Тверда Криця

Так виглядає сучасна столиця Боснії і Герцеговини. Більше 40% вивісок на арабській мові.

На світлині учасники фольклорного колективу босняків у народних костюмах Вгадайте, на чий національний костюм схожий? Мусульманський одяг, така як фески чи шаровари, поширювалася в південнослов'янських землях і серед християнського населення, аж до того, що християнки в містах стали закривати обличчя при виході на вулицю. Носіння чадри чи паранджі боснійськими мусульманками дотримувалося головним чином містах, насамперед, у знатних сім'ях. У селах, а особливо в селах гірської місцевості жінки рідко закривали обличчя. Замість паранджі сільські жінки-мусульманки закривали обличчя хусткою, що носилася на голові.

Остаточне знищення словʼянських традицій в Боснії Османське панування в Боснії і Герцеговині продовжувалося з другої половини XV ст. до 1878 р. У період османського панування саме в Боснії і Герцеговині іслам набув найбільшого розповсюдження. Сюди переселялося багато турків — посадовців, представників духівництва, ремісників. Серед переселенців були вихідці з Північного Кавказу, араби, курди, які визнавали іслам. Частину їх асимільовано, приймаючи звичаї та мову корінного населення, але й вони мали вплив на розвиток місцевого населення, приносили свої звичаї, поширюючи іслам і деякі елементи східної культури. Східні впливи сильно відчутні у плануванні сільських поселень і особливостях інтер'єру житла. Мусульманські села були найчастіше купчастого типу, тоді як їхні сусіди-християни жили в поселеннях переважно розкиданого типу. Мусульманські села поділяються на окремі квартали — махали. В центрі їх — мечеть, поряд — цвинтар. Зовні мусульманське житло не відрізняється від християнського. Але внутрішнє планування та інтер'єр не подібні до християнського житла — у них більше кімнат, обов'язково є килими й посуд східного типу. Ліжок немає — сплять на килимах, подушках, ковдрах. У спальні відведено місце для ритуальних омовінь. Заможні мусульмани будували двохповерхові оселі, поділені на дві половини: чоловічу (селамлук) і жіночу (харемлук) і будували високі огорожі навколо садиб. На першому поверсі були господарські приміщення, на другому — житло. Заможні будували на садибі два двоповерхові будинки — окремо для чоловіків і жінок.

Масове заселення території Боснії турками Описуючи міграційні процеси, які також суттєво вплинули на становлення тієї етнорелігійної картини в Боснії, географ Жевто Дедієр в опублікованому більше сотні років тому дослідженні, звертає увагу на те, що словʼянські землі Боснії поповнювалися мусульманським населенням. трьох хвиль. Перша хвиля пов'язана з експансією турків — заселення земель воїнами, чиновниками та імамами, які прибувають до Боснії з азійської частини імперії Османа. Друга і третя хвилі вже пов'язані із заходом блискучої Порти. Йдеться як про населення, яке залишало окуповані турками землі: Далмацію, Ліку, Славонію та частково Угорщину, так і про колишніх жителів сербських міст Вужице, Шапця, Валево та Белграда, які не бажали залишатися підданими «гяурського» князя Сербії. Відтак, ісламізовані землі Балкан заселило чимало тюрків з Азії, які витіснили малий відсоток християнського населення. Ті хто залишився, нерідко ставали жертвами погромів та дискримінації.

Герби деяких середньовічних боснійських дворянських родів, які припинили своє існування після османського завоювання.

Боснія під час османського панування У 1463 році більша частина Боснії потрапила під турецьку владу, а в 1482 р. і Герцеговина підкорилися туркам. Після падіння Боснії Венеція 14 червня 1463 року сповістила: «На очах світу згоріло одне видатне королівство». У складі Османської імперії ці два регіони були об'єднані під владою єдиної місцевої адміністрації, і був утворений єдиний вілаят Боснія. У 1528 році, після перемоги турків над угорцями у битві при Мохачі, Боснійський район Яйце теж потрапив до турків. Так, об'єднані Боснія і Герцеговина, до 1718 року належали Османській імперії. Відразу після окупації Королівства Боснії, почалося масове навернення боснійського населення до ісламу. Ісламізація городян була викликана дискримінацією християнського населення, як соціальної, і податкової — християни платили додаткові податки харадж та джзія, зазнавали низки обмежень і загалом існували на правах людей другого сорту. Прийняття ісламу давало новонаверненому помітне соціальне зростання та полегшував податковий тягар. Відтак, більшість населення Боснії стає мусульманським.

Вищевикладені дописи розказують про те, якою була Боснія до окупації Османською імперією. Середньовічна Боснія була взірцем європейської культури, яка не поступалася західноєвропейській. На жаль, все змінилося після 1463 року. Тоді словʼянське королівство поступово втрачало свою ідентичність, поки не стала південною азійською країною. Чекайте на нові дописи.

Вищевикладені дописи розказують про те, якою була Боснія до окупації Османською імперією. Середньовічна Боснія була взірцем європейської культури, яка не поступалася західноєвропейській. На жаль, все змінилося після 1463 року. Тоді словʼянське королівство поступово втрачало свою ідентичність, поки не стала південною азійською країною. Чекайте на нові дописи.

