Україна в іноземних ЗМІ
Open in Telegram
Аналіз статей про Україну в провідних ЗМІ - США, Британія, Німеччина, Франція, Італія
Show more837
Subscribers
No data24 hours
+27 days
-530 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
April '25
April '25
+2
in 0 channels
March '25
+2
in 0 channels
Get PRO
February '25
+5
in 0 channels
Get PRO
January '25
+18
in 0 channels
Get PRO
December '24
+1
in 0 channels
Get PRO
November '24
+6
in 0 channels
Get PRO
October '24
+13
in 1 channels
Get PRO
September '24
+13
in 0 channels
Get PRO
August '24
+3
in 0 channels
Get PRO
July '24
+2
in 0 channels
Get PRO
June '24
+8
in 0 channels
Get PRO
May '24
+7
in 0 channels
Get PRO
April '24
+7
in 0 channels
Get PRO
March '24
+1
in 0 channels
Get PRO
February '24
+18
in 0 channels
Get PRO
January '24
+6
in 0 channels
Get PRO
December '23
+906
in 1 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 27 April | 0 | |||
| 26 April | 0 | |||
| 25 April | 0 | |||
| 24 April | 0 | |||
| 23 April | 0 | |||
| 22 April | 0 | |||
| 21 April | 0 | |||
| 20 April | 0 | |||
| 19 April | 0 | |||
| 18 April | 0 | |||
| 17 April | 0 | |||
| 16 April | 0 | |||
| 15 April | +1 | |||
| 14 April | 0 | |||
| 13 April | 0 | |||
| 12 April | 0 | |||
| 11 April | +1 | |||
| 10 April | 0 | |||
| 09 April | 0 | |||
| 08 April | 0 | |||
| 07 April | 0 | |||
| 06 April | 0 | |||
| 05 April | 0 | |||
| 04 April | 0 | |||
| 03 April | 0 | |||
| 02 April | 0 | |||
| 01 April | 0 |
Channel Posts
Новин зараз несеться багато, статей дуже багато і я за ними просто не встигаю, бо ще паралельно маю службу нести. До того ж хотів би поставити процес аналізу іноземних ЗМІ на професійніші рейки - більше видань, аналітика, графіки і т.д. На це немає зараз ні часових, ні моральних ресурсів. Тому поки беру паузу на місяць-два, а далі побачимо. Не хочеться залишати цю справу, звісно. До звʼязку!
| 2 | Два тижні ми з жахом очікували, що втне Трамп після сварки із Зеленським у Білому домі, а сьогодні купа ЗМІ пише, що тепер вже Росія відчуває тиск після перемовин між делегаціями України та США в Джидді. Це ще один привід не накручувати себе, а спокійно ставитись до новин, працювати/служити далі та берегти свою «менталку».
The Economist пише у статті «Україна сподівається, що пропозиція припинення вогню перекине мʼяч на половину поля Росії».
Тези такі:
Зеленський непогано попрацював над покращенням стосунків із США.
Запуск рекордної кількості дронів по Москві не завадили проведенню зустрічі в Джедді.
Дуже важливий для України момент - чітке прописання гарантій для України з боку США у випадку повторної агресії РФ - обговорювався, але по ньому деталей немає після зустрічі.
Для Києва перемовини можна назвати успішними - 30-денне перемирʼя дозволило би ЗСУ відпочити, при чому РФ опинилася би у позиції, коли РФ довелося би відчути на собі тиск. Також Україна не зробила жодних поступок.
Тепер всі дивляться на реакцію Путіна, який не зацікавлений у перемирʼї. Україні це вигідно, адже в такому разі Трамп може здійснювати ще сильніший тиск на російського диктатора.
Зміни настрою Трампа можуть ще принести багато сюрпризів, однак, Україна уникла виграла «ще один день для продовження боротьби».
https://www.economist.com/europe/2025/03/11/ukraine-hopes-its-ceasefire-offer-will-turn-the-tables-on-russia | 0 |
| 3 | Пристрасті більш-менш вляглися і статті почали виходити в такому ж тоні.
