло, чим саме вона мені не сподобалася. Бентежно, але що поробиш. Це вже друга прочитана мною книга Харукі Муракамі (ось перша), тому я вже вдруге стикаюся з такою закономірностю, що чим простіше виглядає сюжет, тим важче щось буде зрозуміти. Здається, що з розповіді про одруженого чоловіка, який звільняється з роботи та починає шукати зниклого кота не вийде щось особливо цікаве, але коли здається треба перехреститися. Особисто мені важко говорити про сюжет в книгах Муракамі. Ну що я можу сказати без спойлерів? Ну загубив чоловік кота, ну що далі, як це взагалі може когось зацікавити? А без детальної розповіді про те, що в книзі відбувалося, мої вкиди будуть виглядати (особисто для мене) смішно, хоча вони й можуть додати бажання прочитати книгу, не сперечаюся. Хоч і мені дуже часто мало що зрозуміло в його книгах, я вже пояснювала це в іншому огляді, але чому б не повторити знову. Мені ця думка цікава. Що в романі «Погоня за вівцею», що в цьому, особливого зв'язку між героєм та читачем немає. Не в тому плані, що читач не співпереживає герою, або не бачить схожості з ним — я взагалі не про це. Головні герої Муракамі (про другорядних мовчу) — середньостатистичні і доволі звичайні (так я прочитала лише дві книги, але ознайомившись з статтями про інші його романи, в мене склалася така думка), тому читачу легко знайти моменти, через які можна порівняти себе з героєм, або хоча б просто знайти схожість. Я більше про те, що в першу чергу, для себе щось розуміє саме гг. Це його історія, його життя, події відбуваються з ним. І коли я сиділа й намагалася зв'язати 50 нових фактів докупи, гг все розумів та доходив до логічного висновку, який він озвучував лише в потрібний для нього момент. Не буду уникати того факту, що, можливо, це я тугодум, і всі магічні події, які обов'язково трапляються в книгах цього письменника, дуже легко пояснити з самого початку і побачити ВСІ сховані сенси, але я в цьому сумніваюся. Хоча мені б хотілося поговорити з людиною, яка ну все зрозуміла. Ще цікава тенденція в книгах Муракамі, полягає в постійному пошуку головними героями «чогось». І це «щось», звісно, має матеріальний вигляд (вівця, кіт, жінка), але не є головним у історії, як на мене. Кожен герой, з цими пошуками, щось для себе розуміє і знаходить мораль, яку він, чорт, не озвучує. Так. Це все моє суб'єктивне бачення книг цього письменника і моє бажання пояснити причину, чому, в більшості випадків, я не розумію деякі моменти. Якийсь дивний огляд вийшов, я говорю взагалом про книги Харукі Муракамі, а не особисто про цю, і не тільки через те, що так виходить, або мені так хочеться, просто його книги дійсно схожі головними мотивами, хоч це й не позбавляє їх особливої чарівності для мене. Поставлю книжці 3 з 5. Хоч книги Муракамі дійсно схожі, «Погоня» сподобалася мені більше. Однаково нічого не зрозуміло, але сюжет в цьому романі не зажди витримував створену інтригу, і мені банально було не надто цікаво спостерігати за сюжетом (цьому також посприяли мої власні проблеми, постійна втома і відсутність зацікавленості у всіх речах, які мені раніше подобалися). Ну все.