Князький герб Хрвоє Вукчича, який зображено в боснійському середньовічному міссалі. Робота каліграфіста Бутко 1404 року. Римський місса́л, або просто місса́л (лат. Missale) — у римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами

Корона Єлизавети Боснійської, доньки бана Боснії — Стефана II Котроманича. Корона виставлена ​​в музеї в хорватському Задарі.

Кінний портрет Хрвоє Вукчича (бл. 1350–1416), герцога Сплітського та великого воєводи Боснійського королівства. Мініатюра є зразком середньовічного боснійського мистецтва.

Донаторський портрет останнього короля Боснії СтепанаТомашевича. Робота видатного італійського художника венеціанської школи — Якопо Белліні, бл. 1460.

Проблему ісламізації південних словʼян та знищення їх культури варто показати на конкретному прикладі. Історія Боснії і Герцеговини є зразком того, як 400 років окупації можуть стерти твою культуру, релігію та історію Боснія до османського панування Територія Боснії була населена слов'янськими племенами з VII століття, і свого часу різні її частини входили до складу різних сербських, хорватських та незалежних боснійських держав. Першу боснійську державу, яка перебувала у васальній залежності від Візантії, заснував у 1180 році бан Кулин. Вона досягла свого найбільшого розквіту в другій половині XIV століття за часів правління бана Твртко I. До 1370 року він розширив територію Боснії до сучасних меж Боснії і Герцеговини, уклав союз з Угорщиною, яка на той момент була головною загрозою незалежності Боснії, а також з республікою Рагуза. З 1377 року Твртко І став також королем Сербії, а з 1390 року, після захоплення Іллірії та островів Адріатичного моря — королем Хорватії та Далмації. У цей час Боснія відігравала роль регіональної наддержави на Балканах, поступаючись за впливом лише Угорщині та Османській імперії. 10 липня 1461 року помирає 9-й король Боснії Стефан Томаш, і трон успадковує останній його син — Стефан Томашевич. Він одразу ж звернувся до Ватикану по допомогу проти неминучого турецького вторгнення, і в листопаді прибув легат від папи Пія II, який привіз королівську корону. 1463 року Стефан припинив сплачувати данину туркам, і Мехмед II особисто повів османську армію на Боснію. Стефан був узятий в полон у Ключі, привезений до Яйця і там страчений у місці, відомому з тих пір як «цареве поле». Як повідомляє «Хорватська енциклопедія» та деякі інші джерела, у Степана Томашевича було двоє дітей — Шимун (Зигмунд) та Катаріна, які були поневолені султаном і звернені до ісламу. Дружина ж убитого короля бігла до Риму.

До речі, якщо вам буде цікаво, можемо підготувати матеріал про те, як Османська імперія знищувала культуру південних словʼян на теренах Балканського півострова.

В Ізраїлі через бої та удари ХАМАСу загинули дві українки, - МЗС Обидві громадянки тривалий час проживали в країні. Консули підтримують зв'язок з родичами, повідомив речник МЗС України Ніколаєнко.

Вкотре «релігія миру» відзначилася З жахом спостерігаємо над тим, як в Ізраїлі ісламські фанатики розстрілюють автомобілі з людьми, беруть у заручники дітей та людей похилого віку, ріжуть голови перехожим і глумляться над трупами ізраїльтян. Так хочеться написати про очевидні речі та назвати їх своїми іменами, але, на жаль, цього не можна зробити у сучасному світі. Щиро бажаємо Ізраїлю вистояти у цій боротьбі 🤍🇮🇱

«Стань біля мене, стань, мій сину, Я прикрию долонею твої очі, Щоб ти не побачив своєї смерті, А тільки кров мою в пальцях на сонці, Ту кров, що й твоєю стала кров'ю І зараз вилитись має на землю…» — Вірш «В Бабинім Яру» відтворює розмову старого єврея з сином за мить до страти

За роки окупації у Бабиному Яру загинуло від 50 тисяч до 100 тисяч людей. Більшість жертв трагедії Бабиного Яру досі залишаються безіменними. Адже імена жертв нацисти не фіксували. Тисячі імен були забуті на довгі десятиліття і у звʼязку з подальшою радянською політикою затирання памʼяті про жертв тих страшних подій. Проєкт «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» покликаний вивести із забуття імена вбитих, повернути жертвам біографії, дати фактичне уявлення про масштаб трагедії. Якщо Ви знаєте, памʼятаєте або чули від когось про людей, які були вбиті у Бабиному Яру чи в інших районах Києва під час окупації, Ви можете зв’язатися з Меморіальним центром Голокосту за електронною адресою: names@babynyar.org Тому що кожне життя важливе Жоден не заслуговує бути забутим Marie Claire Ukraine

Набір позолочених срібних центральних частин. Робота видатного ювеліра Павла Якимовича Овчиннікова, 1872 рік.

Український журнал «Маяк» опублікував допис на своїй сторінці в instagram, який присвячено проєкту «Велична Вежа» Посилання на допис