The Economist пише, що на зустрічі в Лондоні союзники України випрацювали 4 принципи плану для досягнення припинення вогню: військова допомога і надалі надаватиметься Україні, в той час як економічно союзники тиснутимуть на РФ; Україна повинна брати участь у будь-яких переговорах, на яких вирішуватиметься питання миру; після завершення війни Європа допомагатиме України покращувати свій оборонний комплекс; ті європейські країни, які виявлять бажання, надішлють свій військовий контингент в Україну, а підтримкою їм у цьому слугуватимуть США. Саме четвертий пункт та тил у вигляді США, на думку журналістів, може стати каменем спотикання під час подальших перемовин.
https://www.economist.com/europe/2025/03/02/europe-vows-to-defend-ukraine-but-prays-for-trumps-support
Колумніст The Washington Post, Марк Тісен, вважає, що Зеленський має налагодити відносини із Трампом або подати у відставку.
Він вважає, що вина у невдалій розмові в Білому домі лежить на Зеленському, бо той почав критикувати Трампа на очах у журналістів. Зеленський не повинен був казати перед камерами про те, що Путін порушував перемирʼя навіть тоді, коли Трамп був президентом. Це треба було робити за зачиненими дверима.
Замість того, що просто подякувати Трампу за його зусилля встановити мир та підписати угоду про копалини, Зеленський почав йому перечити на зустрічі. Відмову Зеленського вибачитися під час інтервʼю на каналі Fox News автор порівнює із «відмовою людини, що тоне, вхопитися за мотузку, яку їй кинули».
Якщо Зеленський не може вести нормально розмову із президентом США, йому слід піти, вважає автор колонки.
https://www.washingtonpost.com/opinions/2025/03/02/zelensky-trump-ukraine-clash-vance/
Politico написав матеріал про те, чи можна врятувати відносини Трампа із Зеленським. Відповіді на це питання стаття не пропонує, однак, цікавий інший фрагмент. Один із експертів із зовнішньої політики від республіканської партії, який дав коментар виданню на правах аноніма, висловився так - "Напередодні зустрічі Зеленський не зміг осягнути важливість підписання угоди про копалини. Вона важлива не через самі копалини, а через те, що вона дала би Трампу змогу говорити про політичну перемогу". Гарантії та сам процес видобування цих копалин обговорювалися би собі тихо потім, за закритими дверима.
https://www.politico.eu/article/ukraine-us-relations-repaired-war-volodymyr-zelenskyy-donald-trump/ | 0 |
| 4 |  The Economist туди ж: думає, що якщо замінити Зеленського, то Україна стане поступливішою. Не того ви хочете міняти, шановні панове журналісти, не того. | 0 |
| 5 | Погнали!
The Economist пише - «Катастрофа в Білому домі для Володимир Зеленського та України. Венс приготував пастку для українського президента, який відмовився пестити Трампу».
У виданні вважають, що Зеленський зайшов надто далеко, сказавши, що США завдяки океану поки захищені від конфлікту, але що вони відчують його в майбутньому.
Тепер неясно, що після цієї перепалки буде далі. Скоріше за все, внутрішні та міжнародні актори тиснутимуть на Зеленського, щоб той провів вибори, але неясно, як це зробити під час війни.
В українському політикуму багато хто вважає, що зрив перемовин та виставлення Зеленського як «невдячного президента, який не поважає США» і було головною метою Венса, який чудово підготувався до цієї розмови.
https://www.economist.com/europe/2025/02/28/a-disaster-in-the-white-house-for-volodymyr-zelensky-and-for-ukraine
Штефан Корнеліус із Süddeutsche Zeitung висловив припущення, що вчорашня розмова у Вашингтоні матиме складні наслідки не лише для України, а й для США, адже стало зрозуміло, що на Трампа зокрема та на США загалом не можна покладатися, адже це «країна розбійників», якій не можна довіряти. Автор вважає, що Трамп може наробити ще стільки біди, скільки вистачить для «демонтажу США як країни».
