приховані нотатки
Open in Telegram
потоніть в моїх фантазіях
Show moreThe country is not specifiedThe category is not specified
210
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
November '22
November '22
+9
in 0 channels
October '22
+215
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 28 November | 0 | |||
| 27 November | 0 | |||
| 26 November | 0 | |||
| 25 November | 0 | |||
| 24 November | 0 | |||
| 23 November | 0 | |||
| 22 November | 0 | |||
| 21 November | 0 | |||
| 20 November | 0 | |||
| 19 November | 0 | |||
| 18 November | 0 | |||
| 17 November | 0 | |||
| 16 November | 0 | |||
| 15 November | 0 | |||
| 14 November | 0 | |||
| 13 November | +1 | |||
| 12 November | +3 | |||
| 11 November | 0 | |||
| 10 November | 0 | |||
| 09 November | +1 | |||
| 08 November | +1 | |||
| 07 November | +2 | |||
| 06 November | +1 | |||
| 05 November | 0 | |||
| 04 November | 0 | |||
| 03 November | 0 | |||
| 02 November | 0 | |||
| 01 November | 0 |
Channel Posts
Тіні по стінах спускаються надто повільно,
Тихий їх шепіт ледь чутний для вух,
Розум гучний я замкнув надто щільно
Та все ж від страху перехоплює дух.
Закрився в собі, в думках лиш дитина,
Дитина, яка розпочала пролог.
Вибач, малий, та достатньо хвилини
Й закінчу писати я Наш епілог.
Страшно, боюсь, спати не варто!
Підвівши тебе – втратив себе.
Захлинувся життям, наче блядським я жартом.
Скажи мені бога котрий обох Нас спасе.
| 2 | Ваше серце не належить мені,
Проте й моє не зайняте Вами.
Ми просто губились в блаженному сні,
Переплетені палко вустами.
Так близько й далеко водночас був я,
Хоч й ніжно кохав Ваше тіло,
У моїх руках Ви була не моя,
Й не від Вас моє серце тремтіло.
Небезпечно ходили ми по ножах,
Хоч й не знали жалю наші душі.
Суміш азарту в Ваших очах,
Зміниться вмить на байдужі.
Горіли в пекельному ми у вогні,
З підозрою, що це востаннє–
Губились в блаженно-солодкому сні,
Переплетені палко вустами... | 0 |
| 3 |  Гнів. Гординя. Хтивість. Лінь...
Душа пройшла всі царства пекла.
Можливо це не я, а моя тінь,
Блукає десь між зоряного неба.
Ненависть – сильне почуття страждань,
Яке сприяє розвитку утрати.
Занурившись у темряву вагань, знай,
Навіть диявол здатний покохати. | 0 |
| 4 | Розмовляти з тобою? Пробач, я втомився,
і завтра напевно не вийде тако́ж,
та ні, все нормально, я просто зломився,
коли ж помирав, ти сказав: " Не тривож."
Тобі важко? Як сильно? Достатньо для помсти?
Жартую? Жартую. Ходи-но сюди.
Чи злюся? А злюся? Немає вже злості.
Не збираюсь я бігти від твоєї біди.
Друзі? Не друзі. Не вмієш дружити,
я просто не кинув тебе у біді,
ти ж в свою чергу, залишив тужити,
розум і серце твої кам'яні.
Чи помер? Я помер. А тобі бажаю я жити,
хоч якою людиною ти і не був.
А зараз, дай часу мені відпочити..
Я живий, а ти мертвий, час вже минув. | 0 |
| 5 |  До біса клятви і пусті розмови,
Яким б лиш юна леді піддалась..
Ви про кохання? Тут й немає мови,
Від книг й вина, я вдосталь напилась.
До біса клятви, обіцянки, сподівання,
Які розсипляться, як тільки доторкнись..
Картина аквареллю "Не кохання",
А фарби так і манять розпливтись.
До біса ви і ваша доля,
Що несвідомо пролилась,
П'яніти від кохання – це не воля.
Від книг й вина, я вдосталь напилась. | 0 |
| 6 | Я прожила тисячу різних життів,
хоч і не була в них головним героєм...
Я пройшла сотні десятків світів
і кожен розбивав об скелі рятівним прибоєм.
Я тисячу разів пізнала відчуття кохання,
відчуття болю, пристрасті та пустоти,
з рідних устей я чула приголомшливі зізнання,
котрі спалювали за собою незламні мости.
Я віднайшла прекрасних друзів,
хоч їх в реальності не зустрічала..
Поринувши в світ фантазій і ілюзій,
я бачила кінець всього, адже читала. | 0 |
| 7 | Книги... Ми разом читали книги.
Він так мило хмурився, коли відбувався кульмінаційний момент.
І завжди коли читали епілоги,
то він майже не моргав, не пропускаючи жоден елемент.
Галереї... Ми часто відвідували галереї.
«Тут наче окремий Всесвіт, проте, я відчуваю себе як дома» – одного разу сказані ним слова.
Доволі довго роздивлялись картини, шукаючи для власної творчості ідеї,
і це стало мов мандра, далеко неодновікова.
Ніч... Він носив в собі запах ночі.
Неймовірне поєднання теплих відчуттів та небесних світил;
А які ж глибокі та темні його очі,
такі ж прекрасні, як і могутній розмах крил.
Життя.. ми були один для одного життям..
Проте байдужа доля і тут залишила свої сліди–
Вона вирішила розділити його вічність з небуттям,
проте запах ночі та теплих відчуттів буде переслідувати завжди. | 0 |
| 8 | Писав вірші, зображував на полотні заходи,
В нікчемних спробах заповнити свою порожнечу,
Які ж паршиві ці самотні епізоди,
Допоможи зігріти мою холоднечу. | 0 |