https://www.sueddeutsche.de/meinung/trump-usa-selenskij-kommentar-lux.V1ECRaLNZobxH4esTy1KCZ
У The New York Times вважають, що розмова на підвищених тонах у Білому домі показала рішучість Трампа покінчити з будь-якими альянсами та зобовʼязаннями США перед іншими країнами та бажання займатися «укладанням договорів між великими країнами».
https://www.nytimes.com/2025/02/28/us/politics/trump-ukraine-zelensky.html
The Washington Post пише, що зусилля Макрона, Стармера та інших європейців врятувати стосунки Європи із США завершилися крахом після вчорашньої словесної битви у Вашингтоні. Допомога Україні від США зараз під великим питанням.
https://www.washingtonpost.com/politics/2025/02/28/trump-ukraine-russia-zelensky/
У Frankfurter Allgemeine Zeitung теж вважають, що саме Джей Ді Венс став тим, хто задав тон словесної перепалки у Білому домі. Вистава була спланована і Зеленський «попався на вудку».
https://www.faz.net/aktuell/politik/usa-unter-trump/wie-es-zur-eskalation-mit-selenskyj-im-oval-office-kam-110328734.html
The Wall Street Journal вважає, що ця розмова стала подарунком для Путіна, адже вона тепер заохотить та підбадьорити його тиснути на Трампа та домогтися припинення війни на своїх умовах.
https://www.wsj.com/world/europe/trump-zelensky-ukraine-peace-deal-64d05419?mod=WSJ_home_mediumtopper_pos_1
Поки ще це сира і перша аналітика. Впевнений, що буде продовження. Намагатимусь слідкувати. | 0 |
| 6 | А правда, ви чекаєте, що преса напише завтра? А я не полінюсь і промоніторю. Як то кажуть, невсеремось! Підтримуйте армію та самі працюйте/служіть на перемогу. Як на мене, зараз Трамп сказав нам те, чого не міг прямо сказати Байден - нам не вигідна поразка Росії. До завтра! | 0 |
| 7 | Ось так виглядає заголовок матеріалу однієї з найвпливовіших німецьких газет, Süddeutsche Zeitung - Зраджена країна.
Я не переповідатиму статтю - вона має суто описовий характер. В ній висловлюється людські жаль та співчуття народу України у його боротьбі за своє майбутнє.
Вся аналітика, як на мене, сформована в заголовку - саме так німецькі журналісти оцінюють останні заяви та дії адміністрації нового президента США.
https://www.sueddeutsche.de/projekte/artikel/politik/ukraine-trump-selenskij-rohstoffe-e812155/ | 0 |
| 8 | В мене для вас прямого лонгрід вийшов. Отже, гайда читати!
Цікавий матеріал вийшов на The Economist.
Назва - Чи може Європа самотужки протистояти Путіну?
Підзаголовок - Незалежна армія, повітряні сили та ядерна бомба вимагають чимало зусиль.
Епоха гарантій безпеки для Європи з боку США вже минула і ніколи не повернеться. Знадобиться років із десять, допоки Європа зможе захистити себе без допомоги США.
Щоби зрозуміти масштаб проблеми, автори статті пропонують розглянути відправку миротворчих військ в Україну, що поставить перед європейцями три виклики: 1. відправивши декілька десятків тисяч солдат в Україні, сил Європи буде замало для миротворчого ефекту. Станом на зараз в Україні воюють 230 російських та українських бригад разом узятих, при чому багато країн Європи заледве можуть виставити по одній боєздатній бригаді кожна. 2. Європа оголить свій захист, відправивши війська в Україну. 3. для здійснення цього миротворчого задуму Європі потрібна підтримка з боку США, які мають надіслати свої війська в разі нападу Росії.
Щоби покрити дефіцит військового потенціалу після де-факту виходу США з НАТО, країни Європи будуть змушені витрачати щонайменше 4% свого ВВП на свій оборонно-промисловий комплекс.
Окрім цього, Європа має сформувати 50 бригад для оборони, щоби замінити 300 тисяч американських військових, які мали би брати участь в обороні континенту у випадку війни, а це дуже непросто. До прикладу, у Європи є дуже багато винищувачів, які, однак, не мають засобів для ураження ворожих систем ППО та цілей на великій відстані як в повітрі, так і на землі.
Окрім цього, європейські пілоти мало тренуються. Ніби цього було мало, виявляється, що розвідданими та можливостями знаходити цілі з Європою ділилися виключно США, сама Європа не має таких спроможностей. Командування європейських сил по всьому континенту здійснювалося до цього та здійснюється зараз, по суті, американськими генералами та офіцерами. Що буде, якщо вони підуть?
Не зрозуміло також, як саме Європа забезпечить себе боєприпасами, враховуючи активні темпи їхнього виробництва у РФ та Північній Кореї.
Особливо примітною є залежність Великої Британії від американських засобів звʼязку та здобуття розвідданих. Якщо Вашингтон вирішить припинити ними ділитися, це матиме дуже значні наслідки для британської армії.
І треба врахувати ще одну велику проблему - ядерна парасолька від США, яка гарантувала безпеку Європи, може зникнути. Дві ядерні країни Європи, Британія та Франція, мають в арсеналі 400 ядерних боєголовок на двох. Цього катастрофічно мало для стримання РФ, в якої таких боєголовок 1,700.
У випадку ядерної війни Європа може стерти з лиця Землі Москву, але шкода, яку заподіє РФ своїм ударом по Європі, буде значно суттєвішою. Більш того, у Британії ядерні боєголовки станом на зараз знаходяться на її підводних човнах, тому їхнє застосування може мати обмежений ефект (запуск ядерної боєголовки із підводного човна може «засвітити» розташування самого човна).
А ще Британія може застосувати ядерну зброю без дозволу США, але решта британських боєголовок, які не знаходяться на її підводних човнах, зберігаються у штаті Джорджія, США, і логічно припустити, що в разі бажання Лондона їх застосувати, адміністрація США матиме власні думки щодо цього.
P.S. Ну як, ви теж трішки «прифігіли» від прочитаного?
https://www.economist.com/international/2025/02/25/can-europe-confront-vladimir-putins-russia-on-its-own | 0 |
| 9 | The Economist питає, чи «зміг Макрон переконати Трампа?».
У підзаголовку до матеріалу стверджується, що є незначні, проте обнадійливі ознаки того, що Трамп не кине Україну напризволяще.
Тези:
Макрон після 3-годинної зустрічі був «стримано оптимістичним». Трамп ніби погодився надати американське прикриття для європейських військ, які в майбутньому можуть бути відправлені в Україну для підтримання миру.
Макрон наголосив, що жодну європейську миротворчу місію не відправлять прямо на фронт. Її завдання полягає радше у «запевненні» України та забезпеченні «дотримання миру».
Кір Стармер має прибути до Вашингтону 27 лютого.
P.S. Якщо європейські миротворчі війська не будуть готові застосувати зброю, то навіщо вони там? Про яке «запевнення» та «дотримання миру» йдеться?
https://www.economist.com/europe/2025/02/25/has-emmanuel-macron-managed-to-reason-with-donald-trump | 0 |
| 10 | Тим часом французька Le Monde випустила статтю від редакції під назвою «Україна, війна та розрив після трьох років від початку російського вторгнення».
Підзаголовок - Після 3 років спустошливої війни міжнародний порядок перевернути догори дриґом. Україна бореться за виживання, а Європа - за своє майбутнє.
Три роки минули після російського вторгнення, а США підтримують резолюцію в ООН, в якій Росію не визнають країною-агресором. Міжнародний порядок повністю зруйновано. Сьогодні вирішується доля України, яка вже три роки протистоїть російській агресії. РФ так і не досягла своїх цілей, а українська армія, в якої є проблеми з підкріпленням, завдяки своїй винахідливості і далі чинить опір та не дає фронту посипатись. Україна продовжує стояти, проте величезною ціною - тисячі загиблих, зруйновані міста, 1/5 території під окупацією.
Європа занадто довго покладалась на гарантії безпеки від США. Трамп розбудив її з летаргічного сну. Кір Стармер та Еммануель Макрон правильно вчинили, полетівши у Вашингтон. Якщо вони не досягнуть успіху під час перемовин із Трампом, Європа повинна готуватися до війни. Покинути України зараз означає заплатити більшу ціну в майбутньому, ніж якби Європа продовжувала підтримувати Київ.
P.S. Виділення жирним моє.
https://www.lemonde.fr/idees/article/2025/02/25/ukraine-la-guerre-et-la-rupture-trois-ans-apres-l-invasion-russe_6562909_3232.html | 0 |
| 11 | The Economist вважає, що «Дональд Трамп робить Україні пропозицію, від якої вона не може відмовитись».
Підзаголовок матеріалу - Запропонована економічна угода матиме каральний ефект. Відмова її підписати може стати ще гіршим варіантом.
Тезисно:
Українських службовців збиває з пантелику стиль ведення перемовин Трампом. Вони навіть дивляться документалки, щоб зрозуміти його. Станом на сьогодні угодою з боку США займались три команди і українське керівництво не знає, з якою саме із команд треба комунікувати далі з цього питання.
Станом на 23 лютого українське вище керівництво отримувало «жахливі» версії угоди про корисні копалини від США.
Вашингтон ставить питання руба - або приймай кабалістичні умови, або програвай війну.
Існує думка, що найсвіжіший, третій варіант угоди, який Офісу Президента надіслала команда з Вашингтону під керівництвом Говарда Лутніка, містить дуже жорсткі умови як покарання за те, що Зеленський не підписав угоду негайно, коли її привіз у Київ міністр фінансів США 12 лютого.
Трамп може позбавити ЗСУ доступу до стралінків. В такому випадку Зеленському доведеться підписати угоду, якою ю непопулярною вона не була в Україні.
https://www.economist.com/europe/2025/02/23/donald-trump-makes-ukraine-an-offer-it-cant-refuse | 0 |
| 12 | Сьогодні друга річниця створення цього каналу.
Дякую всім, хто слідкує. Приємно знати, що це комусь потрібно.
Підтримати канал, якщо матимете таке бажання, можна ось за цим посилання:
https://send.monobank.ua/jar/9rzS7gMVaK
Або за номером картки банки, якщо зручніше:
5375 4112 0422 0607
Тим часом я намагатимусь і далі слідкувати за тим, що про нас пише закордонна преса. | 0 |
| 13 | Детально розібрав для вас статтю на The Economist під назвою 'Як Владімір Путін планує грати із Дональдом Трампом'. Підзаголовок - Російський президент вважає, що він краще грає в покер.
Отже, тези:
Путін ще не був настільки близьким до перемоги у війні проти України. Проте не до кінця зрозуміло, що тут означає «перемога».
В Трампа немає чіткого плану завершення війни.
Для Трампа перемовини із Путіним означають можливість завершити цю «безглузду» війну. Для Путіна ж вони є частиною ширшої геополітичної гри, адже російський диктатор вважає, що в нього більше часу, ніж у хиткого альянсу західних країн.
Найвдалішим для РФ були ранні стадії війни, однак станом на сьогодні, втрати Росії вражають - більше половини 7,300 танків знищені; до квітня 2025 в РФ більше не буде танків Т-80; 800 тисяч солдат вибуло зі строю; попри хвацькі запевнення російської пропаганди економіка РФ перебуває під сильним тиском і цілком можливо, що ситуація може вийти з-під контролю.
Трамп спрямував зусилля на завершення війни якомога скоріше, а не на стримування Росії.
На думку Путіна, Трамп не те що нетерплячий, а такий, що піддається маніпулюванню. Мета Путіна - підкорити Україну та порушити порядок, який після 1945 року встановили США у Європі. На думку російського диктатора, вся система євроатлантичної безпеки обвалюється на очах у всього світу.
Найголовніший пріоритет Путіна - залишитися при владі, адже завершення війни означатиме повернення з фронту сотні тисяч військових, а також війни між політичними та олігархічними кланами всередині РФ, які, з одного боку, підтримують продовження війни та які, з іншого, виступають проти.
Головний розрахунок Путіна полягає в тому, що він вірить, що може вести війну довше, ніж Україна, і що він зможе «обманеврувати» Трампа, при цьому Європа не зможе подолати внутрішні протиріччя між різними політичними силами для свого захисту.
https://www.economist.com/europe/2025/02/18/how-vladimir-putin-plans-to-play-donald-trump | 0 |
| 14 | А скажіть, будь ласка, емоджі "рука донизу" що означає? Вам не сподобалася ця новина, цей огляд, чи що? | 0 |
| 15 | The Economist проаналізував вчорашню зустріч європейських лідерів у Парижі під промовистою назвою - Страшна перспективна угоди між Трампом та Путіним шокувала Європу.
Тезисно:
Європейські лідери злякалися заяв міністра оборони США, Піта Гегсета, про те, що США тепер менш сфокусовані на питанні безпеки Європи. Вони хочуть якось відреагувати на цей виклик, проте самі не знають, як саме.
Ідею відправити війська в Україну висловили раніше Макрон та Стармер. Однак останній вчора сказав, що без підтримки американських військ така ідея втілиться в життя. Інші ж лідери на зустрічі взагалі не підтримали ідею відправлення європейських миротворчих військ в Україну.
Єдиний позитив зустрічі, вважають у виданні, це те, що європейські лідери, які були запрошені в Париж, погодились брати участь у французькому форматі під егідою Макрона. Раніше вони цього дещо остерігалися, адже вважали, що французький президент хотів підірвати євроатлантичну єдність та розвивати ВПК передусім своєї країни, «перетягуючи ковдру» на себе.
Лідери вчорашньої зустрічі не виробили спільної позиції, як бути далі. І неясно, чи їм це вдасться в майбутньому.
https://www.economist.com/europe/2025/02/17/the-nightmare-of-a-trump-putin-deal-leaves-europe-in-shock | 0 |
| 16 | Цікаву думку висловив Даніель Брьослер на шпальтах Süddeutsche Zeitung - Прийшов час Європі перерости себе.
Промова Джей Ді Венса в Мюнхена має «протверезити» Європу та нарешті змусити її взятися за питання своєї безпеки. США не припинили бути союзником Європи, але вони порушили важливе питання - що робити Європі, якщо це справді станеться? В цьому процесі саме Німеччина повинна взяти на себе роль лідера. Таку перспективу автор статті вважає невеселою, адже Берлін зараз займається парламентськими виборами (23 лютого), стагнацією економіки та міграційною кризою. Німеччині зараз, мʼяко кажучи, не до України та безпеки в Європі. Тим не менше, ФРН змушена брати участь в обговоренні таких важливих питань, адже час не те щоб підганяє, він просто критично кричить та вимагає рішень.
https://www.sueddeutsche.de/meinung/sicherheitskonferenz-vance-merz-li.3203137 | 0 |
| 17 | The Economist написав про «нападки Дональда Трампа на Європу» після скандальної промови Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції.
Багато хто у Європі почав замислюватися над тим, чи безпека Європи та союз із США як одного із гарантів цієї безпеки не розвалюється в них на очах, зважаючи на критику в бік Європи з боку міністра оборони США, Піта Гегсета, та віце-президента, Джей Ді Венса.
Трамп своїми заявим порушив два головні принципи, яких дотримувалась адміністрація Байдена - нічого про Україну без України та єдність країн Заходу у питанні протистояння Путіну.
Також серед європейських політичних кіл зʼявився острах того, що Трамп та Путін за спиною у всіх хочуть провести Ялтинську конференцію-2, тобто поділити Європу на сфери впливу.
Тим не менше, схоже за все, в США немає чіткого плану завершення війни. Цілком ймовірно, що Зеленський зможе взагалі припинити будь-які перемовини, які ініціює США, вважаючи, що Україна зможе боротися далі лише за допомогою Європи.
Зараз серед європейських лідерів точаться дискусії щодо того, як виглядатиме завершення війни і як мир може бути забезпечено в Україні. Однак, всі сходяться на одному - без залучення США в миротворчі процеси та у їхнє забезпечення (до прикладу, через миротворчі місії), справжній та тривалий мир навряд чи можливий.
https://www.economist.com/international/2025/02/16/donald-trumps-assault-on-europe | 0 |
| 18 |  Вже за 9 днів, 23 лютого в Німеччині пройдуть парламентські вибори, найважливіші вибори в країні, бо за їхніми підсумками оберуть канцлера. Скоріше за все, новим канцлером стане Фрідріх Мерц. А ось дуже показова мапа підтримки німецькими виборцями різних партій станом на вчора-позавчора. Росія залишає по собі сліди на десятиліття. Уся колишня Східна Німеччина голосуватиме за популістів Альтернатива для Німеччини. Як це все сумно. | 0 |
| 19 | Цікаве інтервʼю на Süddeutsche Zeitung вийшло із експертом Франком-Штефаном Ґодьем (Franz-Stefan Gady).
Він часто відвідує українські позиції на передовій та робить свої висновки з того, що там відбувається.
Ось у стислій формі його думки:
США хочуть пошвидше закінчити війну і «скинути» відповідальність на Європу. РФ прагне капітуляції України та обговорити із США новий порядок безпеки в Європі на свою користь.
У військовому плані Україні не програла. Стан на фронті кращий, ніж пан Ґодь очікував. Причин цього декілька - тепла зима, яка завадила механізованим російським бригадам просуватися; ефективна стратегія захисту української армії на тактичному рівні; вдале використання дронів українцями; високі втрати РФ за останні місяці.
В найближчі місяці не може бути мови про те, що українська оборона «посиплеться». В РФ немає засобів захопити усю країну.
Якщо США припинять надавати військову допомогу Україні, цілком можливо, що частина фронту таки впаде.
Для Європи це погані новини, адже Трамп не запрошує ЄС брати участь у перемовинах з Путіним.
В Україні бояться, що Європа проводитиме перемовини із США та РФ поза спиною Києва. Українське політичне керівництво вважає, що Німеччина не стане гарантом безпеки України і, судячи із передвиборчої риторики Шольца та Мерца (кандидата у канцлери), такі побоювання небезпідставні.
Якщо говорити про миротворчий контингент в Україні, то є два моменти - підготовка його займе мінімум рік; без американської участі його не створять, тому Європі потрібно змінити свої підходи до питань безпеки.
Тактика Путіна зараз - розтягувати подовше перемовний процес і водночас просуватися на фронті. Путін намагається посіяти розбрат серед західних союзників щодо підтримки України.
РФ може відмовитись від своїх планів вести війну, якщо до кінця цього року вона не здобуде значних успіхів у своїй війні проти України. Причина полягає у високих витратах на війну.
https://www.sueddeutsche.de/politik/ukraine-usa-russland-frieden-trump-putin-li.3201595 | 0 |
| 20 | The Economist пише, що «після розмови Трампа з Путіним, страхи України стають реальністю».
Після цієї розмови сталося те, чого боялися в Києві і про що попереджав президент Зеленський у своєму інтерв’ю The Economist - Трамп обговорює мирну угоду за спиною України.
Трамп порушив правило, якого дотримувалася адміністрація Байдена - нічого про Україну без України. Схоже на те, що адміністрація Трампа не має справжнього плану завершення війни, а в її рядах тим часом панує хаос.
Скидається на те, що раніше Трамп поділяв точку зору Зеленського, що для досягнення миру потрібно сильніше тиснути на РФ, але тепер складається враження, що новий президент США різко змінив курс. Трамп почав нормалізувати відносини із РФ, не отримавши від неї натомість жодних поступок.
Незрозумілим лишається те, чи продовжуватимуть США підтримувати Україну.
Настрій серед українських посадовців похмурий. Одним із них висловився наступним чином - 'Я вважаю, все буде вирішено без України. Україні хана, як і Європі, до речі'.
https://www.economist.com/europe/2025/02/12/donald-trump-starts-immediate-talks-with-vladimir-putin-on-ukraine
P.S. Хай це звучить і пафосно, але хіба ви не погодитесь, що доля України - це справа самої України? Допоможи собі сам. У 2022 нас до цього спонукала РФ своїм вторгненням, зараз до цього змушують США. | 0 |
